Єдиний унікальний номер 341/203/25
Номер провадження 2/341/299/25
заочне
13 березня 2025 року м.Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
Представник - Тараненко Т.А. в інтересах довірителя ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся в Галицький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 00-10967300 від 17 січня 2024 року у розмірі 34 551 грн. 21 коп., вирішити питання розподілу судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 січня 2024 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідач уклали Кредитний договір № 00-10967300 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - https://kachay.com.ua/, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно ОСОБА_1 заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 84548.
Відразу після вчинених дій ОСОБА_1 , 17 січня 2024 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» перерахувало грошові кошти в сумі 8 050 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ».
Представник позивача стверджує, що загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 00-10967300 від 17 січня 2024 року, становить - 34 551 грн. 21 коп., яка складається з наступного:9 257 грн. 50 коп. - заборгованість по кредиту; 25 293 грн. 71 коп. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
22 січня 2024 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклали Договір факторингу № 22-01/2024.
16 серпня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-10967300 від 17 січня 2024 року.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34 551 грн. 21 коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяві просив справу розглянути у відсутності представника банку, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не подав.
У відповідності зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Направлена на адресу реєстрації відповідача судова кореспонденція невручена адресату із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. А тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз'яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов'язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 січня 2024 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 00-10967300 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.22-26).
17 січня 2024 року ОСОБА_1 підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 84548 (а.с.34).
Відповідно до повідомлення від 09 вересня 2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» переказало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 8 050 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 (а.с.36-37).
Згідно з копією виписки з особового рахунку ОСОБА_1 його заборгованість перед позивачем станом на 30 грудня 2024 року становить 34 551 грн. 21 коп. (а.с.43-45)
22 січня 2024 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклали договір факторингу №22-01/2024 (а.с.46-50).
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №22-01/2024 від 22 січня 2024 року, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 9 972 грн. 34 (а.с.56).
16 серпня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС (а.с.58-62).
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 34 551 грн. 21 коп. (а.с.68).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за договорами факторингу (ТОВ «ФК «ЕЙС») за кредитними договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору кредитної лінії № 00-10967300 від 17 січня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 34 551 грн. 21 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем сплачено судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 2 422 грн., 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 28 січня 2025 року № 6879 (а.с.9).
Витрати понесені позивачем на правову допомогу становлять 7 000 грн., що стверджується актом прийому-передачі наданих послуг (а.с.11).
3.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259 ЦПК України та частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України, підписав судове рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини 2 статті 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі укладених договорів факторингу є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до умов кредитного договору № 00-10967300 від 17 січня 2024 року.
Всупереч умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, ні на рахунки ТзОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача за вказаним договором № 00-10967300 від 17 січня 2024 року становить 34 551 грн. 21 коп.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договорів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не подавав.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-10967300 від 17 січня 2024 року у розмірі 34 551 грн. 21 коп.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 1, пункту 1,2,3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то судові витрати у виді сплаченого позивачем витрат пов'язаних на правову допомогу в сумі 7000 грн. та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статтей 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-10967300 від 17 січня 2024 року у розмірі 34 551 (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 21 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Стягути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати понесені на правову допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» , місце знаходження за адресою: вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
СуддяТарас ГАПОЛЯК