ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 березня 2025 року м. ОдесаСправа № 5002-29/5061-2010
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 року про відмову у видачі дубліката наказу, суддя в І інстанції Нікітенко С.В., повний текст якої складено 19.12.2024, в м. Одесі
за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
про видачу дубліката судового наказу
у справі №5002-29/5061-2010
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пишної Любові Федорівни
про стягнення 39 526,86 грн
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про видачу дубліката судового наказу у справі № 5002-29/5061-2010 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу, суд виходив з відсутності відомостей про дату видачі наказу на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 по справі № 5002-29/5061-2010.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про видачу дубліката наказу задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що на теперішній час рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 по справі №5002-29/5061-2010 не виконано. Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред'явленого стягувачам, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції згідно ч.3 ст. 263 ГПК України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України (про відмову у видачі судового наказу), то її перегляд за апеляційною скаргою має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010; розгляд даної справи вирішено здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебувала справа № 5002-29/5061-2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» до фізичної особи-підприємця Пишної Любові Федорівни про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.04.2010.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 року позовні вимоги АБ “Укргазбанк» задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Пишної Любові Федорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 // 95000, м. Сімферополь, пр-т Кірова/Леніна, 29/1, код ЄДРПО України 20745630) заборгованість у розмірі 39353,22 грн; 3% річних у розмірі 173,61 грн; державне мито у сумі 395,26 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пишної Л.Ф. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 у справі № 5002-29/5061-2010 залишено без змін.
Надалі АБ “УКРГАЗБАНК» було отримано судовий наказ та пред'явлено до виконання. 22.03.2024 листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) № 5620/04.1-19 повідомлено, що згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції зареєстровано виконавче провадження № 25762587 з примусового виконання наказу № 5002-29/5061-2010 про стягнення з Пишної Л.Ф. на користь АБ “Укргазбанк» 40158,09 грн, яке 29.12.2011 року закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження» (в редакції на час прийняття рішення), інших виконавчих проваджень не знайдено.
28 серпня 2024 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відновлення судового провадження, в якій заявник просив суд частково відновити втрачене судове провадження Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-29/5061-2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» до фізичної особи-підприємця Пишної Любові Федорівни про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.04.2010 в частині відновлення тексту рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 у вказаній справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Деркач Т.Г.) від 30.09.2024 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відновлення судового провадження за вх. № 3870/24 від 28.08.2024 у справі № 5002-29/5061-2010 задоволено. Відновлено втрачене судове провадження в частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 у справі № 5002-29/5061-2010 про стягнення з фізичної особи-підприємця Пишної Любові Федорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1 // 95000, м. Сімферополь, пр-т. Кірова/Леніна, 29/1, код ЄДРПО України 20745630) заборгованість у розмірі 39353,22 грн, 3% річних у розмірі 173,61 грн, державне мито у сумі 395,26 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
10 грудня 2024 року до Господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява (вх. № 2-1873/24 від 10.12.2024) про видачу дубліката судового наказу у справі № 5002-29/5061-2010, в якій заявник просить суд видати дублікат судового наказу по справі № 5002-29/5061-2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк» до фізичної особи-підприємця Пишної Любові Федорівни про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.04.2010 у розмірі 39353,22 грн, 3% річних у розмірі 173,61 грн, державного мита у сумі 395,26 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Заява мотивована тим, що докази повернення стягувачу - АБ «УКРГАЗБАНК» наказу відсутні, оригінал наказу матеріали справи не містять, рішення суду є не виконаним. В результаті тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя російською федерацією, республіканська дирекція АБ «Укргазбанк» в АР Крим була змушена припинити свою роботу, матеріально-технічна база та всі документації республіканської дирекції АБ «Укргазбанк», а також всі документи банку по вказаній справі залишились в приміщенні дирекції, доступу до власних документів по вказаній справі заявник до теперішнього часу не має, отже наказ є втраченим.
Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про видачу дубліката судового наказу у справі № 5002-29/5061-2010, місцевий господарський суд зазначив, що чинним законодавством України не передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документа без зазначення дати його видачі.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про видачу дублікату наказу, з огляду на таке.
Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про видачу дублікату наказу по справі № 5002-29/5061-2010.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас, обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є втрата оригіналу наказу та звернення до суду із заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 року у справі № 916/215/15-г).
При цьому, судова колегія зазначає, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка "Дублікат".
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою, заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять копії наказу № 5002-29/5061-2010.
У заяві ПАТ АБ "Укргазбанк" (вх. № 2-1873/24 від 10.12.2024) про видачу дубліката судового наказу у справі № 5002-29/5061-2010 та додатків до неї, відсутні відомості про дату видачі наказу на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 по справі № 5002-29/5061-2010.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, неможливо встановити дату видачі наказу на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2010 по справі № 5002-29/5061-2010.
Тобто заявник просить видати дублікат наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-29/5061-2010, не зазначаючи при цьому у заяві дату його видачі.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.
За умови встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 06.09.2024 у справі № 908/1416/21, від 06.09.2024 у справі № 908/2199/18 та від 28.02.2024 у справі №927/994/21.
Колегія суддів зауважує, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами в розумінні ст.ст.73-76 ГПК України.
Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Зважаючи на вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством України не передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документа без зазначення дати його видачі.
У зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про видачу дубліката судового наказу у справі № 5002-29/5061-2010.
Скаржником наведені висновки суду не спростовано, а основним аргументом скаржника в апеляційній скарзі є той факт, що строк повторного пред'явлення судового наказу не сплинув, у зв'язку з чим наявні законні підстави для видачі дублікату виконавчого документу.
Судова колегія не заперечує факт вчасного подання заяви про повторне пред'явлення судового наказу, водночас суд виходить з того, що за правовими висновками Верховного Суду дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі, натомість з матеріалів даної справи та реєстрів, які є у відкритому доступі вбачається факт неможливості встановлення судом дати спірного наказу, а отже про неможливість повністю відтворювати втрачений наказ, правовим наслідком якого є відмова у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.
Таким чином, судова колегія не вбачає порушень норм процесуального або матеріального права судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №5002-29/5061-2010 - залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська