"11" лютого 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2471/24
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996)
в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 21467647)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Магнат» (50005, вул. Тбіліська, 13, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 37065126)
про стягнення невикористаного авансу за договором підряду в сумі 7542783,03 грн та штрафних санкцій в сумі 4881138,00 грн,
за участю представників:
позивача: Пурій Даниїл Олександр;
відповідача: Шуліга Володимир Анатолійович;
прокурора: Ясир Євгенія Миколаївна,
Історія розгляду справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Магнат» про стягнення невикористаного авансу за договором підряду в сумі 7542783,03 грн та штрафних санкцій в сумі 4881138,00 грн. Позов подано за місцем виконання договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 14.10.2024 на 15:00. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.
До Господарського суду Київської області 14.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Разом із тим, підготовче судове засідання, що призначалось судом на 14.10.2024, не відбулось з причин того, що головуючий суддя починаючи з 14.10.2024 перебував на лікарняному з огляду на раптове погіршення самопочуття, у зв'язку з чим ухвалою суду від 21.10.2024 судом вирішено поінформувати сторін спору про те, що це судове засідання не відбулось та доведено до їх відома дату проведення наступного судового засідання у справі - 11.11.2024 о 15:00.
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 25.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
У засідання 11.11.2024 з'явився представник відповідача Шуліга Володимир Анатолійович. Представники позивача та прокуратури не з'явилися. Разом із цим, судом було з'ясовано, що позивач 25.10.2024 подавав відповідь на відзив, тому судом було вирішено встановити строк відповідачеві для подання останнім заперечення до наступного судового засідання, а саме до 25.11.2024 та вирішено відкласти розгляд справи у підготовчому провадженні на 25.11.2024.
До Господарського суду Київської області 25.11.2024 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні 25.11.2024 ні позивач, ні відповідач не забезпечив явки своїх представників. Натомість з'явилась прокурор - Моцик Людмила Михайлівна. При цьому суд констатував наявну в матеріалах справи заяву про розгляд справи без участі представника позивача від 25.11.2024, а також те, що усі необхідні заяви по суті спору були подані, у зв'язку з чим підготовче провадження у справі було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 17.12.2024 на 12:00.
До Господарського суду Київської області 13.12.2024 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 17.12.2024 брав участь представник позивача Пурій Даниїл Олександрович та прокурор Ясир Євгенія Миколаївна. Представник відповідача не з'явився, проте суд констатував наявне у матеріалах справи клопотання, подане представником відповідача 13.12.2024 про відкладення розгляду справи у зв'язку із складністю справи та значною сумою позовних вимог а також перебуванням останнього у відпустці з 13.12.2024 по 26.12.2024, що підтверджується відповідним наказом про відпустку №15-о від 10.12.2024 доданим до поданого клопотання. Так, вказане клопотання представника відповідача було задоволене судом, у зв'язку із чим судом вирішено відкласти розгляд справи по суті на 21.01.2025 на 14:00.
До Господарського суду Київської області 21.01.2025 надійшли додаткові пояснення представника відповідача.
У судовому засіданні 21.01.2025 брав участь представник позивача Пурій Даниїл Олександрович та прокурор Моцик Людмила Михайлівна. Представника відповідача з технічних причин судом не було підключено до відеоконференції. Суд констатував наявні у матеріалах справи додаткові пояснення, подані представником відповідача 21.01.2025, з яких вбачається, що відповідач наполягає на тому, що станом на грудень 2024 року існуючий залишок невикористаного авансу майже повністю, а саме на суму 7388747,35 грн, був перекритий виконаними роботами на об'єкті будівництва, які були погоджені позивачем. Водночас направлені на підписання позивачу акт виконаних робіт та довідка про вартість, з невідомих причин досі не підписані позивачем. З огляду на вищенаведене, суд у судовому засіданні зобов'язав прокуратуру та представника позивача надати на наступне судове засідання відомості на підтвердження чи спростування обставин виконання відповідачем станом на кінець грудня 2024 року робіт на об'єкті будівництва на суму 7388747,35 грн, як частини з невикористаного авансу у розмірі 7542783,03 грн, що існувала на момент відкриття провадження у справі. З означених підстав, враховуючи, що повідомлені відповідачем обставини виникли після закриття підготовчого судового засідання та безпосередньо впливають на розгляд справи по суті та мають бути підтверджені чи спростовані позивачем, судом вирішено відкласти розгляд справи по суті на 28.01.2025 на 12:00.
