Справа № 185/14852/23
Провадження № 2/185/120/25
іменем України
21 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Резниченко В.В., представника позивача адвоката Сулейманова Ю.К., представника відповідача Мойсеєнко Г.В., озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля», третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Первинна профспілкова організація Виробничого структурного підрозділу шахта Західно-Донбаська Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля Професійної спілки працівників вугільної промисловості України про визнання недійсним та скасування акту розслідування нещасного випадку -
Позивач звернувся до суду до відповідача з відповідним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»17.10.2023 року позивач виконував свої трудові обов'язки в шахті і з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого було завдано ушкодження його здоров'ю. За наслідками розслідування нещасного випадку відповідачем було складено акт розслідування нещасного випадку від 25.10.2023 року за формою Н-1/НП про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, і не підлягає обліку. Рішення комісії про це було прийнято вирішальним голосом голови комісії, а два інші члена комісії вважають, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, внаслідок чого вони виклали окремі думки до акту розслідування. Позивач не погоджується з вказаним висновком комісії, оскільки під час нещасного випадку він перебував на робочому місці в шахті під землею під час виконання трудових обов'язків і вважає, що акт розслідування складений у порушення норм Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 року.
Ухвалою Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2023 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні з наступним обґрунтуванням. 17.10.2023 року позивач отримав завдання від головного механіка ОСОБА_2 на обстеження забійного обладнання в підготовчому вибої заїзду на пром штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3. У вказаному вибої під час огляду прохідницького комбайну були виявлені дефекти на двох гідродомкратах внаслідок необхідно було видати на поверхню для ремонту. Для цього гідродомкрати були демонтовані і ув'язнені на порожню спеціальну площадку для перевезення аркового кріплення (далі металовоз), яка разом із буксировочною вагонеткою (на базі вагону УВГ-3,3) знаходилась у забої. О 13 год. 15 хв. ланковий прохідник ОСОБА_3 по дав команду на привід надгрунтової дороги ДКНУ запускати ДКНУ і став на буфер буксировочної вагонетки УВГ-3,3, яка була зачеплена ззаду (по ходу руху) за металовозом. Позивач теж вирішив поїхати з вибою на вагонетці УВГ-3,3 і став на буфер вагону ліворуч від ОСОБА_3 . О 13 год. 20 хв. на ПК 48 стався схід з рейкової колії металовозу, який переднім буфером вперся у підошву та під дією тягового зусилля приводу ДКНУ потягнув через себе буксировочну вагонетку, на якій стояли працівники та перекинув її на лівий по ходу руху борт виробки. Під час аварії ОСОБА_3 зістрибнув із буфера вагону до правого борту виробки, а позивач не встиг зістрибнути і його за інерцією вдарило тулубом об торцеву частину вагона та разом з вагоном кинуло до лівого борту виробки. Прохідник дільниці підготовчих робіт ОСОБА_4 , який керував надгрунтовою дорогою ДКНУ, в момент аварії побачив нетиповий різкий рух контрагруза привода ДКНУ і зупинив над грунтовну канатну дорогу. Внаслідок нещасного випадку позивач отримав тілесні ушкодження. Відповідно до п.7 Акту Н-1/НП від 25.10.2023 р. ОСОБА_1 «прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував посадові обов'язки, а також завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства, а саме - переміщення на буфері вагонетки не призначеної для перевезення людей», чим порушив вимоги абзацу 3 пункту 1 глави 5 розділу IV «Правил безпеки», а саме: «працівник шахти зобов'язаний знати і виконувати вимоги технічних документів і нормативних актів з охорони праці, що стосуються його професії». Крім того позивачем порушено абзац 6 пункту 2.60 розділу 2 «Посадової інструкції заступника начальника дільниці з ремонту забійного обладнання», де визначено, що заступник начальника забезпечує надійну організацію особистої безпеки і безпеки підлеглих під час спуску і підйому та доставки (пересування) людей у гірничих виробках. З урахуванням викладеного комісія дійшла правильного висновку, що нещасний випадок, що стався з позивачем, не пов'язаний з виробництвом.
