04 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1124/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Баранця О. М., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників:
відповідача - Данілової Н. Н. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 (суддя Мацко О. С.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024
(головуючий Пуль О. А., судді: Білоусова Я. О., Мартюхіна Н. О.)
у справі за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг.
Короткий зміст позовних вимог
1. Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Садок, позивач) звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - Підприємство, відповідач) про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води для споживача стосовно приміщення, розташованого за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лейтенанта Покладова, 12, в опалювальний період 2022-2023 роки, а саме: з 01.11.2022 і до ухвалення судового рішення, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувалися до позивача станом на 24.02.2022.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, встановленого Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з початку опалювального сезону 2022-2023 років здійснив нарахування позивачу плати за надані послуги за тарифами, розмір яких перевищує рівень тарифів, що діяв для нього станом на 24.02.2022, та самочинно і без погодження визначив позивачу двоставковий тариф, тоді як раніше для позивача діяв одноставковий тариф. Садок вважає, що постачання відповідачем теплової енергії у гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими він отримував теплову енергію станом на 24.02.2022, та які були встановлені для Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ").
3. На переконання позивача, формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання повинно було бути проведено відповідачем для Кременчуцької міської територіальної громади окремо, а не застосовуватися за тарифами, раніше встановленими рішенням Полтавської обласної ради (далі - Облрада) від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаваобленерго" (далі - рішення Облради № 477).
4. На думку позивача, Підприємство, будучи обізнаним про те, що буде надавати послуги споживачам міста Кременчука, яким раніше послуги надавало ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", теплогенеруюче обладнання якого зруйноване внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, безпідставно не ініціювало розгляд питання перед Облрадою щодо прийняття рішення про встановлення тарифів з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам міста Кременчука. Тому питання щодо формування та застосування одноставкового чи двоставкового тарифу з постачання теплової енергії і гарячої води мешканцям міста Кременчука є неврегульованим, порушені приписи Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".
6. 25.10 та 30.12.2021 Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Виконком) прийняв рішення №№ 1421, 1867, якими для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" установив тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води для споживачів міста Кременчука, а саме: для бюджетних установ - одноставковий тариф, який з 25.10.2021 складав 2 862,85 грн за 1 Гкал, а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн за 1 Гкал, він застосовувався до Садка на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022.
7. Згодом унаслідок руйнування ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
8. 29.04.2022 Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) прийняв постанову № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану", пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим установлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022.
9. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
10. 22.09.2022 Облрада прийняла рішення № 473 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ".
11. 08.10.2022 КМУ видав розпорядження № 894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області" і 14.10.2022 Облрада прийняла рішення № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області". Також вирішено після затвердження акта приймання-передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Підприємства, майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме: цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцької ТЕЦ.
12. 22.10.2022 Виконком прийняв рішення № 1508, яким визначив Підприємство виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука. 13.01.2023 Виконком прийняв рішення № 86 про внесення змін до цього рішення, згідно з якими Підприємство зобов'язано застосовувати до своїх споживачів у місті Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, розмір яких не перевищує рівень, що застосовувався до цих споживачів станом на 24.02.2022.
13. 31.10.2022 Виконком прийняв рішення № 1574 про початок з 01.11.2022 опалювального періоду 2022-2023 років для споживачів Підприємства.
14. Починаючи з 01.11.2022 протягом опалюваного періоду 2022-2023 років постачання теплової енергії у гарячій воді у приміщення, що належить Садку на праві оперативного управління, розташованого за названою вище адресою, здійснювало Підприємство на названими нижче договорами.
15. Так, 01.11.2022 Садок і Підприємство уклали договір № 7073 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та 25.01.2023 договір про закупівлю теплової енергії у гарячій воді № 7073/2023.
16. За договором № 7073 Підприємство, як теплопостачальна організація, зобов'язалося постачати Садку теплову енергію у вигляді опалення, яку останній мав оплачувати. За умовами пункту 33 цього договору розрахунки за теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, установлених уповноваженим органом. У разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами. Погоджений тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), а саме: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 2 197,08 грн/Гкал без ПДВ; умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 136 068,84 грн/Гкал/год без ПДВ).