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 27.01.2025 від представника позивача та від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі, а 28.01.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання, у якому він просив суд відкласти розгляд справи на строк не менш ніж 10 днів для отримання документів від торговельно-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
У судовому засіданні 28.01.2025 брав участь представник позивача Пурій Даниїл Олександрович та прокурор Моцик Людмила Михайлівна. Представник відповідача також з'явився в режимі відеоконференції, але обладнання, яке він використовував, не забезпечило можливості чути процес, який відбувається у судовому засіданні. З цих підстав, судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті та запропоновано представнику відповідача з'явитись у наступне судове засідання очно та попереджено, що у разі наступного виникнення технічних проблем з обладнанням відповідача, якщо останній буде присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд буде розглядати справу без його участі, позаяк вищенаведені дії могли б мати ознаки затягування судового процесу та зловживання процесуальними правами. З огляду на це, суд оголосив перерву у судовому засідання з розгляду справи по суті до 11.02.2025 до 12:00.
У судовому засіданні 11.02.2025, заслухавши заключний виступ представників сторін суд прийняв рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнені позиції сторін.
Судом встановлено, що 15.08.2023 між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК МАГНАТ», як підрядником, укладено договір № 126-23 будівельного підряду по об'єкту «Нове будівництво Бишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Каштан» Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області за адресою: вул. Захисників України, 7 в с. Бишів Фастівського району Київської області» (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі III договору, виконати роботи: «Нове будівництва Бишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Каштан» Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області» за адресою: вул. Захисників України, 7 в с. Бишів Фастівського району Київської області» (далі - Об'єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Згідно з пунктом 2.1. договору, строки виконання робіт - до 31.12.2024, якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід'ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору. Календарне планування будівельних робіт виконується з максимально можливим їх суміщенням, з забезпеченням безперервної технологічної послідовності та врахування термінів завершення окремих етапів або будівництва в цілому, з дотриманням вимог законодавства, нормативних актів та документів. Розподіл робіт на етапи та комплекси виконання визначається з урахуванням прогнозних чинників ризику, індивідуальних властивостей об'єкту та умов будівництва (конструктивні рішення, заглибленість, висотність, геологія, погодні умови: низька/висока температура повітря, атмосферні опади, тощо). Комплекс робіт, передбачений графіком повинен відповідати сезонності будівельних робіт, в яких вплив чинників ризику можливо звести до мінімуму. До календарного графіка виконання робіт підрядник надає копію наказу про призначення та закріплення на об'єкті відповідальної особи (виконроба) або витяг з наказу, засвідчені в установленому порядку.
Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна цього договору становить 128818188,00 грн (сто двадцять вісім мільйонів вісімсот вісімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім грн 00 коп) у тому числі ПДВ 21469698,00 грн (двадцять один мільйон чотириста шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім грн 00 коп) (додаток №1 до цього договору).
Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що відповідно до абзацу 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 (із змінами), згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 (із змінами) замовник може перерахувати підряднику аванс/попередню оплату в розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім'я підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим договором. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс/попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів/роботи і послуги протягом 90 днів з дня одержання авансу, але не пізніше 24 грудня, у разі отримання авансу в останні місяці бюджетного року. Для звітності витрачених коштів авансу підрядник повинен надати замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3, за вказаний період, або повернути суму авансу/попередньої оплати, в повному обсязі, на розрахунковий рахунок замовника. У разі не повернення/не відпрацювання суми авансу, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 25% від суми не поверненого/не відпрацьованого авансу.
