номер провадження справи 17/161/24
12.03.2025 Справа № 908/2677/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи №908/2677/24
за позовною заявою: Дніпровського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 3
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЧ РЕЗЕРВ», 69035, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Запорізька обласна прокуратура, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А
про стягнення вкладу статутного капіталу в натуральній формі, визнання права власності на об'єкт нерухомості та стягнення частки прибутку у розмірі 1 000,00 грн
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Дерманська К.О., ордер серія АР № 1140272 від 07.11.24
від відповідача: Клімченко М.Г., ордер серія АР № 1204439 від 06.11.24
від прокуратури (третьої особи): Шевченко А.Ю., головний спеціаліст, довіреність від 12.12.24 № 15-5394 ВН-24
03.10.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 03.10.24 № 1 Дніпровського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (далі Дніпровський РСТК ТСОУ) до товариства з обмеженою відповідальністю “СІЧ РЕЗЕРВ» (надалі ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ») про:
1) стягнення з ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» на користь позивача вкладу статутного капіталу в натуральній формі, а саме:
- майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв. м, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн;
- гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн;
2) визнання за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна:
- майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв. м, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн;
- гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн;
3) стягнення з відповідача на користь позивача частки прибутку за 2018 рік у розмірі 1 000,00 грн.
03.10.24 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2677/24 між суддями яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 08.10.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2677/24, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.11.24 о/об 11 год. 00 хв.
06.11.24 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшли:
- відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог;
- заява, в якій останній просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності у справі № 908/2677/24;
- заява, в якій останній просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
В судовому засіданні 07.11.24 представник позивача підтримала клопотання, яке зазначене в тексті позовної заяви (сформованої в системі “Електронний суд» 03.10.24) про залучення до участі у справі Запорізьку обласну прокуратуру в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, як особа чиї права та обов'язки відносно однієї із сторін може вплинути на рішення суду у справі № 908/2677/24, представник відповідача не заперечив проти залучення до участі у справі Запорізьку обласну прокуратуру в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Представники учасників у засіданні 07.11.24 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Також, в засіданні 07.11.24 судом було з'ясовано, що докази про доставку надісланих позивачем та відповідачем вищезазначених документів були направлені до “Електронного кабінету» користувача ЄСІТС - Запорізької обласної прокуратури та приєднані до матеріалів справи № 908/2677/24.
Ухвалою від 07.11.24 судом задоволено клопотання представника позивача, яке зазначене в тексті позовної заяви (сформованої в системі “Електронний суд» 03.10.24) про залучення до участі у справі Запорізьку обласну прокуратуру в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Залучено Запорізьку обласну прокуратуру (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, ЄДРПОУ 02909973) до участі у справі № 908/2677/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 07.01.25 включно та відкладено підготовче засідання на 03.12.24 об 11 год. 30 хв.
12.11.24 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить суд надати можливість участі у судовому засіданні, що призначено на 03.12.24 об 11 год. 30 хв., та подальших судових засіданнях у разі їх призначення в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 13.11.24 судом задоволено частково заяву представника відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 12.11.24) про участь у судовому засіданні, призначеному на 03.12.24 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції по справі №908/2677/24, з підстав викладених в тексті такої ухвали.
15.11.24 до суду в системі “Електронний суд» від прокуратури (третьої особи) надійшла заява, в якій представник просить суд продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 07.11.24 для подачі пояснень третьої особи щодо предмету спору у справі № 908/2677/24.
20.11.24 до суду в системі “Електронний суд» від прокуратури (третьої особи) надійшли пояснення за вих. від 20.11.24 № 15-2312-24.
Ухвалою від 03.12.24 судом задоволено заяву третьої особи (сформовану в системі “Електронний суд» 15.11.24) про продовження процесуального строку для подачі пояснень у справі. Продовжено процесуальний строк третій особі (Запорізькій обласній прокуратурі) на подання пояснень у справі № 908/2677/24 та долучено до матеріалів справи пояснення третьої особи (Запорізької обласної прокуратури) (сформовані в системі “Електронний суд» 20.11.24 за вих. від 20.11.24 № 15-2312-24).
В засіданні 03.12.24 судом оголошено перерву на 17.12.24 о 12 год. 30 хв.
В засіданні 17.12.24 представники сторін та третя особа надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 17.12.24 судом відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву (сформований в системі “Електронний суд» 06.11.24), з підстав викладених в тексті такої ухвали.
Також, в засіданні 17.12.24 представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання.
17.12.24 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 07.01.25 о 10 год. 00 хв. Явку в судове засідання уповноважених представників учасників справи було визнано обов'язковою.
