Єдиний унікальний номер справи 185/14110/24
Провадження № 1-кп/185/435/25
11 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Самоткан Н.Г.
за участі секретаря Перепелиці О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370001898 від 18 грудня 2024 року, з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Павлограда, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю:
прокурора Сорокіна М.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого - адвоката Голіцина О.М.,
ОСОБА_1 , постановою Павлоградського міськрайонного суду м. Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року у справі N? 185/9507/22, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень 00 копійок (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортним засобам на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
В подальшому, ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що в нього відсутнє водійське посвідчення та про наявність вказаної постанови суду, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 у точно невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 24 березня 2023 року , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу марки «Opel», номерний знак « НОМЕР_1 ». В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
Так, о 20 годині 00 хвилин 24 березня 2023 року по вул. Харківській в м. Павлоград, поліцейськими було зупинено транспортний засіб «Opel», номерний знак « НОМЕР_2 », за кермом якого перебував ОСОБА_1 , та керував вказаним автомобілем з ознаками наркотичного сп?яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. У зв'язку з чим на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до цього факту, набрала законної сили постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі N? 185/4555/23 від 21 квітня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 та накладено адміністративне стягнення у вигляді 51000 гривень (п?ятдесят одна тисяча гривень) та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Окрім цього, ОСОБА_1 у точно невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 05 лютого 2024, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак « НОМЕР_3 ». В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
Так, о 16 годині 05 хвилин 05 лютого 2024 року за адресою: вул. Харківська, м. Павлоград, поліцейськими було зупинено транспортний засіб «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак « НОМЕР_3 », за кермом якого перебував ОСОБА_1 , з явними ознаками наркотичного сп?яніння (зініці очей не реагують на світло, порушення мови та координації рухів) будучи позбавленим права на керування транспортними засобами. У зв?язку з чим на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУПАП.
Відповідно до цього факту, набрала законної сили постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі N?185/2073/24 від 02 квітня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 34000 гривень (тридцять чотири тисячі гривень) та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Окрім цього, ОСОБА_1 у точно невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 05 лютого 2024 року , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак « НОМЕР_3 ». В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
Так, о 16 годині 05 хвилин 05 лютого 2024 року за адресою: вул. Харківська, м. Павлоград, поліцейськими було зупинено транспортний засіб «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак « НОМЕР_3 », за кермом якого перебував ОСОБА_1 , будучи позбавленим права на керування транспортними засобами. У зв'язку з чим на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до цього факту, набрала законної сили постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі N?185/1379/24 від 29 березня 2024 року, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 40800 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень) та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років з оплатним вилученням транспортного транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак « НОМЕР_3 », котрий належить ОСОБА_1 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили..
30 грудня 2024 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Сорокіним М.О. та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 в присутності захисника - адвоката Голіцина О.М. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.
Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 згоден з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався визнати її у судовому засіданні.
Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із звільненням ОСОБА_1 від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання й затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.
Прокурор просив затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат Голіцин О.М. також просив затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що укладена угода відповідає вимогам КПК України та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 від 30 грудня 2024 року і призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із звільненням ОСОБА_1 від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирається.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 грудня 2024 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Сорокіним Максимом Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку 1 (одного) року він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.
Суддя: Н.Г. Самоткан