Як вбачається зі змісту календарного графіку надання послуг по об'єкту: "Нове будівництво Бишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Каштан» Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області за адресою: вул. Захисників України, 7 в с. Бишів Фастівського району Київської області" (додаток №2 до договору), сторонами погоджено виконання основних видів послуг протягом 2023 року з дати підписання договору, зокрема: 1. Влаштування котловану - з 15.08.2023 по 01.09.2023; 2. Влаштування монолітної плити отм. -3.400 - з 01.09.2023 по 15.10.2023; 3. Влаштування монолітної плити отм. -0.100 - з 15.10.2023 по 15.11.2023; 4. Влаштування монолітної плити отм. +3.200 - з 15.11.2023 по 15.12.2023.
26.12.2023 між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони погодились внести зміни до додатку №2 до договору - «Календарний графік виконання робіт» та виклали його у новій редакції.
27.12.2023 між сторонами була укладена додаткова угода №3 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони погодились викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: «Ціна цього договору становить 101865353,94 грн (сто один мільйон вісімсот шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят три грн. 94 коп.) у тому числі ПДВ 16977558,99 грн (шістнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 99 коп).
Крім того, відповідно до пункту 3 означеної додаткової угоди №3 до договору сторони погодились викласти в новій редакції додаток №2 до договору «Календарний графік виконання робіт», що є невід'ємною частиною договору.
Так, позивач, з урахуванням умов пункту 4.2. договору перерахував відповідачу аванс в сумі 19524552,03 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача за 28.08.2023 та платіжним дорученням (№ трансакції 263255635) від 28.08.2023.
Як вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень від 27.12.2023 (форма КБ-3) та акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 27.12.2023 (форма КБ-2в) відповідач виконав, а позивач прийняв роботи відповідно до умов договору на загальну суму 6336726,67 грн.
Поряд із цим, відповідач частково повернув позивачу аванс в загальній сумі 5645042,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №483 від 27.12.2023, а також банківськими виписками з рахунку позивача за 26.12.2023, 27.12.2023, 30.07.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 14.08.2024 та 02.09.2024.
В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача послався на те, що відповідач, згідно з пунктом 4.2. договору, зобов'язаний був використати сплачений позивачем 28.08.2023 аванс в сумі 19524552,03 грн протягом до 90 днів, тобто до 26.11.2023, проте станом на цю дату, за вирахуванням вартості виконаних робіт на суму 6336726,67 грн та часткового повернення авансу в сумі 5645042,33 грн, відповідач не використав решту сплаченого позивачем авансу в сумі 7542783,03 грн, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму. Крім цього позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 25 % від невикористаного відповідачем станом на 26.11.2023 авансу в сумі 19524552,03 грн, що становить 4881138,00 грн.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач визнав позовні вимоги в частині повернення авансу в сумі 7542783,03 грн та разом із цим вказав на те, що обов'язок з повернення авансу виник у відповідача тільки 29.12.2023 - дати виставлення позивачем претензії про досудове врегулюванння спору, а оскільки станом на цю дату розмір неповернутого відповідачем авансу становив вже 8436473,64 грн, то штраф у розмірі 25 % має обраховуватись саме від цієї суми і тому становить 2109118,41 грн. При цьому відповідач просив суд зменшити розмір стягуваного щтрафу на 70 %, посилаючись на те, що він продовжує належним чином виконувати умови договору, а також те, що своєю відповіддю на претензію від 15.02.2024 повідомляв позивача про наявність форс-мажорних обставин, у зв'язку із чим звернувся до регіонального представництва торгово-промислової палати для отримання відповідного сертифікату.
Разом із цим згодом, у додаткових поясненнях, що надійшли до суду 21.01.2025, представник відповідача вказав на те, що ним додатково були виконані роботи на суму 7388747,35 грн, а відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) були направлені позивачу, у зв'язку з чим відповідач вказує на те, що неповернутим залишився аванс в сумі 154035,68 грн та визнав позовні вимоги на цю суму.
Висновки господарського суду
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За приписами частин 1 та 3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 854 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 321 ГК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з частиною 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (частина 3 статті 571 ЦК України).
Разом з тим, суд наголошує на тому, що до спірних правовідносин як аналогічні можуть застосовуватись норми частини 2 статті 693 ЦК України, які надають покупцю, який сплатив суму попередньої оплати, право вимоги повернення попередньої оплати у разі ненадання продавцем товару, або як у даному випадку невиконання робіт що підтверджені актами у строк визначений договором (надання послуг).
