вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"11" березня 2025 р. Справа№ 910/9038/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.03.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 (повне рішення складено 13.12.2024)
у справі №910/9038/24 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія»
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» (далі за текстом - відповідач, ОСББ) про визнання недійсним рішення Загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом №12/04/24 від 27.02.2024 (дата складання 12.04.2024) та стягнення судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на прийняття спірного рішення відповідачем з порушенням положень статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-III (далі за текстом - Закон №2866-III) та положень пунктів 3, 5, 7, 8, 9 Статуту ОСББ, оскільки її не було належним чином повідомлено про проведення Загальних зборів, прийняття рішення про визначення розміру внесків та затвердження кошторису за відсутності необхідної кількості голосів.
Господарський суд міста Києва рішенням від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права позивачки, оскільки рішення Загальних зборів з питань зміни щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території і встановлення його у розмірі 7,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024, та зміни щомісячного внеску до ремонтного фонду і встановлення його у розмірі 1,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024 не прийняті. При цьому судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем порядку повідомлення позивачки про проведення 27.02.2024 Загальних зборів ОСББ, проте за відсутності порушеного права останньої, її неналежне повідомлення про проведення Загальних зборів ОСББ не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсним спірного рішення Загальних зборів ОСББ.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ОСББ витрати по сплаті судового збору, та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 6, 10 Закону №2866-III та частини 17 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (далі за текстом - Закон №417-VIII). Позивачка не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що її неналежне повідомлення про проведення 27.02.2024 Загальних зборів ОСББ не впливає на її права та обов'язки, оскільки Загальні збори скликались ініціативною групою, а не Правлінням ОСББ, позивачка на той час була Головою Правління ОСББ, мала відзвітуватись на Загальних зборах ОСББ по питаннях порядку денного, та могла бути обраною до складу органів Правління, Ревізійної комісії тощо. Відповідачем не було належним чином повідомлено всіх співвласників будинку.
Як зазначає позивачка в апеляційній скарзі рішення з питань №№ 2, 4, 7, 8 порядку денного Загальних зборів ОСББ не прийнято, оскільки наявні порушення частини 7 статті 6 Закону №2866-III та розділу 3 статті 7 Статуту ОСББ через неправильний підрахунок голосів. Щодо підрахунку голосів за литками опитування, то письмове опитування мало бути проведено протягом 15 календарних днів з дати проведення Загальних зборів, проте протокол №12/04/24 датовано 12.04.2024, що, на думку позивачки, свідчить про те, що станом на 13.03.2024 письмове опитування не було проведено, і, як наслідок, рішення не прийнято. Крім того, письмове опитування по декільком квартирам проведено особою, яка не є співвласником будинку, а тому такі листки опитування не повинні були бути прийняті при підрахунку голосів.
Позивачка вважає, що проведені Загальні збори ОСББ були сфальсифіковані з метою надання негативної характеристики діяльності Голови та членів Правління ОСББ, та ревізійної комісії.
Разом з цим, в апеляційні скарзі позивачка висловила свою незгоду з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у даній справі, посилаючись на те, що розмір стягнутої судом першої інстанції суми витрат на професійну правничу допомогу (21 500,00 грн) є надмірною, не відповідає критеріям розумної необхідності, дійсності та обґрунтованості, і не може бути способом збагачення відповідача за рахунок позивачки.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.01.2025 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9038/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24.
Матеріали справи №910/9038/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 23.01.2025.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.01.2025 відкрив апеляційне провадження у справі №910/9038/24, розгляд справи призначив на 11.03.2025 на 12 год. 00 хв.
29.01.2025 відповідачем сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, за яким заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивачки та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні. Відповідач стверджує, що ним дотримано порядок належного повідомлення позивачки про проведення 27.02.2024 Загальних зборів ОСББ, що підтверджується наявними у матеріалах даної справи доказами, зокрема, списком згрупованих поштових відправлень ф. №103 №49 (трекінговий номер рекомендованого листа: 0421900002810) від 16.02.2024, за 10 календарних днів до дня проведення Загальних зборів ОСББ, як визначено статтею 6 Закону №2866-III. Щодо повідомлення інших співвласників будинку про проведення загальних зборів ОСББ, то позивачці не належить право захищати права та інтереси інших співвласників.
Щодо визначення кількості голосів, необхідних для прийняття рішення, то відповідач зазначає, що під час проведення підрахунку голосів, які належать співвласникам будинку, які прийняли участь у голосуванні з питань порядку денного було дотримано вимоги Законів та Статуту, кожному приміщенню відповідає 1 голос, оскільки деякі приміщення належить кільком особам, 1 голос розбивається в залежності від частки у праві власності особи, що голосувала, що спростовує доводи позивачки про те, що кількість співвласників - 100 осіб дорівнює 100 приміщенням.
