ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.03.2025Справа № 910/10340/24
За заявою Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі №910/10340/24;
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 16781226,81 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Приведьон В.М. (у режимі відеоконференції);
від відповідача - Прокопів Н.М.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) заборгованості та санкцій за Договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг від 15.09.2021 № 2298/02/21, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 11939025,24 грн інфляційних втрат, 4842201,57 грн 3% річних, а також 201374,72 грн судового збору.
Через електронну систему "Електронний суд" 27.02.2025 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/10340/24 терміном на один рік з моменту ухвалення рішення.
Ухвалою суду від 03.03.2025 вказану заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду заяви на 12.03.2025 та запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення з приводу поданої заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі.
Через електронну систему «Електронний суд» 06.03.2025 від позивача надійшли письмові заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Так заперечуючи щодо задоволення вище наведеної заяви позивач зазначив, що твердження відповідача про складний фінансовий стан не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, так як відсутня будь-яка актуальна фінансова документація, яка б свідчила про скрутне фінансове становище відповідача на момент розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, так як до заяви була додана лише інформація про заборгованість, яка є не підтвердженою жодними фінансовими звітами про фінансовий стан підприємства, тощо. А тому твердження відповідача про відсутність коштів та тяжкий фінансовий стан не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Також у наведених запереченнях позивач звертає увагу суду на те, що він також як і ДП «Гарантований покупець» зазнав негативного впливу внаслідок військової агресії РФ проти України та перебуває у скрутному матеріальному становищі, недоотримує грошові кошти через низьку платоспроможність споживачів електричної енергії, водночас ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" є відповідальною юридичною особою, яка виконує функції постачальника універсальної послуги, яка полягає у постійній та безперебійній поставці населенню (побутовим споживачам) та малому непобутовому споживачу електричної енергії.
На підставі вище наведеного позивач посилається на необхідності дотримання розумного балансу між інтересами сторін, а тому відстрочення виконання рішення у цій справі призведе до розбалансуванню розрахунків на ринку електричної енергії та подальшому зниженню платіжної дисципліни, що поставить під загрозу енергетичну безпеку держави в цілому, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №910/10340/24.
У судове засідання 12.03.2025 призначене для розгляду вище наведеної заяви з'явилися представники сторін та надали усні пояснення у справі.
Представник відповідача підтримав заяву про відстрочення виконання рішення у справі та просив суд її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення заяви, з підстав наведених у письмових запереченнях від 06.03.2025.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали та заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи вище наведену заяву, ДП "Гарантований покупець" посилається на сукупність таких обставин:
- відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо завдання збитків позивачу внаслідок неповної оплати послуги у спірному періоді, відсутність вини у невиконанні спірних зобов'язань, так як відповідачем була здійснена повна оплата вартості послуг за спірний період перед позивачем;
- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану джерела для покриття витрат на оплату 3 % річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії;
- складний фінансовий стан ДП "Гарантований покупець", невиконання іншим учасником спірних правовідносин наведених спеціальних обов'язків, що за доводами заявника ускладнює виконання рішення;
- джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов'язані з оплатою приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Наразі є заборгованість НЕК «Укренерго» перед відповідачем;
- у період дії воєнного стану ДП «Гарантований покупець» бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури (здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим пільговим тарифом);
- фінансування діяльності ДП «Гарантований покупець» здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії");
- часткова оплата ДП «Гарантований покупець» вартості послуг за спірний період перед позивачем, так як позовні вимоги ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" під час розгляду справи були погашені фактично на 85% від ціни позову
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332;
- внаслідок збройної агресії російської федерації господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива
Крім того, відповідач повідомив, що примусове списання коштів без відстрочення виконання рішення під час складних умова воєнного стану ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів внаслідок неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності в критичній сфері енергетичної інфраструктури, що призведе до порушення балансу розрахунків на ринку електричної енергії та в подальшому унеможливить виконання ДП «Гарантований покупець» своїх зобов'язань на ринку електричної енергії.
Враховуючи вище наведені обставини, а також значну суму заборгованості, відповідач зазначає, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі на строком на один рік з дня ухвалення вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/10417/24 не порушить інтереси сторін, а навпаки забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
У зв'язку з чим, останній просить суд відстрочити виконання рішення строком на один рік з моменту його ухвалення.
Згідно з положеннями частин 1, 3 - 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вище наведеними нормами ГПК України встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника та беручи до уваги письмові заперечення позивача на заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим своєчасного його виконання у розумінні частини 2 статті 331 ГПК України.
Беручи до уваги вище наведені обставини, суд дійшов висновку, що факт відсутності бюджетного фінансування та ненадходження коштів від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" у будь-якому випадку не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що із доданих ним до матеріалів заяви про відстрочення виконання рішення суду документів не вбачається наявність скрутного фінансового стану у останнього, так як відповідачем не надано жодної фінансової документації, жодних показників фінансового стану підприємства, таких як прибутковість, фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність тощо, з яких би вбачалося погіршення фінансового стану на момент розгляду заяви про відстрочення виконання рішення.
Отже доводи відповідача про скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними винятковими підставами для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.
Судом також спростовуються твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язання внаслідок не оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, несвоєчасного здійснення відповідачу оплати послуг не є винятковою підставою для відстрочення виконання рішення.
Щодо посилань заявника на те, що виконання рішення суду істотно ускладнюється через військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, то суд зазначає, що заявником також не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець" внаслідок збройної агресії РФ проти України, що призвело до неможливості виконання рішення суду.
Тим більше, судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач також є відповідальною юридичною особою, яка виконує функції постачальника універсальної послуги у постійній та безперебійній поставці населенню електричної енергії на господарську діяльність якої негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією РФ.
Водночас заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.
З огляду на вище наведені обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, а також беручи до уваги те, що рішення Господарського суду міста Києва 19.02.2025 у справі №910/10340/24 не набрало законної сили в установленому законом порядку, враховуючи, що відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у його заяві обставин, суд дійшов висновку, що не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/10340/24 та відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 233-235, 331, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/10340/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сташків Р.Б.