Справа № 353/1153/24
Провадження № 2-п/353/1/25
13 березня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацькийрайонний суд Івано-Франківськоїобласті в складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 року по справі № 353/1153/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
28.02.2025 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 по справі № 353/1153/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, яка була направлена поштовим зв'язком 23.02.2025 року. Зокрема, заявник просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Свої вимоги обґрунтовував тим, що він значиться зареєстрованим по АДРЕСА_1 , однак на час пред'явлення позову та на даний час перебуває за кордоном у країнах Європейського Союзу. Позивачка не повідомляла ні його, ні його батьків про позов, та, ймовірно, підписалась про отримання поштової кореспонденції, надісланої на його ім'я, тим самим ввела суд в оману щодо належного повідомлення його про час та місце розгляду справи. У зв'язку з цим він не знав про розгляд цієї справи, що позбавило його можливості надати суду докази та подати відзив на позовну заяву. Зазначив, що немає у власності нерухомого майна, бізнес та інше майно в Україні залишив позивачці, за кордоном працює періодично.
03.03.2025 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області заяву про перегляд заочного рішення було призначено до розгляду.
Заявник - відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак у своїй заяві про перегляд заочного рішення просив розглдя справи провети без його участі.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду заяви.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 року у справі № 353/1153/24 позов задоволено частково. Зокрема, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заяву про перегляд заочного рішення було подано відповідачем в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 284 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки або неподання відзиву на позовну заяву не може бути самостійною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
1. Щодо повідомлень про судові засідання
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судова повістка направлена судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру від 29.11.2024 року ОСОБА_1 значиться зареєстрованим по АДРЕСА_1 .
Направлені на вказану адресу відповідача судові повістки повертались до суду, як не вручені адресату з наступних причин: «за закінченням терміну зберігання» та «відсутність адресата за вказаною адресою».
У Постанові КЦС ВС від 10.05.2023року № 755/17944/18 (61-185св23) зроблено висновок, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Водночас відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
За змістом пунктів 82, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. У разі невручення рекомендованого листа з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою (місцем зареєстрованого проживання) та які повернулись до суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, в т.ч. неповідомлення відповідачем суду іншої адреси проживання/перебування відмінної від адреси його зареєстрованого місця проживання.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.06.2021 року по справі № 2-6236/11 та у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 2-4159/12.
2. Щодо надання доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення долучено: копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.02.2025 року, з якого вбачається наявність у нього права власності на незавершене будівництво житлового будинку в м. Тлумачі та земельну ділянку для обслуговування та будівництва цього житлового будинку, копія закордонного паспорту та дві копії довідок з ПФУ про розмір пенсії батьків за 1 місяць.
Разом з цим, стороною в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені у заочному рішенні від 27.01.2025 року.
Обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про перегляд заочного рішення, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні. Більше того, викладені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення обставини (бізнес та інше майно в Україні залишив позивачці, за кордоном працює періодично, хворіє, батьки хворіють та потребують матеріальної допомоги) не обгрунтовані жодними доказами.
Отже суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи і які не були досліджені судом, зокрема на момент розгляду справи та прийняття заочного рішення по справі.
Відтак, фактично наведені відповідачем посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має повноважень скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а будь-яких нових доказів, що могли би істотно вплинути на рішення суду, відповідач не надав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення та відсутності підстав для скасування заочного рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 247, 284-288 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 року по справі № 353/1153/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА