Справа № 290/1403/24
Провадження № 1-кп/282/70/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
11 березня 2025 рокуселище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Любар, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
У провадженні Любарського районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
11 березня 2025 року у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , яке мотивував тим, що 21.03.2025 спливає строк дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а ризики, які були підставою для обрання виняткового запобіжного заходу, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не зменшилися та продовжують існувати. Наявність зазначених ризиків, інші обставини кримінального правопорушення обумовлюють необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Дослідивши обставини та ризики, які були підставами для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого підлягає продовженню на 60 днів з визначенням розміру застави, оскільки підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, на даний час продовжують існувати, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом не встановлено, тому прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_4 обвинувачюється, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн., відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з свідками в кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 194, 197, 202, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 (шістдесят) днів - до 09 травня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з свідками в кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09.05.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити для виконання начальнику Державної установи "Житомирська установа виконання покарань №8".
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Повний текст ухвали оголошено о 13 год. 10 хв. 13 березня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1