Справа № 185/1637/25
Провадження 2-с/185/22/25
12 березня 2025 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
18 лютого 2025 року суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (Бабій С.О.) видано судовий наказ(справа № 185/1637/25), яким стягнуто зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю 'Дніпровські енергетичні послуги' (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ідентифікаційний номер 42082379 ) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг (за спожиту електричну енергію) за період з 01.01.2024 року по 31.10.2024 року в сумі 46026,94 (сорок шість тисяч двадцять шість грн 94 коп) грн. та 242,24 грн (двісті сорок дві грн 24 коп) сплаченого судового збору.
10.03.2025 р. поштовим відправленням 5140030161887, надісланим через акціонерне товариство «Укрпошта», єдиного національного оператора поштового зв'язку України, «Людина, чоловік із власним ім'ям ОСОБА_2 син ОСОБА_3 » звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою-вимогою про скасування рішення суду від 18.02.2025 р. № 185/1637/25 через незгоду із ним.
За формою та змістом подана заява фактично є заявою про скасування судового наказу у розумінні ст. 170 ЦПК України, поданою боржником ОСОБА_1 (за самовизначенням «Людина, чоловік із власним ім'ям ОСОБА_2 син ОСОБА_3 »).
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - за подання до суду заяви про скасування судового наказу судовий збір справляється за ставками 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України - якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки нормами ЦПК України, не передбачено залишення без руху заяви про скасування судового наказу, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.
Заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 151,40 грн. та додати до заяви оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору на рахунок за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/м.Павл-д/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA138999980313151206000004583; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101; 2013315275; судовий збір, за заявою про скасування судового наказу, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до положень Основного Закону України, прийнятого від імені Українського народу - громадян України всіх національностей Верховною Радою України (виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням), а саме ст. 55 Конституції України, а так само ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», права і свободи людини і громадянина захищаються судом; правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух; право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави, що відображено у п. 37 рішення у справі «Мушта проти України», заява № 8863/06, п.38 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, п.230 рішення у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06, п.53 рішення у справі «Круз проти Польщі», (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, п.44 рішення у справі («Осман проти Сполученого Королівства» («Osman v. theUnitedKingdom»), заява №23452/94, п.85 рішення у справі «Луордо проти Італії» («LUORDO v. ITALY»), заява № 32190/96).
Керуючись ст. 10, 170, 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 («Людини, чоловіка із власним ім'ям ОСОБА_2 син ОСОБА_3 ») від 10.03.2025 р. про скасування судового наказу - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ч.5 ст.170 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усуне недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.О. Бабій