Справа № 529/146/25
Провадження № 3/529/101/25
13 березня 2025 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , не працюючої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02 лютого 2025 року близько 17 год. 16 хв. ОСОБА_1 ухилилася від виконання визначених ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьківських обов'язків щодо догляду та виховання її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 02 лютого 2025 року о 17 год. 16 хв. керував автомобілем ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Мазепи в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортними засобами. Стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, у заяві ОСОБА_1 вказала, що визнає у повному обсязі свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУПАП.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання та догляду дітей проявляється у вигляді: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної вище статті КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частинами 1-4 статті 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у наданій суду письмовій заяві, факт вчинення нею вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується наявними у справі матеріалами у сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 316540 від 20.02.2025 з власноручно написаним ОСОБА_1 поясненням у цьому протоколі про те, що вона згодна з протоколом,
- письмовим поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що 02.02.2025 стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортними засобами. При цьому їй було відомо і раніше про те, що її неповнолітній син їздить на транспортному засобі взагалі не маючи посвідчення водія. ОСОБА_1 зазначила, що вона неодноразово наголошувала синові, щоб він не їздив на транспортних засобах без посвідчення водія, але він її не слухався.
- письмовим поясненням неповнолітнього ОСОБА_2 про те, що 02.02.2025 він керував автомобілем ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Мазепи в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області, після чого його зупинили поліцейські та склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за фактом керуванням ним транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортними засобами, та без страхового полісу.
Дослідивши та оцінивши вищевказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена належними та допустими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, обставини вчинення правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , винність якої у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, відсутність тяжких наслідків вчиненого, приходжу до висновку, що за вчинене останній необхідно призначити адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у сумі 605,60 грн, як з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. ст. 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287, 289 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 за винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя О.С. Кириченко