Таким чином, відповідно до пункту 4.2. договору відповідач зобов'язаний був використати аванс в сумі 19524552,03 грн, що був сплачений позивачем 28.08.2023, протягом 90 днів з дня одержання авансу, тобто до 26.11.2023, а після спливу цього строку, в разі невиконання робіт, у відповідача виникає обов'язок щодо повернення позивачу авансу.
Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як зазначалось вище, відповідно до календарного графіку надання послуг по об'єкту (додаток №2 до договору), що був чинним станом на 26.11.2023, вбачається, що сторонами погоджено виконання основних видів послуг протягом 2023 року з дати підписання договору, зокрема: 1. Влаштування котловану - з 15.08.2023 по 01.09.2023; 2. Влаштування монолітної плити отм. -3.400 - з 15.09.2023 по 15.10.2023; 3. Влаштування монолітної плити отм. -0.100 - з 15.10.2023 по 15.11.2023; 4. Влаштування монолітної плити отм. +3.200 - з 15.11.2023 по 15.12.2023.
Проте, як вбачається акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 КБ-2в за грудень 2023 року від 27.12.2023 відповідач виконав, а позивач прийняв роботи відповідно до умов договору на суму 6336726,67 грн 27.12.2023, тобто вже після 26.11.2023 - граничного дня строку, протягом якого відповідач мав використати сплачений позивачем аванс, тобто виконати роботи згідно з договором.
При цьому відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що станом на 26.11.2023 він звертався до позивача з відповідними пропозиціями щодо прийняття означених робіт, що мали бути виконані до цієї дати, а відтак, суд констатує що несвоєчасність підписання цього акту від 27.12.2023 не була наслідком дій та/або бездіяльності позивача, а стала наслідком прострочення самого відповідача, оскільки зворотнє відповідачем суду не доведено.
Так само й часткове повернення авансу в сумі 5645042,33 грн відповідно до платіжної інструкції №483 від 27.12.2023 та банківських виписок з рахунку позивача за 26.12.2023, 27.12.2023, 30.07.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 14.08.2024 та 02.09.2024, також відбулося після граничної дати - 26.11.2023.
Відтак, оскільки сплачений позивачем аванс в сумі 19524552,03 грн був повернутий відповідачем частково, в сумі 5645042,33 грн та при цьому відповідачем частково виконані роботи на суму 6336726,67 грн, суд констатує, що неповернутим позивачу лишився невикористаний відповідачем аванс в сумі 7542783,03 грн.
Щодо посилань позивача на те, що ним були додатково виконані роботи на суму 7388747,35 грн, а 09.01.2025 відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) були направлені позивачу, то суд зауважує, що ці акти та довідки стосуються виконання умов договору № 126/1-23 будівельного підряду на додаткові роботи по об'єкту «Нове будівництво Бишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Каштан» Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області за адресою: вул. Захисників України, 7 в с. Бишів Фастівського району Київської області від 27.12.2023, тобто не стосуються виконання робіт згідно умов договору № 126-23 будівельного підряду по об'єкту від 15.08.2023, на підставі якого виникли спірні правовідносини сторін у цій справі.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не повернено позивачу решту невикористаного авансу в сумі 7542783,03 грн, що був сплачений позивачем відповідно до умов договору, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача цієї суми підставними, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як зазначалось вище, пунктом 4.2. договору, між іншого встановлено, що у разі не повернення/не відпрацювання суми авансу, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 25% від суми не поверненого/не відпрацьованого авансу.
При цьому відповідно до положень цього-ж пункту договору відповідач зобов'язаний був використати аванс в сумі 19524552,03 грн, що був сплачений позивачем 28.08.2023, протягом 90 днів з дня одержання авансу, тобто до 26.11.2023 (включно), а факт цього використання мав бути підтвердженим та закріпленим актами форми КБ-2в та КБ-3 підписаними сторонами станом на 26.11.2023.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що обов'язок з повернення авансу виник у відповідача тільки 29.12.2023 - дати виставлення позивачем претензії про досудове врегулювання спору, а оскільки станом на цю дату не повернутий відповідачем аванс становив 8436473,64 грн, то сума штрафу в розмірі 25 % має обраховуватись саме від цієї суми та становить 2109118,41 грн.
