Справа № 201/3039/25
Провадження № 1-кс/201/1182/2025
13 березня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024130000000489 від 11.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами, внесеними згідно з Наказом № 415 від 29.11.2024 Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами, внесеними згідно з Наказом № 415 від 29.11.2024 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) визначено перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до вказаного переліку Згідно зазначеного переліку вся територія Луганського району Луганської області з 07.04.2014 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування так званої «ЛНР».
Відповідно до ст. 6 «конституції луганської народної республіки»: «державна влада в «луганській народній республіці» здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Державну владу в луганській народній республіці здійснюють голова луганської народної республіки, народна рада луганської народної республіки, рада міністрів луганської народної республіки, уряд луганської народної республіки».
15 червня 2023 року центральною виборчою комісією російської федерації прийнято постанову № 119/947-8 «О назначении выборов депутатов народного совета луганской народной республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории Луганской народной республики» (мовою оригіналу) таким чином призначивши псевдовибори на тимчасово окупованій території Луганської області.
Відповідно до вказаної постанови на території так званої луганської народної республіки призначено проведення 8, 9 та 10 вересня 2023 року виборів «депутатов Народного Совета луганской народной республики первого созыва, а также выборов депутатов представительных органов муниципальных образований первого созыва в Луганской Народной Республике» (мовою оригіналу).
На початку серпня 2023 року (більш точного часу встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Луганська, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, реалізуючи злочинний умисел направлений на обрання її до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме - до т.зв. «Совета городского округа муниципальное образование городской округ города Луганска ЛНР» далі «совета городского округа города Луганска» (мовою оригіналу), розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд.14, добровільно надала згоду на включення її до списку т.зв. «кандидатов в депутаты Совета городского округа города Луганска первого созыва от партии «единая россия» (мовою оригіналу). У подальшому, відповідні документи подано до т.зв. «Избирательной комиссии луганской народной республики для заверения списка кандидатов» (мовою оригіналу).
На підставі поданих документів, рішенням т.зв. «Териториальной избирательной комиссией Артемовского района города Луганск» (мовою оригіналу) від 16.08.2023 № 15/90 зареєстровано «список кандидатов в депутаты Совета городского округа города Луганска первого созыва, выдвинутый избирательным объединением Луганское местное отделение Всероссийской политической партии «единая россия» по единому избирательному округу (мовою оригіналу), до якого включено ОСОБА_5 .
За результатами проведених виборів у період з 08 по 10 вересня 2023 року, відповідно до постанови т.зв. «Избирательной комиссии луганской народной республики» (мовою оригіналу) № 26/149 від 18.09.2023 «О регистрации избранного депутата Совета городского округа города Луганска первого созыва ОСОБА_5 » останню обрано та зареєстровано до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме депутатом т.зв. «Совета городского округа города Луганска первого созыва» (мовою оригіналу).
Так, 19 вересня 2023 року голова територіальної виборчої комісії Артемівського району Луганська вручив посвідчення обраним депутатам «совета городского округа города Луганска первого созыва» (мовою оригіналу), у тому числі ОСОБА_5
19.09.2023 відбулося перше пленарне засідання першого скликання т.зв. «Совета городского округа муниципальное образование городской округ города Луганска ЛНР» (мовою оригіналу), в якому прийняла участь ОСОБА_5 , та в подальшому, остання на постійній основі приймає участь в засіданнях т.зв. «Совета городского округа города Луганска» у якості депутата.
Крім того, на першому засіданні визначено місцезнаходження так званої «Ради міського округу муніципальне утворення міський округ місто Луганськ Луганської Народної Республіки першого скликання» (мовою оригіналу: «Совет городского округа муниципальное образование городской округ город Луганск Луганской Народной Республики первого созыва»): Луганська народна республіка, місто Луганськ, вулиця Коцюбинського, буд. 14, тобто адресою розташування незаконного органу влади є Луганська область, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14 (Ленінський район міста Луганськ).
18 лютого 2025 року слідчим відділом 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у добровільному обранні до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно інформаційної довідки 415333123 від 26.02.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , є власником земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 355497144101, кадастровий номер: 4410100000:02:029:0094, за адресою: АДРЕСА_1 .
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачає застосування до особи, що вчинила вказаний злочин, конфіскації майна як виду покарання.
Незастосування у даному випадку арешту майна, може призвести до відчуження вказаного майна ОСОБА_5 , тобто особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна проводити розгляд даного клопотання без участі власника.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000489 від 11.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
18 лютого 2025 року слідчим відділом 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у добровільному обранні до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №415333123 від 26.02.2025, встановлено, що ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , є власником земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 355497144101, кадастровий номер: 4410100000:02:029:0094, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22024130000000489 від 11.09.2024 із забороною розпорядження та відчуження на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 355497144101, кадастровий номер: 4410100000:02:029:0094, за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1