12.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4365/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача : не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023р. (суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст рішення складено 08.12.2023р.) у справі
за позовом Криворізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод"
про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, в сумі 2 226 598,55 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 2 226 598,55 грн., що складають суму заборгованості за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, за загальний період з 26.09.2020р. по 31.12.2022р..
Позов обґрунтовано тим, що у період з 26.09.2020 по 31.12.2022 Відповідач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060 без укладання договору оренди та не сплачуючи при цьому орендну плату.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод" на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, за загальний період з 26.09.2020 р. по 31.12.2022 у розмірі 2 226 598,55 грн. та судовий збір у розмірі 33 398,98 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023 р. у справі № 904/4365/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скарга обґрунтована тим, що судом проігноровані доводи Відповідача, викладені ним клопотаннях про відкладення розгляду справи та повернення до стадію підготовчого провадження, які полягали у тому, що військова агресія російської федерації проти України , введення воєнного стану та, у зв'язку з цим, зупинення діяльності товариства, є тими обставинами, що об'єктивно не залежали від його волі . Отже, на думку Скаржника, ухвалу про відмову у задоволенні клопотань постановлено без збереження об'єктивності і неупередженості, і така відмова позбавила його прав, передбачених ГПК України як учасника даної справи.
Скаржник стверджує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у цій справі, у зв'язку з призначенням експертиз з питань землеустрою у рамках справ №№160/3202/23, 160/3809/23, 160/5463/23, 160/4365/23, які є пов'язаними зі справою, що розглядається.
За доводами Апелянта, витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі від 19.09.2022 щодо спірної земельної ділянки не був сформований у відповідності до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про оцінку землі", постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" та підписаний неуповноваженою на це посадовою особою Держгеокадастру.
Апелянт зазначає, що за результатом розгляду заяви (запиту) ТОВ"Кривбасвагнзавод" про надання відомостей з Державного земельного кадастру від 22.11.2023 р. з реєстраційним номером ЗВ-9932526202023 було отримано відмову у наданні запитуваних відомостей.
Крім того в адміністративній справі №160/7809/19 прийнято рішення про визнання нечинним рішення Криворізької міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", тому правомірно зробити висновок, що розрахунки Позивача, які здійснені на підставі зазначеного рішення міськради є протиправними.
На переконання Скаржника, відсутність введення у дію нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (з 01.01.2022 року) відомостей про таку оцінку у Державний земельний кадастр, надає підстави стверджувати про неправомірність даних відомостей щодо конкретної ділянки, розрахованої у іншій, ніж передбачено законодавством, спосіб (тобто не за допомогою автоматизованого програмного забезпечення Державного земельного кадастру).
За твердженням Скаржника, для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів без оформлення орендного договору належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути технічна документація на ділянку, довідка з Держземкадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи.
У відповіді на відзив Відповідач також зазначає, що пов'язаність справ №160/3202/23, №160/3809/23, 160/5463/23 та 904/4365/23 полягає у тому, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду , який розглядає зазначені вище справи, встановлює обставини, що впливають на збір і оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.
Крім того товариство вказує, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки надається виключно кадастровим реєстратором за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, а відтак витяг від 19.09.2022 року №11366/301-22 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060 не був сформований у відповідності до вимог законодавства України.
Згідно з відповіддю на відзив, наявні у матеріалах справи розрахунки та пояснювальні записки, що не містять реєстраційного номеру та дати оформлення та/або складання, не є офіційними документами та не можуть розглядатися як належні та допустимі докази, тому оформлені всупереч наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 “Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».
Відповідач зауважує, що не спростовуючи законність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 19.09.2022 року № 11366/301-22, зареєстрованого за допомогою системи забезпечення електронного документообігу "Автоматизованої система управління документами "ДОК ПРОФ" за підписом головного спеціаліста Антоніни Дерій, Криворізька міська рада приховує системність порушень із запровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу , яке пов'язане з тим, що рішення VIII сесії VIII скликання від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» міськрада передала не посадовій особі або територіальному органові відповідно до компетенції, а відділу №1 управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (додається) у спосіб, що суперечить законодавству України.
Відкритим, за твердженням Відповідача, є питання із зволіканням внесення відомостей про нормативну грошову оцінку земель міста Кривого Рогу від дати прийняття рішення про її затвердження - 26.05.2021 року та внесення відомостей про неї до Держаного земельного кадастру - 17.02.2022 року, при тому, що датою введення її в дію вважається - 01.01.2021 .
На переконання Відповідача, нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Кривого Рогу, зокрема з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, зросла в 5 разів, що свідчить про існування певних зловживань у застосуванні значень, які впливають на розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що посилання Скаржника на те, що у справах №160/3809/23, №160/3202/23 та №160/5463/23 в яких, за його твердженням будуть встановлені обставини, що мають преюдиціальне значення, є помилковими, оскільки у рамках означених судових справ предметом спору є визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 за місцезнаходженням окремо взятих земельних ділянок при формуванні витягів. Посилання товариства на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №160/7809/19 також є безпідставним, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у цій справі рішення суду першої інстанції було скасовано та у судовому порядку підтверджена законність прийняття Криворізькою міською радою рішення від 24.06.2014 №3728 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».
Також Позивач вказує на те, що рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, що набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу розроблена Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, отримала позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24 грудня 2020 року №6698-20. Отже, компетентним державним органом надано висновок про відповідність Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу вимогам чинного на момент її виконання законодавства України.
Крім того, Позивач звертає увагу, що задля надання відповідних даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, які були застосовані при здійсненні розрахунку, ним до позовної заяви долучені витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які є офіційним документом, виданим відповідним державним органом. При цьому витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який у свою чергу є офіційним документом, є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про таку оцінку спірної земельної ділянки у заявлений період.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023р. у справі № 904/4365/23. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.05.2024р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024р. відкладено розгляд апеляційної скарги у справі в судове засідання на 19.09.2024 р..
На підставі розпорядження керівника апарату суду № 999/24 від 08.10.2024р. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), суддів - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023р. у справі №904/4365/23 прийнято до свого провадження вказаною вище колегією суддів. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 12.03.2025р.
11.03.2025 року на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано перебуванням у відрядженні керівника товариства з 10.03.12025 - 14.03.2025 у м.Києві, яке пов'язане з виробничою необхідністю.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення з урахуванням наступного.
Так, у розумінні чинного законодавства України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У разі нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У даному випадку, заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).
При цьому участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. До того ж, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.
Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
На думку суду, обставини даної справи свідчать про достатність матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Відповідача , за наявними матеріалами.
Отже, з метою недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Сторони не забезпечили явку своїх представників у судове засідання 12.03.2025.
Беручи до уваги, що неявка представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
У судовому засіданні 12.03.2025, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1200663332022 від 12.10.2022 земельна ділянка площею 3,7844 з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, яка розташована на вулиці Домобудівна, 14/1, у місті Кривий Ріг, сформована 17.07.2015.
Згідно з відомостями з Реєстру права власності на нерухоме майно власником вказаної вище земельної ділянки є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
За інформацією, що міститься у Реєстрі права власності на нерухоме майно з 31.03.2013 за Відповідачем зареєстровано право власності на комплекс з переробки вуглеводневої сировини, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 14/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 10176312110 (а.с. 19-20).
24.09.2015 Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод" (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки №2015511, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), для реконструкції комплексу будівель і споруд під комплекс з переробки вуглеводневої сировини, яка знаходиться на вул. Домобудівній, 14/1 у Дзержинському районі м. Кривого Рогу.
В оренду передано земельну ділянку площею 3,7844 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:02:214:0060 (пункти 2, 4 договору).
Відповідно до п. 6 договору останній укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов'язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити орендодавця про намір продовжити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.
Згідно з п. 17 договору земельна ділянка вважається переданою орендареві з моменту державної реєстрації права оренди. Передача оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди.
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (повернення) (пункти 18, 19 договору).
У п. 21 договору передбачено, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" даного договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.
За актом приймання-передачі земельної ділянки (т.1 а.с.30) ТОВ "Кривбасвагонзавод" прийняло в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 3,7844 га на вул. Домобудівній, 14/1 у Дзержинському районі (кадастровий номер 1211000000:02:214:0060) для реконструкції комплексу будівель і споруд під комплекс з переробки вуглеводневої сировини, де знаходиться об'єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, що належить ТОВ "Кривбасвагонзавод" відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2013 № 159497.
