18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
13 березня 2025 року Справа № 925/122/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Ковальчук С.Л. - адвокат,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Техартком-Агро»,
м. Київ
до приватного підприємства “Агротрейд Групп», м. Христинівка, Христинівського району, Черкаської області
про стягнення 1 426 393 грн. 95 коп.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Техартком-Агро» до приватного підприємства “Агротрейд Групп» про стягнення 1 426 393 грн. 95 коп., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позики від 28 листопада 2018 року та договору про відступлення права вимоги №01 від 02 лютого 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 13 березня 2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Позовні вимоги відповідач визнав, про що останнім надано до суду письмову заяву.
В судовому засіданні, яке відбулося 13 березня 2025 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/122/25.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 червня 2019 року зі справи №925/434/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-ГРУП» до приватного підприємства “АГРОТРЕЙД ГРУПП» про стягнення 2 500 000 грн. 00 коп. позов задоволено повністю.
Стягнуто з приватного підприємства “АГРОТРЕЙД ГРУПП» на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-ГРУП» - 2 500 000 грн. 00 коп. боргу та 37 500 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
Під час розгляду справи №925/434/19 судом встановлено наступне:
28 листопада 2018 року між приватним підприємством “АГРОТРЕИД ГРУПП» (відповідач по справі, позичальник за договором) в особі директора Овчарука Сергія Станіславовича, який дії на підставі Статуту та товариством з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-ГРУП» (позивач у справі, позикодавець за договором) в особі директора Раковець Ольги Олегівни було укладено договір позики б/н (далі - Договір).
Вказаний Договір підписаний представниками сторін, копія його міститься в матеріалах справи.
В розділі 1 Договору сторони визначили предмет договору: Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 1.2 Договору (надалі - “Позика»), а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.
Відповідно до п. 1.2. договору позики, розмір позики становить 2 500 000,00 (два мільйони п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) грн.
Відповідно до п. 6.4.1. договору позики, обов'язком Позикодавця є: передати (перерахувати) суму грошових коштів у позику Позичальнику, згідно умов Договору.
Відповідно до п. 2.2. договору позики, передача грошових коштів у позику здійснюється у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника, вказаного у Договорі.
Відповідно до п. 4.2. договору позики, сума грошових коштів, попередньо отримана у позику Позичальнику, має бути повернута в повному обсязі до 31.01.2019 включно.
Відповідно до п. 6.2.1. договору позики, обов'язком Позичальника є: своєчасно повернути позику у строки та в порядку, що передбачені Договором.
Відповідно до п. 4.2. договору позики, позичальник має повернути грошові кошти шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позикодавця, вказаного у Договорі.
Відповідно до п. 4.3. договору позики, позичальник зобов'язується повернути грошові кошти у тій самій валюті, в якій вони були отримані попередньо від Позикодавця: в національній валюті України - гривні.
Відповідно до п. 4.6. договору позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1.2. Договору, з урахуванням процентів, нарахованих за користування грошовими коштами, на банківський рахунок Позикодавця.
Відповідно до п. 4.7. договору позики, повернення позики, у відповідності до ст. 545 Цивільного кодексу України, підтверджується відповідною заявою Позикодавця про проведений повний розрахунок, справжність підпису якого має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до п. 5.1. договору позики, за кожен місяць користування грошовими коштами Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю 20 (двадцять) процентів від суми, зазначеної в п. 1.2. Договору, - 2 500 000.00 (двох мільйонів п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) грн.
Відповідно до п. 5.3. договору позики, за домовленістю Сторін виплата процентів за користування грошовими коштами здійснюється Позичальником в момент повернення суми позики.
На виконання умов договору позики, позивачем було передано у власність відповідача позику розмірі 2 500 000 грн. 00 коп. шляхом безготівкового переказу на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , валюта - українська гривня, відкритий в АТ “Райффайзеи Банк АВАЛЬ». МФО 380805, що підтверджується платіжними дорученнями:
1. Платіжне доручення №1 від 28.11.2018 року про перерахунок 289900,00 грн;
2. Платіжне доручення №2 від 29.11.2018 року про перерахунок 289994,00 грн;
3. Платіжне доручення №3 від 30.1 1.2018 року про перерахунок 290000,00 грн;
4. Платіжне доручення №4 від 03.12.2018 року про перерахунок 289500,00 грн;
5. Платіжне доручення №5 від 03.12.2018 року про перерахунок 232000,00 грн;
6. Платіжне доручення №5 від 04.12.2018 року про перерахунок 290000,00 грн;
7. Платіжне доручення №6 від 05.12.2018 року про перерахунок 270900,00 грн;
8. Платіжне доручення №7 від 06.12.2018 року про перерахунок 280000,00 грн;
9. Платіжне доручення №8 від 28.11.2018 року про перерахунок 265000,00 грн.
01 березня 2019 року Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 28.11.2018.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1. Сторони домовилися внести зміни у п. 1.1., 4.6.. 7.6., 7.8. договору позики від 28.11.2018 та викласти їх у наступній редакції:
Відповідно до п. 1.1 договору позики, в порядку та на умовах, визначених Договором. Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 1.2 Договору (надалі - “Позика»), а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений Договором строк.»
Відповідно до п. 4.6. договору позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1.2. Договору, на банківський рахунок Позикодавця.
Відповідно до п. 7.6. договору позики, у разі прострочення Позичальником строків повернення суми позику (повністю або частково) більш ніж на десять календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 30 % (тридцять відсотків) від загальної суми заборгованості позики, яка існує на день сплати заборгованості за кожен місяць прострочення,
Відповідно до п. 7.8. договору позики, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України. Сторони погодили, що за порушення зобов'язання повернення суми позики Позичальник зобов'язується сплатити Позикодавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочкн та 30 % (тридцять відсотків) річних від простроченої (неповернутої) суми позики.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди, сторони домовилися виключити п. 5.1 .-5.5., 6.2.2., 6.3.2.. 7.5.. 7.7. договору позики від 28.11.2018.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1, Сторони домовилися, що умови додаткової угоди № 1 від 01.03.2019 вступають в силу з моменту укладення договору позики 28.11.2018 та регулюють правовідносини між Сторонами з моменту укладення договору позики 28.11.2018.
Вказана додаткова угода №1 до договору позики від 28.11.2018 підписана представниками сторін та скріплена печатками, копія якої міститься в матеріалах справи.
01 квітня 2019 року між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 28 листопада 2018 року по 01 квітня 2019 року. Актом звірки погоджено факт перерахування Позивачем вказаними вище платіжними дорученнями суми у позики в загальному розмірі 2 500 000,00 гривень та факт того, що Відповідачем сума позики повернута не була. Акт підписаний представниками сторонами та скріплений їх печатками.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26 березня 2019 року у справі № 910/13862/15).
Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 “Совтрансавто-Холдінг проти України», а також рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 “Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
01 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-ГРУП» (код ЄДРПОУ 41371120) змінило найменування на ТОВ “ЕПІК-АГРО» (код ЄДРПОУ 41371120).
В подальшому ухвалою Господарського суду Черкаської області 24 лютого 2021 року зі справи №925/434/19 затверджено укладену 08 лютого 2021 року між сторонами мирову угоду.
Зокрема, сторони домовились врегулювати питання по виконавчому провадженню №63456924, шляхом передачі Боржником - Приватним підприємством “АГРОТРЕЙД ГРУПП» (вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, 20000, ідентифікаційний код юридичної особи 32588017) у власність Стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 41371120, місцезнаходження: 04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 10, офіс 2) в рахунок повного погашення заборгованості по договору позики б/н від 28.11.2018 року, яка підтверджена наказом № 925/434/19 від 04.07.2019 року, що видав Господарський суд Черкаської області, наказом № 925/896/19 від 12.11.2019 року, що видав Господарський суд Черкаської області, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.02.2020 року № 925/1100/19 та Актом звірки взаємних розрахунків за період: 02 лютого 2018 р. - 17 липня 2019 р., та розмір якої станом на 17 липня 2019 року погоджений Сторонами у 7 051 438 грн, наступного майна загальною вартістю 6 313 527,25 грн, яка підтверджується довідкою Приватного підприємства “Агротрейд Групп» про залишкову вартість основних засобів станом на 31.12.2020 рік нерухоме майно (перелік якого вказано у відповідній ухвалі суду).
03 грудня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-АГРО» (кредитор) та приватним підприємством “Агротрейд Групп» (боржник) було укладено договір про виконання зобов'язання та часткове прощення боргу.
Згідно п.2 договору сторони погодили, що зобов'язання по договору позики від 29 листопада 2018 року становить суму, визначену рішеннями судів по справам №925/434/19, №925/1100/19, 925/896/19, штрафні санкції по умовам договору подальшому нарахуванню не підлягають.
В рахунок виконання зобов'язань по договору позики, боржник зобов'язується сплатити на користь кредитора наступні суми, за наступним графіком:
- суму тіла позики в розмірі 2 500 000 грн. 00 коп.: 1 000 000,00 грн. до 31.12.2021 року включно, 1 500 000,00 грн. до 15.01.2022 року включно;
- суму 30% річних в розмірі: 343 150,68 грн. до 30.01.2022 року включно;
- суму інфляційних втрат в розмірі: 5 000,00 грн. - до 30.01.2022 року включно;
- суму пені в розмірі: 403 287,67 грн. - до 30.01.2022 року включно (п. 5 договору).
При виконанні боржником умов п. 5 даного договору, керуючись положеннями ст. 605 ЦК України, кредитор звільняється від виконання зобов'язань, по сплаті суми штрафу у розмірі 2 250 000,00 грн. (п. 6 договору).
Грошове зобов'язання боржника до договору позики від 28 листопада 2018 року б/н, припиняється з моменту сплати коштів, в порядку п.5 даного договору на підставі ст.599, 605 ЦК України (п. 8 договору).
З моменту виконання зобов'язань по даному договору, судові накази по справам №925/434/19, №925/1100/19, №925/896/19, ухвала Господарського суду
Черкаської області від 24.01.2021 року по справі №925/434/19, що були ухвалені судами, з метою примусового виконання зобов'язань по договору позики, не підлягають пред'явленню до примусового виконання (п. 9 договору).
31 серпня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-АГРО» (кредитор) та приватним підприємством “АГРОТРЕЙД ГРУПП» (боржник) було укладено додаткову угоду до договору про виконання зобов'язання та часткове прощення боргу.
Згідно п. 3 вказаного договору на момент укладення даного договору боржник повідомляє кредитору, що виконання зобов'язань по договору позики у межах суми боргу, визначеної у п. 2 цього договору, перед кредитором частково виконано на суму 1 070 000 грн. у рахунок сплати тіла кредиту.
В рахунок виконання зобов'язань по договору позики, боржник зобов'язується здійснити повну сплату на користь кредитора суму тіла позики в розмірі 2 500 000 грн. до 01 квітня 2023 року включно (п. 5 договору).
31 серпня 2022 року ТОВ “ЕПІК-АГРО» та ПП “АГРОТРЕЙД ГРУПП» було складено акт звірки за договором позики, згідно якого, залишок боргу ПП “АГРОТРЕЙД ГРУПП» перед ТОВ “ЕПІК-АГРО» за договором позики становить 1 426 393 грн. 95 коп.
02 лютого 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЕПІК-АГРО» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “Техартком-Агро» (новий кредитор) було укладено договір №01 про відступлення права вимоги.
Згідно п.1.2 договору у відповідності до умов цього договору, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги до ПП “АГРОТРЕЙД ГРУПП» відповідно до договору позики від 28 листопада 2018 року, що на момент укладення даного договору становить 1 426 393 грн. 95 коп.
Пунктом 2.1.3. договору визначено, що право вимоги переходить до нового кредитора з дня набрання чинності цим договором, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно його заборгованості. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі без виключення інші пов'язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Керуючись ст. 627 ЦК України, сторони дійшли згоди, що ціна договору складає 1 000 000,00 грн. (п. 3.1. договору).
Новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору ціну договору до 31 грудня 2025 року на рахунок, що зазначений в р.10 цього договору (п. 3.2. договору).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, у разі заміни сторони зобов'язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі N 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як зазначалося вище, відповідач позов визнав повністю.
Відповідно до ст. ч. 4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову немає.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню 1 426 393 грн. 95 коп. грошових коштів.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Водночас, ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір повертається лише за клопотанням особи.
Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 185, 191, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства “Агротрейд Групп», вул. Стадіонна, 2, м. Христинівка, Христинівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32588017 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Техартком-Агро», Голосіївський проспект, 100/2, каб. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 41371115 - 1 426 393 грн. 95 коп. коштів та 8 558 грн. 36 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 13 березня 2025 року.
Суддя А.В.Васянович