Справа № 417/9813/19
2-в/189/11/25
12.03.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Безрідньої В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву АБ «УКРГАЗБАНК» про відновлення втраченого судового провадження по справі №417/9813/19, -
встановив:
Представник АБ «УКРГАЗБАНК» Боката А.В. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з заявою про відновлення втраченого провадження по цивільній справі по справі №417/9813/19 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення тексту рішення Марківського районного суду Луганської області від 24.03.2020 року у цій справі.
Свою заяву обґрунтовує необхідністю виконання судового рішення, отримання виконавчого листа для подальшого звернення до виконавчої служби.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року відкрите провадження у справі та справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Заявник просив розглядати справу без участі заявника, про що зазначив у заяві про відновлення втраченого провадження.
Враховуючи, що згідно інформації, наданої з ДМС України місце проживання відповідача не встановлено, суд відповідно до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України здійснював виклики цих осіб через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Окрім того, ухвалою суду надані запити до ДМС України, міністерства соціальної політики України, до органів рацс з метою встановлення місцезнаходження відповідачів станом на теперішній час, однак згідно відповідей на запит суду місце проживання/перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 станом на теперішній час не встановлено.
В силу вимог закону, учасники справи повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, дійшов висновку про наявність підстав для відновлення втраченого судового провадження в частині ухваленого судового рішення по справі з огляду на наступне.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Марківського районного суду Луганської області на Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що судові справи Марківського районного суду Луганської області не передавалися Покровському районному суду Дніпропетровської області, у тому числі, згідно відповіді на запит судді до канцелярії суду від 17.01.2025 року, не передавалася до Покровського районного суду Дніпропетровської області цивільна справа №417/9813/19.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Нормами статті 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження.
Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.
Частиною 3 ст.6 вказаного вище Закону встановлено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні:
- ухвала Марківського районного суду Луганської області від 11.01.2020 року про відкриття провадження у справі №417/9813/19 за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором;
- ухвала Марківського районного суду Луганської області від 20.03.2020 року, якою постановлено про ухвалення заочного рішення у справі;
- рішення Марківського районного суду Луганської області від 24.03.2020 року у справі №417/9813/19 за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Як вбачається з Реєстру судових рішень, рішення Марківського районного суду Луганської області від 24.03.2020 року у справі №417/9813/19 набрало законної сили 07.08.2020 року.
При вирішенні питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження судом врахована наявність судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Щодо відновлення провадження в частині виконавчих листів, суд виснував наступне.
Згідно ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб-платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Стадія примусового виконання судового рішення не є обов'язковою; стягувач вправі звернутися до суду із відповідною заявою про видачу виконавчого листа або про видачу дубліката виконавчого листа в разі його втрати в порядку, передбаченим цивільним процесуальним законодавством, у той же час автоматичному відновленню в порядку, передбаченому ст. ст. 489-493 ЦПК України виконавчий лист не підлягає. Більше того, в матеріалах справи взагалі відсутні докази, що позивач звертався раніше до суду із заявою про видачу виконавчого листа.
Отже, дослідивши отримані судом матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку про достатність зібраних судом матеріалів для відновлення втраченого судового провадження в частині відновлення судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.258-261,489-493 ЦПК України,
постановив:
Відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 417/9813/19 в частині рішення Марківського районного суду Луганської області від 24.03.2020 року у справі №417/9813/19 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
- з повним текстом рішення Марківського районного суду Луганської області від 24 березня 2020 року згідно тексту якого:
«Справа № 417/9813/19
Провадження № 2/417/98/20
(заочне)
Іменем україни
"24" березня 2020 р. смт Марківка
Марківський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Чернік А. П.
за участю секретаря Кузьмич А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.12.2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись у своїх вимогах на те, що 11.12.2013 року між публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 018/12/2013/358, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 233550,00 грн на строк до 10.12.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних, у разі неповернення коштів у встановлені строки, процентна ставка також складає 16% річних.
Відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно погашення суми кредиту та процентів, але зобов'язання повністю не виконав, в зв'язку з чим станом на 02.12.2019 року має заборгованість у сумі 258705,82 грн, яка складається з такого:
225656,27 грн - борг за кредитом;
33049,55 грн - заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 30.04.2015 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11.12.2013 року був укладений договір поруки: № 018/12/2013/358/П з ОСОБА_2 , відповідно до якого поручитель поручилась за своєчасне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Оскільки позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості в солідарному порядку та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3880,59 грн.
Позивач просив розглянути справу без участі його представника.
Відповідачі повторно не з'явились в судове засідання, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, відзиву на позов не надали. Клопотання про відкладення судового засідання також не надходило. Тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в зв'язку з таким.
Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що 11.12.2013 року між публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 018/12/2013/358, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 233550,00 грн на строк до 10.12.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних, у разі неповернення коштів у встановлені строки, процентна ставка також складає 16% річних.
Відповідач, згідно з п.3.1 Договору, зобов'язався здійснювати щомісячно з першого та не пізніше 28-го числа кожного місяця погашення суми кредиту рівними частинами у сумі не менше ніж по 1298,00 грн, а останній платіж у сумі 1208,00 грн не пізніше 10.12.2028 року, та проценти, але зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим станом на 02.12.2019 року має заборгованість у сумі 258705,82 грн, яка складається з такого:
225656,27 грн - борг за кредитом;
33049,55 грн - заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 30.04.2015 року.
Згідно з ч.1 ст. 526 та 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтями 611, 625 та 1048 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, неустойку, а також проценти від суми позики. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
ОСОБА_1 порушив зобов'язання за кредитним договором, що є підставою для стягнення з нього суми заборгованості, в т.ч. процентів, що передбачено як законом, так і умовами договору.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11.12.2013 року позивачем був укладений договір поруки № 018/12/2013/358/П з ОСОБА_2 , відповідно до якого поручитель поручилась за своєчасне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно з ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Згідно з п. 1.1-1.5 Договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за основним зобов'язанням. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Позичальник не виконав свої зобов'язання за договором, що є підставою для стягнення всієї суми заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем були здійснені витрати по оплаті судового збору у сумі 3880,59 грн, а тому підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати в сумі по 1грн з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 7, 12, 13, 17, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 543, 554, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України,
Позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місце знаходження: вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ)
до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 258705,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати в сумі 1940,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати в сумі 1940,30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 24.03.2020 року.
Суддя: А.П. Чернік».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Чорна