06.01.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні 07.01.25 судом прийнято до розгляду вказані додаткові пояснення представника відповідача (сформовані в системі "Електронний суд" 06.01.25).
Крім того, в засіданні 07.01.25 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представниками позивача, відповідача та третьої особи повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 07.01.25 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2677/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.25 о 10 год. 30 хв.
В судовому засіданні 28.01.25 представник відповідача підтримав заяву про залишення позовної заяви без розгляду (сформована в системі “Електронний суд» 06.11.24).
Розглянувши вказану заяву відповідача судом відмовлено в її задоволенні з огляду на наступне.
Заява відповідача обґрунтована тим, що згідно зі статутом Дніпровського РСТК ТСО України, питання набуття та припинення права власності належить до виключної компетенції Засновника. В позовній заяві керівник позивача ставить вимогу про набуття права власності на нерухоме майно. Однак, за відсутності рішення Засновника, директор не має права самостійно звертатись до суду з позовними вимогами, що впливають на набуття або відчуження Дніпровським РСТК ТСО України нерухомого майна. Відповідач просить суд залишити позов без розгляду на підставі ч. 2 п. 1 ст. 226 ГПК України.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Судом враховано, що згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами ч.ч. 1-3, 5, 7 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 ГПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах ін. особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч.ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч.ч. 1, 2 ст. 92 ЦК України).
Позовна заява підписана керівником Дніпровського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України Сердюк Володимиром Миколайовичем. Документом наданим на підтвердження повноважень є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент подання позову повноваження керівника Дніпровський РСТК ТСОУ Сердюка Володимира Миколайовича, як керівника та особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори тощо, жодним чином не обмежуються.
Крім того, підставою звернення з позовною заявою позивач зазначив захист корпоративних прав позивача, а саме повернення переданого у статутний капітал ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» вкладу у натуральній формі, у зв'язку із чим позивач просив визнати за ним право власності на це майно, оскільки майнові права зареєстровані за відповідачем. А отже, в даному випадку не йде мова про набуття та відчуження майна нерухомого майна, вирішується питання про повернення майна, як частки статутного капіталу після виходу учасника із складу товариства.
З огляду на наведене у суду відсутні підстави вважати, що позов подано особою, яка не мала права його (позов) підписувати.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У засіданні суду 28.01.25 розпочато розгляд справи по суті, суд перейшов до з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами. Представники сторін та третьої особи надали пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору. Також, було оголошено перерву в розгляді справи по суті на 10.02.25 о 12год. 00 хв.
03.02.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання з проханням долучити до матеріалів справи роздруківку ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.18 у справі №335/4616/18 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
В судовому засіданні 10.02.25 представник відповідача підтримав клопотання про долучення доказу (сформоване в системі “Електронний суд» 06.11.24).
Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання на підставі п. 8 ст. 80 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи по суті на 24.02.25 о 11 год. 00 хв.
24.02.25 засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із знаходженням представника на лікарняному.
В судовому засіданні 24.02.25, розглянувши клопотання позивача, з'ясувавши думку представника відповідача та прокурора, судом клопотання задоволено, оголошено перерву у розгляді справи по суті на 03.03.25 о 11 год. 00 хв.
Представник позивача у судовому засіданні 03.03.25 надав на запит суду якісну (належним чином читаєму) копію протоколу № 4 від 01.06.18 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав від 12.02.25 (проти чого не заперечили представники відповідача та прокурор).
Судом прийнято до розгляду копію протоколу № 4 від 01.06.18 (яка надавалась при подачі позову, але у не достатньо читаємому вигляді) та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав … сформовану станом на 12.02.25 (оскільки довідка, яку було надано до суду при подачі позову (була сформована станом на 19.06.23, а не станом на час подачі позову до суду в 2024 році та розгляду його (позову) судом у цій господарській справі в 2025 році).
Представник відповідача у судовому засіданні 03.03.25 заявив усне клопотання про оголошення перерви на іншу дату для надання додаткових доказів. Клопотання обґрунтоване необхідністю направлення запиту до приватного виконавця щодо наявності або відсутності обтяжень на мано ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» на дату прийняття рішення.
Представник позивача та прокурор проти клопотання відповідача заперечили.
Судом відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача через необґрунтованість оскільки докази мають надаватись на стадії підготовчого провадження, а не на стадії розгляду справи по суті спору. Більш того, на переконання суду, представник відповідача не був позбавлений можливості надати відповідні докази у встановлений чинним ГПК України строк.
У засіданні суду 03.03.25 завершено стадію з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів. Представники сторін та прокурор надали пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору.
Позивач, в особі уповноваженого представника, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Позов обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів членів підприємства ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» від 01.06.18 позивача було виведено зі складу засновників (учасників) підприємства та прийнято рішення про повернення йому вкладу в статутному капіталі товариства в натуральній формі. Проте в порушення вимог статуту товариства та рішення зборів товариства відповідач складений та нотаріально посвідчений Акт приймання-передачі майна у статутному капіталі позивачу не повернув, об'єкти нерухомого майна зареєстровані на праві власності за ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», чим порушуються права позивача. Також позивача зазначив, що оскільки йому невідомий фінансовий стан відповідача (вартість чистих активів, розмір прибутку за 2018 рік), який повинен бути встановлений за результатами проведення судової експертизи, позивач позбавлений можливості визначити розмір сум, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в силу ст. 54 Закону України “Про господарські товариства». З урахуванням вказаного позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача належної позивачу частки прибутку, одержаного товариством в 2018 році до моменту виходу позивача в сумі 1000,00 грн. та інформує, що вказана сума буде змінена після отримання достеменних даних за результатами судової експертизи. Посилаючись на приписи ст.ст. 148, 328, 392 Цивільного кодексу України, Закону України “Про господарські товариства», Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 50 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позову з підстав викладених у додаткових поясненнях. За доводами відповідача, оскільки об'єкти нерухомого манна, які є предметом спору, були обтяжені відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.08.17 у справі №335/9691/17 і ця ухвала діяла станом на 01.06.18 і до 22.06.22, акт прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18 є нікчемним в силу ст. 228 ЦК України. Оскільки обтяження нерухомого майна виключає можливість його повернення в натуральній формі, учасник який вийшов з товариства має право на отримання внеску до статутного капіталу шляхом виплати останньому вартості частини майна, пропорційній його частці у статутному капіталі. Відповідач просив відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
У засіданні 03.03.25 судом оголошено про перехід на стадію ухвалення судового рішення та відкладення оголошення судового рішення на 12.03.25 о 11 год. 00 хв.
В засіданні 12.03.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін та прокурору повідомлено про дату виготовлення повного тексту судового рішення.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд
Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю “Січ Резерв» від 24 жовтня 2016, засновниками (учасниками) у складі: Підприємство “Сприяння» Запорізької обласної організації Товариство сприяння обороні України, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “БСМ», громадянин України ОСОБА_1 , громадянин України ОСОБА_2 , було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю “Січ Резерв».
В подальшому, Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України в 2017 році увійшов до складу учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ».
Рішення ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» про прийняття позивача до складу учасників було прийняте на Загальних зборах засновників (учасників) ТОВ “Січ Резерв» 09.06.17 та оформлено Протоколом №2.
У відповідності до Протоколу № 2 Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЧ РЕЗЕРВ» від 09.06.17 прийнято наступні рішення:
(По першому питанню)
Прийняти до складу Засновників (Учасників) Товариства Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код юридичної особи 02718078, дата державної реєстрації 19.05.94, дата запису 06.09.04, номер запису 11031200000000429, юридична адреса: 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Добролюбова. будинок 3, з внеском у Статутний капітал Товариства у розмірі 234530,97 грн.
У зв'язку із прийняттям рішення встановити наступний склад Засновників (Учасників) Товариства:
Підприємство “Сприяння» Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код юридичної особи 36878376, зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.12.09 за №11031020000026483, юридична адреса 69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 158-6;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий діям “БСМ», ідентифікаційний код юридичної особи 38069797, зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької обл., місто Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26;
Громадянин України ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 14 вересня 1996 року, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Громадянин України ОСОБА_2 , який мешкає АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 28 вересня 1995 року, номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код юридичної особи 02718078, дата державної реєстрації 19.05.94, дата запису 06.09.04, номер запису 11031200000000429, юридична адреса: 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 3.
(По другому питанню)
Збільшити Статутний капітал Товариства за рахунок вкладу нового Засновника (Учасника) Дніпровського РСТК ТСО України у розмірі 234530,97 грн., встановити розмір Статутного капіталу Товариства 2953665,12 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят три тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн 12 коп., які перерозподіляються між учасниками (Засновниками) наступним чином:
Учасник Товариства Підприємство “Сприяння» Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, - володіє частко у статутному капіталі Товариства, що становить 92,0495% Статутного капіталу Товариства та дорівнює 2718834,15 грн.
Учасник Товариства Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “БСМ», - володіє частко у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0034% Статутного капіталу Товариства та дорівнює 100,00 грн.
Учасник Товариства Громадянин України ОСОБА_1 , - володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0034% Статутного капіталу Товариства та дорівнює 100,00 грн.
Учасник Товариства Громадянин України ОСОБА_2 , - володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що становить 0,0034% Статутного капіталу Товариства та дорівнює 100,00 грн.
Учасник Товариства Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, - володіє частко у статутному капіталі Товариства, що становить 7,9403% Статутного капіталу Товариства та дорівнює 234530,97 грн.
Внесок до Статутного капіталу Товариства Дніпровського РСТК ТСОУ України формується за рахунок передачі до Статутного капіталу Товариства в якості внеску об'єктів нерухомості (права власності), а саме:
- майновий комплекс за реєстраційним номером: 1227491923101, що складається з гаражів літ. А, А1 загальною площею 447,9 кв. м, гаража літ. Б загальною площею 20,4 кв. м; гаража літ. В загальною площею 20,0 кв. м; гаража літ. Г загальною площею 19,8 кв. м; гаража літ. Д загальною площею: 38,7 кв. м; сторожки літ. Ж загальною площею: 48,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно балансової довідки вартість вказаного майнового комплексу складає 167 420,14 грн та належить Дніпровському РСТК СО України на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №5 від 16.03.00;
- гаражі літ. А, А1 за реєстраційним номером: 1227463723101, загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 1а. Згідно балансової довідки вартість вказаного об'єкта нерухомості складає 67 110,83 грн та належить Дніпровському РСТК ТСО України на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №12 від 17.04.00.
Також на вказаних Загальних зборах учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» було прийнято рішення про внесення змін до Статуту, шляхом викладення його в новій редакції, уповноваження голови і секретаря Зборів на підписання статуту в новій редакції, визначення особи, уповноваженої на реєстрацію змін до відомостей про ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» у ЄДР.
09.06.17 на виконання рішення, оформленого Протоколом №2 Загальних зборів засновників (учасників) Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “СІЧ РЕЗЕРВ» прийняло за Актом прийняття-передачі об'єктів нерухомості, наступне майно:
- майновий комплекс за реєстраційним номером: 1227491923101, що складається з гаражів літ. А, А1 загальною площею 447,9 кв. м; гаража літ. Б загальною площею 20,4 кв. м; гаража літ. В загальною площею 20,0 кв. м; гаража літ. Г загальною площею 19,8 кв. м; гаража літ. Д загальною площею: 38,7 кв. м; сторожки літ. Ж загальною площею: 48,3 кв. м; що розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Братська, буд. 45а. Поточна балансова вартість об'єкта 167 420,14 грн.
- гаражі літ. А, А1 за реєстраційним номером: 1227463723101, загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 1а. Поточна балансова вартість об'єкта 67 110,83 грн.
Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 336116368 від 19.06.23 та №№ 412805850, 412807632 від 12.02.25 підтверджується, що право власності на об'єкти нерухомого майна, які були передані позивачем до статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», 16.06.17 було зареєстровано за відповідачем.
17.05.18 засновником позивача прийнято рішення про вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» з поверненням частки у Статутному капіталі у натуральній формі, шляхом передачі права власності на нерухоме майно.
01.06.18 проведено Загальні збори засновників (учасників) ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ».
Як вбачається із протоколу № 4 від 01.06.18, в частині, що стосується позивача, були прийняті наступні рішення:
задовольнити заяву про вихід Учасника Товариства Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код юридичної особи 02718078, який володіє 7,9403% статутного капіталу Товариства, що дорівнює 234 530,97 грн.
Провести розрахунок з ним відповідно до діючого законодавства та Статуту Товариства.
Повернути Дніпровському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України вклад до Статутного капіталу Товариства шляхом передачі права власності на нерухоме майно, що належить ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» на праві власності:
- майновий комплекс Дніпровського СТК, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 447,9 кв.м. Балансова вартість вказаного майнового комплексу складає 167 420,14 грн та належить ТОВ “ СІЧ РЕЗЕРВ» на праві власності;
- гаражі Дніпровського СТК, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 204,4 кв. м. Балансова вартість вказаного об'єкта нерухомості складає 67 110,83 грн та належить ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» на праві власності.
У зв'язку із прийняттям рішення про вихід Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України зі складу учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», на вказаних Загальних зборах було прийнято рішення про встановлення нового складу засновників, зменшення статутного капіталу, внесення змін до Статуту, шляхом його викладення у новій редакції, уповноваження директора ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» на підписання актів приймання-передачі вказаних об'єктів нерухомості.
Згідно із рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів засновників № 4 від 01.06.18, ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» в особі директора ОСОБА_3 та Дніпровським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України в особі директора ОСОБА_4 було складено Акт прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18, за змістом якого ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» передало, а Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України прийняв об'єкти нерухомості, що є поверненням вкладу учасника до (із) статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» в натуральній формі, а саме:
- майновий комплекс за реєстраційним номером: 1227491923101, що складається з гаражів літ. А, А1 загальною площею 447,9 кв. м; гаража літ. Б загальною площею 20,4 кв. м; гаража літ. В загальною площею 20,0 кв. м; гаража літ. Г загальною площею 19,8 кв. м; гаража літ. Д загальною площею: 38,7 кв. м; сторожки літ. Ж загальною площею: 48,3 кв. м; що розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Братська, буд. 45а. Поточна балансова вартість об'єкта 167 420,14 грн.
- гаражі літ. А, А1 за реєстраційним номером: 1227463723101, загальною площею 204,4 кв. м, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 1а. Поточна балансова вартість об'єкта 67 110,83 грн.
Передача та прийом вказаних об'єктів пройшов без зауважень та претензій у сторін одна до одної, як то зазначено в самому Акті.
Акт підписаний з боку ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» директором Севастьяновим Р.Ю., з боку Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України - директором Токар С.М. та скріплений печатками юридичних осіб. Справжність підписів вказаних осіб 01.06.18 посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Алейніковою Н.О. (зареєстровано в реєстрі за №№1478, 1479).
За поясненнями позивача, право власності на вказані вище спірні об'єкти нерухомого майна не було зареєстровано за Дніпровським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України у зв'язку із наявністю в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ряду обтяжень спірного нерухомого майна (обтяжувачі - Запорізька обласна прокуратура, ТОВ “ТЦ “Ледокол»), а також через відсутність у позивача документа, що посвідчує його право власності, втрату оригіналу Акту прийняття-передачі спірного нерухомого майна від 01.06.18 та наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про належність спірного майна на праві власності ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ».
За доводами позивача, всупереч тому, що відповідно до рішення Загальних зборів учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» від 01.06.18 позивачу повернуто його вклад в натурі спірним майном, вищевказані об'єкти нерухомого майна зареєстровані на праві власності за ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», чим порушуються права позивача.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.
Частинами 1 та 3 ст. 167 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Згідно зі ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
За змістом п. 4.5 Статуту Товариства (ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ»), вкладами учасників до статутного капіталу можуть бути, в т.ч., будинки, споруди, обладнання, інші матеріальні цінності та інше майно, що має грошову оцінку.
Відповідно до п.п. 5.1.4 пункту 5.1, пунктів 6.6, 6.7 Статуту ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» (нова редакція), затвердженого протоколом № 2 загальних зборів засновників (учасників) товариства від 09.06.17, учасник Товариства має право вийти у встановлено порядку з Товариства. Вихід учасника з Товариства здійснюється на підставі його заяви. При виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі Товариства, якщо інший розмір не погоджено між всіма учасникам, включаючи того, що виходить. Виплата провадиться після затвердження звіту за той рік, в якому він вийшов з Товариства, і строк до 12 місяців з дня виходу. Вартість майна Товариства для виділення частки учасника визначається на день подання учасником заяви про вихід з Товариства виходячи з його балансової вартості. На вимогу учасника та за згодою решти учасників виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Учаснику, що виходить, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного Товариством у даному році до моменту його виходу.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Отже, чинним на момент виникнення спірних відносин законодавством та положеннями Статуту ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» було врегульовано, що при виході учасника з товариства у останнього виникає обов'язок, зокрема, сплатити такому учаснику вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства/решти учасників у натуральній формі.
Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, користуючись правом на вихід зі складу учасників товариства, подав відповідну заяву про вихід зі складу учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», в якій позивач вимагав повернення вкладу у натуральній формі, шляхом передачі права власності на об'єкти нерухомого майна, внесеного ним до статутного капіталу Товариства.
Рішенням Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», оформленим протоколом № 4 від 01.06.18, в частині, що стосується позивача, були прийняті рішення - задовольнити заяву про вихід Учасника Товариства - Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код юридичної особи 02718078, який володіє 7,9403% статутного капіталу Товариства, що дорівнює 234 530,97 грн.; провести розрахунок з ним відповідно до діючого законодавства та Статуту Товариства; повернути Дніпровському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України вклад до Статутного капіталу Товариства шляхом передачі права власності на нерухоме майно, що належить ТОВ “ СІЧ РЕЗЕРВ » на праві власності (згідно переліку).
В той же день - 01.06.18 ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» та Дніпровським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України був підписаний Акт прийняття-передачі об'єктів нерухомості, що є поверненням вкладу учасника до статутного капіталу ТОВ “Січ Резерв» в натуральній формі.
Відповідачем факт підписання вищевказаного Акту прийняття-передачі не заперечується.
Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2364/20 за позовом Дніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України до відповідача ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЧ РЕЗЕРВ» від 01.06.18, що міститься в протоколі загальних зборів учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» № 4 від 01.06.18 стосовно Дніпровського РСТК ТСОУ та скасування державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 05.06.18 11031050002041489; зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.23 у справі №908/2364/20 в позові відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.23 рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.23 у справі № 908/2364/20 змінено шляхом викладення його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишено без змін.
Змінивши мотивувальну частину рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову та виходив з того, що:
- обставини порушення порядку скликання зборів, неповідомлення про скликання зборів не були визначені позивачем підставами позову. Натомість, наявні в матеріалах справи докази та доводи самого позивача, викладені ним у позовній заяві та поданих до суду процесуальних документах, засвідчують його присутність на зборах 01 червня 2018 року, на яких були прийняті спірні рішення;
- факт наявності у спірних правовідносинах волевиявлення позивача на вихід зі складу учасників відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема, заявою позивача про вихід зі складу учасників відповідача, доводами самого позивача, який не заперечує факт підписання ним цієї заяви, а також нотаріально посвідченою копією акта приймання-передачі майна від 01 червня 2018 року про повернення позивачу його вкладу до статутного капіталу відповідача відповідно до рішення, оформленого протоколом загальних зборів № 4 від 01 червня 2018 року, що, за висновком суду, додаткового вказує на відповідність волевиявлення позивача на вихід зі складу учасників Товариства його справжнім намірам;
- корпоративні відносини позивача з відповідачем припинились на підставі поданої ним відповідачу заяви про вихід зі складу учасників Товариства, ця заява була подана до дати засідання загальних зборів учасників відповідача, а тому на час їх проведення позивач вже реалізував своє суб'єктивне право учасника на вихід з ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», яке не пов'язується із прийняттям на загальних зборах відповідного рішення про вихід, позивач втратив статус учасника відповідача та право на участь в управлінні товариством з моменту подання ним зазначеної заяви;
- позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», оформлених протоколом № 4 від 01 червня 2018 року та скасування реєстраційних записів про реєстрацію змін до установчих документів відповідача не відповідають належним способам захисту прав, а їх задоволення не призведе до відновлення порушених прав позивача.
Постановою Верховного Суду від 15.02.24 касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровського РСТК ТСОУ на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.23 у справі № 908/2364/20 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
Як вже зазначалось вище і не заперечується сторонами (учасниками) по справі, право власності на спірні об'єкти нерухомого майна зареєстровано за ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» (Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 336116368 від 19.06.23 та №№ 412805850, 412807632 від 12.02.25).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розмір статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 40915658) складає 300,00 грн.
Отже, із поверненням позивачу його вкладу до статутного капіталу у натуральній формі шляхом передачі права власності на спірні об'єкти нерухомого майна за актом приймання-передачі від 01.06.18, було зменшено статутний капітал ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ». Проте, не відбулось відновлення прав позивача у справі № 908/2677/24, як власника спірних об'єктів нерухомого майна, що охоплюються змістом такого права.
За визначенням ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно.
Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та інтересів інших осіб.
Право власності в суб'єктивному розумінні - це юридично закріплена за власником можливість володіти, користуватись і розпоряджатись річчю (майном), яку вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 328, 329 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом наведених норм права, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього права, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Спір про право може спостерігатись також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Підставою позову про визнання права власності є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно, що може підтверджуватись правовстановлюючими документами або будь-якими іншими доказами приналежності позивачу спірного майна.
Враховуючи надані докази та встановлені обставини суд дійшов до висновку, що протокол № 4 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» від 01.06.18 та підписаний на його виконання Акт прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18 щодо повернення вкладу учасника до статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» в натуральній формі, є документами, що підтверджують волевиявлення сторін та мають відповідні правові наслідки у вигляді набуття Дніпровським РСТК ТСОУ права власності на спірне нерухоме майно та відповідного припинення цього права у відповідача.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, в т.ч., на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно з відомостями, що містяться в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №336116368 від 19.06.23, державна реєстрація права власності ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» на об'єкти нерухомого майна, яке було передано до його статутного капіталу товариства, здійснювалась на підставі протоколу загальних зборів засновників від 09.06.17 № 2 та підписаного сторонами Акту приймання-передачі спірного майна.
Отже, наявність Протоколу № 4 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» від 01.06.18 та Акту прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18, що є поверненням вкладу учасника до статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» в натуральній формі, є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо власника спірного майна.
Згідно з наданими позивачем копій рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у червні 2018 року держаними реєстраторами прав на нерухоме майно було відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на майновий комплекс за реєстраційним номером: 1227491923101, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Братська, буд. 45а, та гаражі за реєстраційним номером: 1227463723101, що розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 1а, за суб'єктом: Дніпровським РСТК ТСОУ.
