Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4437/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 17, код ЄДРПОУ 21178742)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" через систему “Електронний суд» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення збитків за неповернення невикористаних матеріалів в розмірі 6 646,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) був укладений договір №450558 від 19.10.2010, який за своєю правовою природою є договором підряду. За наслідками виконання відповідачем робіт ним не було використано матеріалів на загальну суму разом із ПДВ 6646,21 грн, які на даний час не повернуті позивачу. Позивач звернувся 22.11.2024 до відповідача із вимогою про сплату вартості не використаних матеріалів у сумі 6646,21 грн у 7-денний строк, яка залишилась без відповіді з боку відповідача, що стало підставою для пред'явлення до суду цього позову.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2025 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.02.2025 о 12:00.
Протокольною ухвалою від 13.02.2025 відкладено судове засідання на 04 березня 2025 року о(б) 10:20.
26.02.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №5100) щодо нарахування ПДВ.
Судове засідання призначене судом на 04.03.2025 о 10:20 не відбулося у зв'язку із знаходженням судді Мужичук Ю.Ю. на лікарняному.
11.03.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява в якій у зв'язку з неможливістю приймати участь у судовому засіданні, керуючись ст.ст. 42, 169, 170 ГПК України просив розглянути справу № 922/4437/24 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
На момент відкриття провадження у справі у позивача не було електронного кабінету, тому ухвала про відкриття провадження у справі від 16.12.2024 направлена судом за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 17.
Проте відповідачу вказана ухвала вручена не була та повернута відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 22.12.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення (а.с. №22-27).
Суд зазначає, що ухвалою суду від 16.12.2024 про відкриття провадження у цій справі було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Ухвалу суду від 16.12.2024 про відкриття провадження у справі №922/4437/24 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 22.12.2024.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 22.12.2024.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 06.01.2025.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
19.07.2010 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник за договором, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (підрядник за договором, далі - відповідач) був укладений договір №450558 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Замовник (позивач) доручає, а Підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання на виконання робіт з реконструкції, модернізації та капітального ремонту теплових мереж в м. Харкові, згідно ДБН. 1.1-1- 2000 та відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 4.2 Договору Замовник щомісячно приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 25 числа звітного місяця.
Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що для виконання робіт Замовник забезпечує Підрядника основними матеріалами та обладнанням, які передаються останньому по акту приймання-передачі без надання власності на них, з вказанням вартості матеріалів та обладнання та строків повернення залишків.
Відповідно до п. 6.3. Договору всі невикористані Підрядником матеріали, якими забезпечував замовник підлягають поверненню Замовнику.
Згідно з п. 13.6 Договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року ( п. 17.1 Договору).
Пунктом 17.2 договору передбачено, що закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало під час дії Договору.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу матеріали на загальну суму 388 078,69 грн (без ПДВ) за накладними: № 114 від 18.10.2011, № 116 від 27.10.2011, № 124 від 03.11.2011, № 130 від 14.11.2011, № 144 від 25.11.2011.
Виконані роботи з використанням матеріалів позивача оформлені актами №№1, 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року та актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року.
Згідно акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року вартість використаних матеріалів Замовника складає 45 579, 43 грн (без ПДВ).
Згідно акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року вартість використаних матеріалів Замовника складає 70 492,01 грн (без ПДВ).
Згідно акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року вартість використаних матеріалів Замовника складає 266 468,74 грн (без ПДВ).
Отже, за наслідками виконання відповідних робіт відповідачем не було використано переданих позивачем за договором № 450558 від 19.07.2010 матеріалів на суму 5 538,51 грн (без ПДВ) (388 078,69 - 45 579, 43 - 70 492,01 - 266 468,74).
Позивач вказує, що невикористані матеріали відповідачем не повернуті, їх вартість з урахуванням ПДВ 20% складає 6 646,21 грн.
22.11.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою у семиденний строк або повернути невикористані матеріали на суму 6 646,21 грн, або сплатити їх вартість.
Проте, відповідач на вказану вимогу не відреагував та залишок невикористаних матеріалів на суму 6 646,21 грн не повернув та їх вартість позивачу не сплатив.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
За приписами частин першої та другої статті 840 ЦК України, Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Згідно з приписами частини п'ятої статті 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків. Можливість обрання певного визначеного варіанту правової поведінки є виключно правом замовника, а не підрядника.
Згідно з ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно з ч. 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (розділу V. Податок на додану вартість) об'єктом оподаткування є операції платника податків, зокрема, з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, передбачений позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні". Рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо.
Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки: 021 "Устаткування, прийняте для монтажу" 022 "Матеріали, прийняті для переробки" 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" 024 "Товари, прийняті на комісію" 025 "Матеріальні цінності довірителя" На позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді). Будівельні матеріали позивача (Замовника), передані відповідачу (Підряднику) за договором № 450 від 19.07.2010 для використання в будівельно-монтажних роботах, залишаються власністю позивача. При передачі матеріалів відповідачу право власності на них не переходить, ця операція не є операцією продажу, ні безоплатною передачею матеріалів. Тому підрядник обліковує отримані будівельні матеріали на позабалансовому рахунку 022 «Матеріали, прийняті в переробку» згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій за цінами, зазначеними в накладних на відпуск матеріалів і сировини підряднику, тобто без ПДВ.
Враховуючи те, що норма частини п'ятої статті 226 ГК України прямо обумовлює право позивача вимагати відшкодування збитків у разі невиконання обов'язку повернути (передати) майно, що у даному випадку виник в силу закону, протиправність поведінки відповідача полягає у неповерненні майна на вимогу замовника. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в бездіяльності відповідача з повернення матеріалів. Вина відповідача полягає в тому, що неповернення позивачу невикористаних матеріалів безпосередньо залежало від його волі, оскільки саме на нього покладений такий обов'язок. Збитками є сума, що становить різницю між вартістю наданих позивачем відповідачу матеріалів за відповідними накладними та вартістю використаних матеріалів, яка зазначена в акті приймання виконаних будівельних робіт.
Отже у справі, що розглядається наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6646,21 грн, які є вартістю невикористаних та не повернутих позивачу матеріалів є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Відповідачем вказані обставини під час розгляду справи не спростовані.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Так, відповідно до ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Проте, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на цей час).
Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Крім того, суддя Мужичук Ю.Ю. у період з 24.02.2025 по 28.02.2025 включно згідно наказу Голови Господарського суду Харківської області №18-к від 18.02.2025 "Про направлення на навчання суддів" знаходилась на заняттях Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України.
Також, суддя Мужичук Ю.Ю. у період з 03.03.2025 по 07.03.2025 знаходилась на лікарняному.
На підставі вищевикладеного та у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв'язку з цим загрозою життю, здоров'ю та безпеці працівників апарату суду, перебуванням судді на навчанні та на лікарняному, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629, 837, 840 Цивільного кодексу України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 17, код ЄДРПОУ 21178742) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) збитки за неповернення невикористаних матеріалів в розмірі 6 646,21 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (61003, м. Харків, пров. Лопатинський, 17, код ЄДРПОУ 21178742) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано "13" березня 2025 року.
Суддя Ю.Ю. Мужичук