номер провадження справи 15/193/24
25.02.2025 Справа № 908/2771/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Пікалової І.С. розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Татіс», 70560, Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, буд. 21
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково - технічний центр “Нова хвиля», 69005, м. Запоріжжя, б-р Центральний, буд. 23, кв. 6
про стягнення коштів
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Захарова Т.В., адвокат, ордер ВІ № 1231719 від 17.10.2024;
від відповідача: Макаренко В.М., адвокат, ордер АР № 1209766 від 27.11.2024;
установив
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Татіс» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково - технічний центр “Нова хвиля» про стягнення заборгованості за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції № 370/ЗП від 07.02.2019 в розмірі 2 062 087,79 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024, справу № 908/2771/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 31.10.2024 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
12.11.2024 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Татіс» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2771/24. Справі присвоєно номер провадження 15/193/24. Розгляд справи призначено здійснювати за загальними правилами позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.12.2024 о 10:30 год.
29.11.2024 через підсистему “Електронний суд» до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву.
10.11.2024 через підсистему “Електронний суд» суд отримав від позивача відповідь на відзив.
16.12.2024 через підсистему “Електронний суд» до суду надійшли від відповідача заперечення на відповідь на відзив.
Однак, призначене на 16.12.2024 о 10:30 год. засідання не відбулося через відсутність в будівлі Господарського суду Запорізької області електроживлення, про що свідчить акт № 14 від 16.12.2024.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відкладено підготовче засідання на 07.01.2025 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 07.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів і підготовче засідання відкладено на 20.01.2025 о 12:00 год.
20.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача суд отримав клопотання про долучення доказів та поновлення строку для їх надання.
Ухвалою суду від 20.01.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Татіс» про долучення доказів задоволено. Поновлено позивачу строк для подання доказів, докази долучити до справи. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2771/24 до судового розгляду по суті на 25.02.2025 о 10:00 год.
У судовому засіданні 25.02.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд».
Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виконало роботи за договором з порушенням узгодженого строку, у зв'язку з чим позивач не виконав вимоги припису Держекоінспекції про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в термін до 23.08.2019. Оскільки в порушення норм договору на створення (передачу) науково-технічної продукції відповідачем не надано позивачу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 23.08.2019 позивач не зміг підтвердити виконання вимог припису. На думку позивача, існує причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що на його думку відсутній причинний зв'язок між фактом невиконання припису Державної екологічної інспекції в Запорізькій області від 24.05.2019 і виконанням договору № 370/ЗП від 07.02.2019 з боку відповідача. Згідно законодавства за невиконання припису Держекоінспекції не передбачена матеріальна відповідальність або стягнення шкоди з суб'єктів господарювання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У судому засіданні 25.02.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.
З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд установив.
07.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Татіс» (замовник, ТОВ «Татіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково - технічний центр “Нова хвиля» (виконавець, ТОВ «НТЦ «Нова Хвиля») укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 370/ЗП.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доруча, а виконавець приймає на себе: провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ «Татіс»; складання обґрунтовуючих документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ «Татіс»; отримання дозволу на викиди в атмосферу для ТОВ «Татіс».
Відповідно до п. 3.1. договору термін виконання робіт 120 робочих днів з моменту виконання замовником п. 2. 2. договору. Термін узгодження документів встановлюється виключно органами які їх узгоджують.
Відповдно до п. 2.2. договору робота за договором починається після перерахуванням замовником авансового платежу у розмірі 70 490,00 грн на підставі рахунку - фатури висталеного виконавцем.
Відповідно до платіжного доручення № 2001447268 авансовий платіж в сумі 70 490,00 грн було сплачено 25.02.2019.
Таким чином, 120 робочих днів спливають 13.08.2019.
Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на підставі наказу начальника Інспекції № 198 та направлення від 06.05.2019 № 170 у період з 10.05.2019 по 17.05.2019 проведено планову перевірки дотримання суб'єктом господарювання ТОВ “Татіс» вимог природоохоронного законодавства.
За результатом перевірки було складено Акт про виявленні порушення № 125/198/04 від 24.05.2019 та припис № 032/125/198/04 від 24.05.2019, яким зобов'язано позивача до 23.08.2019 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислового майданчику TOB «Tатіс» за адресою: 70560, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мирне, вул. Василівська, буд. 21.
Відповідачем надано листи від 27.03.2019, 21.05.2019 адресовані ТОВ «Татіс» щодо надання необхідної інформації та документів для проведення робіт, визначені договором та про призупинення робіт, у зв'язку з їх ненаданням. Доказів надсилання вказаних листів не надано.
19.08.2019 листом вих. № 153 ТОВ «Татіс» повідомило відповідачу інформацію, необхідну для проведення робіт по договору № 370/ЗП від 07.02.2019. Доказів надсилання даного листа не надано, лист подано відповідачем разом з відзивом на позовом.
03.10.2019 складено протокол № 15-34 дослідження повітря населених місць, санітарно-захисна зона ТОВ «Татіс».
03.01.2020 Департамент екології та природних ресурсів листом № 1005/021-24/04.1 повідомив ТОВ «Татіс» про неможливість видачі або відмови у видачі дозволу на викди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, оскільки питання може бути вирішено після видання відповідного розпорядження голови обласної державної адміністрації.
10.01.2020 розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації № 7-д видано зобов'язано видати заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Татіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31575227) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джередами.
03.02.2020 між ТОВ «Татіс» та ТОВ «НТЦ «Нова Хвиля» підписано Акт № 421 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору № 370/ЗП від 07.02.2019. Акт склали про те, що виконавцем виконані наступні роботи за договором № 370/ЗП від 07.02.2019: проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ «Татіс»; складання обгрунтовуючих документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ «Татіс»; отримання дозволу на викиди в атмосферу для ТОВ «Татіс», на суму 201 400,00 грн. Роботи викоанні в повному обсязі та належним чином оформлені. Сторони не мають претензій одна до одної.
10.01.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Татіс» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 1 846 922,26 грн.
06.02.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області по справ № 908/62/23 позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 908/62/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Татіс» на рішення Господарського суду Запорізької від 06.07.2023 у справі № 908/62/23, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької від 06.07.2023 у справі № 908/62/23, залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На думку позивача, заборгованість в розмірі 2 062 087,79 грн, що складається з суми збитків за викиди в атмосферу без дозволу на такі викиди в розмірі 1 846 922,26 грн, судового збору стягнутого на користь Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) в розмірі 27 703,00 грн, виконавчого збору в розмірі 187 462,53 грн, сплачена позивачем через вину ТОВ «НТЦ» «Нова Хвиля», у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності.
Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як свідчать матеріали справи за 25 днів до закінчення терміну дії дозволу № 2323983001-83 від 05.03.2014 по 04.03.2019 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Татіс» було укладено договір від 07.02.2019 № 370/ЗП зі строком виконання робіт 120 робочих днів (до 13.08.2019 як вказано позивачем). Договір укладено, ще до проведення перевірки додержання позивачем вимог природоохоронного законодавства та його виконання у строк до 04.03.2019 було неможливим, враховуючи специфіку виконувавних робіт та строку для їх виконання погодженого між сторонами за догвоором.
Отже ТОВ «Татіс» безпідставно стверджує що в період з 05.03.2019 здійснював експлуатацію джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу з причини протиправної поведінки відповідача.
Приписами ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Таким чином, позивачем самостійно прийнято рішення на здійснення діяльності без дозволу, що прямо заборонено законом.
Між сторонами договору № 370/ЗП від 07.02.2019 було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) без зауважень щодо обсягу та строків виконаних робіт, претензії відсутні. Виконані роботи оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 2001447268 від 25.02.2019 на суму 70 490,00 грн, платіжною інструкцією № 926 від 10.09.2019 на суму 70 490,00 грн, платіжною інструкцією № 261 від 13.02.2020 на суму 60 420,00 грн.
Отже відсутній причинний зв'язок між фактом невиконання припису Державної екологічної інспекції в Запорізькій області від 24.05.2019 і виконанням договору № 370/ЗП від 07.02.2019 з боку ТОВ «НТЦ «Нова Хвиля».
Крім того, умовами п. 2.2 договору сторонами узгоджено, що робота за договором розпочинається після надання виконавцю документів, які вказані в пункті 2.2 договору.
Під час виконання робіт за договором, виконавець (відповідач) неодноразово звертався до замовника (позивача) з листами щодо надання необхідних документів, які передбачені в договорі.
Листом № 153 від 19.08.2024 позивачем надано інформацію щодо виявлених змін в інвентаризації джерел забруднення ТОВ «Татіс», 03.10.2019 було виготовлено протокол № 15-34 про здійснення замірів на межі санітарно-захисної зони ТОВ «Татіс».
Представник позивача заперечив з приводу існування вказаних документів, однак доказів які б підтверджували підробку документів або існування інших доказів на противагу наданих відповідачем не представив.
Посилання позивача на те, що ТОВ «Татіс» було вимушено сплатити додатково 187 462,53 грн (суму виконавчого збору при примусовому виконанні рішення суду) з вини відповідача також є безпідставним з наступного.
Рішення у справі № 908/62/23 яким присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Татіс» шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за період з 05.03.2019 по 09.01.2020 в сумі 1 846 922,26 грн, набрало законної сили 08.08.2023 про що судом видано наказ від 17.08.2023 про примусове виконання рішення.
Виконавче провадження № 72684854 про примусове виконання наказу № 908/62/23 від 17.08.2023 відкрито 05.09.2023, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одсеа) Косіновим Ігорем Вікторовчием.
Тобто, позивачем не було добровільно виконано рішення суду у період часу з 08.08.2023 по 05.09.2023 з власної ініціатвии, що призвело до додаткових витрат у формі виконавчого збору.
Таким чином, суд вважає, що з урахуванням обставин справи та наданих доказів, позивачем не доведено вини ТОВ «НТЦ «Нова Хвиля», протиправної поведінки товариства, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які поніс позивач внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У задоволенні позову відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.03.2025.
Суддя І. С. Горохов