про залишення заяви без руху
12 березня 2025 року Справа № 915/332/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представник: адвокат Бабаєва О.О., АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Бабаєву Ольгу Олександрівну, звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 04.03.2025 (вх. №3279/25 від 04.03.2025), про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник, посилаючись на п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мотальову-Кравець В.Ю. та з урахуванням територіальної віддаленості та дії воєнного стану просить забезпечити участь адвоката Бабаєвої О.О. у судових засіданнях в режимі відноконференції з використанням системи EasyCon.
В обґрунтування поданої заяви боржник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість 277000,67 грн перед фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/332/25 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд застосовує норми ГПК України та КУзПБ.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. 115, 116 КУзПБ.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
(Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону №2971-IX від 20.03.2023)
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
КУзПБ визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У своїй заяві боржник зазначає, що він має прострочені зобов'язання перед фінансовими установами на загальну суму 277000,67 грн, а саме перед: ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН", ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ".
Також до матеріалів заяви додано запити до фінансових установ: ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ", ТОВ "ФК "ЄАПБ", ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ", ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", проте боржником не зазначено в заяві наявність відносин з вказаними товариствами (укладені договори), у тому числі наявність заборгованості, що потребує уточненню заявником.
Крім того, заявником в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначено, що заборгованість перед ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" підтверджується рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2024 у справі №473/5653/24, проте не зазначено та не подано доказів щодо пред'явлення вказаного рішення суду до виконання.
З огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Саме така правова позиція судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 Цивільного кодексу України).
Відтак до боржника - фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), при цьому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Проте суд зазначає, що боржником в заяві не надано інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, а заява боржника зовсім не містить належного обґрунтування наявності заборгованості з зазначенням всіх наявних кредиторів боржника з зазначенням інформації щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Як вбачається з поданої до суду заяви, заявником долучено декларації про майновий стан за 2022, 2023, 2024 роки та декларацію станом на 01.01.2025.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 КУзПБ визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 КУзПБ.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Відповідно до поданих боржником декларацій та відповіді Головного сервісного центру МВС № 31/3621АЗ-36409-2024 від 11.12.2024 зазначено, що за боржником значиться транспортний засіб, проте у поданому описі майна боржником зазначено про відсутність за боржником майна, що також підлягає уточненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028 грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 45420 грн.
Згідно п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано роздруківку платіжної інструкції № 0.0.4080231556.1 від 19.12.2024 на суму 7570,00 грн з призначенням платежу "Оплата авансування винагороди арбітражному керуючому у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 3589011332", згідно якої боржником на рахунок суду було перераховано суму в розмірі 7570,00 грн.
Також, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність від 03.12.2024, укладений між арбітражним керуючим Мотальовою-Кравець В.Ю. та Люберою М.В., яким передбачено, що за порушення строків та сум оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за цим договором боржник сплачує штраф в розмірі 100% від суми основної грошової винагороди арбітражного керуючого за цим договором.
Однак, умови вказаного договору не відповідають приписам п.1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ щодо сплати штрафу в розмірі 100% суми основної грошової винагороди арбітражного керуючого та не ґрунтуються на законодавстві.
Таким чином, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність від 03.12.2024 не може бути прийнятий судом як належний доказ без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду.
Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів, обов'язковість надання яких передбачено ч. 3 ст. 116 КУзПБ, а саме: - опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; - доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному обсязі або надання копії укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом; суд залишає без руху заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Датою підписання даної ухвали суду, у зв'язку з відпусткою судді Адаховської В.С., є 12.03.2025.
Керуючись ст. 2, 34, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Залишити без руху заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 (вх. №3279/25 від 04.03.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.С. Адаховська