вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2025 р. Справа№ 925/1059/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Мальченко А.О.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАРА КОМПАНІ"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024
(повний текст рішення складено 25.11.2024)
у справі № 925/1059/24 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАРА КОМПАНІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬПИВО"
про стягнення 430 828,00 грн
за участю представників:
від позивача: Полова К.І.
від відповідача: Чепак А.В.
ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "УМАНЬПИВО" про стягнення 430 828,00 грн на відшкодування збитків, спричинених невиконанням відповідачем умов договору поставки № 0304/2023НКЯ від 03.04.2023 щодо прийняття товару в обумовленій кількості.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що обсяг збитків складають витрати на зберігання неотриманого товару, який був призначений та закуплений для відповідача.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 у справі № 925/1059/24 у задоволенні позову відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено умов та обставин, відповідно до яких він в заявлений період зберігав непоставлений відповідачу товар, не надано доказів, які зобов'язання були погоджені позивачем зі зберігачем та умов їх виконання, не надано доказів ідентифікації товару, що зберігався.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 у справі № 925/1059/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 430 828,00 грн задовольнити у повному обсязі.
Скаржник наполягає, що відповідач порушив умови договору, внаслідок чого порушились права позивача і він поніс збитки в заявленому розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 у справі № 925/1059/24, розгляд справи призначено на 18.02.2025.
30.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "УМАНЬПИВО", заперечуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 у справі № 925/1059/24 залишити без змін.
17.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив ТОВ "УМАНЬПИВО", у якій ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" наполягає, що надало всі наявні документи понесених витрат на зберігання, які суд першої інстанції, проте, не визнав збитками.
Додатком до відповіді ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" подано клопотання про продовження строків на надання доказів з проханням долучити до справи акт надання послуг (здачі-приймання робіт) № 194 від 17.11.2023. Клопотання мотивоване тим, що доказ, який підтверджує сплату за зберігання лушпиння соняшникового не міг бути поданим своєчасно, оскільки знаходився у володінні іншої особи, витребування підписаного акту зайняло багато часу і його існування в підписаному вигляді має значення по даній справі.
18.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення ТОВ "УМАНЬПИВО" проти клопотання ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" про продовження строків про надання доказів у справі № 924/1059/24.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.03.2025.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки, в порушення приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України, позивач не надав доказів неможливості подання акту надання послуг (здачі-приймання робіт) № 194 від 17.11.2023 до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" про продовження строків на надання доказів та долучення доказу до справи на стадії апеляційного перегляду судового рішення.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 03.04.2023 між ТОВ "ЕЛАРА КОМПАНІ" (постачальник) та ТОВ "УМАНЬПИВО" (покупець) був укладений договір поставки, за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його згідно з умовами договору.
Ціна товару, вартість конкретної партії товару погоджується сторонами в специфікації та вказується у видаткових накладних (п. 2.1 договору). Загальна сума цього договору визначається як сума всіх цін, зазначених у всіх специфікаціях (п. 2.2 договору).
У розділі 3 договору сторони узгодили строки та умови поставки, приймання-передачу товару.
Товар поставляється покупцеві в строки, узгоджені сторонами в Специфікаціях. Покупець направляє письмові повідомлення постачальнику із зазначенням дати поставки та кількості товару, який необхідно поставити постачальнику в рамках відповідних специфікацій. Письмове повідомлення направляється факсимільним зв'язком, електронною поштою, поштою або кур'єром (п. 3.1 договору).
Поставка товару здійснюється однією чи кількома партіями. Кількість товару в кожній партії вказується в видаткових накладних, підписаних уповноваженою особою покупця (п. 3.2 договору).
Поставка товару за договором здійснюється на умовах, визначених в специфікаціях (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 5.1.1 договору покупець зобов'язався забезпечити своєчасне і належне приймання товару на умовах цього договору. Відповідно до п. 5.2.1 постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар на умовах цього договору.
У п. 6.1 договору погоджено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, встановлену умовами цього договору, а також нормами чинного законодавства України.
В разі наявності заборгованості покупця перед постачальником за раніше поставлений товар або в разі порушень покупцем умов договору постачальник має право призупинити доставку товару покупцеві за цим договором без сплати покупцю будь-яких штрафних або компенсаційних виплат та/або застосувати до покупця оперативно-господарські санкції, передбачені Господарським Кодексом України (п. 6.3 договору).
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за даним договором, а також не звільняє винну сторону від обов'язку відшкодувати у повному обсязі за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та/або упущену вигоду) (п. 6.5 договору).
Відповідно до п. 10.3, 10.4 договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути змінений або достроково розірваний тільки за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору. Дострокове розірвання цього договору можливе тільки до узгодження поставки чергової партії товару і за умови повного врегулювання сторонами непогашених зобов'язань за цим договором.
Згідно із п 11.4 договору всі додаткові угоди, додатки, специфікації (у разі їх складання), рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі їх наявності).
Відповідно до п. 11.15 документи, передані однією стороною іншій стороні засобами електронного зв'язку (e-mail) (для постачальника на e-mail: kronaimpuls.nek@gmail.com, kronaimpulss@gmail.com для покупця на e-mail: t.materniuk@umanpivo.ua, m.galytskiy@umanpivo.ua) на виконання цього договору, до моменту отримання оригіналів документів мають юридичну силу для сторін та є юридичною підставою для вчинення дій, передбачених договором. Обов'язок передати оригінали документів покладається на сторону-відправника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відправки документів стороні-одержувачу. Сторони погодили, що договір, специфікації, додатки, додаткові угоди, а також інші документи, оформлені відповідно до цього договору і підписані за допомогою електронної пошти/факсимільного зв'язку або іншим способом, дійсні до обміну оригіналами.
26.06.2023 сторонами була підписана специфікація № 5 до договору, за якою постачальник зобов'язався в порядку та на умовах визначених цією специфікацією передавати у власність покупцю товар - лушпиння соняшникове гранульоване (пелета з лушпиння соняшника), а покупець зобов'язався прийняти партію товару та розрахуватися за нього. Фасування у бігбегах, кількість 1000 тн +/- 10 %. Вартість партії товару становить 5 370 000,00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 20 % - 895 000,00 грн. Поставка товару за даною специфікацією здійснюється на умовах: (ІНКОТЕРМС - 2010): DAP, м. Умань, (Черкаська обл.). Строк поставки товару: з 01.08.2023 по 01.09.2023.
За твердженням позивача, починаючи з початку серпня 2023 року покупець заявив про тимчасову неможливість прийняти товар в зв'язку з технологічною необхідністю, тому, пішовши на зустріч, собі в збиток, він притримав товар.
10.08.2023 позивач надіслав лист відповідачу з проханням почати приймання товару, оскільки подальше його зберігання є збитковим для позивача. Відповідач відповіді не надав.
22.08.2023 позивач повторно надіслав лист засобами електронного зв'язку з проханням надати відповідь та графік приймання товару.
31.08.2023 від відповідача надійшла пропозиція щодо підписання додаткової угоди про подовження строків постачання до 30.09.2023 та зміни кількість товару в межах толерансу (+/- 30%).
30.08.2023 сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки, якою змінили п. 4, 6 специфікації № 5: строк поставки товару до 30.09.2023; кількість товару, зазначеного в специфікації № 5, рівно як і сума, може змінюватися в більшу або меншу сторону в межах (+/- 30%).
З 11.09.2023 по 28.09.2023 за специфікацією № 5 позивач поставив товар, вагою 157,22 тони, за видатковими накладними: № 2048/1109 від 11.09.2023 кількість 20,480 тон; № 2208/1209 від 12.09.2023 - 22,080 тон; № 2406/1809 від 18.09.2023 - 24,060 тон; № 2280/1909 від 19.09.2023 - 22,800 тон; № 2272/2009 від 20.09.2023 - 22,720 тон; № 2242/2109 від 21.09.2023 - 22,420 тон; № 2266/2809 від 28.09.2023 - 22,660 тон.
Тобто, не поставлено позивачем та не прийнято відповідачем 842,78 тон товару, обумовленого специфікацію № 5 від 26.06.2023.
09.10.2023 - позивач засобами електронного зв'язку повторно направив вимогу про надання графіку приймання товару та повідомив, що буде змушений звернутися до суду.
Позивач стверджує, що товар, який був закуплений для виконання умов договору, весь час зберігався на елеваторі, платіжною інструкцією № 12688 від 17.11.2023 на суму 430 828,00 грн позивач сплатив за зберігання товару з 01.08.2023 по 10.10.2023.
Проте, в призначенні платежу платіжної інструкції № 12688 від 17.11.2023 на суму 430 828,00 грн зазначено лише "за зберігання" з 01.08.2023 по 10.10.2023 включно, завантаження автом.транспорту зг.рах. № 272 від 16.10.2023.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, укладений між сторонами контракт, за своє суттю є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Умови поставки DAP (Поставка в місце призначення) вказують про покладення на продавця обов'язку нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару у місце призначення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця поставити товар.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 689 ЦК України покладає на покупця обов'язок прийняти товар. Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 690 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, як мотивовано зазначив суд першої інстанції, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
За доводами позивача, протиправна поведінка відповідача виявляється у неправомірній поведінці - бездіяльності: відповідач ніяк не реагував на листи, а лише обіцяв, що вже скоро постачання відновиться; відповідач ніяк не реагує на претензії; підписав додаткову угоду № 1 до договору, якою подовжив термін постачання товару до 30.09.2023 та не виконав її, тобто не вчинив дій щодо прийняття товару, виявив абсолютну бездіяльність, самоусунувся від виконання взятого на себе обов'язку за договором та всіляко затягував час, в той час як позивач наполягав вжити заходів і попереджав, що збитки будуть покладені на відповідача.
На підтвердження розміру понесених збитків позивач надав платіжну інструкцію та зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Крім того, якщо платник сплатив, а отримувач прийняв грошові кошти, то вважається, що вони погодили всі істотні умови договору.
За доводами позивача, в призначенні платежу чітко вказано, що за зберігання з 01.08.2023 (тобто строк, який стоїть в специфікації № 5 по 10.10.2023 та завантаження у автомобільний транспорт (зберігання та навантаження для того щоб вивезти товар - це дві послуги, з яких складається зберігання), тобто, коли позивач направив 09.10.2023 вимогу відповідачу і не отримав відповіді щодо того чи буде відповідач приймати товар, строки приймання якого минули, наступного дня домовився зі зберігачем та почав вивозити товар, який був призначений для відповідача та який він не забрав. Позивач наполягає, що понаднормове зберігання товару сталося саме з вини відповідача, який відмовився від взятих на себе зобов'язань.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою позивач вбачає в тому, що він витратив грошові кошти на зберігання товару, який був призначений та закуплений для відповідача.
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що за умовами договору поставки в обов'язки постачальника не покладено такої послуги як зберігання товару. Будь-які посилання на таку умову у договорі відсутні.
За умовами договору, покупець зобов'язаний був прийняти товар до 30.09.2023 (з урахуванням додаткової угоди), а постачальник, у свою чергу зобов'язаний був передати (поставити) покупцю товар. Проте, покупцем не отримано весь обсяг товару у встановлений та погоджений строк, передбачений п. 4 специфікації, а позивачем не виконано своїх зобов'язань щодо передання товару за місцем виконання поставки.
При цьому, як мотивовано вказав суд першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивачем не доведено умов та обставин, відповідно до яких він з 01.08.2023 (дата з якої повинна початися поставка) по 10.10.2023 (термін зберігання на складі) зберігав саме непоставлений відповідачу товар; не надано доказів того, які, власне, зобов'язання були погоджені позивачем зі зберігачем та умови їх виконання; не надано доказів ідентифікації товару, що зберігався, як такого, що поставлявся за договором з відповідачем.
Тобто, позивачем не надано доказів того, що сплачені ним зберігачу 430 828,00 грн за платіжною інструкцією № 12688 від 17.11.2023 є витратами на зберігання обумовленого специфікацією № 5 від 26.06.2023 товару.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 86).
Оцінка всіх зібраних у справі доказів у їх сукупності не дає суду підстав для висновку, що позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між понесеними ним витратами на користь ТОВ "ДЖУЛИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" за платіжною інструкцією № 12688 від 17.11.2023 та невиконанням договору поставки від 03.04.2023.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАРА КОМПАНІ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 у справі № 925/1059/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 у справі № 925/1059/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/1059/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді А.О. Мальченко
І.М. Скрипка