Разом із цим, виходячи з характеру спірних правовідносин сторін та умов договору, з урахуванням положень статті 854 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 321 ГК України, а також статтей 570 та 571 ЦК України та з урахуванням застосування норми частини 2 статті 693 ЦК України, в якості аналогії права, про що більш детально згадувалось вище, суд зауважує, що обов'язок повернення авансу виник у відповідача 27.11.2023 - наступний, 91-й день після 26.11.2023, тобто після спливу 90 днів з дня одержання авансу - 28.08.2023.
Відтак, суд констатує, що як виконання відповідачем частини робіт так і часткове повернення авансу відбулось вже після означеної дати, а відтак нарахування позивачем штрафу в розмірі 25% в обрахунку від всієї суми авансу в розмірі 19524552,03 грн, що становить 4881138,00 грн, є правомірним, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині позову є обґрунтованими.
Поряд із цим, у відзиві на позовну заяву, відповідачем було заявлене клопотання про зменшення розміру штрафу на 70 % з огляду на скрутне фінансове становище, наявність заборгованості третіх осіб перед відповідачем на загальну суму 7291567,98 грн, а також те, що відповідач продовжує виконувати умови договору.
Розглядаючи наведене клопотання відповідача суд вказує, що відповідно до положень статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В силу частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, у яких застосовані словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду", вказує на те, що лише суд може прийняти на власний розсуд рішення про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), а отже, визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду.
Дійсно, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.
Суд також зауважує, що відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Так, доводи відповідача про те, що він знаходиться у скрутному фінансовому стані, а також про наявність заборгованості третіх осіб перед відповідачем на загальну суму 7291567,98 грн не підтверджені належними та допустимим доказами, а дії спрямовані на виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем відбувалось за іншим договором будівельного підряду.
Разом із цим суд приймає також до уваги й те, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання з виконання робіт саме по договору № 126-23 будівельного підряду по об'єкту від 15.08.2023 на суму 6336726,67 грн, а також те, що відповідач частково повернув позивачу аванс в сумі 5645042,33 грн, що вказує на добросовісну поведінку відповідача, яка в цьому випадку полягає у вчиненні дій щодо виконання взятих на себе зобов'язань в контексті спірних правовідносин сторін.
При цьому суд також зазначає, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків пов'язаних з діями чи бездіяльністю відповідача.
Принагідно, суд звертає увагу позивача, що стягнення штрафних санкцій не може слугувати джерелом отримання прибутку, а спрямоване виключно на стимулювання іншої сторони належним чином виконувати свої зобов'язання за договором.
Також суд бере до уваги ту обставину, що з огляду на специфіку правовідносин сторін кошти, що були перераховані відповідачу перераховувались на спеціальний казначейський рахунок пов'язаний з виконанням договору № 126-23 будівельного підряду і могли бути використані відповідачем виключно на потреби пов'язані з виконанням договору № 126-23 будівельного підряду, що свідчить про неможливість використання означених коштів відповідачем для власних потреб.
Відтак, суд вважає, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру заявленого позивачем до стягнення з відповідача штрафу в сумі 4881138,00 грн на 50 % що на думку суду буде релевантним та не матиме ознак покладення на відповідача надмірного фінансового тягаря.
Тож, розмір штрафу, який суд вважає за можливе стягнути з відповідача становить 2440569,00 грн.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов'язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а весь розмір заявлених до стягнення сум визнаний підставним, не дивлячись на те, що суд скористався наданим йому правом на зменшення розміру штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір повністю у розмірі 186358,82 грн.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Магнат» (50005, вул. Тбіліська, 13, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 37065126) на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 21467647) невикористаний аванс за договором підряду від 15.08.2023 №126-23 в сумі 7542783,03 грн та 2440569 грн штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (щодо повернення авансу).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Магнат» (50005, вул. Тбіліська, 13, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 37065126) на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996) - 186358,82 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз