ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 березня 2025 року Справа № 906/797/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Тимошенко О.М.
судді Коломис В.В.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2024 у справі №906/797/24 (суддя Вельмакіна Т.М., м.Житомир, повний текст складено 09.12.2024)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-1993"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест"
про стягнення 383137,50 грн та повернення матеріальних цінностей
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" 376 090,37 грн, з яких 302 954,24 грн вартості використаних матеріальних цінностей, 55 090,32 грн пені, 8751,25 грн 3% річних, 16 341,69 грн інфляційних; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" матеріальні цінності на суму 474 360,02 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.12.2024 у справі №906/797/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-1993": 302954,24 грн заборгованості; 54725,12 грн пені; 8726,35 грн 3% річних; 16341,69 грн інфляційних; 7015,37 грн витрат по сплаті судового збору. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" матеріальні цінності на суму 474360,02 грн, а саме: 1. КО-6 кільце опорне, з прям. отв. у кількості 22 шт. на суму 15624,84 грн; 2. КС 10.6-ч кільце стінове у кількості 4 шт. на суму 7236,48 грн; 3. КС 10.9-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 2526,30 грн; 4. КС 15.6-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 3039,60 грн; 5. КС 15.9-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 3938,16 грн; 6. КС 20.6-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 5115,94 грн; 7. ПД-6 інд. (1,3х1,3х0,22м) с круг отв. у кількості 8 шт. на суму 34962,14 грн; 8. ПД-6 інд. (1,75х1,75х0,22м) с прям. отв. у кількості 1 шт. на суму 10570,56 грн; 9. Днище ПН-10 у кількості 3 шт. на суму 6770,05 грн; 10. Днище ПН-15 у кількості 1 шт. на суму 5730,12 грн; 11. Плита перекриття ПП 10-2 у кількості 2 шт. на суму 3420,00 грн; 12. Плита перекриття ПП 15-2 у кількості 1 шт. на суму 3410,00 грн; 13. ПД-6 інд. (1,3х1,3х0,22м) с прям. отв. у кількості 1 шт. на суму 4543,68 грн; 14. ПД-6 інд. (1,75х1,75х0,22м) с круг. отв. у кількості 1 шт. на суму 10111,44 грн; 15. Труба ПП SN8 DN 400x6000 POLYCORR, 18 м на суму 26886,82 грн; 16. Труба ПП SN8 DN 500x5900 POLYCORR, 29 м на суму 60396,10 грн; 17. Труба ПП SN8 DN 600x5900 POLYCORR, 8 м на суму 25152,00 грн; 18. Труба ПП SN8 DN 800x5850 POLYCORR, 5 м на суму 31584,42 грн; 19. Труба ПП SN8 DN 200x6000 POLYCORR, 16 м на суму 6963,84 грн; 20. Труба ПВХ 160х2000/ зовн., 14 м на суму 4854,36 грн; 21. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф225х13,4 мм, 60 м на суму 96060,24 грн; 22. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф63х3,8 мм, 42 м на суму 3695,83 грн; 23. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф50х3,0 мм, 70 м на суму 3849,72 грн; 24. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф32х2,0 мм, 100 м на суму 2400,00 грн; 25. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф25х1,8 мм, 20 м на суму 420,00 грн; 26. Драбина металева (виготовл. із арматури), 48 м на суму 35040,00 грн; 27. Дощоприймач 25т чавун ДМ1 у кількості 2 шт. на суму 15783,65 грн; 28. Люк чавунний важкий С250 у кількості 6 шт. на суму 44273,74 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" звернулось з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2024 у справі №906/797/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК-1993» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Інвест» про стягнення 383 137,50 грн та повернення матеріальних цінностей у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2025 у справі №906/797/24 та розгляд апеляційної скарги призначено на 11 березня 2025 року.
10 березня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" адвоката Вороновської О.В. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника в якому остання просила суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Інвест» - задовольнити. Рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2024 у справі №906/797/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК-1993» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Інвест» про стягнення 383 137,50 грн та повернення матеріальних цінностей у повному обсязі та розглядати апеляційну скаргу ТОВ "Вертикаль-Інвест" без участі представника товариства.
В судове засідання 11.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК-1993».
Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, зазначив, що матеріалами справи підтверджується використання відповідачем матеріальних цінностей позивача на суму 302954,24 грн та невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення переданого на відповідальне зберігання майна позивачу на суму 474360,02 грн. При цьому суд першої інстанції врахував поведінку відповідача як суперечливу та недобросовісну, з огляду на те, що відповідач, заперечуючи отримання матеріальних цінностей за актом від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023), не надає інших доказів на підтвердження підстав перебування на охоронюваній території підприємства матеріальних цінностей позивача, водночас у акті №2 від 24.07.2023 підтверджує використання переданих позивачем відповідачу матеріальних цінностей на суму 302954,24 грн, які за переліком та вартістю співпадають з вказаними матеріальними цінностями у акті від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023). При цьому відповідач, підписавши акт №2 від 24.07.2023 про використання матеріальних цінностей позивача на суму 302954,24 грн та додаткову угоду №10-Ду-24/07 від 24.07.2023, якою доповнено договір підряду п.3.10, у якому чітко визначено порядок оплати заборгованості за вказаним актом, заперечує щодо суми заборгованості за використані матеріальні цінності, вказаної у підписаному ним акті №2 від 24.07.2023. Також суд першої інстанції не встановив обґрунтованих підстав для відмови у проведенні інвентаризації, зокрема, зважаючи на те, що підрядні роботи, на час складання актів, не були завершені.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 55 090,32 грн пені за період з 03.08.2023 по 02.02.2024, 8 751,25 грн 3% річних за період з 03.08.2024 по 19.07.2024, 16 341,69 грн інфляційних з серпня 2023 по червень 2024 року, нарахованих на суму заборгованості за використані відповідачем матеріальні цінності позивача у розмірі 302 954,24 грн, суд першої інстанції з урахуванням того, що позивача невірно визначив початок періоду нарахування пені та 3% річних - з 03.08.2023, тоді як вказані нарахування необхідно здійснювати з 04.08.2023, здійснив перерахунок пені та 3% річних та встановив, що обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору є пеня у розмірі 54 725,12 грн та 8 726,35 грн 3% річних. Натомість, у стягненні 365,20 грн пені та 24,90 грн 3% річних вважав за необхідне відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування. Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив, що заявлена сума є обґрунтованою та арифметично вірною, тому вважав, що вимога про стягнення 16341,69 грн інфляційних підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 382 747,40 грн, з яких: 302 954,24 грн - заборгованість, 54 725,12 грн - пеня, 8 726,35 грн - 3% річних, 16 341,69 грн - інфляційні, а також в частині повернення відповідачем позивачу матеріальних цінностей на суму 474 360,02 грн.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що 24.07.2023 між сторонами підписаний акт №2 приймання-передачі матеріальних цінностей, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до Договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 (в акті допущена технічна помилка в році підписання Договору, вказано 2022 рік, замість 2021). Проте, в даному акті немає жодної прив'язки або посилання на те, що матеріали, які замовник використав для виконання робіт по самостійному прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) у сумі 302 954, 24 грн були закуплені ТОВ «НВК-1993» на виконання умов договору станом на 01.11.2022 або на Акт № 1 від 23.12.2022.
Відповідач зазначає, що акт бн від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей Підрядника, закуплених відповідно до Договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на суму 635 848,48 грн, не підписувався з боку Позивача уповноваженою особою ТОВ «Вертикаль-Інвест». Позивачем, до акту б/н від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей Підрядника було додано перелік матеріалів написаних від руки від 31.03.2023, який підписано тим же Житиневичем А.В. та лист від 31.03.2023, до якого додається нова редакція акту від 23.12.2022, де уточнюється сума - 777 314,27 грн. Зазначений акт з боку ТОВ «Вертикаль-Інвест» не підписувався та не візувався. Оригіналу нової редакції акту від 23.12.2022 у Відповідача немає. Крім того, Житиневича А.В. не було уповноважено на підписання даного акту, довіреності на отримання матеріальних цінностей не видавалося. Таким чином, відповідач вважає, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок стосовно відповідності даного акту, яким встановлюється факт передачі матеріальних цінностей, перелік яких дописаний власноруч від 31.03.2023 та підписано Житиневичем А.В. та лист від 31.03.2023, до якого додається нова редакція акту від 23.12.2022, де уточнюється сума - 777 314,27 грн. належності та допустимості доказів.
Крім того, відповідач вважає, що посилання позивача на акт б/н від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника на суму 635 848,48 грн, по сумі не співпадає з вартістю матеріалів, що визначена у мировій угоді від 21 липня 2023 року, укладеної між ТОВ «НВК-1993» та ТОВ «Вертикаль-Інвест», яка затверджена ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року, згідно з якою, позивач (ТОВ «НВК-1993») відмовився від стягнення на свою користь вартості матеріальних цінностей у сумі 777 314,27 грн, а відтак, відповідач повністю заперечує складання та підписання з його боку Акту бн від 23.12.2022 року приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей Підрядника, закуплених відповідно до Договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на суму 635 848,48 грн, акту б/н від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника з переліком матеріалів написаних від руки від 31.03.2023, який підписано тим же Житиневичем А.В.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи та не застосував до відносин сторін норми матеріального права, які б мав застосувати, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення. Позовні вимоги ТОВ «НВК-1993» є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування та підтверджують заявлені до стягнення суми, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі як необґрунтовані, адже не можна вважати належним доказом, що підтверджує передачу матеріалів від підрядника замовнику наданий позивачем акт бн від 23.12.2022 року, який непідписаний уповноваженою особою замовника.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
01 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (замовник) був укладений договір підряду №01/06-Хм (а.с.167-180), відповідно до п.1.1 якого підрядник приймає на себе обов'язки за завданням замовника, на свій ризик, самотужки, виконати та здати йому у строк, установлений цим договором роботи, зазначені в договірній ціні (додаток №1) та кошторисах (додатки №1-1 - №1-8) до даного договору, що є невід'ємними частинами даного договору, а саме: роботи з влаштування зовнішніх мереж ЗВК (водопроводу В1; пожежного водопроводу В10; побутової каналізації К1 із КНС та ділянкою напірної каналізації; зливової каналізації К2 із очисними спорудами) на об'єкті "Нове будівництво комплексу будівель і споруд розподільчого центру за межами населених пунктів на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області" (кадастровий номер земельної ділянки 6825087300:03:002:0123 площею 11,3287 га, що розташована на території Розсошанської сільської об'єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.
Згідно пп.2.3.6 п.2.3 договору замовник зобов'язаний забезпечити цілодобову охорону матеріалів та обладнання підрядника, довіреного замовником майна, результатів виконаних робіт на території об'єкта будівництва, за умови передачі підрядником товарно-матеріальних цінностей під охорону з оформленням акту прийому-передачі ТМЦ під охорону.
23 грудня 2022 року позивач передав, а відповідач прийняв на виконання пп.2.3.6 договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на період призупинення виконання робіт на відповідальне зберігання матеріальні цінності, які були закуплені для виконання робіт відповідно до умов договору, що підтверджується актом б/н приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на суму 635848,48 грн (а.с.17), у якому зазначено найменування, кількість та вартість матеріалів. Зі сторони відповідача матеріальні цінності прийняв Житиневич А.В.
Поряд з цим, 31.03.2023 до вказаного акту від руки зроблено доповнення: "На додаток до вище перерахованих матеріалів на будмайданчику зберігаються ..." та зазначено найменування і кількість матеріальних цінностей без їх вартості. Зі сторони відповідача під вказаним доповненням міститься підпис Житиневича А.В.
Позивачем також долучено до позовної заяви акт б/н від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на загальну суму 777 314,27 грн зі сторони відповідача не підписаний (а.с.18). За найменуванням та кількістю матеріальні цінності, вказані у цьому акті, співпадають з тими, що зазначені у акті, підписаному Житиневичем А.В.
Листом від 31.03.2023 вих. №31/03, позивач повідомив відповідача, про порушення замовником умов договору щодо фінансування виконання робіт згідно графіка фінансування, а також затримка замовником оплат фактично виконаних та прийнятих замовником робіт призвели до фактичного призупинення виконання робіт, а також те, що основні матеріали на суму 777 314,27 грн, які в грудні 2022 були передані підрядником замовнику за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, закуплених підрядником за договором підряду №01/06-Хм від 01.06.2022, залишаються складованими на території будмайданчика РЦ на відповідальному зберіганні замовника (а.с.18 на звороті).
Згідно ухвали Господарського суду Житомирської області від 12.09.2023 у справі №906/784/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" про стягнення 1 163 812,29 грн, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" 1 163 812,29грн, з яких: 320 570,72грн заборгованості за виконані підрядні роботи, 777 314,27грн вартості матеріалів, 54 892,24грн пені, 7 741,53грн інфляційних втрат, 3 293,53грн 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 в частині оплати виконаних підрядних робіт і вартості будівельних матеріалів. (а.с.19-21).
Вказаною ухвалою Господарський суд Житомирської області 12.09.2023 у справі №906/784/23 затвердив мирову угоду від 21.07.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" в редакції від 04.09.2023 (а.с.22-23), відповідно до умов якої, зокрема відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 320570,72 грн та 50% судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у розмірі 8728,60 грн, зобов'язався та гарантував сплату цих сум за затвердженим сторонами графіком (п.3-4 мирової угоди). Відповідно до п.5 мирової угоди, після підписання цієї мирової угоди, позивач відмовляється від стягнення на свою користь неустойки (пені) в розмірі облікової ставки НБУ - 54892,24 грн, 3% річних - 3293,53 грн, інфляційних витрат - 7741,53 грн та вартості матеріалів - 777 314,27 грн.
Поряд з цим, під час розгляду справи №906/784/23 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" 24.07.2023 укладено додаткову угоду №10-ДУ-24/07 до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 (а.с.24), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди додати п.3.10 до розділу 3 договору наступного змісту: "п.3.10. В разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей, що належать підряднику, замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником та сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акта приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником.".
24 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" акт №2 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" прийняло на виконання умов договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, раніше, за погодженням сторін, закуплені підрядником по договору та складовані на території будмайданчику РЦ матеріали, які замовник використав для виконання робіт по самостійному прокладанню ділянки мережі зливової каналізації (від ДП22 до ДП-24), відповідно до наведеного переліку. Загальна вартість матеріалів підрядника, які замовник використав для виконання робіт по самостійному (за погодженням сторін) прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) та підлягають передачі від підрядника замовнику, з наступною оплатою цих матеріалів замовником складає 302 954,24 грн (а.с.25).
Згідно з довідки ТОВ «НВК-1993» від 15.07.2024 (а.с.26), залишок матеріалів, раніше переданих підрядником на відповідальне зберігання замовнику по акту №1 від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, становить 474 360,02 грн. У вказаній довідці наведено найменування, кількість та вартість таких матеріалів.
22 лютого 2024 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про проведення інвентаризації задля зняття фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей, раніше переданих відповідачу позивачем за актом №1 від 23.12.2023 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.062021 (а.с.27-29).
У відповідь на вказану вимогу відповідач листом №9 від 27.02.2024 повідомив позивача, що не вбачає підстав для проведення інвентаризації матеріалів на суму 777 314,27 грн, оскільки позивач після підписання мирової угоди від 21.07.2023 відмовився від стягнення на свою користь, зокрема, вартості матеріалів у розмірі 777 314,27 грн, а також пені, 3% річних та інфляційних. Вказав, що отримав від позивача матеріальні цінності на підставі акту №2 від 24.07.2023, які були використані відповідачем при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (відДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2022 на суму 302 954,24 грн, які готовий оплатити при отриманні від позивача відповідних первинних документів (видаткових накладних та товарно-транспортних накладних) (а.с.30).
20 березня 2024 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про проведення інвентаризації та повернення майна з незаконного володіння закуплених товарно-матеріальних цінностей (а.с.31-33), яка була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частиною 1 ст.937 ЦК України встановлено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.
Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ч.3 ст.937 ЦК України).
Відповідно до ч.1,2 ст.938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Статтею 944 ЦК України визначено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Згідно з ч.1,2 ст.949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Відповідно до ст.953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду №01/06 від 01.06.2021, який містить елементи договору зберігання.
Зокрема положеннями пп.2.3.6 п.2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний забезпечити цілодобову охорону матеріалів та обладнання підрядника, довіреного замовником майна, результатів виконаних робіт на території об'єкта будівництва, за умови передачі підрядником товарно-матеріальних цінностей під охорону з оформленням акту прийому-передачі ТМЦ під охорону.
23 грудня 2022 року згідно акту б/н приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 позивач передав, а відповідач прийняв на виконання пп.2.3.6 договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 матеріальні цінності на суму 635 848,48 грн, а саме: 1) Днище ПН-10, 3 шт., ціна з ПДВ 6770,05 грн; 2) Днище ПН-15, 2 шт., ціна з ПДВ 11460,24 грн.; 3) Дощоприймач 25т чавун ДМ1, 2 шт., ціна з ПДВ: 11460,24 грн.; 4) КО-6 кільце опорне, з круг отв, 23 шт., ціна з ПДВ 16335,06 грн; 5) КС 1О.6-ч кільце стінове, 4 шт., ціна з ПДВ 7236,48 грн; 6) КС 10.9-4 кільце стінове, 1 шт., ціна з ПДВ 2526,30 грн; 7) КС 15.6-4 кільце стінове, 3 шт., ціна з ПДВ 9118,80 грн; 8) КС 15.9-4 кільце стінове, 3 шт., ціна з ПДВ 11814,48 грн; 9) КС 20.6-4 кільце стінове, 1 шт., ціна з ПДВ 5115,94 грн; 10) Люк чавунний важкий С250, 6 шт., ціна з ПДВ 44273,74 грн; 11) ПД-6 інд (1,3x1,3x0,22м) с круг, отв, 8 шт., ціна з ПДВ 34962,14 грн; 12) ПД-6 інд (1,3x1,3x0,22м) с прям. отв, 1 шт., ціна 4543,68 грн; 13) ПД-6 інд (1,75x1,75x0,22м) с круг, отв, 1 шт., ціна з ПДВ 10111,44 грн; 14) ПД-6 інд (1,75x1,75x0,22м) с прям. отв, 2 шт., ціна з ПДВ 21141,12 грн; 15) Плита перекриття ПП 10-2; 2 шт., ціна з ПДВ 3420,00 грн; 16) Плита перекриття ПП 15-2, 1 шт., ціна з ПДВ 3410,00 грн; 17) Труба ПВХ 160x2000/ зовн, 14,0 м., ціна з ПДВ 4854,36 грн; 18) Труба ПП SN8 DN 200x6000 РОLYСОRR, 16,0 м., ціна з ПДВ 6963,84 грн; 19) Труба ПП SN8 DN400x6000 РОLYСОRR, 16,0 м., ціна з ПДВ 6963,84 грн; 20) Труба ПП SN8 DN500x5900 РОLYСОRR, 29 м., ціна з ПДВ 60396,10 грн; 21) Труба ПП SN8 DN600x5900 РОLYСОRR, 92,0 м., ціна з ПДВ 289248,00 грн; 22) Труба ПП SN8 DN800x5850 РОLYСОRR, 5,0м., ціна з ПДВ 31584,42 грн. Вказаний акт підписаний начальником дільниці ТОВ «НВК-1993» Курт-Аметовим О.С., зі сторони відповідача підписано Житиневичем А.В.
Поряд з цим, 31.03.2023 до вказаного акту від руки зроблено доповнення: "На додаток до вище перерахованих матеріалів на будмайданчику зберігаються: 1. Труба ПЕ 63 - 42 м/п; 2.Труба ПЕ 50 - 70м/п; 3. Труба ПЕ 32 - 100м/п; 4. Труба ПЕ 25 - 20м/п; 5. Труба ПЕ 225 - 60м/п; 6. Драбини (виготовлені з арматури) 48 м/п. Вказане, доповнення підписане начальником дільниці ТОВ «НВК-1993» Курт-Аметовим О.С., зі сторони відповідача підписано Житиневичем А.В.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт б/н від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на загальну суму 777 314,27 грн зі сторони відповідача не підписаний (а.с.18). Проте, за найменуванням та кількістю матеріальних цінностей, вказані у цьому акті, співпадають з тими, що зазначені у акті б/н від 23.12.2022, підписаному Житиневичем А.В.
Водночас, колегія суддів відзначає, що вказаний примірник акту б/н від 23.12.2022 враховує той перелік матеріальних цінностей (ідентифікований судом апеляційної інстанції за ознаками: назва, діаметр, одиницею виміру, кількістю), яким сторони доповнили попередню редакцію вказаного акту - 31.03.2023.
Твердження відповідача, що акт бн від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до Договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на суму 635 848,48 грн, не підписувався з боку позивача уповноваженою особою ТОВ «Вертикаль-Інвест», що підтверджується наказом ТОВ «Вертикаль-Інвест» №17 від 19.06.2020, згідно якого усі документи, що стосуються господарської діяльності ТОВ «Вертикаль-Інвест» складати виключно за підписом директора товариства та не може вважатися належним доказом, що підтверджує передачу замовнику зазначених в ньому матеріалів, колегія суддів вважає, безпідставним, оскільки згідно п.5 мирової угоди від 21.07.2023 укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК-1993», яка затверджена ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2023 у справі №906/784/23 сторони узгодили, що після підписання мирової угоди, позивач відмовляється від стягнення на свою користь, зокрема вартості матеріалів -777 314,27 грн, тобто відповідач був обізнаний про наявність у нього матеріалів на суму 777 314,27 грн, яка відповідає загальній сумі матеріальних цінностей зазначеної в примірнику акту б/н від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) (а.с.18).
Крім того, колегія суддів відзначає, що найменування, кількість та вартість вказаних у акті від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) відповідає вартості вказаній у підписаному зі сторони відповідача безпосередньо керівником та скріпленому печаткою відповідача акті №2 від 24.07.2023 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору №01/06-Хм від 01.06.2021 на загальну суму 302 954,24 грн (а.с.25), що підтверджує в свою чергу прийняття відповідачем матеріальних цінностей позивача за актом від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) тим самим схвалено дії головного інженера відповідача Житиневича А.В. щодо підписання акту бн від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на суму 635 848,48 грн та з доповненням матеріальних цінностей на 141 465,79 грн, що становить разом 777 314,27 грн. Водночас, вказаним також спростовуються твердження відповідача про відсутністю встановлення факту отримання товару відповідачем на суму 777 314,27 грн.
Доводи відповідача, що про існування вищевказаного акта ТОВ «Вертикаль-Інвест» дізналося виключно під час судового розгляду у справі №906/784/23 та підписання мирової угоди, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки мирова угода в якій узгоджена сторонами вартість матеріалів в сумі 777 314,27 грн підписана сторонами без будь-яких заперечень, зокрема у п.9 мирової угоди сторони зазначили, що укладенням цієї мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету і сутність цієї мирової угоди.
