65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви без розгляду
"13" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5784/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши заяву Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (вх. № 7846/25 від 10.03.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/5784/24
за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Черняховського, № 6, м. Одеса, 65009) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, № 15, м. Одеса, 65048)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (65084, м. Одеса, Французький бульвар, № 85)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Голубєвої Олени Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості, розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Фізичної особи-підприємця Голубєвої Олени Анатоліївни, в якому просить суд:
- стягнути з ФОП Голубєвої Олени Анатоліївни до Державного бюджету України заборгованість на загальну суму 954 139,36 грн, що складається із заборгованості по орендній платі в розмірі 915913,33 грн, пені в розмірі 284,63 грн та 3% річних в розмірі 37941,40 грн;
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.11.2007 № 20984091449, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, та ФОП Голубєвою Оленою Анатоліївною;
- розірвати договір № 1 від 20.07.2023 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.11.2007 № 20984091449, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ФОП Голубєвою Оленою Анатоліївною, яким договір від 23.11.2007 № 20984091449 викладено в новій редакції;
- звільнити орендоване державне майно загальною площею 1880,9 кв.м., а саме: частину приміщень теплиць, площею 1760,2 кв.м., та будівлю складу, площею 120,7 кв.м., за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, що перебувають на балансі Державного закладу «Спеціалізований клінічний санаторій ім. В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, шляхом виселення ФОП Голубєвої Олени Анатоліївни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 прийнято позовну заяву (вх. № 5932/24 від 31.12.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5784/24, розгляд справи № 916/5784/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "13" лютого 2025 року о 12:20 год. Даною ухвалою також залучено Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
06.03.2025 у підготовчому засіданні по справі № 916/5784/24, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/5784/24 до судового розгляду по суті на "13" березня 2025 року о 10:20 год.
10.03.2025 від Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. № 7846/25), відповідно до якої заявник просить суд надати можливість приймати участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
Суд наголошує, що судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частинами 1, 2 ст. 61 ГПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.
За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Суд встановив, що заява Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції сформована у системі «Електронний Суд» ЄСІТС та підписана представником заявника - Рибіною Оксаною Геннадіївною, на підтвердження повноважень якої до вказаної заяви долучено довіреність у порядку передоручення від 20.10.2024, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які сформовані в системі «Електронний Суд», та наказ № 54-о/с від 15.08.2024.
Як вбачається зі змісту вказаної довіреності, остання складена у довільній формі від імені Возніциної К.Б. на підставі витягу з ЄДР від 23.08.2024, яка в порядку передоручення уповноважує Рибіну О.Г. представляти інтереси вказаної юридичної особи в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Довіреність у порядку передоручення від 20.10.2024 у розумінні Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Проте, долучена заявником довіреність сформована в системі Електронний Суд самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Рибіної О.Г. на вчинення дій від імені Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Возніциної К.Б., а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
В свою чергу, суд зазначає, що за приписом підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Оскільки справа розглядалася судом в порядку загального позовного провадження, то представництво Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/10553/18, від 09 червня 2020 року у справі № 904/92/20, від 17 вересня 2020 року у справі № 910/3850/19, від 08 грудня 2020 року у справі № 905/2488/15.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Рибіна О.Г. не значиться особою, яка може вчиняти дії від імені Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України без довіреності, а матеріали поданої заяви не містять доказів, які б підтверджували, що підписант має статус адвоката, як і не містять доказів права цієї особи діяти від юридичної особи в порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.
Отже, у суду відсутній належний документ, який підтверджує право Рибіної Оксани Геннадіївни підписувати документи від імені Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що дану заяву від імені третьої особи підписано особою, яка не має права її підписувати.
Окрім того, суд звертає увагу, що Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України подав відповідну заяву за допомогою підсистеми «Електронний суд» 10.03.2025, тобто менше ніж за п'ять днів до судового засідання, яке має відбутися 13.03.2025, а також без доказів надсилання вказаної заяви всім учасникам справи.
В ч. 4 ст. 170 ГПК України передбачено, що суд встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд розглянувши подану заяву встановив, що вона подана без додержання вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України, а тому на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 42, 170, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (вх. № 7846/25 від 10.03.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/5784/24 - повернути без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 13.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Цісельський