майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "11" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/907/24
За заявою: ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Гнисюк С.Д.
Представники:
- від заявника: Вишковський Є.Л. (в режимі відеоконференції) - представник, ордер серія ВІ №1219210 від 24.07.2024.
28.08.2024 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява від ОСОБА_2 від 09.08.2024 про неплатоспроможність, з додатками.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 від 09.08.2024 про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2025 відкладено розгляд заяви ОСОБА_2 від 09.08.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича від 20.05.2024; підготовче засідання суду призначено на 11.03.2025; постановлено ОСОБА_2 , до дати судового засідання привести заяву у відповідність до чинної редакції статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (п.4 ч.2); надати суду докази, які підтверджують, неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, а саме: докази існування заборгованості перед кредиторами та припинення її погашення протягом тривалого строку (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання).
07.03.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", надійшли наступні документи:
- від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 07.03.2025 про призначення арбітражним керуючим Мельникову А.В., з додатками;
- від арбітражного керуючого Мельникової А.В. надійшла заява №02 від 06.03.2025 на участь у справі, з додатками.
У підготовчому засіданні 11.03.2025 розглядалась заява ОСОБА_2 від 09.08.202 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Представник заявника в засіданні суду 11.03.2025 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підтримав. Зазначив, що додаткових доказів немає. Надав усні пояснення.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначає про те, що по даній справі вона звертається із заявою на підставі пунктів 2, 4 частини 2 статті 115 КУзПБ. Зазначає про те, що починаючи з липня-серпня 2023 року припинила погашення своїх кредитів, тобто упродовж більш, ніж двох місяців. Вказує, що не має об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитних зобов'язаннях. Крім того зазначає, що на даний час існують й інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе відновити погашення своїх кредитів, що виникли внаслідок пандемії коронавірусної інфекції з 19.12.2020 та російсько-української війни з 24.02.2022. Вказує, що протягом 2023 року перебувала у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладала правочини, за якими отримувала послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Проте, внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні, накопичилась певна кількість грошових зобов'язань, які не можуть бути виконані з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості. Загальна історія кредитних відносин Боржника відображається у відповідній Кредитній історії станом на 22.04.2024, яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ "Ураїнське бюро кредитних історій" у відповідності до ЗУ "Про організацію формування та обігу кредитних історій". Таким чином на момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості Боржника перед всіма його кредиторами, згідно оновленого списку кредиторів, складає 1051467,64грн. Вказує, що на даний час не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості та призводять лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства. Таким чином вважає, що зазначені вище обставини є окремою та додатковою підставною для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
На підставі зазначеного просить суд, зокрема, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Підставами для відкриття провадження у справі зазначено пункти 2 та 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Згідно списку кредиторів (уточненого), у боржника наявна заборгованість перед наступними фінансовими установами: ТОВ "ФК "Ріальто", ТОВ "Споживчий Центр", ТОВ "ФК"Нові Кредити", ТОВ "ФК"Просто Кредит", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Смартівейн Юкрейн", АТ "Ідея Банк", АТ "Сенс Банк" (2), АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Таскомбанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Сенс Банк", ТОВ "ФК Авіра Груп", ТОВ "Бізпозика", АТ "Ідея Банк", АТ "ПУМБ" (2).
За договорами факторингу/відступлення права вимоги: ТОВ "ФК"ЄАПБ" (4), ТОВ "ФК"Кредит Капітал" (3), ТОВ "ФК"Преміум Актив", ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "Росвен Інвест Україна" (ТОВ "Свеа Фінанс") (2), ТОВ "ФК"ЕЙС".
На загальну суму 1 048 082,64грн. (список кредиторів т.2 а.с. 144-145).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 зобов'язано ОСОБА_2 надати суду:
- довідки по кожному кредитору окремо щодо заборгованості із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань (договори), а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Заявником вимоги ухвали не виконано.
Судом досліджено, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження припинення погашення заявником кредитів по к о ж н о м у к р е д и т о р у у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців.
З доказів, доданих до матеріалів заяви та з витягу УБКІ, вбачається наступне:
- надано суду докази на підтвердження припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців по наступним кредиторам: ТОВ "ФК "Ріальто", ТОВ "Споживчий Центр", ТОВ "ФК"Нові Кредити", ТОВ "ФК"Просто Кредит", ТОВ "Смартівейн Юкрейн", АТ "Таскомбанк", АТ "Універсал Банк", ТОВ "ФК Авіра Груп", АТ "ПУМБ" (2), ТОВ "ФК"ЄАПБ" (договір № 7290340, №de8d8d8-1481-46a6-825d-08db3ec49c0b, №7367080) ТОВ "ФК"Кредит Капітал" (договір №00-8270767 та №393022), ТОВ "Таліон Плюс";
- не надано суду докази на підтвердження припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців по наступним кредиторам: ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (здійснювалися платежі), АТ "Ідея Банк" (здійснювалися платежі), АТ "Сенс Банк" (3 договори) (здійснювалися платежі), АТ "Банк Кредит Дніпро" (здійснювалися платежі), ТОВ "Бізпозика" (здійснювалися платежі), АТ "Ідея Банк" (здійснювалися платежі).
По зазначеним кредиторам відсутня інформація щодо терміну та суми прострочення (враховуючи здійснення платежів, що вбачається з витягу УБКІ Т.2 а.с. 154-221), що унеможливлює встановлення судом факту припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців по даним кредиторам.
