Справа № 274/1496/25
Провадження № 1-кп/0274/585/25
"13" березня 2025 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бердичеві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2025 за №12025060480000145 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванківці Житомирського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 України разом з угодою про визнання винуватості, відповідно до якої: 08.02.2025 близько 19 год. ОСОБА_5 перебував в одному з будиночків відпочинку на території готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де відпочивав разом зі своїми знайомими. Перебуваючи у вказаному будиночку, ОСОБА_5 помітив на столі мобільний телефон «Realme» модель «С51 RMX3830» належний ОСОБА_6 , який остання залишила без нагляду. В цей час та місці у ОСОБА_5 винник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, у цей самий день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що його злочинні дії ніким не будуть помічені, діючи в умовах воєнного стану, підійшов до вищевказаною столу та таємно викрав з нього мобільний телефон марки «Reаlme» модель «С51 RMX3830» 4/12 Гб вартістю 3371,66 грн., належний ОСОБА_6 .
У подальшому, утримуючи вказаний мобільний телефон при собі, ОСОБА_5 залишив місце скоєння кримінального правопорушення та надалі розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3371,66 грн.
Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_5 , передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 26.02.2025 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060480000145, обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, які викладені в угоді, погоджується з правовою кваліфікацією своїх дій, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в судовому засіданні.
Угодою визначене узгоджене покарання із урахуванням положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, відомості про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, з врахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Так сторони, з урахуванням особи ОСОБА_5 , який в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, враховуючи наявність обставини, що пом'якшує його покарання, а саме щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, вважали за можливе та погодили покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з застосування судом положень ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні сторонам угоди.
Прокурор в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Обвинувачений вірно розуміє зміст обвинувачення, яке йому пред'явлено, і визнає себе винуватим саме у тих діях, що викладені у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами. При цьому, просив визначити мінімальний іспитовий строк.
Сторони угоди підтвердили суду, що угода про визнання винуватості ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити, призначивши узгоджену в ній міру покарання.
Судом з'ясовано, що сторони усвідомлюють свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до застосовано до обвинуваченого, а також усвідомлюють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.
Крім того суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Згідно з ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким, провадження не здійснюється щодо юридичної особи. У провадженні бере участь потерпіла, яка надала прокурору письмову згоду на укладення угоди. Тобто сторони при укладенні угоди дотримались вимог вказаної статті.
Зі змісту угоди з обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості вбачається, що вона відповідає вимогам, встановленим в ст. 472 КПК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, характеризується посередньо, неодружений, не працює, на спеціалізованому обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також обставини, що пом'якшують його покарання - щире каяття, а також відсутність обставин, що його обтяжують.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у справі відсутній.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань, суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 124,374,468,469,472 - 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду у кримінальному провадженні, внесеному 12.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060480000145, про визнання винуватості, укладену 26.02.2025 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю адвоката ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) гривню 80 копійок витрат на проведення Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертного дослідження.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду від 14.02.2025, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази після набрання вироком законної сили: мобільний телефон «Realme C51 RMX3830», силіконовий чохол до вказаного телефону, сім-картки мобільного оператора «Київстар», які належать потерпілій ОСОБА_6 та повернуті їй на відповідальне зберігання - залишити у потерпілої.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, прокурором - виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1