Третьою особою Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надані письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що з врахуванням встановлених при розслідуванні обставин нещасного випадку з ОСОБА_1 він пов'язаний з виробництвом, а позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими. В поясненнях зазначено, що під час складання Акту розслідування від 25 жовтня 2023 року двоє членів комісії шляхом окремої думки висловили незгоду з рішенням інших членів комісії, а рішення про те, що цей нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом прийнято вирішальним голосом голови комісії. Ця третя особа просила врахувати ці письмові пояснення при розгляді справи та розглянути справу без участі представника цієї третьої особи.
Третьою особою Первинною профспілковою організацією Виробничого структурного підрозділу шахта Західно-Донбаська Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля Професійної спілки працівників вугільної промисловості України надані письмові пояснення, в яких зазначено, що нещасний випадок з позивачем є нещасним випадком виробничого характеру, тобто пов'язаний з виробництвом, оскільки позивач перебував у процесі виконання ним трудових обов'язків і знаходився на своєму робочому місці, під час чого на нього відбувся вплив небезпечного виробничого фактору, а комісією під час розслідування нещасного випадку не був встановлений будь-який причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та сходом з рейкової колії металовозу. Представник цієї третьої особи, як голова первинної профспілкової організації, приймав участь як член комісії у розслідуванні цього нещасного випадку. тільки тому, що голос головуючого члена комісії (працівник відповідача) є вирішальним було складено Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП (випадок не визнано виробничим), а не за формою Н-1 (випадок пов'язаний з виробництвом), що відповідає фактичним обставинам. Представник профспілки заперечував проти цього і склав окрему думку. В письмових поясненнях зазначене прохання розглянути справу без участі представника цієї третьої особи і позов задовольнити повністю.
Ухвалою Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено, постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі, після чого позивач уточнив позовні вимоги в уточненому позові.
За уточненим позовом не змінюючи підстав позову позивач просив суд визнати недійсним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 25.10.2023 року, що стався 17.10.2023 року о 13 год. 20 хв. на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», за формою Н-1/НП від 17.10.2023 року, затверджений 25.10.2023 року директором Виробничого стриктурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» Забєліним Д.С.
Від відповідача відзив на уточнений позов не надавався.
Від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмове пояснення на уточнений позов не надавалося.
Від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Первинної профспілкової організації Виробничого структурного підрозділу шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» Професійної спілки працівників вугільної промисловості України письмові пояснення на уточнений позов не надавалися.
Ухвалою Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Сулейманов Ю.К. позовні вимоги позивача підтримав та пояснив, що 17.10.2023 року позивач знаходився в шахті за завданням головного механіка та здійснював обстеження прохідницького комбайну в підготовчому вибої заїзду на пром. штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3, після чого йому необхідно було піднятися на поверхню до свого кабінету та скласти доповідну записку за наслідками обстеження. З підготовчого вибою заїзду на пром. штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3 існує тільки один шлях виходу на поверхню, оскільки вибій заїзду пром. штреку пласта С10 - це є тупик заїзду, в якому позивач здійснював обстеження забійного обладнання. При виході позивача з підготовчого вибою ланковий прохідник ОСОБА_3 дав команду на запуск надґрунтової дороги ДКНУ і став на буфер буксировочної вагонетки, яка була зачеплена ззаду за металовозом, а позивач став на буфер вагону ліворуч від нього. О 13 год. 20 хв. на стався схід з рейкової колії металовозу та під дією тягового зусилля приводу ДКНУ потягнув через себе буксировочну вагонетку, на якій стояли працівники та перекинув її на лівий по ходу руху борт виробки. Внаслідок аварії позивач отримав численні травми і його на ношах було доставлено до здравпункту шахти, а звідти у супроводі працівників відповідача до КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР» де його було госпіталізовано. Отже позивач перебував в робочий час на робочому місці в шахті під землею і виконував свої посадові обов'язки. Позивач не заперечує та не оскаржує порушення ним вимог з правил безпеки та охорони праці, яке полягало у тому, що він знаходився на буфері вагонетки під час руху, але це не спростовує, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Комісія з розслідування нещасного випадку не встановила наявності жодної з підстав, передбачених п. 53 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 року за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом, і у супереч обставинам нещасного випадку та в порушення норм пунктів 52, 53 вказаного Порядку № 337, визнала нещасний випадок, що стався з позивачем таким, що не пов'язаний з виробництвом. При цьому рішення було прийнято вирішальним голосом голови комісії, а два члена комісії і з чотирьох з ним не погодилися та виклали окремі думки. Просить оскаржуваний акт розслідування визнати недійсним та скасувати.
Представник відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Виробничого структурного підрозділу шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» Професійної спілки працівників вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився. У письмовому поясненні цієї третьої особи зазначене прохання розглянути справу без участі представника.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.10.2023 року позивач працював заступником начальника дільниці з ремонту забійного обладнання Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 17.10.2023 року у першу зміну позивач отримав завдання від головного механіка ОСОБА_2 на обстеження забійного обладнання в підготовчому вибої заїзду на пром штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3. Знаходячись в шахті в підготовчому вибої заїзду на пром. штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3 позивач здійснив обстеження забійного обладнання після чого йому належало піднятися на поверхню. Прохідники, які працювали у підготовчому вибої , за виваленими дефектами гідродомкратів для видачу їх на поверхню демонтували, погрузили та ув'язали їх на порожню спеціальну площадку для перевезення аркового кріплення (металовоз), яка разом із буксировочною вагонеткою знаходилась у забої. О 13 год. 15 хв. ланковий прохідник ОСОБА_3 по селекторному зв'язку дав команду на привід надгрунтової дороги ДКНУ запускати ДКНУ і став на буфер буксировочної вагонетки УВГ-3,3, яка була зачеплена ззаду (по ходу руху) за металовозом. Позивач став на буфер вагону ліворуч від ОСОБА_3 . О 13 год. 20 хв. на ПК 48 стався схід з рейкової колії металовозу, який переднім буфером вперся у підошву та під дією тягового зусилля приводу ДКНУ потягнув через себе буксировочну вагонетку, на якій стояли працівники та перекинув її на лівий по ходу руху борт виробки. Позивача за інерцією вдарило тулубом об торцеву частину вагона та разом з вагоном кинуло до лівого борту виробки. Внаслідок цього позивач отримав тілесні ушкодження. Позивач 17.10.2023 року був доставлений до КНП «Павлоградська міська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради», про що цією установою складено Екстрене повідомлення про звернення потерпілого щодо нещасного випадку на виробництві № 132 від 18.10.2023 року. 18.10.2023 року відповідачем здійснено повідомлення про нещасний випадок з позивачем.
18.10.2023 року відповідачем здійснено повідомлення про нещасний випадок з позивачем.
Внаслідок цього нещасного випадку позивач отримав наступні тілесні ушкодження: ОСОБА_5 . Поєднана травма. ЗЧМТ, Струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини. Травматичний двобічний мінімальний пневмоторакс. Травматичний гемоторакс праворуч. Забій базальних відділів легень. Перелом 8,9,10,11,12 справа, 6,7,8,9 ребер ліворуч. Емфізема м'яких тканин грудної клітини. Закрита травма живота. Субкапсулярна та периренальна гематома лівої нирки. Перелом праворуч поперечних відростків тіл хребців L1-L4 зі зміщенням, гематоми паравертебральних м'яких тканин праворуч.
Вказані обставини нещасного випадку зазначені і в Матеріалах розслідування нещасного випадку, складених відповідачем, визнаються та не заперечуються сторонами по справі.
