Провадження № 2/537/170/2025
Справа № 537/4951/24
25.02.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Дьяченко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Кременчук справу за позовом Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Зміст позовних вимог.
23 вересня 2024 року Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 06 вересня 2023 року до служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулася ОСОБА_3 , баба малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повідомленням, що її донька ОСОБА_2 неналежно виконує батьківські обов'язки по відношенню до своєї дитини, а саме, матеріально не утримує, не цікавиться життям та здоров'ям дитини. Дитина перебуває на утриманні та вихованні баби ОСОБА_3 протягом двох років. Місце проживання доньки ОСОБА_2 їй невідоме. З 02 жовтня 2023 року малолітня ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей, як така, що перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків. Відповідач ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_1 . Державна реєстрація народження малолітньої проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Дитина навчається в гімназії №23 з першого класу. З жовтня 2022 року перебуває на внутрішньошкільному обліку як дитина з сім'ї, яка потребує особливої уваги. Причина постановки на облік - неналежне виконання матір'ю ОСОБА_2 батьківських обов'язків, яка не цікавиться навчанням доньки, батьківські збори не відвідує, не підтримує зв'язок з класним керівником, вчителями. ОСОБА_1 проживає з бабою ОСОБА_3 , систематично відвідує навчальний заклад, забезпечена усім необхідним шкільним приладдям, бере активну участь у позакласних заходах. Дитина на диспансерному обліку не перебуває, хронічних захворювань не має, щеплена відповідно до віку, медичні огляди проходить вчасно, на прийом до лікаря приходить у супроводі бабусі або тітки. Мати ОСОБА_2 останній раз відвідувала з донькою лікаря 05.10.2023 року, рекомендації лікаря виконувала неналежним чином. 22 лютого 2024 року спеціалістами служби у справах дітей спільно з інспекторами Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук здійснено виїзд за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . На момент відвідування ОСОБА_2 перебувала вдома разом з дитиною, пояснила, що змінила своє ставлення до виконання батьківських обов'язків, шукає роботу, не утримала доньку матеріально, оскільки не мала постійного місця роботи, зобов'язувалася виконувати батьківські обов'язки. У зв'язку з перебуванням дитини на обліку служби у справах дітей, спеціалістами служби постійно відвідується сім'я за місцем проживання. Так, відповідно до актів обстеження умов проживання №340 від 07.09.2023 року, №480 від 16.11.2023 року, №559 від 28.12.2023 року, №69 від 15.02.2024 року, №83 від 22.02.2024 року, №197 від 18.04.2024 року №232 від 08.05.2024 року мати дитини ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, інколи навідується, проте матеріально не утримує та не займається вихованням доньки, адресу проживання не зазначає. Не надалося можливим установити місце проживання відповідача ОСОБА_2 і працівникам поліції. 23 серпня 2024 року малолітня ОСОБА_1 в присутності баби ОСОБА_3 надала спеціалістам служби у справах дітей письмові пояснення, в яких зазначила, що не заперечує щодо позбавлення її матері ОСОБА_2 батьківських прав. Враховуючи те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не має наміру виховувати та утримувати доньку, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 . З огляду на наведене, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування звернувся до суду за захистом прав малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рух справи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.10.2024 року відкрито провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.12.2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позиції учасників справи в судовому засіданні.
Представник позивача Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування Сидорова А.Ю. в судове засідання не з'явилася, через систему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням. З заявою про відкладення розгляду справи не зверталася, причини неявки не повідомила.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надала, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини, установлені судом.
Відповідач ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11 березня 2013 року Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №146.
Батько дитини в свідоцтві про народження записаний відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.10.2023 року за №793/20.13-028.
Відповідач ОСОБА_2 згідно Реєстру територіальної громади зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за даними Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 10.10.2024 року №6973/01-27.
06 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з повідомленням, що її донька ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків відносно своєї доньки ОСОБА_1 , а саме матеріально не утримує, не цікавиться життям та здоров'ям дитини, проживає окремо, місце її перебування невідоме. Дитина протягом двох років перебуває на її утриманні та вихованні.
З метою складання акту оцінки потреб сім'ї/особи 19 вересня 2023 року родина ОСОБА_2 була відвідана фахівцями Кременчуцького міського центру соціальних служб за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соломії Крушельницької, буд.5/10. В ході відвідування було встановлено, що за даною адресою разом з онукою ОСОБА_1 проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які забезпечують потреби дитини. Місце проживання матері дитини ОСОБА_2 невідоме. Тому здійснити оцінювання потреб сім'ї ОСОБА_2 не виявилося можливим.
З 02 жовтня 2023 року малолітня ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей, як така, що перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків.
За повідомленнями Кременчуцької гімназії №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 15.09.2023 року №327/01-21, від 10.04.2024 року №122/01-49 ОСОБА_1 навчається в гімназії з першого класу. З жовтня 2022 року перебуває на внутрішкільному обліку як дитина з сім'ї, яка потребує особливої уваги. Причина постановки на облік - неналежне виконання матір'ю батьківських обов'язків. Мати ОСОБА_2 не підтримує зв'язок з класним керівником, педагогами, адміністрацією гімназії. На телефонні дзвінки класного керівника не відповідає, батьківські збори не відвідує. Інформація про батька відсутня. Дитина проживає з бабою ОСОБА_3 , забезпечена всім необхідним шкільним приладдям, пропусків уроків не має, домашні завдання виконує належним чином. Баба ОСОБА_3 бере активну участь в навчанні ОСОБА_1 , постійно спілкується з класним керівником, систематично відвідує батьківські збори.
За даними Комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука від 05.10.2023 року №01-14/466, від 09.04.2024 року №01-17/243, від 16.07.2024 року №01-17/399, дитина ОСОБА_1 на диспансерному обліку не перебуває, хронічних захворювань не має, щеплена відповідно до віку. Медичні огляди проходить вчасно. Ознак насильства, ушкоджень та жорстокого поводження з дитиною не виявлено. 05.10.2023 року на прийомі у лікаря дитина була з матір'ю. Мати рекомендації лікаря виконує не належним чином. Дівчинкою опікується баба ОСОБА_3 та тітка по лінії матері.
22 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_2 надала до служби у справах дітей письмові пояснення з приводу невиконання нею батьківських обов'язків, в яких зазначила, що з донькою ОСОБА_1 не проживала, але відвідувала її, матеріально не утримувала у зв'язку з відсутністю постійного місця роботи. На даний час вона проживає з донькою, приймає участь у її вихованні. Про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків повідомлена.
Відповідно до актів обстеження умов проживання №340 від 07.09.2023 року, №480 від 16.11.2023 року, №559 від 28.12.2023 року, №69 від 15.02.2024 року, №83 від 22.02.2024 року, №197 від 18.04.2024 року №232 від 08.05.2024 року мати дитини ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, інколи навідується, проте матеріально не утримує та не займається вихованням доньки, адресу проживання не зазначає. Зі слів дитини мати інколи телефонує.
За даними Відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 08.04.2024 року відомості про місце знаходження ОСОБА_2 відсутні, установити її місце перебування не надалося можливим.
23 серпня 2024 року малолітня ОСОБА_1 в присутності баби ОСОБА_3 надала спеціалістам служби у справах дітей письмові пояснення, в яких зазначила, що не заперечує щодо позбавлення її матері ОСОБА_2 батьківських прав.
За таких обставин, рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.09.2024 року №2152 затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна особа, як слідує зі змісту ст.4 ЦПК України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58)
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні, навчанні, лікуванні та утриманні своєї дитини ОСОБА_1 , не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з донькою; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, тривалий час проживає окремо.
Наведене свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, відсутністю будь-якого інтересу до своєї дитини ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, суд зазначає наступне.
Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, не надає матеріальної допомоги на її утримання.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.191 СК, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, та приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в частковому відношенні до її заробітку, а саме щомісяця в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини.
Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу.
З огляду на наведене, позов Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах дитини ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 5-19, 76, 77, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України, починаючи з дня пред'явлення позову 23 вересня 2024 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Інформація про сторони:
позивач: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04057287, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, буд.2;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.09.2007 року Крюківським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складений 11.03.2025 року з підстав тимчасової непрацездатності судді.
Суддя Мурашова Н.В.