Справа № 199/9383/22
(1-кс/199/285/25)
12.03.2025
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022046630000785 від 09.12.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, працює, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Згідно з клопотанням слідчого наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1.підозрюваний усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому не виключено, що з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою надання неправдивих або зміни їх показань.
2.незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 отримає можливість незаконно впливати насвідків та потерпілого, що може допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину: з цією метою останній може як шляхом умовляння, так і шляхом погроз змусити свідків, які ще не допитані в ході досудового розслідування, змінити свої покази стосовно нього, виправдовуючи його злочинні дії;
3.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,
що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може здійснити вплив на свідків, як благаючи або умовляючи їх, так і може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді;
4.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інші злочини, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, тим самим переховуватись
та ухилятись від кримінальної відповідальності за скоєне правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання повністю.
Підозрюваний заперечував причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник, заперечуючи проти задоволення клопотання, наголошувала на необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри від 08.03.2025 р., яка (необґрунтованість) полягає у суперечності показань потерпілого щодо події 08.12.2022 р., відсутності свідків події 08.12.2022 р., а також на недоведеності ризиків, про наявність яких зазначено у клопотанні слідчого. Захисник водночас просила врахувати, що підозрюваний працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утримання матір, яка є інвалідом 3 групи, до кримінальної відповідальності не притягувався тощо.
Як встановлено слідчим суддею, 08.03.2025 р. ОСОБА_4 пред'явлено підозру, та в даному кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що 08 грудня 2022 р. приблизно о 15:45 год., ОСОБА_4 прослідував до паркувального майданчика, який знаходиться неподалік автозаправної станції WOG, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 2Г, де перебував потерпілий ОСОБА_7 , підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_7 та, утримуючи у своїй правій руці невстановлений в ході досудового розслідування предмет, наніс останньому не менше одного удару в район правої скроневої ділянки голови; від отриманого удару потерпілий ОСОБА_7 втратив свідомість та впав на асфальтне покриття. Потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження та відповідно
до висновку експерта №882е від 01.04.2024 у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в лівій скроневій та лобній частинах, забійних ран
у зовнішнього кута правої надбрівної дуги та в міжбрівній області, гематоми скроневої ділянки голови справа, з розвитком в посттравматичному періоді правобічного геміпарезу, вираженого, атактичного синдрому, афатичних розладів помірного ступеню, вираженого лікворно-гіпертензійного синдрому
зі стійкою цефалгією, когнітивних розладів, нейрогенної констрактури правого плечевого (ПФС ІІ ст.) суглобу, правого ліктьового (ПФС І ст.) суглобу, правого колінного (ПФС ІІ ст.) та г/ст (ПФС ІІІ ст.) суглобу у фунціонально-невигідному положенні та порушенні у вираженому ступені статико-динамічної функції опорно-рухового апарату, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що зумовлюють стійку втрату працездатності не менш ніж на одну третину/ не менше 33%/.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
З приводу наявності обґрунтованої підозри, то, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такі факти та інформація існують, які встановлені на підставі наступних доказів, які надані у копіях:
- протоколами допиту свідків гр.гр. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколом проведення слідчого експерименту тощо;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.01.2023 р.;
-висновком експерта від 20.03.2023 р.;
- додатковим висновком експерта №882е від 09.02.2024 р.;
- додатковим висновком експерта №1651е від 02.06.2023 р.;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.12.22024 р. тощо.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Ризики, передбачені п.п. 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, прокурором не доведені.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Оцінюючи (ст. 178 КПК) при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, крім наявності ризику, зазначеного у п.п. 1 та 2 ч. 1 статті 177 цього Кодексу, в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, який не має невиліковних хвороб та є особою працездатного віку, не є інвалідом; наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; наявність у підозрюваного двох місць роботи; репутацію підозрюваного (позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання), не судимий); відомості про майновий стан підозрюваного відсутні; відсутніст майнової шкоди; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Отже наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , заборонив залишати місце постійного проживання за цією за адресою у період часу, починаючи з 21.00 год. до 06.00 год., зобов'язав:
-прибувати до слідчого/прокурора із встановленою останніми періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню;
-носити електронний засіб контролю на весь час домашнього арешту.
При визначенні строку застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує приписи ч. 6 ст. 181 КПК України, відповідно до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ч. 3 ст. 26, ч. 1 та ч. 2 ст. 110, п. 9 ч. 2 ст. 131, ст. 132, п. 4 ч. 1 ст. 176, ч. 4 ст. 176, п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178, ч. 6 ст. 181, ст.ст. 186, 193, ч. 3 ст. 194, ст. 195, ст. 196 КПК України, слідчий суддя
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , заборонив залишати місце постійного проживання за цією за адресою у період часу, починаючи з 21.00 год. до 06.00 год.
Застосувати як виконання обов'язку засіб здійснення контролю за підозрюваним електронний засіб контролю.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати до слідчого/прокурора із встановленою останніми періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню;
-носити електронний засіб контролю на весь час домашнього арешту.
По закінченню встановленого строку дії домашнього арешту та за відсутністю клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування електронного засобу контролю припиняє свою дію і запобіжний захід та обов'язок вважається скасованим.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 181 КПК України.
Ухвала набирає чинності негайно.
Строк дії ухвали до 12 травня 2025 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1