Справа № 529/666/24
Провадження № 2/529/37/25
12 березня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - ТОВ "Коллект Центр") звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову вказано, що 07.05.2021 між ТОВ "Маніфою" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2277320 в електронній формі з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідачка отримала позику в розмірі 4 600,00 грн та зобов'язалася повернути грошові кошти надані у позику та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. Відповідачка взяті на себе зобов'язання за вказаним договором позики не виконала. 13.10.2021 між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 13/10-2021, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище договором позики від 07.05.2021. 10.03.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги, зокрема, за вказаним вище договором позики від 07.05.2021. Відповідно до відступленого права вимоги заборгованість відповідачки за цим договором позики складає у загальному розмірі 76 898,20 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 72 298,20 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою. Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач ТОВ "Коллект Центр" зменшив розмір заборгованості по відсотках за користування позикою, які підлягають стягненню з відповідачки, та просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 2277320 від 07.05.2021 у загальному розмірі 30 005,00 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 25 405,00 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою. Позивач також просить стягнути на свою користь із відповідачки понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 31.07.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
З поштових довідок на наявних у матеріалах справи рекомендованих листах вбачається, що надіслані судом відповідачці ОСОБА_1 рекомендовані листи з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів та повідомленнями про судовий розгляд справи не було вручено ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю адресата як за зареєстрованою адресою місця проживання, так і за вказаною у позові останньою відомою адресою фактичного місця проживання /а.с. 56, 57, 58, 69, 70/, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачка ОСОБА_1 вважається повідомленою про перебування на розгляді у суді судової справи, учасником якої вона являється. Крім цього, відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України, останнє з яких було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення /а.с. 52, 55, 61, 66, 72/.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2021 між ТОВ "Маніфою" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2277320 в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором q85670, на підставі якого відповідачка отримала позику на споживчі потреби в розмірі 4 600,00 грн, із строком повернення на 30 днів, тобто до 06.06.2021, із базовою відсотковою ставкою за користування позикою - 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою, із відсотками на прострочену позику - 1,01 % від суми позики за кожний день /а.с. 7-10/.
Також відповідачка підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором q85670 Додаток № 1 до вказаного вище договору позики, в якому теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення позики, а саме Розрахунок за Договором № 2277320 від 07.05.2021 (Орієнтовна загальна вартість Позики, Графік нарахувань за позикою) /а.с. 10-11/.
25 травня 2021 року між ТОВ "Маніфою" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики № 2277320 від 07.05.2021 в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором j02131, на підставі якої сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів, а саме до 24.06.2021, залишок заборгованості за сумою позики становить 4 600,00 грн, середньоденний розмір процентів за користування позикою - 1,99000 % /а.с. 12/.
Відповідачкою також підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором j02131 Додаток № 1 до вказаної вище додаткової угоди № 1 - Графік обов'язкових платежів за цією додатковою угодою, Паспорт позики та Додаток № 1 до Паспорту позики - Розрахунок орієнтовної загальної вартості позики і Графік нарахувань за позикою (відповідачкою використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором d42107) /а.с.13, 14-16/.
07.05.2021 відповідачка ОСОБА_1 отримала за вказаним вище договором позики кошти в розмірі 4 600,00 грн на зазначену нею банківську картку, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою ТОВ "ФК "Вей ФОР Пей", як технологічного оператора платіжних послуг, від 27.06..2024 про перерахування цих коштів відповідачці, листом ТОВ "Маніфою" від 15.05.2024 про успішне перерахування на банківські рахунки клієнтів онлайн-позик, у тому числі на рахунок відповідачки ОСОБА_1 , розрахунком заборгованості /а.с. 17-18/.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного позикодавцем ТОВ "Маніфою" станом на 13.10.2021 (тобто на дату відступлення права вимоги), заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за договором позики від 07.05.2021 № 2277320 становила в загальному розмірі 14 246,20 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 9 646,20 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою (нараховано за період з 07.05.2021 до 13.10.2021) /а.с. 19/.
13 жовтня 2021 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 13/10-2021, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором позики від 07.05.2021 № 2277320, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 22-24/.
Набуття ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за зазначеним вище договором позики, боржником за яким є ОСОБА_1 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі Реєстру Боржників від 13.10.2021, Витягом з Реєстру Боржників до вказаного вище договору факторингу та копією платіжної інструкції від 13.10.2021 про оплату ТОВ "Вердикт Капітал" коштів на користь ТОВ "Маніфою" за отримане право вимоги заборгованості за цим договором факторингу /а.с. 24-27/.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу № 13/10-2021 від 13.10.2021, до ТОВ "Вердикт Капітал" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 14 246,20 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 9 646,20 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою /а.с. 25-27/.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Вердикт Капітал", заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за договором позики від 07.05.2021 становила станом на 10.03.2023 (день відступлення права вимоги) в загальному розмірі 76 898,20 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 9 646,20 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 41 559,16 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою (за період з 13.10.2021 по 09.01.2023, 454 дні, відсоткова ставка 1,99 % в день), 21 092,84 грн - заборгованість за простроченими відсотками (за період з 13.10.2021 по 09.01.2023, 454 дні, відсоткова ставка 1,01 % в день) /а.с. 20/.
10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого позивач ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором позики від 07.05.2021 № 2277320, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 28-31/.
Набуття ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за зазначеним вище договором позики, боржником за яким є ОСОБА_1 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі Реєстру Боржників від 10.03.2023, Витягом Змін в Реєстр Боржників до вказаного вище договору про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 /а.с. 31-34/.
Відповідно до Витягу Змін в Реєстрі Боржників до договору про відступлення прав вимоги від 10.03.2023, до позивача ТОВ "Коллект Центр" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 76 898,20 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 72298,20 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою /а.с. 34/.
У позовній заяві позивач ТОВ "Коллект Центр", посилаючись на принципи розумності, співмірності і пропорційності, зменшив розмір заборгованості та просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у загальному розмірі 30 005,00 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 25 405,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України “Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису .
Нормою статті 11 ЗУ “Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття “підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається зі змісту укладеного 07.05.2021 між ТОВ "Маніфою" та відповідачкою ОСОБА_1 договору позики № 2277320, Додатку № 1 до цьго договору "Розрахунок за Договором № 2277320 від 07.05.2021", Додаткової угоди № 1 від 25.01.2021 до вказаного договору позики, Графіка обов'язкових платежів за зазначеною Додатковою угодою, Паспорта позики ці документи відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кошти у розмірі 4 600,00 грн за цим договором позики були перераховані на вказаний відповідачкою банківський рахунок. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору позики та додаткової угоди до нього відповідачка своїм електронним підписом підтвердила, що вона згодна з усіма умовами цього договору та додаткової угоди, зокрема порядком надання та повернення позики, наданою сумою позики, строком її повернення, розміром відсотків за її користування, розміром відсотків за прострочення сплати позики.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином, після укладення вказаних вище договору факторингу та договору відступлення прав вимоги у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "Коллект Центр" набув право вимоги до відповідачки.
Судом встановлено, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за тілом позики становить 4 600,00 грн, ця сума заборгованості за тілом позики була визначена первісним позикодавцем ТОВ "Маніфою" та залишилася незмінною після відступлення прав вимоги як ТОВ "Вердикт Капітал", так і позивачу ТОВ "Коллект Центр". Цю ж суму заборгованості за тілом позики просив стягнути позивач з відповідачки.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про судовий розгляд даної справи, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову, в тому числі і заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом позики за договором позики від 07.05.2021, суду не надала.
Судом встановлено, що відповідачка не сплатила заборгованість за тілом позики у розмірі 4 600,00 грн ні первісному позикодавцю, ні позивачу.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачкою ОСОБА_1 із ТОВ "Маніфою" договору позики від 07.05.2021 № 2277320, отримання відповідачкою коштів позики у розмірі 4 600,00 грн, факт переходу до ТОВ "Коллект Центр" від первісного позикодавця ТОВ "Маніфою" права вимоги заборгованості до відповідачки за договорами факторингу та відступлення прав вимоги, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом позики, яку не сплачено боржницею в обумовлені строки, в свою чергу відповідачкою не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом позики, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" за вказаним договором позики заборгованість за тілом позики у розмірі 4 600,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі 25 405,00 грн, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з статті 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Твердження позивача про те, що відсотки за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, є хибними. Такі твердження свідчать про помилкове розуміння позивачем правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 вказала, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
З наявного у матеріалах справи договору позики від 07.05.2021 вбачається, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив саме 30 днів, тобто до 06.06.2021.
З наявної у матеріалах справи Додаткової угоди № 1 від 25.05.2021 до вказаного вище договору позики вбачається, що сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів, тобто до 24.06.2021.
Доказів того, що позичальник ОСОБА_1 ініціювала продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми позики після 24 червня 2021 року матеріали справи не містять.
Із змісту позовної заяви та доданих до неї розрахунків заборгованості вбачається, що відсотки за період поза межами строку кредитування як первісний позикодавець ТОВ "Маніфою", так і наступні кредитори ТОВ "Вердикт Капітал" та позивач ТОВ "Коллект Центр" нараховували саме як відсотки за "користування кредитом", а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за "користування кредитом" поза межами строку кредитування як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок, унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення заявлених позивачем процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.
Частиною 3 ст. 21 ЗУ “Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Відповідно до п. 2.4.4 договору позики базова процентна ставка за позикою фіксована - 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою.
Згідно з п. 2 додаткової угоди № 1 середньоденний розмір процентів за користування позикою базовий - 1,99 %.
Пунктом 2.3.4 договору позики передбачено, що строк позики: до 06 червня 2021 року (30 днів).
Згідно з п. 1 додаткової угоди № 1 строк позики продовжено на 30 днів, до 24 червня 2021 року.
Відповідно до пункту 3.3 договору позики першим днем користування позикою є наступний день з дня надання позики.
Враховуючи вказане вище у сукупності, умови договору позики та додаткової угоди № 1 до цього договору, те, що після закінчення строку кредитування як у первісного позикодавця, так і у наступних кредиторів, яким було відступлено право вимоги, зокрема у позивача, відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, те, що протягом строку користування позикою з 08.05.2021 (першого дня користування позикою) до 24.06.2021 (48 днів) відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі 1,99 % на день, розмір відсотків відповідно до умов договору позики № 2277320 від 07.05.2021 та додаткової угоди № 1 від 25.05.2021 до цього договору, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача становлять 4 393,92 грн (4 600,00 грн тіла позики / 100 х 1,99 % х 48 днів = 4 393,92 грн).
Враховуючи вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором позики від 07.05.2021 у загальному розмірі 8 993,92 грн, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 4 393,92 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи те, що позов задоволено частково, а саме на 29,97 %, у справі наявні документи, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 907,49 грн (3 028,00 грн х 29,97 % = 907,49 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 697,30 грн (9 000,00 грн х 29,97 % = 2 697,30 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором позики від 07 травня 2021 року № 2277320 у загальному розмірі 8 993 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн 92 коп, з яких: 4 600,00 грн - заборгованість за тілом позики, 4 393,92 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання позову до суду в розмірі 907 (дев'ятсот сім) грн 49 коп та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 697 (дві тисячі шістсот дев'яносто сім) грн 30 коп.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , останнє відоме фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий О.С. Кириченко