Єдиний унікальний номер 341/58/25
Номер провадження 2/341/246/25
(заочне)
13 березня 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Аннишина С.І.,
за участю секретаря судового засідання Рарик В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Кредитна спілка «Станіславська» (надалі - КС «Станіславська») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №41 від 04 липня 2023 року в розмірі 4625 гривень 11 копійок, із яких 3083 гривень 29 копійок - заборгованість за основною сумою (тілом) кредиту та 1541 гривня 82 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованих за період з 16.05.2024 по 04.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 липня 2023 року між КС «Станіславська» і ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №41 на суму 6399 гривень 00 копійок. Проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 78 % процентів річних. Кредитодавець нараховує проценти за користування кредитом за календарні дні фактичного користування кредитом, а позичальник сплачує ці проценти щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця.
Строк користування кредитом становить 18 місяців; розпочинається 04 липня 2023 року і закінчується 04 січня 2025 року.
ОСОБА_1 за вказаним договором здійснила тільки десять проплат, за основною сумою кредиту сплатила тільки 3315 гривень 71 копійку. А тому станом на 04 січня 2025 року заборгованість за кредитом становить 3083 гривні 29 копійок, заборгованість по процентах за користування кредитом, нарахованих в період з 16.05.2024 по 04.01.2025, 1541 гривня 82 копійки, а всього 4625 гривень 11 копійок.
Ухвалою суду від 15 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Судове засідання 13.02.2025 відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
В судове засідання, призначене на 13.03.2025, представник позивача - Тарновський Г.М. не з'явився. 27 лютого 2025 року на поштову адресу від нього надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання двічі не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. На адресу суду двічі поверталися поштові конверти із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Згідно з частиною 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
З урахуванням положень статті 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.
04 липня 2023 року між сторонами укладено Договір про споживчий кредит №41.(далі - Договір, а.с 4-7)
Відповідно до пункту 1.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 6399 гривень 00 копійок, на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше закінчення строку, встановленого пунктом 1.2 цього договору, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку, передбаченому цим договором.
Строк користування кредитом становить 18 місяців, розпочинається з 04 липня 2023 року та закінчуєтьться 04 січня 2025 року (пункту 1.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору проценти (відсотки) за користування кредитом встановлюються у розмірі 78 % річних.
Додатком №1 до кредитного договору №41 від 04 липня 2023 року встановлено графік повернення кредиту та сплати процентів (відсотків) за користування кредитом) (а.с.8).
Пунктом 5.5. Договору встановлено черговість погашення вимог. Так, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачується неустойка та інші платежі.
Згідно з додатком №1 до Договору загальна сума до сплати за відповідним договором становить 10514 гривень 66 копійок, з яких 6399 гривень - основна сума боргу за кредитом, 4115 гривень 66 копійок - проценти за користування ним.
Відповідно до змісту позову відповідачка здійснила десять проплат за період з 11.07.2023 по 15.04.2024 на загальну суму 6 600 гривень 00 копійок.
Більше проплат за вказаним кредитом здійснено не було.
Станом на 04.01.2025 року, сума заборгованості за кредитом становить 4625 гривень 11 копійок, з яких 3083 гривні 29 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту та .1541 гривня 82 копійки - проценти за користування кредитом.
Позивач направляв на адресу відповідача лист-нагадування від 07.08.2024 №01/08п та лист-попередження від 17.12.2024 №01/12п з вимогою сплатити наявну заборгованість (а.с. 9-10).
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем КС «Станіславська» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1статті 626 ЦК України).
Згідно з частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частни 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 04 липня 2023 року між КС «Станіславська» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №41, за яким позичальниця отримала кредитні кошти у сумі 6399 гривень 00 копійок.
Відповідачка свої зобов'язання до Договором в повному обсязі не виконала, кредитні кошти та погоджені проценти за користування ними сплатила частково, у зв'язку з чим виникла загальна заборгованість на суму 4625 гривень 11 копійок, а саме 3083 гривні 29 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту та .1541 гривня 82 копійки - проценти за користування кредитом
У суду відсутні докази про те, що відповідачка мала перешкоди для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості, однак вона належним чином не виконувала свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, порушивши умови кредитного договору.
При цьому суд враховує те, що відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалась і жодних доказів на спростування доводів позивача не надала.
Підсумовуючи викладене та враховуючи принципи змагальності і диспозитивності, та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 259, 272-274, 279, 280,284,354,355 ЦПК України, суд
Позов Кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Станіславська» заборгованість за Договором про споживчий кредит №41 від 04 липня 2023 року в розмірі 4625 (чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) гривень 11 копійок, із яких 3083 (три тисячі вісімдесят три) гривні 29 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту та 1541 (одна тисяча п'ятсот сорок одна) гривня 82 копійки - проценти за користування кредитом, нарахованих за період з 16.05.2024 по 04.01.2025 включно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Станіславська» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач - Кредитна спілка «Станіславська», місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, будинок 1,1, код ЄДРПОУ 25598352, п/р НОМЕР_1 в Укрексімбанку м.Івано-Франківськ, МФО 322313;
Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 19.12.2019, РНОКПП НОМЕР_3 . зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
СуддяСвятослав АННИШИН