10.03.2025 р. Справа № 914/2856/24
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового зсідання Ольги Махник, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Ірокс" про відвід судді від розгляду справи
за позовом: Львівського державного університету внутрішніх справ, м. Львів,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ірокс", м. Львів,
предмет позову: зобов'язання підготувати і надати для погодження календарний графік виконання робіт,
підстава позову: порушення зобов'язань за договором будівельного підряду,
за участю представників:
позивача: Буляк Ігор Ярославович;
відповідача: не з'явився,
встановив:
18.11.2024 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського державного університету внутрішніх справ до Приватного акціонерного товариства "Ірокс" про зобов'язання до виконання належним чином умов договору в частині зобов'язання оформлення і передачі на погодження невід'ємної частини договору - календарного графіку виконання робіт.
Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2856/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.12.2024.
Ухвала суду про відкриття провадження отримана відповідачем 26.11.2024, що відображено в довідці про доставку листа до електронного кабінету сторони.
У судовому засіданні 23.01.2025 закрито підготовче приводження та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2025, про що відповідача також повідомлено шляхом доставки ухвали до електронного кабінету 24.01.2025.
04.03.2025 Приватне акціонерне товариство "Ірокс" подав заяву про відвід судді від розгляду справи № 914/2856/24 (через канцелярію суду та через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи).
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У судове засідання 05.03.2025 відповідач не забезпечив явку представника, представник позивача висловився стосовно заявленого відводу, що такий безпідставний і спрямований на затягування розгляду справи. Суд повідомив, що про обставини, викладені в заяві про відвід, йому стало відомо в день отримання такої заяви. З метою з'ясування додаткової інформації стосовно правовідносин відповідача і Адвокатського об'єднання «Матвіїв та партнери» суд, не відкриваючи розгляд справи по суті та не вчиняючи інших процесуальних дій, відклав судове засідання на 10.03.2025.
У судове засідання 10.03.2025 з'явився представник позивача, повторно зазначив про необґрунтованість заявленого відводу та пропуск відповідачем процесуального строку на звернення до суду із заявою про відвід судді.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду судом заяви про відвід судді у справі у спосіб доставки 06.03.2025 ухвали виклику у судове засідання від 05.03.2025 до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА (ЗАЯВНИКА ВІДВОДУ)
В обґрунтування підстав заявленого відводу відповідач покликається на п. 1 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України і вказує, що відповідно до договору від 19.04.2023 ПрАТ «Ірокс» оплачував послуги за надання правової допомоги Адвокатському об'єднанню «Матвіїв та партнери». Керівником Адвокатського об'єднання є Матвіїв Сергій Ігорович, рідний брат судді Матвіїва Ростислава Ігоровича. Тому суддя Матвіїв Р.І. не може брати участі в розгляді справи. № 914/2856/24.
Найперше суд звертає увагу, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до обставин справи відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 26.11.2024. Тому встановлений законом строк на заявлення відводу з підстав, які мали місце ще у 2023 році, відповідач пропустив.
Призначення до розгляду справи по суті на 05.03.2025 у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, не є рівнозначним з першим судовим засіданням у справах, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Тому відповідач помилково покликається на обставину початку розгляду справи 05.03.2025.
Крім цього, заявляючи заяву про відвід, сторона не вказує, що про підставу відводу їй не могло бути відомо в межах визначеного вище строку, та не обґрунтовує виняткового випадку.
Незважаючи на це, суд з метою усунення будь-яких сумнівів у сторони щодо неупередженості судді при розгляді справи, включно із заявою про відвід, вважає за доцільне розглянути подану заяву по суті.
Так, відповідач стверджує, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
Суд дослідив подані відповідачем договір про надання правової допомоги від 29.04.2023, укладений відповідачем із Адвокатським об'єднанням «Матвіїв та партнери», і рахунок про оплату за надані послуги від 01.05.2023. Суд зауважує, що такі відносини відбулися в квітні - травні 2023 року та не свідчать про надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням Приватному акціонерному товариству "Ірокс" саме в справі № 914/2856/24.
Суд звертає увагу, що подані докази в сукупності з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не створюють підстави для відводу, оскільки таким пунктом передбачено випадок, коли суддя є близьким родичем особи, яка надавала стороні правничу допомогу у цій справі. Однак доказів надання правової допомоги Приватному акціонерному товариству "Ірокс" Адвокатським об'єднанням «Матвіїв та партнери» у цій справі (914/2856/24) немає.
Відомостей про наявність інших обставин, які викликають у відповідача сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявник не навів, не обґрунтував і не підтвердив.
Так, у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює "право на суд", одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності. Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).
Європейський Суд з прав людини наголошує, що судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб'єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об'єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об'єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.
При цьому, незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок №1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).
Суд звертає увагу, що для відводу судді заявник повинен зазначити реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов'язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості суді. Однак, як встановлено вище, викладені відповідачем підстави для відводу судді у цій справі не відповідають ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Заявник відводу не навів доводів про те, яким чином наявність у нього договірних відносин із Адвокатським об'єднанням «Матвіїв та партнери» у викликає сумніви у нього (заявника) у неупередженості судді, а також не вказує особу, щодо якої така неупередженість існує чи може існувати.
Суд констатує, що йому не було відомо про факт укладення договору про надання правової допомоги між Адвокатським об'єднанням «Матвіїв та партнери» та відповідачем до моменту заявлення відводу у цій справі. Суд констатує свою неупередженість у цій справі щодо обидвох сторін.
Відповідач протягом підготовчого провадження двічі подавав суду клопотання про відкладення засідання та одну заяву по суті спору. Суд на стадії підготовчого провадження забезпечив відповідачеві доступ до правосуддя та не допускав процесуальної поведінки, яка б свідчила про упередженість суду до відповідача як до сторони провадження. Тому суду незрозумілі реальні мотиви заявленого відводу. Відповідач не скористався правом пояснити їх в судовому засіданні, призначеному судом для розгляду заяви про відвід.
Через наведене суд вважає відвід безпідставним.
Окрім цього, суд не може ігнорувати процесуальної позиції щодо відводу іншої сторони - позивача. Представник позивача у судових засідання заперечив проти відводу, висловив довіру до складу суду та вказав, що на його думку процесуальна поведінка відповідача свідчить про спробу затягнути судовий процес шляхом зміни складу суду та початку заново судового процесу новим складом суду.
У випадку задоволення заяви про відвід сумніви у неупередженості суду виникнуть вже у позивача, адже відповідач заявив відвід безпосередньо перед початком розгляду справи по суті, хоча був зобов'язаний зробити це протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. У такому випадку позивач може мати сумніви щодо неупередженості суду через задоволення відводу як способу зловживання процесуальними правами шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу. Оскільки суд зробив висновок про безпідставність та необґрунтованість цього відводу, то задоволення зави про відвід призведе до сумніву позивача у неупередженості суду в цій справі. Наведене є ще однією підставою для відмови в задоволенні зави про відвід.
Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість підстав заявленого відповідачем відводу судді Ростислава Матвіїва у справі № 914/2856/24.
Додатково суд акцентує увагу відповідача на положеннях ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
ухвалив:
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Ірокс" від 04.03.2025 про відвід судді від розгляду справи № 914/2856/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 12.03.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.