Справа № 177/925/24
2/212/157/25
13 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання - Яненко О.Ю., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛІТ ФІНАНС» (далі - ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС») звернулося до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 22 жовтня 2018 року між АТ “Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн., процентна ставка 26 % річних, тип процентної ставки - фіксована. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ “Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ “Альфа-Банк». Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив її акцептування і приєднався до умов договору. Паспорт споживчого кредиту надавався відповідачу для ознайомлення та він погодився з ним, підписав його. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, АТ “Альфа-Банк» виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Станом на 20 грудня 2021 року за кредитним договором обліковується заборгованість у розмірі 52509,62 грн. 20 грудня 2021 року між АТ “Альфа-Банк» та позивачем укладено договір факторингу на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Враховуючи, викладене, просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 52509,62 грн., а також судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7100 грн.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року розгляд справи відкладений через неявку відповідача.
21 листопада 2024 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
22 січня 2025 року справу знято з розгляду у зв'язку з зайнятістю судді у іншому провадженні.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або розгляду справи без його участі на адресу суду не надходило. Відзиву надано не було.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на заочний розгляд справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2018 року між АТ “Альфа-Банк» та відповідачем підписано оферту на укладення угоди про надання кредиту № 592241801 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, відповідно до умов якого відповідач пропонує АТ “Альфа-Банк» укласти угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.5 зворот).
Тип кредиту - споживчий кредит, сума кредиту - 34998,80 грн., процентна ставка - 0,01 %, строк кредиту - 36 місяців.
Також, зазначені умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту - до 200 000 грн., процентна ставка - 26,00 % (фіксована), строк дії кредитної картки - 3 роки з моменту випуску.
Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Також, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені: інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту тощо (а.с.6). Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Крім того, сторонами погоджено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, за яким загальна вартість кредиту становить 48862,45 грн. (а.с.6 зворот).
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором АТ “Альфа-Банк» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача (а.с.19-20).
20 грудня 2021 року між АТ “Альфа-Банк» та ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС», укладено договір факторингу № 4, за умовами якого ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ “Альфа-Банк» за плату, а АТ “Альфа-Банк» відступає ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС», а ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС» набуває належне АТ “Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до договору (а.с.9-13).
Згідно Акту приймання-перкдачі реєстру боржників від 20 грудня 2021 року до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, АТ “Альфа-Банк» передав, а ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС» отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений у Додатку № 1-1 до договору (а.с.17).
Згідно Додатку № 1-1 до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, до ТОВ “ФК “ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 592241801 від 22 жовтня 2018 року на загальну суму 52509,62 грн. (а.с.14-16).
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч2. ст.638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між АТ “Альфа-Банк» та відповідачем укладено кредитний договір та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами. Відповідач власноручним підписом підтвердив повне ознайомлення з інформацією про отримані кредитні послуги, які містять основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; розмір відсотків та порядок повернення кредиту; розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору факторингу ТОВ “ФК “Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 592241801 від 21 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі 52509,62 грн., з яких: 41928,26 грн. - прострочене тіло кредиту, 9510,41 грн. - відсотки за користування кредитом, 1070,95 грн. - овердрафт (несанкціонована заборгованість) (а.с.21), яка підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи в суді не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст.617 ЦК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 05-10/23 від 05 жовтня 2023 року, укладеного між позивачем та адвокатом Макєєвим В.М.; акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, з якого вбачається, що адвокатом Макєєвим В.М. було надано позивачу наступні послуги: надання первинної консультації - 1 год. - 1000 грн., правовий аналіз документів, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини - 3 год. - 3000 грн., підготовка та подання позовної заяви - 3,1 год. - 3100 грн., всього на суму 7100 грн.; платіжну інструкцію № 1141 від 07 березня 2024 року якою підтверджено сплату позивачем на користь адвоката Макєєва В.М. оплату за договором про надання правничої допомоги № 05-10/23 від 05 жовтня 2023 року у розмірі 7100 грн. (а.с.23-25).
Вивчивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 7100 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн., а всього судові витрати на загальну суму 10128 грн. (7100 грн. + 3028 грн.).
Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.207, 526, 549, 625, 626, 628, 629, 634, 938, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 592241801 від 21 жовтня 2018 року у загальному розмірі 52509 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот дев'ять) гривень 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати у загальному розмірі 10128 (десять тисяч сто двадцять вісім) гривень.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 13 березня 2025 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак