Справа № 991/2136/25
Провадження № 1?кс/991/2132/25
13 березня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,
12.03.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей після отримання його заяви про кримінальне правопорушення.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12.03.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Суть скарги
Зі змісту скарги слідує, що 08.03.2025 (електронною поштою) та 10.03.2025 (поштовим відправленням) ОСОБА_2 подав до ОГП заяву (вх. № 58066?25 від 10.03.2025) про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 357 КК України, що, на його думку, вчинені посадовими особами (працівниками апарату) Київського апеляційного суду.
Втім, станом на 12.03.2025 заявника не було повідомлено про початок досудового розслідування, чим допущено порушення вимог кримінального процесуального закону.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 прохав слідчого суддю постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов'язати уповноважену особу ОГП розглянути подану ним заяву та внести викладені у ній відомості до ЄРДР.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу з долученими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що їх слід повернути ОСОБА_2 , з огляду на таке.
Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У силу ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предмета підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу.
У п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме:
(1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр?міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
(2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), ст. 368, 369, 3692 КК України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
(3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Тотожна норма закріплена ч. 1 ст. 306 КПК України.
Як уже згадувалося ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ОГП, яка полягає у невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяв від 08.03.2025 та 10.03.2025.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 слідує, що він повідомив ОГП про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 357 КК України, що, на його думку, вчинений працівниками апарату Київського апеляційного суду.
У заяві ОСОБА_2 зазначив про те, що працівники апарату Київського апеляційного суду, зловживаючи своїх службовим становищем, умисно не надали йому копії технічного запису судового засідання від 30.09.2025, тобто вчинили злочин, передбачений ст. 357 КК України, а саме: знищення або приховування матеріалів технічного засобу судового засідання.
Обґрунтовуючи підсудність зазначеної скарги Вищому антикорупційному суду, ОСОБА_2 послався на примітку до ст. 45 КК України, згідно з якою кримінальне правопорушення, передбачене ст. 357 КК України, вважається корупційним у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
Втім, ні заява, ні скарга не містить конкретних відомостей, на підставі яких можливо встановити, що працівники апарату Київського апеляційного суду є суб'єктами, визначеними п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Окрім того, заявником також не доведено існування інших умов, передбачених п. 2?3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які б дозволяли встановити належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що відсутніми умови підсудності скарги ОСОБА_2 Вищому антикорупційному суду (п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України).
Тому, виходячи з ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України, скарга ОСОБА_2 не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, позаяк Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду цієї скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Водночас, у силу ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України,
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви від 10.03.2025, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_3