Справа № 352/3175/24
Провадження № 33/4808/233/25
Категорія ст. 124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.
Суддя-доповідач Повзло
12 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його адвоката Дикуна І.В. та потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Дикуна Ігоря Васильовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Тисьменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (ві сімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір,
Судом першої інстанції встановлено, що 16 грудня 2024 року о 16:20 годин автодорога Н-10 Стрий-Чернівці поворот на село Старий Лисець, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, та під час обгону на забороненій ділянці дороги, перехресті дороги, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював поворот ліворуч із увімкненим покажчиком повороту ліворуч, чим порушив пункт 2.3 б, 12.1, 14, 14.6 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-Правила). При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адвокат Дикун І.В. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що працівники поліції не надали суду жодного доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Наголошує, що в порушення вимог закону відеозйомка події працівниками поліції не вилася.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 надано відеозапис на якому видно, що від здійснив обіг згідно вимог ПДР, однак потерпіла не переконалась у дзеркало, що автомобіль ОСОБА_1 здійснює обгін, внаслідок чого підрізала його, що й стало причиною ДТП.
Також вказує, що працівники поліції не надали ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
В судове засідання апеляційного суду з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, адвокат Дикун І.В. та потерпіла ОСОБА_2 якій роз'яснені права, передбачені ст. 269 КУпАП.
Адвокат Дикун І.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просили закрити у зв'язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 пояснив, що здійснюючи обгін в дозволеному місці, ввімкнувши покажчик, розпочав маневр, але в момент обгону транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 розпочав поворот ліворуч, запобігти зіткненню не зміг.
Потерпіла ОСОБА_2 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення. Пояснила, що пропустивши зустрічний транспортний засіб, розпочала маневр повороту ліворуч, включивши покажчик повороту, при тому в дзеркало заднього виду транспортний засіб ОСОБА_1 не бачила.
Заслухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали справи, вирішуючи апеляційну скаргу по суті вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП цих вимог закону дотримано належним чином.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2024 року серії ЕПР1 № 197930 (а.с. 1) 16 грудня 2024 року о 16:20 годин автодорога Н-10 Стрий-Чернівці поворот на село Старий Лисець, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, та під час обгону на забороненій ділянці дороги, перехресті дороги, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював поворот ліворуч із увімкненим покажчиком повороту ліворуч, в результаті автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 порушив вимоги пункт 2.3 б, 12.1, 14, 14.6 а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
До протоколу поліцейськими долучено план-схему дорожньо-транспортної пригоди та пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди.
З план-схеми дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Н-10 Стрий-Чернівці поворот на село Старий Лисець, 16 грудня 2024 року о 16:20 годин (а.с. 2) вбачається ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, розташування транспортних засобів марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 та марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 та їх пошкодження.
ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 16 грудня 2024 року (а.с. 4) зазначила, що того дня рухаючись на своєму автомобілі марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 їдучи із сторони с. Рибне в сторону с. Драгомеричани здійснювала поворот ліворуч із ввімкненим відповідним покажчиком та перебуваючи уже на іншій смузі руху відчула удар в задній лівий бік машини. Після цього з'їхала у кювет(під міст). У машині з нею перебувала дитина 6 років.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 16 грудня 2024 року (а.с. 5) зазначив, що: «обганяв по дорозі їхала колона з автомобілів водій фольцвагена висунувся з колони і я не встиг зреагувати і вдарив в бік автомобіля. 16.12.2024 близько 16?:20 я рухався автомобілем марки Мерседес зі сторони с. Рибне в сторону с. Драгомиричани, не надала поворот…»
На компакт-диску, який міститься в матеріалах справи (а.с. 13), є відеозаписи на яких безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано момент обгону транспортним засобом марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 декількох автомобілів на ділянці дороги на якій заборонений такий маневр наявною дорожньою розміткою, перехресті дороги. Також зафіксовано зіткнення із автомобілем марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював поворот ліворуч, подальший з'їзд транспортних засобів у кювет.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що від здійснив обіг згідно вимог ПДР, однак потерпіла не переконалась у дзеркало, що його автомобіль здійснює обгін, внаслідок чого підрізала його, що й стало причиною ДТП не є слушним, оскільки спростовується відеозаписами з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 , в порушення вимог ПДР, здійснював обіг в недозволеному місці.
Твердження апелянта про порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 не суперечать відомостям, які є в матеріалах справи, однак предметом розгляду в межах даної справи є те порушення, що ставиться у вину згідно з протоколом саме ОСОБА_1 .
Дійти висновку про винуватість ОСОБА_2 у порушенні нею Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, можливо лише за умови складання відповідного протоколу уповноваженою особою відносно неї та при розгляді такої справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не впливає на висновки про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та не виключає його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також не є слушним твердження апелянта про те, що в порушення вимог закону працівниками поліції не вилася відеозйомка події, оскільки відповідно до законодавства немає вимог обов'язкової відеофіксації оформлення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того матеріали справи містять достатньо даних для відтворення ДТП та прийняття рішення по справі.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1, 14, 14.6 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором відділення поліції №1 (місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Микитюком Р.Ю. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП підписаний ним та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час апеляційного розгляду не здобуто підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та дав пояснення на окремому аркуші.
Також звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу та свідчить про відповідальність за його зміст.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не надали ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги не є слушним, оскільки право на захист виникає з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз'яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката, що підтверджено підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Відповідно до п. 14.6 а ПДР України обгін заборонено на перехресті.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Взаємне розташування транспортних засобів на дорозі з вказаними механічними пошкодженнями, що вбачається з схеми ДТП та показань учасників, які містяться в матеріалах справи, підтверджують те, що ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, та під час обгону на забороненій ділянці дороги, перехресті дороги, здійснив зіткнення із автомобілем.
З'ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, причому ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, об'єктивно спроможний був уникнути зіткнення з автомобілем Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 при виконанні ним цих Правил дорожнього руху.
Підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну потерпілого адвоката Дикуна Ігоря Васильовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Тисьменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло