Справа № 638/228/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/638/337/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/273/25
Категорія: у порядку КПК України
10 березня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
представників власника майна - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221200000036 від 07 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12025221200000036 від 07.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України - задоволено. Накладено арешт на виявлені предмети та речі в ході проведення обшуку особи ОСОБА_9 , після його затримання в якості підозрюваного у вчиненні злочину на підставі частини 3 статті 208 КПК України, а саме: - мобільний телефон марки Samsung Galaxy A34 5G, модель SM-A346E/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , sim-карта за номером НОМЕР_3 , sim-карта НОМЕР_4 , які поміщено та запечатано до сейф-пакету PSP1276079; - купюри кожна номіналом 100 доларів США: LD18866471D; PC40014813B; PC40014814B; PC40014815B; PC40014816B; PC40014802B; PE69078660C; PF395170001K; ML92923855C; MA55973095A; LF72456145D; PB16227317N; PB71728069N; PA37613370B; PE46185542C; PB87319327I; PC33454666J; PG78704740A; LB08877468B; MF30076323A; PG78157343A; LF45461851G; PF36364456K; PF36364463K; PF36364464K; PB69525834L; MK35319609C; PK27270977H; PK27270979H; PD15681977C; PD15681980C; PD15681978C; MB65349050N; PK30376117B; PF41806645K; PD79217450B; PG80413891A; LF51153154C; KG27362356A; PF55338560J; MB00242557G; PG19032094C; MK18650740B; MF30775611A; PF19205179K; PF19205342K; PF19205178K; PB16227314N; CB33003192K; PC40010215B; MA71685285A; PC40010268B; LL34730760A; LL44566625D; LI33273723A; LH30927030C; LL40652621A; LB34656203H; PD15681979C; PE48455367D; PE48455368D; PB71728064N; PH62765492B; PE90617245C; PF30550218; PF30550220; LD79612851C; PG72548608A; HB41180551P; LH16769972C; PB38067964N; LL76641703C; PB38067965N; MF13687002B; PL19177452C; PE22489165D; PC40014807B; PC40014806B; PC40014805B; PF21859812L; PK27270969H; PC40010257B; PC40010258B; PC40010261B; PC40010264B; PJ61388086B; PC40014812B; PC40014811B; PC40014810B; PC40014803B; PC40014804B; LB34961202H; JB59474137B; LH87659074B; PF35458599H; PF35458880H; LF33153478G; PB71728063N; PB71728054N; PF06402829L; PB71728051N; PB49601797D; MF70718110B; PB71728055N; PH62765465B; PF75775554K; PB89528497M; LK47125016E; PH62765466B; PF70170292G; PE28148637A; LK83160845C; LK83160847C; MK56855809A; PF46971358J; PB16227318N; PB16227316N; LE29119608D; PH62765494B; PH65887986B; MK67177869B; PE48455369D; PK72617604E; PE22489169D; PF52746775J; PF76930879G; PF61791012N; PE22639896D; PE22639884D; PE22639897D; LB65351345U; PF17634153J; MB79087985B; PL76795145C; LB55605616K; LF42596822H; PF21859180L; LK77367674B; PK72617605E; LL47056275G; LB70659730C; MC2594959A; LB21317317H; LB14080322T; LE29266824A; PF13777058J; LK83160844C; PA48737842C; PF61791067N; PF61791066N; PE22639900D; PE22471625D; PE22468921D; PE22468971D; PE22489172D; PE22639802D; PE22639814D; PE22639821D; PF0664077L; LE05183526F; LB29243025R; MB45001251F; MF09131442G; PB69227490N; LF58782377D; LB96783145R; LB96783168R; LL26450628A; PF75775518K; PH73291127B; LD50189307C; PB16227315N; KK3218731A; KB07452433A; KB40722840M; KG09695619A; KL15470064B; KB70810643D; KB65806169I; KL28738686D; KB89934347M; KL04627441A; HB39790432B; HB09422947F; KB76762577C; KB08729118C; KA27941884A; HG86510354A; HB11625221K; KB46752647I; LK00262351D; PF83530919H; PF75775548K; LB93088760U; PA80385192B; PB27261321F; ME04910211B; MB81522497D; LF22722387H; PK27270910H; PK27270988H; PF21859815L; PK27270992H; PK27270968H; PK27270998H; PH62765475B; PH62765477B; PH62765476B; PF75775549K; PF75775550K; PD15681983C; MK55680851A; LL60339713C; PF61791079N; PF61791077N; PF61791078N; PF61761076N; PF61791075N; PF61791074N; PF61791073N; PF75775557K; PF75775517K; LG03543486B; PN62765493B; PF61791092N; MB64527854P; LL67767314A; LB11041852V; PH73291113B; PH73291125B; PF61791091N; PG52993468B; PF75775542K; PF75775547K; PF75775540K; ML55004576B; MB12751191F; PF61791090N; PF71791069N; PF617910608N; PC40010265B; PE70409761C; ML33688232C; PF14454339J; LB42890872F; PB31463426C; PB29293685F; LK55812027C; PF39710581J; LH70425104C; PF55152563A; LB40520143C; LE65346821C; PH62765471B; PF42727988C; PF42727986C; PB67550320A; PF42727985C; PF42727987C; PB88172854L; PB88172848L; PD56405317B; MB13917072N; MF59081842A; PF75775541K; PE22639889D; PE224489189D; PH73291134B; PH73291133B; PK16334210C; PC79322916C; PL86539743A; PF46971362J; PC40010276B; PC400262B; PC40010221B; PC40010219B; PC40010220B; PC40014809B; PC40014808B; PH73291132B; PH73291131B; PH73291130B; PK27270999H; PH62765490B; LE68894760E; PF62765491B; PF62765478B; PF62765472B; PE22639886D; PF75775551K; PF17634148J; PF75775555K; PF75775556K; PA48737840C; PA48737841C; PA48737832C; PD56987997B; PA48737934C; PA48737833C; PA48737932C; PA48774860C; LC29809815G; LL47870830F; LC08631967A; MB48871313D; LB64759245J; MB38159562I; MN41851386B; LE75338821C; MI02900859A; JH16745666A; LB66813756G; PF92636255E; PC40014844B; PK27270976H; PK27270971H; PK27270975H; PK27270970H; PK27270967H; PA48768369C; PC17879445H; PA48737848C; MB61189030E; PF81398150C; PF81398155C; MB31857735N; MB50138567I; LE51550318D; PC40010269B; PK270913H; PK27270914H; LB78481994T; PD74176598B; PF06402837L; LK42513200E; LE81751001E; PF75775543K; LG58260431B; MF13488118A; ME04910208B; PC40010283B; PK26494061H; PH62765488B; PH62765489B; LB54688998B; PG38991380B; PH62765487B; P62765474B H; PF28013764L; PE60102807E; PE60102806E; LB65351316U; LB48122504F; PK21200196H; PE09858771E; PF75775544K; PF61791072N; PF29380935G; PE22471632D; PE22471602D; PE22468999D; PE22468981D; PB16317999M; PA48737844C; PA48737843C; PA48737871C; PA48737873C; PE69369203D; PF77548898K; LB48656961H; PH77998594K; PH26541594B; PB17728048N; LF16045479C; MK13054242B; LL52948342C; LF83050797H; PF57972267I; MH17665709A; PB36498519N; PF16107998L; PA48737872C; PA48737877C; PA48737847C; LF64063284E; PC40014846B; PC40014889B; PC40014845B; PA48737845C; PA48737870C; - купюри кожна номіналом 50 доларів США: IC29811226A; LD47814535A; - купюри кожна номіналом 500 євро: XO6147901353; XO3561720617; - купюри кожна номіналом 200 євро: SE5025668923; SD602566877D; UB0044729975; SD6025668743; SD6025668915; SD6025668824; SD6025668797; SE6025668193; SE5025669932; SD6025668788; UB0044729966; SE6025668094; SE6025668112; SE5025668959; SD6025668761; SD6025668806; SD6025668833; SE1025668941; SD8103308474; - купюри кожна номіналом 100 євро: UC6013098541; UA2068613004; WA2468464858; UA7083542505; RB5388850238; EA5916542369; EA7806225871; WA3067450093; SB1221817963; WA3067450109; WA317450878; RB3532551449; WA3067450318; WA4164900751; WA0246259504; UA4013183928; WA3317450868; UA2068612995; RB6540524762; WA3067450327; RB6703903913; EA0060008959; - купюри кожна номіналом 50 євро: VB7861315834; ZC1650122924; EC4145562917; ZB1396756806; UA5608068573; SE8648927074; UC5449081663; WA4435368607; WB2143752642; RE6138730037; RB2171831153; VB7133019194; WA4435368634; SB5654042398; SB5540811502; UB7889066094; V55724885194; - купюри кожна номіналом 20 євро: RB1195778768; MC1936371348; EN2715990036; - купюри кожна номіналом 10 євро: PA2051298989; - купюри кожна номіналом 5 євро: ZD0912241732; MA6413642813.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти скасувати, зняти арешт з грошових коштів у розмірі 47 730 доларів США, зобов'язати повернути кошти заявнику як законному власнику.
В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що в ухвалі слідчого судді не зазначається, яким чином грошові кошти пов'язані з кримінальним правопорушенням та як вони можуть бути використані для протиправних дій. Ухвала не містить достатнього обгрунтування для накладення арешту на майно. Сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що арештовані кошти є предметом або результатом злочинної діяльності. Кошти були набуті законним шляхом, а їх походження підтверджується наданими банківськими документами, ці кошти є власними заощадженнями, для утримання малолітньої дитини.
У доповненнях до апеляційної скарги власник майна ОСОБА_10 також просить: направити окремі ухвали щодо притягнення слідчого ОСОБА_11 та прокурора ОСОБА_12 до дисциплінарної відповідальності, а також щодо дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1 , розглянути питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди. Зазначає, що загальна сума надходжень на банківський рахунок становила 2 492 752,28 гривень, загальна сума знятих коштів 2 000 000 гривень. 05.01.2025 ОСОБА_6 передала ОСОБА_9 7930 євро та 39 800 доларів США. Крім того, як зазначає власник майна, клопотання про арешт майна мало бути подане не пізніше 09.01.2025, тоді як рішення про арешт майна ухвалено 23.01.2025. Слідчим суддею порушено строк розгляду клопотання.
Від прокурора ОСОБА_13 надійшло клопотання, в якому він просив проводити апеляційний розгляд без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу слідчого судді обгрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що у провадженні СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 12025221200000036 від 07.01.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 1 статті 115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.01.2025 року до Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 07.01.2024 року приблизно о 05 год. 45 хв. невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 здійснила замах на умисне вбивство ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаним фактом СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області внесено відомості до ЄРДР від 19.11.2024 року за № 12025221200000036 від 07.01.2025 за ознаками складу кримінального-правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 1 статті 115 КК України. 07.01.2025 у проміжок часу з 18.17 год. до 22.34 год. за адресою: м. Харків, вул. Володимира Пасічника 103, старший слідчим СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_15 , проведено затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході затримання було проведено обшук особи, під час якого були вилучені речі та грошові кошти, які в подальшому постановою слідчого від 08.01.2025 визнано речовими доказами, які мають істотне значення для забезпечення завдань кримінального провадження.
Звертаючись з клопотанням про арешт майна слідчий зазначав, що виявлене та вилучене вищевказане майно є предметами злочину та речовими доказами у даному кримінальному правопорушенні або мають відношення до вчинення кримінальних правопорушень, факт чого необхідно перевірити, а також визнанні речовими доказами у даному кримінальному провадженні, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, для чого необхідно проведення низку слідчих-розшукових дій у чому числі експертиз, є необхідність у арешті вказаного майна. Не застосування арешту вказаного майна в подальшому зумовить труднощі в частині встановленню істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене, пошкоджене чи знищене, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна слідчий суддя зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що підозрюваним ОСОБА_9 було повідомлено слідчого під час проведення обшуку, що грошові кошти належать не останньому, а третій особі, а тому на думку суду, у слідчого були підстави вважати, що зазначені грошові кошти можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Звернув увагу, що матеріли справи містять докази про зарахування грошових коштів у валюті «гривня» на банківську карту № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , проте не надано доказів про зняття грошових коштів, які надходили на вказану банківську картку. Слідчий суддя зазначив, що питання щодо належності грошових коштів до вчиненого злочину, а також підстави їх набуття, будуть вирішуватись під час досудового розслідування. З такими висновками слідчого судді суд апеляційної інстанції не погоджується, з наступних підстав.
Згідно положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції").
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21.02. 1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З матеріалів провадження встановлено, що під час обшуку затриманого ОСОБА_9 у нього було виявлено мобільний телефон та грошові кошти, ідентифікаційні ознаки яких вказані у протоколі затримання від 07.01.2025. Відповідно до фотокопії розписки від 05.01.2025, що наявна в матеріалах провадження, ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі: 7930 євро та 39800 доларів США. Згідно фотокопії роздруківок щодо стану банківського рахунку ОСОБА_6 на її картковий рахунок в період з 23.01.2023 по 30.01.2024 кожного місяця зараховувалися кошти у відповідній сумі з коментарем: Грошове забезпечення та додаткова винагорода за ОСОБА_9 згідно заяви. Баланс на кінець періоду складає 2 492 752,28 гривень. Відповідно до фотокопії свідоцтва про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_6 мають дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 21.05.2021 шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 розірваний. До апеляційної скарги представника власника майна долучено квитанції про конвертування грошових коштів у гривневій валюті в іноземну валюту, квитанції про видачу готівки за платіжною карткою ОСОБА_6 по 100 000 гривень на загальну суму 2 000 000 гривень. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слідчим у клопотанні не доведено, що вилучені у ОСОБА_9 грошові кошти можуть бути предметом злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 1 статті 115 КК України, чи зберегли на собі сліди вказаного кримінального правопорушення. Слідчим необгрунтовано, доказом якого факту чи обставин є зазначені кошти, які слідчі дії чи судові експертизи можуть бути проведені щодо цих коштів. Матеріали провадження не вказують на те, що потерпілий повідомляв орган досудового розслідування про те, що вилучені у ОСОБА_9 кошти належать йому, чи були у нього викрадені. Органом досудового розслідування також не доведено, що злочин, відомості про який внесені до ЄРДР, був вчинений з корисливих мотивів, що вилучені кошти могли бути набуті в результаті протиправної діяльності. Таким чином, органом досудового розслідування не доведено необхідності у накладенні арешту на вищезазначені кошти, походження яких підтверджено ОСОБА_6 , у зв'язку із чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали. Враховуючи, що питання про скасування арешту, накладеного на мобільний телефон, не порушувалося та вказаний предмет відповідає критеріям речового доказу у даному кримінальному провадженні, колегії суддів вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню лише в частині вимоги про накладення арешту на мобільний телефон з двома сім-картками, що вилучений у ОСОБА_9 , натомість у задоволенні іншої частини клопотання про накладення арешту на грошові кошти слід відмовити, у зв'язку із недоведеністю підстав та необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо грошових коштів, відношення яких до цього кримінального провадження органом досудового розслідування не обгрунтоване.
З урахуванням наданих апелянтом доказів щодо походження вилучених грошових коштів, суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги вважає слушними, оскільки слідчим та прокурором не доведено можливість їх використання як доказу у цьому провадженні та не надано доказів того, що вони були здобуті злочинним шляхом, чи були предметом кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить висновку, що таке втручання у власність шляхом накладення арешту на грошові кошти, є невиправданим.
Разом з тим, доводи ОСОБА_6 щодо строків порушення направлення та розгляду клопотання про арешт майна є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів провадження клопотання про арешт майна було спрямовано до суду 08.01.2025, тобто на наступний день після вилучення грошових коштів, засобами поштового зв'язку. Клопотання разом з долученими до нього матеріалами надійшло до суду 13.01.2025 та в цей же день, на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, було передано в провадження судді ОСОБА_1 . Розгляд клопотання вперше було призначено на 15.01.2025. У зв'язку із неприбуттям учасників, розгляд клопотання відкладено на 23.01.2025. Суд апеляційної інстанції зауважує, що підстави для постановлення окремих ухвал щодо притягнення слідчого, прокурора до дисциплінарної відповідальності чи ініціювання питання про відкриття дисциплінарного провадження щодо слідчого судді, вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди, як про це просить ОСОБА_6 , не належить до повноважень суду апеляційної інстанції під час перегляду ухвали слідчого судді, постановленої в порядку статей 170 - 173 КПК України.
Крім того, не підлягає задоволенню вимога апелянта про зобов'язання органу досудового розслідування негайно повернути кошти власнику, оскільки відповідно до вимог частини 3 статті 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги такими, що підлягають частковому задоволенню, ухвала слідчого судді у відповідній частині - скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2025 року - скасувати і постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221200000036 від 07 січня 2025 року - задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A34 5G, модель SM-A346E/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , sim-карта за номером НОМЕР_3 , sim-карта НОМЕР_4 , які поміщено та запечатано до сейф-пакету PSP1276079.
В задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вилучені 07.01.2025 у ОСОБА_9 грошові кошти - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: