КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8411/24
Провадження № 2/552/551/25
12.03.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання - Кондра Ю.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд ,-
Позивач звернулася з позовом до відповідача про розірвання шлюбу посилаючись на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося через несумісність характерів, відсутність спільних інтересів та різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння один до одного. Проживають окремо, шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться. На примирення не згодна.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2024 року відкрито провадженні у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилася, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у її відсутність та відстуність позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та прояить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 грудня 2007 року, мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте сторони не мають наміру зберігати шлюб.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідачем подано суду заяву про визнання позову, визнання позову не суперечить закону, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Позивач звільнена від сплати судового збору згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 104, 105,110 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 76, 142, 206, 263-265 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 2420 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Головуючий Ж.В. Кузіна