Наказом відповідача від 18.10.2023 року № 15418 призначено комісію з розслідування нещасного випадку з позивачем. За результатами розслідування комісією складено Акт розслідування нещасного випадку, що стався 17 жовтня 2023 року о 13 год. 20 хв. від 25 жовтня 2023 року форма Н-1/НП, в якому зазначено висновок, що потерпілий ОСОБА_1 , заступник начальника дільниці з ремонту забійного обладнання ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував посадові обов'язки, а також завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства, а саме - переміщався на буфері вагонетки не призначеної для перевезення людей, тобто використовував її в особистих інтересах, що стало причиною нещасного випадку. Враховуючи, що вище викладені обставини не підпадають під дію пунктів 1; 2; 5; 12 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.04.2019 № 337, комісія з розслідування нещасного випадку, керуючись пунктом 34 Порядку шляхом голосування (за - 2, проти - 2) вирішальним голосом голови комісії прийняла рішення, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, і не підлягає обліку на ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та по ньому складається акт за формою Н-1/НП.
Два члени комісії з розслідування цього нещасного випадку головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управляння контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та голова профкому Яценко С.С. не погодилися з таким висновком акту розслідування нещасного випадку, виклали окремі думки до акту згідно з якими цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.
Свідок ОСОБА_7 дав суду наступні свідчення. Він працює головою профспілки шахи Західно-Донбаська та приймів участь в розслідуванні нещасного випадку з ОСОБА_1 , як член комісії. Підчас розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 отримав наряд згідно з яким пішов у шахту. Хоча під час виконання наряду ОСОБА_1 порушив правила безпеки, тим що став на буфер буксировочної вагонетки, але цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, оскільки стався в шахті під землею під час виконання потерпілим своєї роботи. Згідно з матеріалами розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 під час нещасного випадку перебував у тверезому стані та без впливу наркотичних засобів.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що працює на посаді головного спеціаліста управління розслідування нещасних Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і, як член комісії приймала участь в розслідуванні нещасного випадку з ОСОБА_1 . Вона не погоджується з висновком комісії з розслідування нещасного випадку, на засіданні комісії голосувала проти того, що цей нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, але рішення було прийнято вирішальним голосом голови комісії, внаслідок чого вона виклала Окрему думку, як і голова первинної профспілкової організації. Оскільки нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в його робочий час, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, то цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Комісією не було встановлено обставин, які визначені у п. 53 Порядку для визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом. Висновок акту розслідування суперечить пунктам 52, 53 Порядку. Згідно з матеріалами розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 під час нещасного випадку перебував у тверезому стані та без впливу наркотичних засобів.
Свідок ОСОБА_8 надав суду свідчення, що він працює прохідником в УПР-3 шахти Західно-Донбаська. Коли стався нещасний випадок з ОСОБА_1 , точнуї дату не пам'ятає, вони працювали на штреку в забої на підготовчих роботах. В забій прийшов ОСОБА_1 до комбайнера і з ним працював щодо огляду комбайну. Свідок зі своєю бригадою загрузили на площадку спецвагону гідродомкрати для видачі на поверхню. Коли поїхав спецвагон вони не чули. Прибіг ланковий, який повідомив, що вагон перекинувся, дав вказівку брати ноші, оскільки стався нещасний випадок з ОСОБА_1 . Нещасний випадок стався в 200-300 метрах від них та комбайну. Потерпілий ОСОБА_1 лежав на спині в свідомості з лівої сторони від рельсового шляху, вагон лежав на боці. Вони погрузили потерпілого на ноші винесли з штреку та погрузили в карету. Існує єдиний шлях виходу з цього забою метрів 600, іншого шляху не має.
Допитаний судом свідок ОСОБА_9 надав суду свідчення, що він працює машиністом гірничо-виймаючих машин в УПР-3 шахти Західно-Донбаська. В день нещасного випадку з ОСОБА_1 , точної дати він не пам'ятає, він працював в підземній виробці в 1 зміну на обслуговуванні комбайну. Прийшов ОСОБА_1 для огляду комбайну та визначення, що необхідно ремонтувати. Після цього свідок залишився на ремонті цепу, а ОСОБА_1 пішов на вихід вибою на поверхню шахти («на гора»). Потім прибіг ланковий та дав вказівку брати ноші - стався нещасний випадок. Потерпілий ОСОБА_1 лежав з лівої сторони вибою, а поруч вагонетка. Крім цієї виробітки де стався нещасний випадок іншого шляху виходу з підготовчого вибою заїзду на пром. штрек пласта С10 не існувало, оскільки це тупикова виробітка.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що травмування позивача відбулося 17.10.2023 року о 13:20 год на території підприємства відповідача, а саме в шахті біля ПК-48 заїзду на пром. штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3. Зазначений факт також не оспорюється учасниками судового розгляду. Твердження представника відповідача та висновок комісії з розслідування нещасного випадку про те, що позивач прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував посадові обов'язки, а також завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства є безпідставним та спростовується матеріалами справи. При цьому в матеріалах справи та Матеріалах розслідування нещасного випаду, зокрема, відсутні будь-які докази про затверджений маршрут пересування для виїзду з шахти з підготовчого вибою заїзду на пром. штрек пласта С10, ознайомлення з ним позивача, відмінність фактичного шляху позивача з підготовчого вибою заїзду на пром. штрек пласта С10 для виїзду з шахти від затвердженого маршруту пересування.
Згідно зі частиною першою статті 3, частиною четвертою статті 43 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно з частиною другою статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року № 337 (надалі - Порядок № 337).
Згідно із пунктом 9 Порядку № 337, розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.
Відповідно до п.3 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Відповідно до п.4,6,9 вказаного Порядку, потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації). Заклад охорони здоров'я зобов'язаний невідкладно передати з використанням засобів зв'язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1: підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу; територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі - робочий орган Фонду). Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
Згідно підпункту 2 пункту 52 Порядку № 337 обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, є перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.
Згідно п. 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов'язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
В оспорюваному акті розслідування нещасного випадку не вказано жодної з наведених вище підстав вважати, що цей випадок не пов'язаний з виробництвом. Також в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про відкриття чи наявність кримінального провадження відносно потерпілого ОСОБА_1 , а також відсутні відомості про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами відносно нього.
Таким чином, в акті розслідування нещасного випадку комісія вказала неналежні з точки зору положень Порядку № 337 підстави вважати, що нещасний випадок, який стався із позивачем, є таким, що не пов'язаний із виробництвом.
Відповідно до норм Положення № 337 порушення працівником вимог з техніки безпеки та охорони праці не належить до підстав для визнання на щасного випадку не пов'язаним з виробництвом. Згідно абз.3 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової страхової виплати зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог Порядку № 337 у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний із виробництвом, комісія зобов'язана скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.
Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією)шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.
Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов'язаностічи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом, він не наділений такими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту іншими уповноваженими на те органами. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов'язаний / не пов'язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення. Така правова позиція вкладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21.
Судом за належними та допустимими доказами встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку в оспорюваному акті безпідставно визнала нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом, не врахувала, що нещасний випадок стався з позивачем в робочий час на території підприємства, при виконанні ним трудових обов'язків, і відсутні визначені законодавством підстави для визнання нещасного випадку не пов'язаним з виробництвом . Таким чином, суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», треті особи: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Первинна профспілкова організація Виробничого структурного підрозділу шахта Західно-Донбаська Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля Професійної спілки працівників вугільної промисловості України про визнання недісним та скасування акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП за формою Н-1/НП від 25.10.2023 року - задовільнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 25.10.2023 року, що стався 17.10.2023 року о 13 год. 20 хв. у ВИРОБНИЧОМУ СТРУКТУРНОМУ ПІДРОЗДІЛІ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», за формою Н-1/НП від 17.10.2023 року, затверджений 25.10.2023 року директором ВИРОБНИЧОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» Забєліним Д.С.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00178353) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В. О. Головін