Справа № 185/9664/24
Провадження № 2/185/954/25
іменем України
11 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про зобов'язання змінити договір найму жилого приміщення,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Поташникова Євгена Володимировича звернувся з позовом до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про зобов'язання змінити договір найму жилого приміщення.
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 01 вересня 2024 року.
13 вересня 2024 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він з 23 червня 1994 року зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена квартира не приватизована, належить до комунальної власності територіальної громади. Основний наймач цього жилого приміщення - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у зареєстрованому шлюбі з матір'ю позивача ОСОБА_3 . Позивач був зареєстрований у квартирі з дозволу наймача, вони проживали однією сім'єю до смерті ОСОБА_2 , утримували квартиру в належному стані, разом робили ремонт. На теперішній час позивач продовжує проживати в цій квартирі, здійснює витрати на утримання житла. Будь-якого іншого житла позивач не має. Інші члени сім'ї наймача, які були б зареєстровані у квартирі, відсутні.
Позивач звернувся до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради з заявою про переоформлення на нього особового рахунку на квартиру АДРЕСА_2 .
Листом № 96/ж від 01 березня 2024 року позивачу повідомлено про відсутність законних підстав змінити договір найму жилого приміщення на його ім'я, оскільки відсутнє підтвердження родинного зв'язку з основним квартиронаймачем ОСОБА_2 , з яким матір позивача розірвала шлюб 16 жовтня 2001 року.
Позивач вказує на те, що ОСОБА_2 за життя визнавав його членом своєї сім'ї і не заперечував проти його користування квартирою, він не визнавався таким, що був незаконно вселений або втратив право користування квартирою.
Позивач просить зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради змінити договір найму жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 , змінивши померлого наймача ОСОБА_2 на нового наймача ОСОБА_1 .
Заперечення відповідача
Згідно поданого відзиву Виконавчий комітет Павлоградської міської ради позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що шлюб між матір'ю позивача та квартиронаймачем ОСОБА_2 було офіційно розірвано і вони припинили родинні стосунки, позивач залишився у спірній квартирі з невідомих причин. Після смерті квартиронаймача немає можливості встановити, чи була якась домовленість щодо користування квартирою між позивачем та квартиронаймачем. Наявність боргів за комунальні послуги підтверджує той факт, що позивач не виконував обов'язків за договором найму житлового приміщення. Позивач не надав підтвердження родинних відносин з основним квартиронаймачем ОСОБА_2 та постійного проживання з ним однією сім'єю, ведення спільного сімейного бюджету.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи видно, що з 23 червня 1994 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена квартира не приватизована, належить до комунальної власності територіальної громади. Основний наймач цього жилого приміщення - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у зареєстрованому шлюбі з матір'ю позивача ОСОБА_3 . Позивач був зареєстрований у квартирі з дозволу наймача.
Викладені обставини не заперечуються сторонами, зокрема реєстрація позивача у квартирі без дозволу наймача була б неможливою. Позивач до теперішнього часу зареєстрований один за адресою АДРЕСА_1 , однак відповідач відмовляє позивачу у зміні договору найму, посилаючись на відсутність родинного зв'язку з основним квартиронаймачем. (а.с.15)
Норми права, які застосував суд
Як визначено статтями 61, 64 Житлового кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК України (дружина наймача, їх діти та батьки), перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Отже припинення сімейних відносин з наймачем, у тому числі внаслідок розірвання шлюбу, не впливає на житлові права та обов'язки осіб, які продовжують проживати в займаному житловому приміщенні.
Особа, яка перестала бути членом сім'ї наймача, може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виключно за рішенням суду (стаття 72 Житлового кодексу України). Такого рішення судом не приймалося. Позивач до теперішнього часу зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , продовжує користуватися квартирою на законних підставах, отже має всі права та обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.
Як визначено статтею 106 Житлового кодексу України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Згідно статті 62 Житлового кодексу України до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також норми Цивільного кодексу України.
Статтею 824 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.
Отже наймачем за договором найму житла може стати будь-яка повнолітня особа, яка постійно проживала з колишнім наймачем. При цьому статтею 824 ЦК України не вимагається доведення факту родинних відносин з наймачем.
Згідно статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Як визначено пунктом 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07 лютого 2022 року № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Місце проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано належним чином, отже факт його проживання за зазначеною адресою на потребує доведення. Судом не отримано інформації про те, що померлий наймач ОСОБА_2 (колишній чоловік матері позивача) заперечував проти реєстрації та проживання позивача у квартирі, звертався до суду з позовом про його виселення чи визнання таким, що втратив право користування житлом.
Тому суд приходить до висновку про наявність права позивача вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
Отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а саме слід зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради змінити договір найму жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 , замінити померлого наймача ОСОБА_2 новим наймачем ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Як визначено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір відповідно до обсягу заявлених вимог (позов немайнового характеру) у розмірі 1211 грн 20 коп що підтверджується квитанцією від 01 вересня 2024 року (а.с.1).
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд», отже судовий збір підлягав сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі (968 грн 96 коп), саме в такому розмірі слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .
Зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради змінити договір найму жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 , замінити померлого наймача ОСОБА_2 новим наймачем ОСОБА_1 .
Стягнути з Виконавчого комітету Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 95, ЄДРПОУ 04052229.
Суддя У.М. Болдирєва