Щодо письмового опитування, то в силу статті 10 Закону №2866-III письмове опитування проводиться не більше ніж 45 календарних днів з для проведення установчих зборів, тобто 27.02.2024 + 45 = 12.04.2024, що є датою закриття. Більше того, останньою датою, яка міститься у листках опитування є 13.03.2024, що свідчить про дотримання відповідачем строку, передбаченого Статутом ОСББ. Стосовно доводів позивачки про те, що опитування проводили особи, які не є співвласниками багатоквартирного будинку, то чинне законодавства не містить заборон проведення письмового опитування, при цьому співвласники багатоквартирного будинку не висловили заперечень стосовно такої особи або порушень їх прав.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції 15 000,00 грн, 4 000,00 грн з яких становить послуга за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу. Докази щодо таких витрат будуть подані у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 ГПК України, протягом 5 днів після ухвалення постанови.
У судовому засіданні 11.03.2025 представник позивачки підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивачки, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 16.05.2003, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 08.05.2003 №731-С/К1 (а.с. 53 зворотній бік).
16.02.2024 ініціативною групою співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , вирішено утворити ініціативну групу та провести 27.02.2024 Загальні збори ОСББ (а.с. 15-18)
27.02.2024 відбулися Загальні збори ОСББ, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №12/04/24 (дата формування протоколу 12.04.2024) (а.с. 19-22).
До порядку денного вказаних Загальних зборів включено 8 питань наступного змісту: 1) Обрання Голови та секретаря Загальних зборів; 2) Затвердження складу Лічильної комісії; 3) Затвердження балансу та річного звіту Об'єднання за період 2023 року; 4) Затвердження кошторису Об'єднання на 2024 рік; 5) Зміна щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території і встановлення його у розмірі 7,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024; 6) Зміна щомісячного внеску до ремонтного фонду і встановлення його у розмірі 1,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024; 7) Зміна складу Правління Об'єднання; 8) Зміна складу Ревізійної комісії.
За результатами загальних зборів були прийняті наступні рішення:
по 1-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах «за» - 18 співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), «проти» - 0 співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні)): обрано Голову Загальних зборів - ОСОБА_2 , кв. 54 та секретаря Загальних зборів ОСОБА_4 кв. 75 ;
по 2-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах, і голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), отриманих під час проведення письмового опитування «за» - 43 голосів співвласників, що становить 51,81 % від загальної кількості голосів співвласників, «проти» - 0 голосів співвласників, що становить 0% від загальної кількості голосів співвласників): затверджено склад Лічильної комісії: Голова комісії ОСОБА_9, кв., 54 , член Лічильної комісії ОСОБА_8, кв. 75;
- по 3-му питанню - щодо затвердження балансу та річного звіту Об'єднання за період 2023 року - питання на голосування не виносилося;
- по 4-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах) «за» - 43 голосів співвласників, що становить 51,81 % від загальної кількості голосів співвласників, «проти» - 0 співвласників, що становить 0% від загальної кількості голосів співвласників): затверджено кошторис Об'єднання на 2024 рік;
- по 5-му питанню - рішення щодо зміни щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території і встановлення його у розмірі 7,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024 не прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах) «за» - 41 голос співвласників, що становить 49,40 % від загальної кількості голосів співвласників, «проти» - 2 голоси співвласників, що становить 2,41% від загальної кількості голосів співвласників);
- по 6-му питанню - рішення щодо зміни щомісячного внеску до ремонтного фонду і встановлення його у розмірі 1,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024 не прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах) «за» - 40,67 голосів співвласників, що становить 49,00 % від загальної кількості голосів співвласників, «проти» - 2,33 голоси співвласників, що становить 2,81% від загальної кількості голосів співвласників);
- по 7-му питанню - рішення прийнято (Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах) «за» - 43 голоси співвласників, що становить 51,81 % від загальної кількості голосів співвласників, «проти» - 0 голосів співвласників, що становить 0% від загальної кількості голосів співвласників): припинено повноваження попереднього (діючого) складу правління та обрано до складу правління Об'єднання: ОСОБА_2 , кв. 64 , ОСОБА_3 , кв. 5 , ОСОБА_4 , кв. 79 , ОСОБА_5 (батька власника (неповнолітньої дитини), кв. 56 , ОСОБА_6 , кв. 60 ;
- по 8-му питанню - рішення прийнято Підсумки голосування (з урахуванням голосів співвласників (їх представників, якщо такі брали участь в голосуванні), поданих на зборах) «за» - 43 голоси співвласників, що становить 51,81 % від загальної кількості голосів співвласників, «проти» - 0 голосів співвласників, що становить 0% від загальної кількості голосів співвласників): обрано і затверджено Ревізійну комісію Об'єднання (ревізора) у складі ОСОБА_7 .
Позивачка звернулася до суду із даним позовом, оскільки вважає порушеним своє право на участь у Загальних зборах ОСББ через неналежне повідомлення відповідачем про проведення 27.02.2024 Загальних зборів ОСББ, та прийняття рішень про встановлення з 01.05.2024 щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення з 01.05.2024 за відсутності необхідної кількості голосів.
Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 1 Закону №2866-III містяться наступні терміни: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Аналогічне визначення терміну співвласника міститься також у статті 1 Закону № 417-VIII.
За статтею 4 Закону №2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Статтею 10 Закону №2866-III визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, обрання членів правління об'єднання; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Таким чином, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Статутом ОСББ визначено, що Загальні збори скликаються і проводяться Правлінням Об'єднання, зборами представників або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів від дати проведення загальних Зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомлені про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (пункт 5 розділу ІІІ).
Водночас відповідно до частини 3 статті 10 Закону №2866-ІІІ загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
У статті 6 Закону №2866-ІІІ зазначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
Частиною 7 статті 10 Закону №417-VIII визначено, що повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19 виснував, що Статут є локальним нормативним актом, тоді як Закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать Закону, слід керуватися саме нормами Закону.
Вказані вище норми Законів про повідомлення про проведення зборів викладені у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 № 3270-IX, який набрав чинності 10.11.2023. При цьому згідно Прикінцевих та Перехідних положень до вказаного Закону об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, положення статутів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.
Водночас Верховний Суд у постанові від 18.12.2024 у справі №902/69/24 зазначив, що ні норми Законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 3270-IX, ні норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до якого було внесено відповідні зміни, не мітять жодних застережень стосовно застосування ОСББ, які не привели свій статут у відповідність з чинним законодавством до початку та протягом визначеного цим Законом перехідного періоду (протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні), при здійсненні своєї діяльності, а саме при проведенні вже призначених загальних зборів співвласників та голосування на цих зборах, чинного на момент проведення відповідних зборів законодавства, яке має перевагу над положеннями статуту, які не приведені у відповідність до чинного законодавства.
З матеріалів даної справи вбачається, що відповідач здійснив повідомлення співвласників, у тому числі і позивачки, про проведення 27.02.2024 загальних зборів співвласників за 11 днів, на доказ чого подав суду список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих пріоритетних від 16.02.2024, список №49, ф. 103, з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку Київ-219 (а.с. 75).
За Статутом ОСББ Загальні збори скликаються і проводяться Правлінням Об'єднання, зборами представників або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів від дати проведення загальних Зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомлені про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Тоді як за приписами статті 6 Закону №2866-ІІІ повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем положень Статуту щодо здійснення повідомлення співвласників, у тому числі позивачки, про проведення 27.02.2024 загальних зборів співвласників за 11 днів, оскільки Законом передбачено не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів.
Таким чином, відповідач повідомив позивачку про проведення 27.02.2024 Загальних зборів ОСББ у встановлені Законом №417-VIII порядку та строки. При цьому повідомлення позивачки про проведення Загальних зборів за 11, а не за 14 днів не могло позбавити останню можливості прийняти участь у Загальних зборах ОСББ, проведених 27.02.2024.
Доводи позивачки про порушення ОСББ порядку належного повідомлення інших співвласників багатоквартирного будинку про проведення Загальних зборів судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки за приписами процесуального Закону особа звертається до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного Законом інтересу, тоді як звернення до суду із позовом в інтересах інших осіб чинним ГПК України не передбачено, за виключенням органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (стаття 53 ГПК України).
Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі №924/1225/21 зазначив, що не усі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, можна поділити на (1) безумовні, тобто такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) достатні, тобто такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Водночас неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Позивачка наполягає на тому, що поштове відправлення №0421900002810 на її ім'я направлено 15.03.2024, а не 16.02.2024, про що свідчить роздруківка трекінга поштового відправлення №0421900002810 (а.с. 177). Судом апеляційної інстанції досліджено вказаний доказ та встановлено, що 15.03.2024 є датою відправлення у точці видачі/доставки та датою повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання, що не є датою поштового відправлення. Згідно з пунктами 53, 58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронній формі за формою, визначеною оператором поштового зв'язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, згрупованих за способом пересилання, що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв'язку. Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 та від 15.03.2023 у справі №916/2914/21.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права, залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Водночас наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21 зазначено, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі №916/3574/21 виснував, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
При цьому Верховний Суд зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22 зазначив, що заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з'ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об'єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Верховний Суд неодноразово вказував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20).
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 14 Закону співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
У суді першої інстанції позивачка зазначала, що спірне рішення Загальних зборів ОСББ (протокол № 12/04/24 від 27.02.2024, дата формування 12.04.2024) впливає на її права та обов'язки в частині сплати нею щомісячних внесків у сумі, яку вона заперечує.
Як встановлено судом першої інстанції за результатами проведених 27.02.2024 Загальних зборів ОСББ рішення щодо зміни з 01.05.2024 щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території і встановлення його у розмірі 7,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення та щомісячного внеску до ремонтного фонду і встановлення його у розмірі 1,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення не прийняті у зв'язку із відсутністю відповідної кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття.
Отже, не прийняття Загальними зборами ОСББ рішень щодо зміни з 01.05.2024 щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території і встановлення його у розмірі 7,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення та щомісячного внеску до ремонтного фонду і встановлення його у розмірі 1,00 грн на кожний квадратний метр житлового та нежитлового приміщення свідчить про відсутність порушеного права позивачки, що виключає можливість задоволення позову.
В той ж час, судом встановлено, що у спірних Загальних зборах ОСББ взяли участь особисто співвласники в кількості 18 осіб, яким належать голоси відповідно до частки у праві власності на квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку в загальній кількості: 14,33, що складає 17,27 % від загальної кількості голосів співвласників. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників в кількості 35 осіб, яким належать голоси відповідно до частки у праві власності на квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку у загальній кількості: 28,67, що складає 34,54 % від загальної кількості голосів співвласників. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 100 голосів. Загальна площа квартир та нежитлових приміщень, які належать співвласникам в багатоквартирному будинку: 10 542,90 кв.м.
Згідно із частиною 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Тоді як частиною 13 статті 6 Закону №2866-ІІІ встановлено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.
Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ встановлено, що на Загальних зборах, окрім установчих загальних зборах, цим Статутом встановлюється інший порядок визначення голосів, що належить кожному співвласнику, на загальних зборах, а саме: кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, яка залежить від кількості належних йому приміщень. Кожному окремому приміщенню відповідає 1 (один) голос.
Згідно із пунктом 8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Доводи позивачки стосовно неправильного підрахунку голосів, виходячи з того, що 100 осіб це і є 100 приміщень, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки як свідчать наявні в матеріалах даної справи листки опитування, деякі приміщення належать декільком співвласникам.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (частина 16 статті 10 Закону №2866-ІІІ).
За приписами статті 10 Закону № 417-VIII якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.
Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).
Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.
Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії.
Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників.
Листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за» або «проти». Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника «за» або «проти» щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.
Отже, положеннями вищенаведеного Закону визначено вимоги до відомостей, що мають міститися у листках опитування. Зміст листка опитування повинен достовірно ідентифікувати співвласника, який голосував, і результат його голосування, а тому проведення опитування особою, яка не є співвласником багатоквартирного будинку не може свідчити про порушення порядку голосування шляхом письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку, та як наслідок, визнання недійсними рішень, прийнятих Загальними зборам ОСББ 27.02.2024 за відсутності необхідної кількості голосів.
Помилковими є доводи позивачки про те, що письмове опитування мало бути проведено протягом 15 календарних днів з дати проведення Загальних зборів, проте протокол №12/04/24 датовано 12.04.2024, що, на думку позивачки, свідчить про те, що станом на 13.03.2024 письмове опитування не було проведено, і, як наслідок, рішення не прийнято, оскільки як вбачається із листків опитування останній день опитування 13.03.2024.
Згідно з пунктом 9 Статуту ОСББ якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Відповідно до частини 16 статті 10 Закону № 417-VIII письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Отже, опитування відбулось з дотриманням 45 денного строку, визначеного Законом № 417-VIII.
Згідно з частиною 15 статті 10 Закону № 417-VIII рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову зборів співвласників; 7) порядок денний зборів співвласників; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників. Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
Отже, вимог стосовно строків оформлення протоколу Загальних зборів ОСББ законодавство України, яке регулює правовідносини між співвласниками та ОСББ щодо проведення Загальних зборів ОСББ, не містить.
Доводи позивачки про те, що проведені Загальні збори ОСББ були сфальсифіковані з метою надання негативної характеристики діяльності Голови та членів Правління ОСББ, та ревізійної комісії не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки документально не обґрунтовані та є припущенням позивачки.
Стосовно викладеної в апеляційній скарзі незгоди з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у справі №910/9038/24, то в силу приписів статті 244 ГПК України додаткове рішення підлягає апеляційному оскарженню, як самостійне судове рішення. Позивачка своїм правом на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у даній справі у порядку та строки, визначені параграфом 1 глави 1 розділу IV ГПК України, не скористалась, апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у справі №910/9038/24 до Північного апеляційного господарського суду не подала.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. В той же час, помилковий висновок суду першої інстанції про неналежне повідомлення відповідачем позивачку про проведення Загальних зборів ОСББ не призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).
Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає.
Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивачку).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
4. Матеріали справи №910/9038/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана суддями 13.03.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова