вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
13 березня 2025 рокуСправа № 912/96/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №912/96/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО", вул. Юрія Іллєнка, буд. 27, м. Черкаси, 18005
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР", просп. Соборний, буд. 51/1, кабінет, 10, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
про стягнення 2 687 087,68 грн
Представники сторін в засідання суду не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" (далі - ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО", позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" (далі - ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР", відповідач) про стягнення 2 687 087,68 грн, з яких: 2 321 310,00 грн - основний борг за виконані роботи (надані послуги), 365 777,68 грн - штрафні санкції, з покладенням на відповідача судових витрат.
Рішенням господарського суду від 27.02.2025 у справі позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" на користь ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" 2 321 310,00 грн основного боргу, 90 528,36 грн пені, 230 430,00 грн штрафу, 10 279,22 грн - 3% річних, 34 540,10 грн інфляційних, а також 32 245,05 грн судового збору.
Згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат позивач зазначив про понесення витрат на професійну правничу допомогу та в судовому засіданні позивач заявив про подання доказів на підтвердження вказаних витрат після ухвалення рішення суду в порядку, визначеному ч. 8. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З підстав викладеного, суд призначив судове засідання для вирішення питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу на 13.03.2025, про що вказано в резолютивній частині рішення суду від 27.02.2025. Строк подання доказів - 5 днів з дня ухвалення рішення суду.
28.02.2025 ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами на підтвердження таких витрат, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача 70 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Отже, позивач дотримався строку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням порядку обчислення процесуальних строків, визначеного ч.ч. 1,7 ст. 116 ГПК України.
Представники сторін в засіданні суду 13.03.2025 участі не брали. Позивачем у заяві про відшкодування витрат на правову допомогу заявлено клопотання по розгляд даної заяви за відсутності його представника.
З підстав викладеного, суд проводить судове засідання з вирішення питання про судові витрати 13.03.2025 за відсутності представників сторін.
Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов такого висновку.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), яка зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Частинами 2 - 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Згідно наданих позивачем документів, підтверджено, що між Адвокатом Мухінським В.О. та ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" (Клієнт) 02.01.2025 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 02/01-25 (а.с. 93-94).
Додатковою угодою №1 від 10.01.2025 (а.с. 95) сторони домовились про надання Адвокатом правової (правничої) допомоги Клієнту в питанні стягнення з ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" на користь ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" основного боргу в сумі 2 321 310,00 грн та штрафних санкцій на загальну суму 365 777,68 грн. Адвокат зобов'язується надати працівникам ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" необхідні консультації з питань законодавства та функціонування судової системи, зібрати необхідні докази та підготувати позовну заяву про стягнення грошових коштів, подати позов до суду. У випадку необхідності відвідувати судові засідання та подавати необхідні процесуальні документи.
Згідно п. 2 Додаткової угоди №1 від 10.01.2025, за надання послуг, передбачених в п. 1 даної угоди, Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар у твердій грошовій сумі 70 000,00 грн протягом тридцяти календарних днів з дати підписання сторонами Акту наданих послуг.
Договір про надання професійної правничої допомоги та Додаткову угоду підписано представниками сторін та скріплено печатками.
До справи подано копію довіреності на ім'я адвоката Мухінського В.О. від 03.06.2024 (а.с. 6).
Згідно Акта прийому-передачі виконаних робіт № 1 (наданих послуг) по договору № 02/01-25 від 02.01.2025 про надання професійної правничої допомоги від 27.02.2025 (а.с. 96) Адвокат виконав та передав, а Клієнт прийняв наступні послуги:
- 06.01.2025 проведено правовий аналіз первинних бухгалтерських документів що підтверджують наявність заборгованості ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" перед ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО";
- 09.01.2025 проведено правовий аналіз додаткових первинних бухгалтерських документів що підтверджують наявність заборгованості ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" перед ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО";
- 09.01.2025 проведення усної консультації щодо можливості подання позовної заяви до суду;
- 10.01.2025 проведено аналіз щодо застосування відповідних правових норм по даній категорії справ, підготовка позовної заяви до суду, здійснений розрахунок штрафних санкцій;
- 13.01.2025 сканування позовного матеріалу та завантаження його до системи "Електронний Суд".
Всього, згідно вказаного Акта, вартість наданих послуг складає 70 000,00 грн.
Суд зазначає, що з аналізу положень ст. 30 Закону № 5076-VI слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Разом з цим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено матеріалами справи, є підтвердженим фактичне отримання позивачем послуг адвоката, а саме: адвокатом Мухінським підписано позовну заяву, адвокат Мухінський В.О. брав участь у засіданнях суду.
Наведене свідчить про реальність надання адвокатом правової допомоги позивачеві у справі №912/96/25 та понесення витрат на таку допомогу.
Разом з цим, суд враховує, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є нескладною, матеріали справи не об'ємні та ґрунтуються на первинних бухгалтерських документах, які підписані обома сторонами без зауважень.
Категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів, не становить виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідач відзиву на позов не подавав, будь-які нові докази не збирались і не подавались.
У даній справі було проведено одне підготовче засідання та одне судове засідання, в якому взяв участь представник позивача та у зв'язку з тим, що відповідачем не було подано відзиву на позов, будь-які особливі пояснення від позивача не вимагались.
Крім того, проаналізувавши Акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 (наданих послуг) по договору № 02/01-25 від 02.01.2025 про надання професійної правничої допомоги від 27.02.2025 суд за зазначає, що деякі види послуг є завищеними.
Так, згідно Акта прийому-передачі виконаних робіт вказано про правовий аналіз адвокатом "первинних бухгалтерських документів" та "додаткових первинних бухгалтерських документів". При цьому, позивачем не конкретизовано яких саме "додаткових" первинних бухгалтерських документів проводився аналіз з урахуванням того, що будь-які додаткові докази судом не вимагались та справа розглянута згідно первісно поданих позовних матеріалів.
Суд констатує, що клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.
Втім, суд, з урахуванням вищевикладеного, не вбачає підстав для покладення витрат позивача у визначеному розмірі на відповідача.
Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При цьому, суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд враховує, що предметом спору є сума 2 687 087,68 грн, однак слід зазначити, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не ставиться в пряму залежність від ціни позову як це визначено для розрахунку судового збору. Грошовий вираз предмета спору не є достатнім та єдиним критерієм, який враховується судом під час визначення розумності таких судових витрат.
З підстав викладеного та враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде 30 000,00 грн.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76-77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" від 28.02.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №912/96/25 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" (просп. Соборний, буд. 51/1, кабінет, 10, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 35439270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" (вул. Юрія Іллєнка, буд. 27, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 39457891) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії додаткового рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" та Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" до електронних кабінетів.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13.03.2025.
Суддя В.В.Тимошевська