(ЗАОЧНЕ)
Справа № 185/641/25
Провадження № 2/185/2795/25
05 березня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
19.01.2025 року позивач за допомогою системи "Електронний суд" звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4020263 від 20.04.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607) та ОСОБА_1 (відповідачем) укладено кредитний договір № 4020263 в електронній формі шляхом подання відповідачем заявки на отримання кредиту через особистий кабінет на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан». Відповідно до умов договору, позивачу було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість. 10.08.2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) договір відступлення права вимоги № 06T, за яким право вимоги за кредитним договором № 4020263 від 20.04.2021 року перейшло до позивача. Загальна сума заборгованості, за твердженням позивача, становить 45 500,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 34 500,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами. Позивач просить стягнути з відповідача вказані кошти, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача Романенко М.Е. подав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи згідно довідки від 06.02.2025 р. про доставку судової повістки в додатку "Viber",у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у порядку заочного розгляду, як це передбачено ст. 280 ЦПК України, враховуючи клопотання позивача та відсутність заперечень відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 20.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4020263 в електронній формі. Укладення договору підтверджується поданням відповідачем заявки на кредит № 4020263 через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «Мілоан» та підписанням договору за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду), надісланого на номер телефону відповідача. Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням 44291613 віід 20.04.2021, долученим до позовної заяви.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України (у редакції, чинній на 20.04.2021 року), за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач надав докази укладення договору в електронній формі, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 12 цього Закону, електронний договір, підписаний у порядку, визначеному законом (зокрема, за допомогою одноразового ідентифікатора), прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання електронного договору, якщо сторона мала можливість ознайомитися з його умовами.
10.08.2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір відступлення права вимоги № 06T, за яким право вимоги за кредитним договором № 4020263 від 20.04.2021 року перейшло до позивача. Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора, відповідно до ст. 516 ЦК України, не потребує згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом. Доказів того, що договір містив заборону на відступлення права вимоги, відповідач не надала.
Розрахунок заборгованості у розмірі 45 500,00 грн., наданий позивачем (додаток «Деталізований розрахунок за кредитним договором 4020263»), включає: тіло кредиту - 10 000,00 грн., відсотки - 34 500,00 грн., комісійні винагороди - 1 000,00 грн. Відповідач не спростувала факт наявності заборгованості чи правильність розрахунку, оскільки відзиву не подала. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин вважається правомірним, доки його недійсність не встановлена судом, а тому договір № 4020263 є чинним і підлягає виконанню.
Суд також установив, що позивач вжив заходів досудового врегулювання спору, направивши відповідачу досудову вимогу від 27.09.2024 р. Відповідач вимогу не виконала, що свідчить про порушення нею умов договору.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 45 500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується доказами оплати.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., суд виходить із такого. Позивач надав договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.11.2024 року, додаткову угоду до нього та акт про підтвердження надання правової допомоги, що засвідчують надання послуг на суму 6 000,00 грн. Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, якщо їх обсяг і вартість підтверджені. Верховний Суд у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 зазначив, що розмір таких витрат має бути співмірним складності справи, обсягу виконаних робіт і ціні позову.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала, що суд при визначенні суми відшкодування має враховувати критерії розумності та пропорційності витрат, а також фінансовий стан сторін. У цій справі ціна позову становить 45 500,00 грн., справа є малозначною (ст. 19 ЦПК України), а обсяг наданих послуг (підготовка позовної заяви та супровідних документів) не є надмірно складним. З огляду на це, суд вважає, що заявлена сума 6 000,00 грн. є завищеною та не відповідає принципу розумності. Натомість сума 2 500,00 грн., є пропорційною та обґрунтованою за даних обставин. Таким чином, клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) заборгованість за кредитним договором № 4020263 від 20.04.2021 року у розмірі 45 500,00 грн. (сорок п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) судовий збір у сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати за надання правничої допомоги у сумі 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. О. Бабій