Підставою для відмови у державній реєстрації права власності на вказані об'єкти вказано наявність зареєстрованих обтяжень у державному реєстрі речових прав на зазначене нерухоме майно (пп. 6 п. 1 ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію прав речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Як слідує з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 336116368 від 19.06.23 та №№ 412805850, 412807632 від 12.02.25, щодо спірних об'єктів нерухомого майна вносились записи про державну реєстрацію обтяжень у вигляді арешту; особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 40915658), записи про які вносились на підставі наступних документів: судове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/9691/17 від 17.08.17 (дата державної реєстрації обтяження 21.08.17); ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 1-кс/331/1209/2023 від 19.06.23, дата державної реєстрації обтяження 17.07.23).
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10.04.18 у справі №335/9691/17 ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.08.17, якою задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 та накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, які належать ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, які належать ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», відмовлено. До державного реєстру відповідний запис про скасування вказаного обтяження не внесено.
Отже, вказане надає суду підстави для висновку про те, що станом на час підписання Акту прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18 обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладені ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.08.17 у справі №335/9691/17 були скасовані. Записи про інші обтяження на підставі судових рішень були внесені значно пізніше, тобто не існували станом на 01.06.18.
Наведеним спростовуються доводи відповідача стосовно того, що на час підписання Акту приймання-передачі від 01.06.18 діяли обмеження на спірне майно, а тому, як зазначав відповідач (його представник в суді), вказаний Акт є нікчемним в силу ст. 228 ЦК України.
Судом при вирішенні справи по суті спору також враховано, що правочин - це такий юридичний факт, який є належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. У свою чергу, акт приймання-передачі є письмовим документом, який містить найменування сторін, предмет самої передачі (наприклад, майно або майновий комплекс) і фіксує факт такої передачі.
А тому, акт прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18 є документом, який засвідчує повернення вкладу учасника (у даному випадку позивача у цій справі) який був переданий до статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» в натуральній формі, який був підписаний сторонами на виконання рішення, оформленого протоколом загальних зборів засновників № 4 від 01.06.18, що не є тотожним правочину щодо відчуження нерухомого майна.
Щодо доводів відповідача про наявність станом на дату прийняття до розгляду справи обтяження на спірне майно на підставі постанови приватного виконавця, суд зазначає, що вказані обставини не мають будь-яких юридично значимих наслідків щодо набуття, зміни або припинення прав власності на нерухоме майно та не спростовують висновків суду, покладених в основу даного судового рішення.
Таким чином, суд виходить з того, що внаслідок втрати оригіналу Акту прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18, що є поверненням вкладу учасника (раніше переданого) до статутного капіталу ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ» в натуральній формі, і який є документом, що підтверджує належність позивачу спірного нерухомого майна та на підставі якого останній мав би можливість здійснити державну реєстрацію своїх прав на спірне нерухоме майно, що поряд із цим також не визнаються (оспорюється) з боку ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», права позивача є порушеними.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов'язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, висновки якого викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 у справі №923/876/16, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Виходячи з обставин справи та характеру правовідносин, які є предметом дослідження, спір у даній справі пов'язаний із корпоративними відносинами, оскільки пов'язаний із реалізацією позивачем своїх прав, належних йому при виході зі складу учасників (засновників) ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», зокрема, права на отримання внесеного у натуральній формі вкладу до статутного капіталу товариства.
При цьому, питання щодо повернення такого майна хоч і було вирішено за згодою усіх учасників (засновників) товариства та оформлено відповідним Протоколом загальних зборів та Актом прийняття-передачі об'єктів нерухомості від 01.06.18, однак не призвело до можливості фактичної реалізації позивачем правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном.
Суд зазначає, що в даному випадку визнання права позивача на нерухоме майно є належним та ефективним способом захисту його прав, оскільки відповідач це право не визнає/оспорює та у якого це майно заходиться у незаконному володінні.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.22 у справі №643/15604/17 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.22 у справі № 924/86/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом, тільки з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Враховуючи викладене, вимога позивача про визнання за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв. м, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн, а також гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у цій частині.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача вкладу статутного капіталу в натуральній формі, а саме: майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв. м, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн, та гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн, як такої, що не відповідає вимогам щодо належного та ефективного способу захисту, оскільки обраний позивачем спосіб захисту щодо стягнення з відповідача майна в натурі не передбачений законом.
Окрім того, задоволення такої вимоги не призводить до відновлення порушеного права позивача, яке вже є захищеним з урахуванням висновків суду щодо визнання за позивачем права власності на спірне майно, а лише стає додатковим навантаженням на відповідача і до реальних наслідків не призводить.
Суд зауважує, що в даному випадку належним способом захисту може бути вимога щодо витребування майна із чужого незаконного володіння, або зобов'язання повернути це майно. Разом з тим, рішення суду щодо визнання за позивачем права власності на спірне майно вже є підставою для внесення державним реєстром відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відносно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача частки прибутку за 2018 рік у розмірі 1 000,00 грн суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивачем вказано, що заявлений до стягнення розмір частини прибутку за 2018 рік зазначено попередньо та буде змінено за результатами судової експертизи. Однак, клопотання про призначення у справі судової експертизи від позивача до суду не надходило як і надходило клопотань, наприклад, про доручення до матеріалів цієї справи висновку експерта складеного на замовлення позивача у цій справі в порядку ст. 101 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “Про господарські товариства», чинній на момент виходу позивача зі складу учасників ТОВ “СІЧ РЕЗЕРВ», учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
За змістом ст. 10 Закону України “Про господарські товариства», учасники товариства мають право, в т.ч., брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Згідно із ч. 3 ст. 142 ГК України, порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.
Статтею 41 Закону України “Про господарські товариства» визначено, що до компетенції загальних зборів, зокрема, належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження
звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами.
Пунктом 8.7 Статуту Товариства (нова редакція), затвердженого протоколом № 2 загальних зборів засновників (учасників) товариства від 09.06.17, визначено, що до виключної компетенції зборів належить, зокрема, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів Товариства, затвердження звітів та висновків Ревізійної комісії, визначення порядку покриття збитків, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частини прибутку Учасникам.
Отже, прийняття відповідного рішення щодо розподілу прибутку є виключною компетенцією загальних зборів. Суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатись у господарську діяльність товариства.
Суд вправі приймати рішення щодо стягнення на користь учасника, в т.ч. того, який вийшов, частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням, або їх виплати в меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Доказів наявності прийнятого загальними зборами учасників ТОВ “Січ Резерв» рішення про розподіл прибутку товариства за 2018 рік або виплату учасникам частини прибутку в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням чи визначено законодавством, позивач суду не надав і розмір заявленої до стягнення суми не обґрунтував.
У зв'язку із наведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача частини прибутку за 2018 рік у заявленому позивачем розмірі 1000,00 грн є не обґрунтованими та не доведеними належними доказами. А тому, як наслідок, у задоволенні цієї вимоги судом відмовляється.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідач просив суд застосувати наслідки пропуску позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (частина 1 ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) з 12 березня 2020 р. на всій території України установлено карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 (набрав законної сили 02.04.20) розділ “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був доповнений, зокрема, п. 12 наступного змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Правова позиція щодо продовження строків позовної давності для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на період дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) є послідовною у судовій практиці, відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.04.23 у справі № 199/782/21, від 31.05.23 у справі №938/632/20, від 09.08.23 у справі № 910/9990/21, від 13.09.23 у справі № 357/9126/22.
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений постановою КМУ від 27 червня 2023 № 651 з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.22 “Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній (прийняття рішення у справі по суті спору) час.
Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.22, в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.23, розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений п. 19 наступного змісту: “У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Отже, у зв'язку із продовженням строку позовної давності на строк дії карантину та його зупиненням на строк дії воєнного стану, строк позовної давності за заявленими позивачем вимогами не сплив. Підстави для відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог, які визнані судом обґрунтованими, у зв'язку із заявою відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, відсутні.
Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про наявність підстав для звільнення його від обов'язку повернути належне позивачу майно після його виходу із складу учасників товариства, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині вимоги позивача про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв. м, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн, та гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв. м, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн. В решті заявлених позивачем вимог у справі № 908/2677/24 судом відмовляється через необґрунтованість.
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи слідує, що Дніпровський РСТК ТСОУ сплачено судовий збір у розмірі 10 064,00 грн. (платіжна інструкція № 903 від 05.09.24).
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений на рівні 3028,00 грн.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, виходячи із змісту позовних вимог стосовно майна балансовою вартістю 234 530,97 грн, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 8 051,14 грн.
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 2 012,86 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого Дніпровський РСТК ТСОУ судового збору в розмірі 2 012,86 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, за наявності відповідного клопотання позивача.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати за Дніпровським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 3, ідентифікаційний код 02718078) право власності на об'єкти нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв.м, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн; гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв.м, що розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “СІЧ РЕЗЕРВ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31, ідентифікаційний код 40915658) на користь Дніпровського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 3, ідентифікаційний код 02718078) - 8 051 (вісім тисяч п'ятдесят одну) грн 20 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.03.25.
Суддя В.Л. Корсун