17. У пункті 34 договору № 7073 сторони домовилися, що у рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована у рахунку за попередній місяць, і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год. без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.
18. У 2023 році сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 7073 і внесли зміни до розміру тарифів, які відповідають тарифам, установленим у додатку 1 до рішення Облради № 477. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, її умови розповсюджуються на відносини, що склалися з 01.10.2023.
19. За договором про закупівлю теплової енергії у гарячій воді від 25.01.2023 № 7073/2023 Підприємство, як учасник, зобов'язалося у період з 01.01 по 31.12.2023 постачати позивачу, як замовнику, теплову енергію у гарячій воді для забезпечення потреб його теплових установок у загальній кількості 123,520 Гкал, вартість якої останній зобов'язався оплатити. Сума договору склала 583 544 грн з ПДВ, але вона орієнтовна і корегується відповідно до тарифів, установлених уповноваженими органами для учасника та фактичного обсягу спожитої замовником енергії. У разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору у порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками і є невід'ємною частиною договору (пункт 3.1 договору).
20. У виставлених Садку рахунках на оплату теплової енергії Підприємство обрахувало її вартість згідно з рішенням Облради № 477 за двохставковим тарифом як для потреб бюджетних установ, що Садок вважає незаконним, і це спричинило звернення його до суду з цим позовом. На переконання Садка, Підприємство порушило мораторій на підвищення тарифів, запроваджений Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
21. 10.07.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, про відмову у позові. Мотивував відсутністю у відповідача підстав для постачання позивачу теплової енергії за названими вище договорами із застосуванням тарифів, установлених для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". Зазначив, що тарифи на постачання теплової енергії Підприємством установлюються Облрадою і відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, у тому числі позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити. Звернув увагу на те, що умови названих договорів не передбачають застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється позивачу за названими вище договорами, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які встановлені уповноваженими органами для Підприємства. Відповідно визначення відповідачем у виставлених позивачеві рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, встановленим додатком 2 до рішення Облради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами договорів, так і вимогам чинного законодавства України. Зауважив на тому, що Підприємство є суб'єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, провадить ліцензовану діяльність, надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах у межах Полтавської області та не зобов'язано ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука. Відповідач має дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів Підприємства на підставі рішення Облради "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів Підприємства" від 19.10.2018 № 917.
22. Установлені рішенням Облради № 477 тарифи залишені на рівні тарифів, установлених рішенням Обласної ради від 21.10.2021 № 286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Підприємством для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій" (далі - рішення Облради № 286), уведених у дію з 01.11.2021. Тобто тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, установлені Облрадою для Підприємства станом на 24.02.2022, не підвищені після набрання чинності 19.08.2022 Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".
23. Суд відхилив доводи позивача стосовно необхідності отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу згідно з підпунктом 9.1 пункту 9 Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" на тій підставі, що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП, тоді як Підприємство є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації і ця постанова не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
24. Спростував аргументи позивача про те, що відповідач при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушив частину першу статті 1 названого вище Закону, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов'язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів; стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб'єктів, наділених відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. Натомість відповідач, як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами, до числа таких суб'єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Облрадою тарифами, застосованими до позивача на рівні тарифів, установлених рішенням Облради від № 286, тобто у розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.
25. З-поміж названого вище, суд виснував, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка порушує права та інтересів позивача, тоді як дійсний розмір грошових зобов'язань позивача по оплаті наданих послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру між сторонами у справі. У цьому контексті суд указав на обрання позивачем неналежного способу захисту. Звернув увагу на те, що наразі між сторонами тривають договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії та гарячої води і позивач не надав доказів вчинення дій, спрямованих на узгодження з відповідачем іншої моделі договірних відносин з визначенням іншої вартості теплової енергії, ніж та, що визначена індивідуальним договором, розміщеним на сайті відповідача, та укладення якого обов'язкове для всіх споживачів послуг, наданих Підприємством.
26. На підсумку, суди попередніх інстанцій виснували про відсутність у Підприємства підстав для постачання Садку теплової енергії на умовах названих вище договорів за тарифами, встановленими для іншого суб'єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", і так само відсутніми визнали підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що встановлені Облрадою саме для Підприємства.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
27. Садок оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
28. На обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
29. На переконання скаржника, суди неправильно застосували норми Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (у редакції Закону від 30.06.2023 № 3220-ІХ) і постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану" (далі - Постанова № 502), порушили частину четверту статті 236 ГПК України, не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23, щодо заборони підвищення тарифів.
30. Крім того, скаржник просить сформулювати висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 1 названого вище Закону у правовідносинах, які виникли між ним і Підприємством у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану.
31. Узагальнено доводи скаржника зводяться до застосування Підприємством більшого, аніж у попередніх відносинах Садка з ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифу для розрахунку оплати за поставлену Садку теплову енергію в опалювальний період протягом 2022-2023 років.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
32. Відзиву на касаційну скаргу від Підприємства не надійшло.
Позиція Верховного Суду
33. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
34. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
35. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
36. Касаційний перегляд з цієї підстави може відбутися за наявності таких складових: суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини".
38. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23 щодо застосування норм Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (у редакції Закону від 30.06.2023 № 3220-ІХ) та Постанови № 502.
39. У справі № 917/730/23 предметом розгляду були вимоги Підприємства до Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання укладеним пункту 33 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Спірні правовідносини виникли у зв'язку з врегулюванням переддоговірного спору у судовому порядку та незгодою зі змістом названого пункту договору, яким установлювалися двоставкові тарифи, визначені у рішенні Облради № 477.
40. Водночас, у справі, що розглядається, правовідносини виникли у зв'язку з тим, що позивач не згоден із застосуванням до нього відповідачем для розрахунку оплати за поставлену теплову енергію на потреби опалення тарифу більшого, ніж раніше у розрахунках з ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". Тому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг, тоді як відповідач не має права самостійно встановлювати або змінювати такі тарифи споживачам, позаяк вони установлені Облрадою.
41. Наведене свідчить, що правовідносини у справі, що розглядається, та у справі № 917/730/23 не є подібними у розумінні критеріїв подібності, оскільки відмінними є зміст спірних правовідносин, а також предмет і підстави позову.
42. Водночас колегія суддів ураховує, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
43. До того ж у справі № 917/730/23 Верховний Суд не формулював висновку щодо питання застосування частини першої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", а також Постанови № 502, на неоднакове застосування яких звертає увагу скаржник.
44. Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
45. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
46. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
47. Отже, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
48. Обґрунтовуючи цю підставу касаційного оскарження, скаржник просить сформулювати висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (у редакції Закону від 30.06.2023 № 3220-ІХ) у правовідносинах, які виникли між ним і Підприємством у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану.
49. Надаючи оцінку цим доводам скаржника, колегія суддів установила, що у касаційному порядку переглядалася справа № 917/1389/23 у подібних правовідносинах за позовом Кременчуцької гімназії № 31 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Підприємства про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води для споживача.
50. Позовні вимоги у ній обґрунтовувалися аналогічними підставами, що й у справі, судові рішення у якій є предметом касаційного оскарження.
51. За результатами розгляду справи № 917/1389/23 Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 дійшов висновку про незастосовність норми статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" до подібних правовідносин, адже вона є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов'язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів, що стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований, - суб'єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. Водночас Підприємство, як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами, до числа таких суб'єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Облрадою тарифами, грошовий вираз яких, як установили суди попередніх інстанцій, застосований до позивача на рівні тарифів, установлених рішенням Облради № 286, тобто у розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.
52. Суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення місцевого господарського суду у цій справі врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23. До того ж скаржник не заявляв про відступлення від цих висновків суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку); після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Судові витрати
54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 917/1124/23 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Н. Губенко