Справа № 991/938/25
Провадження 1-кс/991/941/25
10 березня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 у справі №991/12515/24 у кримінальному провадженні №52024000000000080 від 20.02.2024,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52024000000000080 від 20.02.2024, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 (справа №991/12515/24) на мобільний телефон iPhone 15 ProМах сірого кольору з наліпкою «Idealist coffee Co», власником якого є ОСОБА_5 .
Адвокат зауважив, що арештоване майно ОСОБА_5 не має ніякого відношення до розслідування кримінального провадження №52024000000000080 від 20.02.2024 та не відповідає обов'язковим ознакам ст. 170 КПК України. Поряд з цим, адвокат звертає увагу на те, що мобільний телефон визнаний органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні формально, без обґрунтування в постанові детектива, яке саме значення для кримінального провадження має вилучений мобільний телефон. Адвокат зазначив, що ОСОБА_5 є добросовісним власником майна та не являється фігурантом кримінального провадження №52024000000000080 від 20.02.2024. За наведеного, з врахуванням того, що з моменту накладення арешту на майно ОСОБА_5 минуло понад 3 місяці і весь час воно перебуває у володінні детективів, вказане свідчить про надмірну тривалість такого обмежувального заходу, оскільки, як стверджує адвокат, за цей період є можливим проведення всіх необхідних процесуальних дій з майном, у тому числі проведення експертизи, в ході якої могло бути підтверджено або спростовано наявність на мобільному телефоні даних, що цікавлять слідство. У зв'язку з наведеним адвокат просив скасувати арешт, накладений на мобільний телефон ОСОБА_5 .
У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні та в письмових запереченнях з приводу задоволення клопотання адвоката заперечував, зазначив, що 31.10.2024 за результатами проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено мобільний телефон ОСОБА_5 , який відмовився назвати значення коду-доступу для подолання системи логічного захисту мобільного телефону. 31.10.2024 детективом винесено постанову про призначення експертизи з метою подолання системи логічного захисту та копіювання інформації з вказаного мобільного телефону. На даний час проведення вказаної експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не завершено. Отже, накладення арешту на вказаний мобільний телефон є обґрунтованим та законним. За такого, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52024000000000080 від 20.02.2024, подане в порядку ст.174 КПК України.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000080 від 20.02.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією орану досудового розслідування у період з липня 2023 року по теперішній час в умовах воєнного стану службові особи ПАТ «Укрнафта» та компанії «AGTG SA», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиняють розтрату грошових коштів у вигляді різниці між економічно обґрунтованою вартістю поставки метил-трет-бутилового ефіру (надалі - МТБЕ) та вартістю, встановленою у кримінально- протиправний спосіб.
У рамках даного кримінального провадження, 31.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2024 проведено обшук квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_6 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 , у ході якого з-поміж іншого виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 15 ProMax сірого кольору з наліпкою «Idealist coffee Со», що належить ОСОБА_5 . На місці проведення обшуку ОСОБА_5 добровільно видав свій мобільний телефон, при цьому відмовився надати пароль-доступ для розблокування телефону.
З огляду на те, що у вилученому мобільному пристрої може зберігатися інформація про обставини, які передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України, постановою детектива від 31.10.2024 мобільний телефон визнано речовим доказом, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Окрім того, 31.10.2024 постановою детектива було призначено експертне дослідження такого телефону, з метою подолання системи логічного захисту та копіювання інформації.
14.11.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено накласти арешт шляхом заборони користуватися та розпоряджатися на майно ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон Apple iPhone 15 ProMax сірого кольору з наліпкою «Idealist coffee Co», вилучений 31.10.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 14.11.2024, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 14.11.2024 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України, виходячи з наступного.
Так, за доводами сторони обвинувачення, до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що розслідується у кримінальному провадженні №52024000000000080 від 20.02.2024, може бути причетний директор ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_5 . Так, останньому було відомо про те, що ПАТ «Укрнафта» здійснює закупівлю МТБЕ для власних потреб всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ОСОБА_5 погоджував укладання договорів ПАТ «Укрнафта» з компанією «AGTG SA». Також, бенефіціар компанії «AGTG SA» ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_5 були учасниками одного товариства з обмеженою відповідальністю, а після 25.01.2022 частка ОСОБА_5 у товаристві відійшла до його дружини- ОСОБА_8 .
Як було встановлено слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна з протоколу обшуку від 31.10.2024 та пояснень детектива ОСОБА_3 , ОСОБА_5 дійсно надавав свій мобільний телефон для огляду, однак, орган досудового розслідування не зміг отримати доступ до вмісту інформації, збереженої у його пам'яті, через систему логічного захисту та відмову останнього повідомити відповідний пароль.
Тож, з огляду на те, що у внутрішній пам'яті мобільного телефону ОСОБА_5 може зберігатися інформація, яка може бути важливою для кримінального провадження, детективом було призначено експертизу, постановою від 31.10.2024.
За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що відмова ОСОБА_5 повідомити пароль для подолання системи логічного захисту мобільного пристрою свідчить про наявність підстав для вилучення такого мобільного телефону, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним дослідити та закріпити інформацію, яка міститься в ньому та детективи мали передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення цього мобільного пристрою. Окрім того, слідчий суддя в ухвалі від 14.11.2024 погодився з доводами детектива, що вміст вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону, може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження №52024000000000080, та за її допомогою може бути встановлено осіб, причетних до вчинення цього злочину, обставини розтрати грошових коштів, доведення інших важливих обставин та документування вказаного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погоджується із такими висновками.
Поряд з цим, слідчий суддя відхиляє доводи представника власника майна про формальність постанови про визнання мобільного телефону речовим доказом від 31.10.2024, оскільки в постанові чітко зазначено, що вилучений мобільний телефон може містити в собі інформацію про обставини, які підлягаю доказуванню у цьому провадженні, а також вказують на пов'язаність ОСОБА_5 із подіями, що розслідуються в рамках кримінального провадження.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що 31.10.2024 детективом винесено постанову про призначення експертизи мобільного телефону, з метою подолання системи логічного захисту та копіювання вмісту інформації з відповідного мобільного телефону.
На даний час проведення вказаної експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не завершено.
Водночас слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що у мобільному телефоні можуть міститись приховані або видалені відомості (документи), які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Натомість, скасування арешту, накладеного на вилучений в ході обшуку мобільний телефон, може призвести до знищення, пошкодження або приховування файлів та інформації в ньому.
Варто додати, що ухвала слідчого судді від 14.11.2024 була переглянута в апеляційному порядку. При цьому колегія суддів погодилась із висновками слідчого судді, що додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Тож, за результатом апеляційного розгляду, колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 прийнято рішення - ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024, якою накладено арешт на майно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52024000000000080 від 20.02.2024, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
З урахуванням зазначеного, адвокатом не доведено того, що арешт накладено необґрунтовано. Наведені адвокатом обставини існували на момент винесення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, були перевірені колегією суддів і мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно.
Поряд з цим варто додати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
За такого не беруться до уваги доводи адвоката стосовно того, що ОСОБА_5 не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
Отже, у ході розгляду клопотання адвокатом не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 у справі №991/12515/24, а тому клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1