Поряд з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що поведінка відповідача є суперечливою та недобросовісною, з огляду на те, що відповідач, заперечуючи отримання матеріальних цінностей за актом від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023), не надає інших доказів на підтвердження підстав перебування на охоронюваній території підприємства матеріальних цінностей позивача, водночас у акті №2 від 24.07.2023 підтверджує використання переданих позивачем відповідачу матеріальних цінностей на суму 302 954,24 грн, які за переліком та вартістю співпадають з вказаними матеріальними цінностями у акті від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023). При цьому відповідач, підписавши акт №2 від 24.07.2023 про використання матеріальних цінностей позивача на суму 302 954,24 грн, та додаткову угоду №10-Ду-24/07 від 24.07.2023, якою доповнено договір підряду п.3.10, у якому чітко визначено порядок оплати заборгованості за вказаним актом, заперечує щодо суми заборгованості за використані матеріальні цінності, вказаної у підписаному ним акті №2 від 24.07.2023.
Крім того, колегія суддів вважає, що доводи відповідача щодо відмови позивача після підписання мирової угоди у справі №906/784/23 від стягнення з відповідача, зокрема вартості матеріальних цінностей на суму 777 314,27 грн є безпідставними, оскільки відмова від стягнення вартості отриманих відповідачем від позивача матеріальних цінностей не свідчить про відмову позивача від цих матеріальних цінностей на користь відповідача та про втрату позивачем можливості звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за використані відповідачем матеріальні цінності та повернення решти матеріальних цінностей, зокрема, з урахуванням змін, що відбулися у правовідносинах сторін.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що справа №906/784/23 не є тотожною з справою №906/797/24, оскільки вони не збігаються за предметом та підставами позову.
В свою чергу, твердження відповідача, що вартість матеріальних цінностей, які зазначені в акті бн від 23.12.2022, не підтверджена позивачем належними доказами первинного бухгалтерського обліку, спростовується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №ВН-207 від 07.06.2022, №ВН-194 від 25.05.2022, №125 від 12.05.2022, №112 від 05.05.2022, №103 від 25.04.2022 (а.с.105-109).
Пояснення відповідача про те, що матеріальні цінності на суму 302 954,24 грн прийняті ним лише шляхом підписання акту №2 від 24.07.2023, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки підписанням вказаного акту відповідач підтвердив використання ним матеріальних цінностей позивача на вказану суму, які вже знаходилися на його території та очевидно прийняті відповідачем від позивача до їх використання, а не після.
Так , зокрема у вказаному акті зазначено, що ТОВ «Вертикаль-Інвест» від ТОВ «НВК-1993» прийняло раніше, за погодженням сторін, закуплені підрядником по договору та складовані на території будмайданчику РЦ матеріали, тобто тим самим відповідач підтвердив використання ним матеріальних цінностей позивача на вказану суму, які вже знаходилися на його території. Інших доказів стосовно підстав перебування на охоронюваній території підприємства матеріальних цінностей позивача у противагу наданому позивачем акту від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023), матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Заперечення відповідача щодо суми заборгованості за використані матеріальні цінності згідно з актом №2 від 24.07.2023 у розмірі 302 954,24 грн, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач, підписавши цей акт, підтвердив використання ним визначених у ньому матеріалів позивача на вказану суму. При цьому ні вказаний акт, ні договір підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 (з урахуванням доповнення цього договору п.3.10 згідно з додатковою угодою №10-ДУ-24/07 від 24.07.2023) не містять умови про необхідність надання позивачем відповідачу доказів на підтвердження вартості використаних відповідачем матеріалів, з огляду на визначення їх вартості у підписаному сторонами акті, а також на те, що у п.3.10 договору підряду сторони встановили обов'язок замовника у разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей підрядника сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акту приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником.
Будь-яких інших додаткових умов для оплати використаних відповідачем матеріальних цінностей договір підряду №01/06-Хм від 01.01.2021 не містить, тому враховуючи те, що відповідний акт був підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств 24.07.2023, строк виконання зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 302 954,24 грн за використані відповідачем матеріали позивача є таким, що настав 03.08.2023. Крім того, ТОВ "Вертикаль-Інвест" листом №9 від 27.02.2024 на ім'я директора ТОВ "НВК-1993" підтвердило, що 24.07.2023 між підприємствами підписано акт №2 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника (ТОВ "НВК-1993"), використаних замовником (ТОВ "Вертикаль-Інвест") при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01-06/ХМ від 01.06.2022 на суму 302 954,24 грн. Поряд з цим, відповідач у вказаному листі зазначив, що відповідно до цього акту, ТОВ "НВК-1993" розміщено на території будмайданчику РЦ матеріали, які замовник (ТОВ "Вертикаль-Інвест") використав для виконання робіт по самостійному прокладанню діянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) (а.с.30).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, враховуючи стандарт доказування "вірогідності доказів" за результатами дослідження обставин у справі та письмових доказів на на їх підтвердження, дійшла висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що підтверджують використання відповідачем матеріальних цінностей позивача на суму 302 954,24 грн та невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення переданих на відповідальне зберігання матеріальних цінностей позивачу на суму 474 360,02 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач довів наявність у відповідача обов'язку по сплаті заборгованості використані матеріальні цінності у розмірі 302954,24 грн та повернення отриманих на відповідальне зберігання згідно п.2.3.6 договору підряду №01-06-Хм від 01.06.2021 (а.с.167 на звороті) матеріальних цінностей на суму 474 360,02 грн, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 55090,32 грн пені за період з 03.08.2023 по 02.02.2024, 8751,25 грн 3% річних за період з 0308.2024 по 19.07.2024, 16341,69 грн інфляційних з серпня 2023 по червень 2024 року, нарахованих на суму заборгованості за використані відповідачем матеріальні цінності позивача у розмірі 302954,24 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.8.14 договору, за порушення строків проведення розрахунків, замовник за кожен день прострочення здійснення платежів сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.10 договору (з урахуванням умов додаткової угоди №10-ДУ-24/07 від 24.07.2023), в разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей, що належать підряднику, замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником та сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акта приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником.
Колегія суддів, перевіривши розрахунки пені та 3% річних (а.с.3-4) погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не врахував вимоги ст.253 ЦК України та невірно визначив початок періоду нарахування пені та 3% річних з 03.08.2023, тоді як вказані нарахування потрібно здійснювати з 04.08.2023.
Здійснивши перерахунок пені та 3% річних колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору пеню у розмірі 54725,12 грн (04.08.2023 - 14.09.2023 : 22.00 (облікова ставка НБУ) 302954.24 (Сума боргу) x (2 x 22.00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 15338.61 грн; 15.09.2023 - 26.10.2023 : 20.00 (облікова ставка НБУ) 302954.24 (Сума боргу) x (2 x 20.00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 13944.20 грн; 27.10.2023 - 14.12.2023 : 16.00 (облікова ставка НБУ) 302954.24 (Сума боргу) x (2 x 16.00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 13014.58 грн; 15.12.2023 - 31.12.2023 : 15.00 (облікова ставка НБУ) 302954.24 (Сума боргу) x (2 x 15.00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 100 = 4233.06; 01.01.2024 - 02.02.2024 : 15.00 (облікова ставка НБУ) 302954.24 (Сума боргу) x (2 x 15.00 : 366) x 33 днів (прострочення) : 100 = 8194.66 грн, всього 54725.12 грн) та 8726,35 грн 3% річних (з 04.08.2023 до 31.12.2023, 302954.24 x 3 x 150 : 365 : 100 = 3,735.05 грн; з 01.01.2024 до 19.07.2024, 302954.24 x 3 x 201 : 366 : 100 = 4,991.30 грн, всього 8,726.35 грн)
У стягненні 365,20 грн пені та 24,90 грн 3% річних необхідно відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Перевіривши розрахунок інфляційних за період 04.08.2023-30.06.2024 (302954.24 x (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) (98.60 : 100) = 1.05394111 - 302954.24 = 16341.69 грн), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена сума є обґрунтованою та арифметично вірною, тому вимога про стягнення 16 341,69 грн інфляційних підлягає задоволенню.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2024 у справі №906/797/24, без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2024 у справі №906/797/24, без змін.
2. Справу №906/797/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "12" березня 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.