Заявником надано таблицю із розрахунку заборгованості, в якій зазначено відомості про кредитні договори, суму заборгованості, відомості про відсотки та про штраф/пеня.
Зазначена таблиця складена заявником та не містить дати виникнення прострочки та її суми по кожному фінансовому зобов'язанню (кредит, відсотки, тощо); період та розмір прострочки, по кожному фінансовому зобов'язанню, в т.ч. у відсотковому співвідношенні до суми, яка підлягала погашенню.
Крім того, суду не надано належний (розгорнутий) розрахунок заборгованості, з нормативно-правовим обґрунтуванням та посиланням на умови договору, по кожному кредитору із зазначенням усіх складових (суми кредиту, дати його отримання, тощо; дат сплати відсотків по кредиту; дати виникнення прострочки та її суми по кожному фінансовому зобов'язанню (кредит, відсотки, тощо); період та розмір прострочки, по кожному фінансовому зобов'язанню, в т.ч. у відсотковому співвідношенні до суми, яка підлягала погашенню; тощо).
З огляду на зазначене, судом встановлено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо посилання на п.4 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство, суд зазначає про те, що ухвалою від 11.02.2025 заявника було зобов'язано привести заяву у відповідність до чинної редакції; надати суду докази, які підтверджують, неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, а саме: докази існування заборгованості перед кредиторами та припинення її погашення протягом тривалого строку (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання).
Станом на 11.03.2025 вимоги ухвали суду не виконано.
Належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями - суду не надано.
Суд зазначає, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
Як вбачається з матеріалів заяви, з 21.01.2021 року ОСОБА_1 працює (т.1 а.с. 30-31).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідь на запит в електронному вигляді від 22.07.2024, щодо ОСОБА_1 (т.1 а.с.33-34):
- за 2021 рік виплачено (на руки) - 31 548,05грн.;
- за 2022 рік виплачено (на руки) - 28 800,74грн.;
- за 2023 рік виплачено (на руки) - 38 761,23грн.;
- за 1 квартал 2024 року виплачено (на руки) - 11 310,37грн.
Отже, ОСОБА_1 отримувала дохід протягом зазначених років.
У той же, час як вбачається з витягу з УБКІ ОСОБА_1 отримала кредити починаючи з 2021 року, зокрема: 05.01.2021 на суму 12000,00грн., 25.03.2021 на суму 3783,41 грн. та 01.04.2021 на суму 30 000,00грн.
Маючи помірну суму заборгованості у 2022 році та доходи, ОСОБА_1 здійснювала часткові сплати по кредитах і в той же час продовжувала накопичувати борги. Останній платіж було здійснено - у червні місяці 2023 року. Останній кредитний договір було укладено 17.06.2023.
Отже, боржник маючи постійне місце роботи не враховуючи неможливість погашення нею заборгованості (враховуючи розмір своєї заробітної плати), продовжувала брати кредити не маючи інших доходів, а отже перспектив погашення кредиторської заборгованості, яка наразі складає більше 1 мільйона гривень.
Зазначене вказує на те, що ОСОБА_1 діяла недобросовісно.
Обставини, на які заявник посилається, як на підставу для відкриття провадження у справі (пандемія, несприятлива економічна ситуація), відбулися до 2021 року.
При цьому, також, після 24.02.2022 (введення військового стану) та до 02.12.2022 ОСОБА_1 було отримано шість кредитів. Решта кредитів, були отримані з 16.01.2023, тобто, на момент отримання частини кредитів, обставини, на які заявник посилається, як на підставу для відкриття провадження у справі, вже існували.
Доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) суду не надано.
Також, суду не надано доказів, щодо природи понесених витрат та необхідності їх здійснення при наявності значної суми заборгованості перед кредиторами.
Здійснивши перевірку та аналіз зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обставин, судом встановлено, що вказані ним обставини не є тими, які змінили/вплинули чи змінять/вливатимуть на його майновий стан у майбутньому, оскільки: зобов'язання боржника щодо повернення грошових коштів, перед кредиторами, не перешкоджало боржнику взяття на себе аналогічних зобов'язань перед іншими особами, з огляду на наданий список кредиторів боржника та вказаний ним загальний розмір заборгованості перед кредиторами.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, суд не вбачає необхідності у даному випадку застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, оскільки провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від виконавчого, а боржником не доведено його неспроможність виконати свої грошові зобов'язання неінакше як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Отже, зазначені заявником обґрунтування підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не доведено належними, допустимими, достатніми та вірогідними доказами.
Посилання на загальні обставини, за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які стосуються особи боржника, не є доказами наявності ознак загрози неплатоспроможності, в розумінні норм Кодексу про банкрутство, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у даній частині.
Суду не надано доказів того, що заявником здійснюються належні заходи для покращення свого матеріального стану (пошук іншої роботи; тощо).
Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства );
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства );
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича від 20.05.2024 про участь у справі, заяву арбітражного керуючого Мельникової Антоніни Валеріївни №02 від 06.03.2025 про участь у справі та клопотання ОСОБА_1 від 07.03.2025 про призначення арбітражного керуючого.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -
1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви від 09.08.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Заяву арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича від 20.05.2024 про участь у справі - залишити без розгляду.
3. Заяву арбітражного керуючого Мельникової Антоніни Валеріївни №02 від 06.03.2025 про участь у справі - залишити без розгляду.
4. Клопотання ОСОБА_1 від 07.03.2025 про призначення арбітражного керуючого - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 13.03.2025.
Суддя Гнисюк С.Д.