За доводами Позивача, Відповідач після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не виконав зобов'язання щодо її повернення, у зв'язку з чим у період з 26.09.2020 по 31.12.2022 ТОВ "Кривбасвагонзавод" користується вказаною земельною ділянкою без укладання договору оренди, не сплачуючи орендну плату, та фактично збільшуючи свої доходи, позбавляючи при цьому Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Викладені обставини слугували підставою для звернення міської ради з позовом у даній справі.
За результатом розгляду позову місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке обґрунтовано тим, що Відповідач користувався земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди у період 26.09.2020 по 31.12.2022, між тим не здійснював орендних платежів за користування земельною ділянкою у цей спірний період.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).
Використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
У даному випадку, як зазначено вище, ТОВ"Кривбасвагонзавод" належить на праві власності нерухоме майно, а саме: комплекс з переробки вуглеводневої сировини, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 14/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 10176312110, який розташований на земельній ділянці 1211000000:02:214:0060.
Згідно з відомостями з Реєстру права власності на нерухоме майно власником вказаної вище земельної ділянки є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ "Кривбасвагонзавод" останній, у порушення вищевказаних договірних зобов'язань, свого обов'язку щодо повернення земельної ділянки не виконав , земельну ділянку комунальної власності Позивачу не повернув, а відтак спірна земельна ділянка не вибула з фактичного користування Відповідача.
Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно з Податковим кодексом України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; (підп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).
За приписами п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).
Щодо досліджуваної справи, то як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності вказаного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність.
Також, у силу ст. 143 Конституції України, ст. 12 Податкового кодексу України, ч.1 ст.69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території міста Кривого Рогу у 2020 році" встановлено, у тому числі, ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсі від 23.07.2010 № 548, та яке набрало чинності з 01.01.2020.
Згідно з даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 27.01.2020 № 402642 та витягу з Державного земельного кадастру від 12.10.2022 № НВ-1200663332022, цільове призначення земельної ділянки, що використовується Відповідачем за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Домобудівельна,14/1, кадастровий номер 1211000000:02:214:0060 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.
30.06.2020 Криворізькою міською радою прийнято рішення № 4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території міста Кривого Рогу у 2021 році", яке набрало чинності з 01.01.2021, в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 залишилася незмінною - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Рішенням Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території міста Кривого Рогу", яке набрало чинності з 01.01.2022, встановлено, зокрема, ставку орендної плати для тієї ж секції 11.02 - у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Так, за період користування земельною ділянкою Відповідачем (з 26.09.2020 по 31.12.2021) розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3,7844 га, з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, розташована на вул. Домобудівна, 14/1, м. Кривого Рогу становить 461 948,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 14 619 894,08 грн. х 2,5 % = 365 497,35 грн. - орендна плата за рік, де: 14 619 894,08 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2020 № 402642; 2,5% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішеннями Криворізької міської ради від 26.09.2019 № 3897 та від 30.06.2020 № 4799.
365 497,35 грн. : 12 місяців = 30 458,11 грн. - орендна плата за 1 календарний місяць.
30 458,11 грн. х 15 місяців = 456 871,65 грн. (за період з 01.10.2020 по 31.12.2021).
30 458,11 грн. : 30 днів х 5 днів = 5 076,35 грн. (за період з 26.09.2020 по 30.09.2020).
Відповідачем за спірний період сплачено 219 514,20 грн., у зв'язку з чим несплаченою залишається орендна плата в розмірі 242 433,83 грн.
За період користування земельною ділянкою відповідачем (з 01.01.2022 по 31.12.2022) розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 1 984 164,72 грн., виходячи з наступного розрахунку: 66 138 823,48 грн. х 3% = 1 984 164,72 грн. - орендна плата за рік, де: 66 138 823,48 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2022 № 11366/301-22; 3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506.
Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3,7844 га, з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, яка знаходиться на вулиці Домобудівна, 14/1, м. Кривого Рогу, за загальний період з 26.09.2020 по 31.12.2022 становить 2 226 598,55 грн.
Одночасно суд враховує, що предметом позову у цій справі є вимога Позивача про стягнення з власника об'єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати на підставі статті 1212 ЦК України за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщено, після закінчення дії договору оренди (тобто без оформлення відповідного права на цю земельну ділянку).
Відповідач як власник об'єкта нерухомого майна за адресою м.Кривий Ріг, вул.Домобудівна, 14/1 у період з 26.09.2020 - 31.12.2022 користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст.1212 Цивільного кодексу України ( пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 р. у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 р. у справі № 905/1680/20 ).
Нормами Глави 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За висновками Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.
Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними, для яких доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Неповернення Криворізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Кривого Рогу в особі міської ради, яке полягає у позбавленні її можливості ефективного використання права комунальної власності та неотриманні місцевим бюджетом відповідного доходу.
При цьому відновлення порушених прав Криворізької міської ради за таких обставин і в заявлений Позивачем спосіб - шляхом стягнення з Відповідача на користь міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у вигляді несплаченої орендної плати у спірний період не створює для Відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що Відповідач, являючись фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:214:0060, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 14/1 користувався цією ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди, не сплачував плату за користування нею у повному обсязі, що є порушенням права власника землі - Криворізької міської ради щодо отримання такої плати, та ненадання ним доказів, які б спростовували вказане порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з Відповідача 2 226 598,55 грн. безпідставно збережених коштів у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того апеляційний суд зазначає, що Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу, доводи Позивача не спростував та заявляючи про невірний розрахунок Позивача, ні у суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не наводить власний контррозрахунок належних до стягнення з нього сум.
Незгода Відповідача з формою витягу про нормативну грошову оцінку не свідчить про її неналежність чи недопустимість, та не спростовує факт наявної заборгованості з орендної плати у останнього за спірний період.
Твердження скаржника про те, що відсутність відомостей про введення у дію нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (з 01.01.2022 року) у Державному земельному кадастрі, свідчить про неправомірність відомостей щодо конкретної ділянки та про розрахування оцінки у іншій, ніж передбачено законодавством спосіб, є недоведеними і мають декларативний характер, тому відхиляються апеляційним судом.
Одночасно, посилання товариства на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №160/7809/19 є безпідставним, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у цій справі рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено, отже у судовому порядку підтверджена законність прийняття Криворізькою міською радою рішення від 24.06.2014 №3728 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».
Колегія суддів погоджується з відмовою місцевим господарським судом у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справ №№160/3202/23, 160/5463/23, 160/3809/23, 160/4365/23. Твердження Скаржника про пов'язаність цих справ зі справою, що розглядається, у контексті, в якому вказує про це Відповідач, є помилковими.
Як правильно зазначив Позивач, у рамках адміністративних судових справ предметом спору є визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 за місцезнаходженням окремо вказаних земельних ділянок при формуванні витягів. При цьому щодо спірної земельної ділянки, то докази на підтвердження наявності спору стосовно дій управління, зокрема, з формування витягів по ній, відсутні.
Посилання на призначення у перелічених вище справах експертиз, то колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідач, як учасник провадження у справі, не був позбавлений права, у разі такої необхідності, самостійно замовити та надати суду висновок експерта з ініційованих ним питань у порядку ст.ст.74, 101 ГПК України у даній справі, що розглядається. Однак, Відповідач цим правом не скористався.
Разом з тим, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Посилання Скаржника на неправомірність ухвали місцевого господарського суду від 15.11.2023 про відмову у задоволенні його клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження відхиляються колегією суддів. Апеляційний суд погоджується з такою відмовою з підстав, наведених у вказаній ухвалі.
До того ж, Апелянт у скарзі зазначив про неврахування судом, що військова агресія російської федерації проти України , введення воєнного стану та у зв'язку з цим зупинення діяльності товариства, є тими обставинами, що об'єктивно не залежали від його волі.
Між тим, про ці обставини Відповідач не заявляв при зверненні з відповідними клопотаннями до суду першої інстанції, докази на підтвердження цих обставин не надавав.
Лише до клопотання про відкладення від 24.11.2023 (тобто поданого після постановлення судом ухвали від 15.11.2023) ним додані копії наказів про призупинення господарської діяльності товариства. Однак за змістом цих документів (наказу №5 від 31.03.2022 тощо) таке призупинення відбулося у зв'язку з порушенням виробничих відносин з контрагентами, що призвело до відсутності виробничих заказів, відсутності фінансових ресурсів для оплати праці та інших витрат. Крім того у цьому клопотанні доводи щодо воєнного стану та зупинення роботи товариства також не наведені.
Доводи Відповідача про те, що Криворізька міська рада приховує системність порушень із запровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, а також про існування зловживань у застосуванні значень, що впливають на розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки, без підтвердження цих доводів належними доказами, є припущеннями Скаржника.
Інші аргументи Апелянта також не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасвагонзавод" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2023р. у справі №904/4365/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.03.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін