Справа № 177/2284/23
Провадження № 2/177/31/25
Іменем України
10 березня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1», третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши який просив суд визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_3 по відключенню його будинку від електромережі, зобов'язати співвідповідача ОК «Садівниче товариство» «Союз-1», за рахунок ОСОБА_3 , невідкладно підключити до електромережі належний йому будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язати ОСОБА_3 повернути йому два з'єднувачі кабелів та мідний кабель довжиною 20 м, що були відібрані ним під час відключення від електромережі його будинку, а у разі неможливості - відшкодувати їх вартість, а також стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Також позивач просив суд здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування позову зазначав, що він - ОСОБА_1 є членом обслуговуючого кооперативу СТ «Союз-1», на території якого проживає разом з сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 .
Кооператив є колективним споживачем, споживаючи послуги електричної енергії на підставі договору № 0050450214 від 26.10.2022 про тимчасове приєднання до електричних мереж із АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», отримувачем коштів за спожиту електричну енергію є ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється кооперативом на підставі показів лічильника.
09.10.2023 ОСОБА_3 за власною ініціативою та без рішення загальних зборів чи правління кооперативу, з групою осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими, без його - ОСОБА_1 присутності та без присутності членів його сім'ї, без будь-якого попередження, неправомірно відключив його будинок від електромережі, а також незаконно заволодів майно - з'єднувачем кабелів 2 шт, мідним кабелем довжиною 20 м.
На його вимоги підключити електроенергію, ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився, мотивуючи необхідністю сплати заборгованості за спожиту електроенергію. Зазначав, що ОСОБА_3 - колишній голова ОК «СТ «Союз-1», самовільним рішенням закрив рахунки товариства, що утруднювало сплату за воду та електроенергію, тому він - позивач сплачував електроенергію на користь ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», зокрема в період з червня-вересня 2023. ОСОБА_3 не попередив про можливе відключення електроенергії від його будинку 09.10.2023, відключив електроенергію в період дії воєнного стану, що суперечило вимогам постанови КМ України № 206 від 05.03.2022. Оскільки дії ОСОБА_3 по відключенню його будинку від електроенергії є неправомірними, призвели до втрати звичного стану його життя, він відчував почуття несправедливості, беззахисності, він та сім'я були позбавлені можливості використати електроприлади, що завдавало матеріальних збитків, його родина була змушена користуватися бензогенератором, нісши додаткові витрати на пальне, постійно відчуваючи шум, крім цього він був змушений витрачати час на захист своїх прав у суді, а тому позивач оцінив свої душевні страждання на суму 50000 грн (а.с. 52-53).
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (а.с. 67-70).
Заперечуючи проти позову зазначав, що 04.01.2023, з метою огляду стану електроустановки на об'єкті позивача, перевірки дотримання останнім ПРРЕЕ та встановлення магнітної пломби, представники ОК «СТ «Союз-1» намагалися отримати доступ на територію об'єкта позивача, однак їх не було допущено до об'єкта, про що складено акт. 11.01.2023 на засіданні правління кооперативу ухвалено рішення, оформлене протоколом про припинення постачання електричної енергії на об'єкт позивача: АДРЕСА_1 . Вказане рішення мотивоване наявністю у позивача заборгованості по членським внескам, заборгованості за спожиту електроенергію, заборгованості за компенсацію витрат на лінії електропередачі кооперативу. На виконання вказаного рішення кооперативу, позивачу направлено попередження про припинення постачання електричної енергії від 12.01.2023, надіслане засобами поштового зв'язку та як слідує з заяви позивача до Криворізького РУП від 17.01.2023, він 15.01.2023 був обізнаний про існування акта про недопуск та попередження про припинення постачання електричної енергії від 12.01.2023, які вважав підробними.
26.01.2023, у зв'язку з наявністю вищевказаних заборгованостей у позивача, на виконання рішення правління кооперативу від 11.01.2023, представниками кооперативу здійснено відключення об'єкту позивача від електропостачання, що виконане кваліфікованим спеціалістом.
Відповідач вважав свої дії, як голови СТ «Союз-1» по відключенню будинку споживача від електричної енергії 26.01.2023 правомірними, такими що ґрунтувалися на вимогах п. 10.2.4, 10.2.11 ПРРЕЕ, адже кооператив, як колективний побутовий споживач, фактично виконує функції ОСР щодо членів кооперативу, що мають у власності чи користуванні будинки на відповідній території, саме кооператив має права та обов'язки оператора систем розподілу щодо кінцевих споживачів електричної енергії та здійснює контроль за порушеннями ПРРЕК споживачами колективного побутового споживача, відповідно має право вживати заходів до тих споживачів, що не дотримуються ПРРЕК, установчих документів та рішень кооперативу, в тому числі припиняти постачання електричної енергії до будинків кінцевих споживачів у разі не дотримання ними вимог ПРРЕК, наявності заборгованості за членськими внесками, за електроенергією. Відповідно, відключення позивача від електроенергії 26.01.2023 відбулося з чітким дотриманням вимог законодавства.
Вказував, що Постанова КМУ № 206 від 05.03.2022, станом на 26.01.2023 передбачала заборону відключення електропостачання з підстав наявності заборгованості лише щодо тих об'єктів, що перебували на територія де ведуться бойові дії, до яких будинок позивача не відноситься.
Відповідач вважав безпідставними доводи позивача про здійсненню ним оплати вартості електричної енергії безпосередньо ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», адже споживачі на території колективного побутового споживача оплачують КПС вартість послуг з розподілу електричної енергії за відповідним тарифом оператора системи, до мережі якої приєднано колективного побутового споживача, вартість електричної енергії на колективні побутові потреби та вартість електричної енергії, втраченої внаслідок її розподілу до електроустановок споживача, за відповідним тарифом купівлі електричної енергії колективним побутовим споживачем, згідно з умовами договору. Частка обсягу електричної енергії, яку має відшкодувати споживач на території колективного побутового споживача, визначається пропорційно обсягу спожитої ним електричної енергії. Отже, позивач не мав жодних обов'язків з оплати спожитої електричної енергії перед ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», натомість мав таке зобов'язання перед СТ «Союз-1», відповідно внесені ним кошти на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» не могли бути зараховані як плата СТ «Союз-1» - колективному побутовому споживачу, перед яким позивач мав заборгованість.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав про факт визнання недійсним рішення загальних зборів ОК «СТ «Союз-1», оформлене протоколом № 2/160722 від 16.07.2022, яким ОСОБА_3 було обрано головою правління. Вказане рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (справа № 904/667/23). Позивач вказав, що оскільки згідно даного рішення суду ОСОБА_3 неправомірно виконував обов'язки голови правління ОК СТ «Союз-1» після 16.07.2022, то і засідання правління від 11.01.2023 по відключенню будинку споживача від електропостачання в січні 2023 року було незаконним (а.с. 110). Вказана заява по суті справи була подана позивачем на стадії підготовчого провадження по справі, але позивач не змінював свої позовні вимоги та не доповнював їх вимогами щодо визнання недійсним та скасування рішення правління від 11.01.2023.
Відповідач ОСОБА_3 надав суду заперечення, в яких вказав на положення п. 2.12 Постанови Пленуму ВГС України № 04 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», а саме що рішення загальних зборів учасників та інших органів юридичної особи не є правочинами в розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і відповідно правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, що спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. В рішенні господарських судів по справі № 904/667/23 відсутнє формулювання «визнати недійсним з моменту прийняття», а тому таке рішення є недійсним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто з 04.12.2023. Всі рішення, договори, що стосуються питань кооперативу, що породжували юридичні наслідки для кооперативу та були підписані ОСОБА_3 , не оскаржені ні ОСОБА_1 , ні іншими учасниками кооперативу (а.с. 123-124).
Відповідач ОСОБА_3 в ході судового засідання, доповнюючи доводи викладені у відзиві вказував, що як станом на 26.01.2023, так і станом на жовтень 2023 він був головою СТ «Союз-1», був обраний на загальних зборах членів кооперативу. Підтвердив той факт, що рішення загальних зборів вказаного кооперативу, його правління, неодноразово були предметом судових спорів. Однак, станом на січень 2023 року, складаючи акт про недопуск до будинку споживача ОСОБА_1 , фіксуючи вказану подію на відеозапис, здійснюючи заходи по відключенню електроенергії до будинку ОСОБА_1 в січні 2023 він діяв як голова СТ «Союз-1».
Зазначав, що з 23.09.2023 він повторно був обраний головою СТ «Союз-1» (даний протокол оскаржується, триває судовий розгляд у суді апеляційної інстанції), відповідно станом на жовтень 2023 він здійснював обов'язки голови кооперативу, однак заперечив факт виконання ним дій щодо відключення електроенергії від будинку споживача ОСОБА_1 . При цьому зазначав, що рішення правління від 11.01.2023 не оскаржено, є чинним, дії по відключенню електроенергії 26 січня 2023 року були правомірними, у визначеному законом порядку підключення будинку споживача ОСОБА_1 до електромережі після відключення 26.01.2023 не відбувалося, тому подальше користування ОСОБА_1 електроенергією після 26.01.2023 було несанкціонованим, з боку позивача фактично мало місце самовільне підключення до електромережі, що є порушенням. Вважав, що подаючи вказаний позов, позивач фактично має намір узаконити своє самовільне користування електричною енергією після 26.01.2023.
ОСОБА_3 категорично заперечив вилучення ним двох з'єднувачів кабелів, мідного кабелю довжиною 20 м, про повернення яких заявив позивач.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Шемет І.О., висловлюючи заперечення проти позову вказав на неналежність відповідача по справі, адже майже всі вимоги позивача пред'явлені до відповідача ОСОБА_3 як до фізичної особи, в той час як станом на жовтень 2023 він був головою СТ «Союз-1», відповідно належним відповідачем по справі в частині вимог про визнання дій неправомірними, відшкодування шкоди, могло бути лише СТ «Союз-1», як юридична особа, представником якої був Паламарчук С.М. Також представник вказав про те, що після відключення від електропостачання 26.01.2023, що проведено на підставі рішення правління СТ від 11.01.2023, яке є чинним, позивач самовільно відновив електропостачання до свого будинку, порушивши вимоги чинного законодавства в сфері користувався електричною енергією, а тому позовні вимоги про відновлення електропостачання до його будинку на підставі рішення суду, є намаганням узаконити протиправні дії по самовільному відновленню електропостачання до будинку, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки поновленню підлягають лише порушені права, що ґрунтуються на вимогах закону.
Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, що є похідними, відповідач категорично заперечив.
Позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник, просили в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОК «СТ Союз-1» (а.с. 168-169, 220-223), будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, отримуючи судові повістки через електронний кабінет (а.с. 213), участь представника у розгляді справи повторно не забезпечив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не надав, що в силу ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Матеріали справи містять заяву, подану попереднім керівником СТ «Союз-1», в якій СТ не заперечувало проти позову та просило розгляд справи здійснювати за відсутності представника (а.с. 100).
Третя особа АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи судом, шляхом отримання судових повістко через електронний кабінет, участь представника у розгляді справи не забезпечило, заяв по суті справи та з процесуальних питань не надало, що не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши заяви по суті справи, дослідивши докази по справі та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, ОСОБА_1 (а.с. 3), має ділянку АДРЕСА_1 в ОК «СТ «Союз-1» (а.с. 55), що підтверджується копією членської книжки від 01.08.2012 (а.с. 15). Факт членства ОСОБА_1 в ОК «СТ «Союз-1»» сторонами не заперечувався.
Відповідно до положень розділу 10.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, ОК «СТ «Союз-1» є колективним побутовим споживачем.
Відповідно до п. 10.2.4 ПРРЕЕ, колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 10.2.9, 10.2.10 ПРРЕЕ, споживач на території колективного побутового споживача розраховується з постачальником електричної енергії за відповідним тарифом за обсяг електричної енергії, визначений за показами його лічильника, згідно з умовами тристороннього договору про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача. Споживач на території колективного побутового споживача оплачує колективному побутовому споживачу вартість послуг з утримання технологічних електричних мереж населеного пункту згідно з умовами тристороннього договору про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача. Споживач відповідно до обсягів спожитої ним електричної енергії відшкодовує колективному побутовому споживачу вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за відповідним тарифом оператора системи, до мереж якого приєднаний колективний побутовий споживач, вартість електричної енергії на колективні побутові потреби та вартість електричної енергії, втраченої внаслідок її розподілу до електроустановки споживача, за відповідним тарифом купівлі електричної енергії колективним побутовим споживачем згідно з умовами цього договору. Частка обсягу електричної енергії, яку має відшкодувати споживач на території колективного побутового споживача, визначається пропорційно обсягу спожитої ним електричної енергії.
Сторони визнавали той факт, що кооператив має договір з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на постачання електричної енергії, також сторони визнавали, що мешканці ОК «СТ «Союз-1», в тому числі ОСОБА_1 отримують електричну енергію від мереж колективного споживача, окремих договорів з ДТЕК ОСОБА_1 не має. Облік електричної енергії спожитої колективним споживачем здійснюється за лічильником, а споживачі ОК «СТ «Союз-1», в тому числі ОСОБА_1 , отримуючи електричну енергію від мереж колективного споживача, мають лічильники на території своїх домоволодінь.
Згідно п. 10.2.11 ПРРЕЕ, електроустановки споживачів колективного побутового споживача та споживачів на території колективного побутового споживача, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача.
При цьому, згідно п. 10.2.12 ПРРЕЕ, постачальник електричної енергії не несе відповідальності за припинення електропостачання споживача на території колективного побутового споживача у разі відключення колективного побутового споживача за порушення останнім умов договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та колективним побутовим споживачем, або договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеного між оператором системи та колективним побутовим споживачем. У цьому разі колективний побутовий споживач зобов'язаний відшкодувати споживачу на території колективного побутового споживача збитки та вартість недовідпущеної електричної енергії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 10.2.13 та 10.2.14 ПРРЕЕ, відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію електроустановок несе власник цих електроустановок. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку, встановлених на території колективного побутового споживача, та пломб на засобах обліку покладається на колективного побутового споживача.
Як зазначав відповідач ОСОБА_3 , ним як головою ОК «СТ «Союз-1», що є колективним споживачем, організовувалася робота по перевірці можливих фактів несанкціонованого користування електричною енергією, інших порушень ПРРЕЕ споживачами ОК «СТ «Союз-1», оскільки мали місце втрати електричної енергії, за які б несло відповідальність товариство. Тому він звернувся до ДТЕК з приводу організації цієї роботи.
Відповідно до листа ДТЕК «Дніпровські електромережі» за вих. № 42683 від 27.12.2022, адресованого ОСОБА_3 як ОК «СТ «Союз-1», з питання щодо перевірки стороннього підключення або втручання в роботу приладу обліку електроенергії у споживача земельної ділянки АДРЕСА_1 , вказано, що ОК «СТ «Союз-1» є колективним побутовим споживачем (КПС), на якого поширюються вимоги глави 10.2 ПРРЕЕ, який хоча й володіє електричними мережами, але не є основним споживачем, укладає договір від імені всіх споживачів КПС з ОСР (оператором системи розподілу) про постачання електричної енергії. КПС має право самостійно контролювати облік, оплату електроенергії споживачами КПС та допущені ними при цьому порушення, а також відключати їх електроустановки від ТЕМ (технологічних електричних мереж), виходячи з відповідних рішень КПС (органів кооперативу) (а.с. 78).
04.01.2023, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , в присутності ОСОБА_6 , склали про недопуск до вузла обліку електричної енергії, що розташований на території будинку АДРЕСА_2 (а.с. 71). Відеозаписом, що був додатком до даного акта підтверджується той факт, що за адресою: АДРЕСА_1 в ОК «СТ «Союз-1» споживач ОСОБА_12 відмовила представникам ОК «СТ «Союз-1»» в допуску до вузла обліку з метою встановлення індикатора на лічильник електричної енергії, що фіксує вплив магнітних полів (а.с. 71). В спілкуванні з ОСОБА_3 (здійснював відеофіксацію) та ОСОБА_10 , що здійснював безпосереднє спілкування з ОСОБА_13 , остання вказала, що не бажає допускати представників СТ для встановлення пломби (індикатора магнітних полів), оскільки не бажає встановлення такої пломби, що підтверджено даними відеозапису (а.с. 79).
Доводи позивача та свідка ОСОБА_12 про те, що вона не допустила представників СТ до вузла обліку через відсутність чоловіка - ОСОБА_12 не заслуговують на увагу, адже в силу п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ОСОБА_12 є індивідуальним споживачем житлово-комунальної послуги на рівні з ОСОБА_1 .
Доводи сторони позивача про те, що представники СТ не назвалися, з відео не зрозуміло хто це був, суд розцінює критично, оскільки сама ОСОБА_12 , будучи допитаною в якості свідка, підтвердила прихід до їх будинку саме цих осіб.
11.01.2023 проведено засідання правління ОК «Садівниче товариство Союз-1», на порядку денному якого перебувало питання про прийняття рішення щодо припинення повністю постачання електричної енергії користувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 . Зі змісту протоколу слідує, що станом на дату його проведення, ОСОБА_1 мав заборгованість по членським внескам за 2021-2022 роки, допускав систематичне порушення строків оплати за електроенергію, у зв'язку з чим станом на 08.01.2023 мав заборгованість за електроенергією за грудень 2022 472,41 грн, та з грудня 2022 171,60 грн. 09.12.2022 правління ОК «СТ Союз-1» прийняло рішення щодо придбання та встановлення споживачам електричної енергії товариства індикаторів на лічильники електричної енергії, що фіксують вплив магнітних полів, але 04.01.2023 під час роботи комісії пломбування/перепломбування, звірки/зняття показників лічильників, виявлення незаконних підключень, ОСОБА_12 не допустила на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, як слідує зі змісту протоколу, правління одноголосно прийняло рішення про попередження користувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_12 про припинення електропостачання, після чого припинити електропостачання до об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 72).
Як слідує зі змісту попередження від 12.01.2023, складеного на виконання вказаного рішення правління, воно містило інформацію про припинення постачання електроенергії за адресою позивача. Вказане повідомлення надсилалося позивачу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» (а.с. 73-74).
Матеріали справи не містять інформації про особисте вручення вказаного повідомлення під підпис ОСОБА_1 , але як слідує з заяви ОСОБА_1 до Криворізького РУП від 17.01.2023 (а.с. 75), останній був обізнаний з існуванням акта про недопуск від 04.01.2023, попередження про припинення постачання електричної енергії від 12.01.2023 та вважав вказані документи підробленими (а.с. 75). Більш того, як вказував відповідач ОСОБА_3 та підтвердила в ході судового засідання допитана в якості свідка ОСОБА_12 , вони з чоловіком були учасниками групи в «Вайбер», в якій викладалися всі рішення та повідомлення СТ «Союз-1», та були ознайомлені з рішенням правління від 11.01.2023, змістом попередження від 12.01.2023, були обізнані з тим, що за їх адресою буде припинене постачання електричної енергії. Такий спосіб повідомлення не суперечить абз. 6 п.п. 2 п. 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Як слідує з акта надання послуг від 26.01.2023, складеного ОК «СТ «Союз-1» в особі Паламарчука С.М. та ОСОБА_14 , виконавець Корнійчук С.В. здійснив роботи по відключенню (відрізанню/припиненню) електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 76). Факт відключення домоволодіння відповідача від електропостачання 26.01.2023 сторонами не заперечувався.
Доводи позивача про те, що відповідач ОСОБА_3 при відключенні його будинку від електропостачання діяв не як голова ОК «СТ «Союз-1», а як фізична особа, оскільки рішення загальних зборів кооперативу від 16.07.2022, яким в тому числі ОСОБА_3 обрання головою ОК «СТ «Союз-1», скасовано рішенням суду, що набрало законної сили 04.12.2023 (а.с. 111-116), суд оцінює критично, оскільки станом на дату здійснення відключення від електропостачання 26.01.2023, вказане рішення суду не було ухвалено та не набрало законної сили, а відповідно ОСОБА_3 діяв саме як голова ОК «СТ «Союз-1», будучи обраним загальними зборами членів кооперативу, а не як фізична особа. Як слідує з постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023, підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів ОК «СТ «»Союз-1» від 16.07.2022 стало неналежне повідомлення ОСОБА_15 про проведення зазначених зборів, оцінку щодо кворуму суд не надавав (а.с. 115).
Більш того, як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2023, головою ОК «СТ «Союз-1» був ОСОБА_3 (а.с. 214-216).
Доводи сторони позивача про те, що рішення правління від 11.01.2023 є автоматично незаконним, оскільки ОСОБА_3 не був головою СТ «Союз-1», адже протокол загальних зборів про його обрання скасовано рішенням суду від 04.12.2023 (а.с. 111), суд розцінює критично.
Як зазначав відповідач у відзиві, та знайшло своє підтвердження у численній практиці ВС, рішення загальних зборів учасників товариства (акт юридичної особи) по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсності рішення загальних зборів учасників товариства положення ЦК України та інших законів про правочини, не застосовуються (постанова ОП КЦС від 22.04.2024 у справі № 511/1915/20).
На запитання суду, позивач ОСОБА_1 вказав, що рішення правління ОК «СТ «Союз-1» від 11.01.2023, акт про відключення ним не оскаржувалися. Відповідач ОСОБА_3 та його представник наполягали на тому, що вказане рішення правління, що є актом індивідуальної дії, ніким не оскаржене та є чинним. Доказів на спростування доводів відповідача ОСОБА_3 в цій частині, суду не надано.
Доказів оскарження позивачем чи іншими заінтересованими особами рішенням правління ОК «СТ «Союз-1» від 11.01.2023, визнання вказаного рішення незаконним, тощо, суду не надано.
Розглядаючи спір у межах позовних вимог, суд позбавлений можливості вирішувати питання, що не є предметом даного спору, а тому суд не вирішує питання щодо правомірності чи неправомірності вказаного рішення правління, з урахуванням наданих суду доказів у змагальному процесі, суд доходить висновку, що дане рішення правління є чинним.
Суд акцентує увагу на тому, що правомірність чи неправомірність рішення органу правління від 11.01.2023 про припинення електропостачання до будинку позивача, не є предметом даного спору, на чому неодноразово наголошував сам позивач та його представник, а тому виходячи з положень ст. ст. 12, 13 ЦПК України, принципу диспозитивності, суд позбавлений права оцінювати правомірність рішення органу правління від 11.02.2023 та подальшу процедуру відключення будинку споживача від електропостачання 26.01.2023.
Позиція відповідача по справі ОСОБА_3 ґрунтується на тому, що відключення будинку позивача від електропостачання 26.01.2023 було здійснено на виконання рішення правління СТ від 11.01.2023, що є чинним, ніким не оскаржене, а тому подальше відновлення ОСОБА_1 електропостачання до даного будинку, без дотримання порядку визначеного Правилами роздрібного ринку електричної енергії, споживання електричної енергії після 26.01.2023 фактично є самовільним підключенням до електропостачання, що унеможливлює відновлення права, набутого в порушення визначеного законом порядку.
Той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_12 відновили електропостачання до свого будинку 27.01.2023, шляхом запрошення спеціаліста з сайту «ОLХ», оплативши його роботу, в ході судового засідання підтвердила свідок ОСОБА_12 .
Позивач під час судового розгляду справи спочатку зазначав, що не володіє інформацію про те, хто здійснив підключення електропостачання до його будинку після відключення 26.01.2023, але після надання пояснень ОСОБА_12 , не заперечував того, що вони з дружиною самостійно відновили постачання до будинку після відключення 26.01.2023, запросивши спеціаліста через оголошення в мережі інтернет.
Доводи позивача про те, що він оплачував електроенергію спожиту за вищевказаною адресою в червні, липні та вересні 2023 (а.с. 4-6), суд до уваги не приймає, оскільки вказані докази не стосуються предмету доказування ні з позиції позивача, ні з позиції відповідача, адже платежі датовані періодом після дати виключення будинку позивача від електропостачання 26.01.2023 (на чому ґрунтуються заперечення ОСОБА_3 ), при цьому позивачем суду не надано доказів підключення до електропостачання після відключення 26.01.2023 з дотриманням порядку визначеного Правил роздрібного ринку електричної енергії, що б дозволяло розглядати вказані платежі як плату за користування електричною енергією для населення.
Предметом даного спору є встановлення факту наявності чи відсутності, правомірності чи неправомірності відключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від електропостачання саме 09.10.2023. На цьому позивач акцентував увагу суду під час судового розгляду, саме такими є позовні вимоги, та саме на це вказував представник позивача в промові на стадії судових дебатів.
Відповідач ОСОБА_3 , який станом на 09.10.2023 був головою ОК СТ «Союз-1», що слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.10.2023 (а.с. 217-219). Як вказував ОСОБА_3 та підтверджується змістом рішення суду у справі № 904/1501/24 від 08.10.2024 (наявному в ЄДРСР), що нині оскаржується в апеляційному порядку, 23.09.2023 ОСОБА_3 був вчергове обраний головою ОК «СТ «Союз-1», та вказане рішення загальних зборів оскаржується в судовому порядку ОСОБА_16 (допитаний як свідок у даному провадженні).
Відповідно, доводи позивача та його представника про те, що станом на 09.10.2023 ОСОБА_3 не був головою ОК «СТ «Союз-1», перед судом не доведено належними та допустимими доказами. Суду не надано належних доказів того, що ОСОБА_3 09.10.2023 діяв самоправно, не як голова СТ «Союз-1».
ОСОБА_3 заперечував факт проведення робіт з відключення будинку позивача від електропостачання 09.10.2023.
ОК «СТ «Союз-1» будучи співвідповідачем по справі, жодних доказів на підтвердження або спростування факту такого відключення 09.10.2023 суду не надав.
Позивач, на підтвердження факту проведення робіт з відключення його будинку від електропостачання ОСОБА_3 , надав суду докази, а саме забезпечив свідків.
Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснив, що був очевидцем двох випадків відключення електропостачання до будинку ОСОБА_1 , зокрема восени 2023 року, коли приставивши драбину до стовпа біля будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 «відкусив» електричний кабель, що після цього впав на землю в двір ОСОБА_1 . Свідок вказав, що під час даного відключення були члени кооперативу ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які пропонували йому також бути присутнім при відключенні електропостачання до будинку ОСОБА_1 . Свідок зазначав, що ОСОБА_3 не забирав собі від'єднанні кабелі, та свідок не бачив, щоб ОСОБА_3 брав з'єднувачі. Свідок також підтверджував, що випадки недопуску ОСОБА_3 до будинку ОСОБА_1 мали місце.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що в жовтні 2023 він, вийшовши до межі з сусідом ОСОБА_1 , став очевидцем того, як за відсутності ОСОБА_1 та членів його сім'ї, ОСОБА_3 стоячи на драбині відрізав проводи від лінії електропередач до будинку ОСОБА_1 , про вказане він у телефонному режимі повідомив ОСОБА_20 . Свідок пояснив, що йому не відомо в якості кого в цей момент діяв ОСОБА_3 , але на переконання свідка, ОСОБА_3 діяв за власною ініціативою, не маючи підстав для відключення будинку ОСОБА_1 від електропостачання. Також свідок вказав, що йому відомо про факт відключення будинку ОСОБА_1 від електропостачання взимку, до жовтня 2023 року, але ОСОБА_1 після того разу підключився до електромережі, що свідку відмово зі слів самого ОСОБА_1 , який вказував про виявлення відключення та висячі дроти. Після відключення в жовтні 2023, до будинку ОСОБА_1 відновлено електропостачання на підставі рішення суду. Зазначав, що в 2023 році, він сплачував кошти ОСОБА_12 як бухгалтеру СТ «Союз-1», оскільки не довіряв ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_16 суду повідомили, що 09.10.2023 вони приїхали до буд. АДРЕСА_3 , де мешкала мати ОСОБА_16 , та стали очевидцями того, як ОСОБА_3 перебуваючи на драбині, тримаючи щось в руках, здійснював відключення будинку АДРЕСА_1 від електропостачання. Свідок ОСОБА_21 вказала, що з 01.01.2024 працює бухгалтером ОК «СТ «Союз-1», а до того бухгалтером була ОСОБА_12 . Після 01.01.2024 родиною ОСОБА_22 погашалися заборгованості за членськими внесками, але за який період свідок не пам'ятала. Хто був законним керівником ОК «СТ «Союз-1» станом на жовтень 2023 свідок ОСОБА_21 не знає, її чоловіком ОСОБА_16 оскаржив обрання ОСОБА_3 керівником СТ «Союз-1» у вересня 2023, вважала що ОСОБА_3 обрав себе самостійно, нині тривають судові спори з даного питання.
Допитана в якості свідка ОСОБА_12 , дружина позивача, пояснила, що в період з 2019 по грудень 2023 року вона працювала бухгалтером СТ «Союз-1», мала судові спори з ОСОБА_3 з приводу невиплати заробітної плати. В жовтні 2023 ОСОБА_3 неправомірно відключив належний їм будинок від електропостачання. Про це вона дізналася від сусідів ОСОБА_23 , ОСОБА_24 . Про те, що ОСОБА_3 має намір відключати їх будинок від електропостачання вона завчасно дізналася від інших членів кооперативу, які надіслали їй скрін повідомлення про заплановане відключення електропостачання від їх будинку, що було розміщено у відповідних вайбер групах. Згідно отриманого нею повідомлення, відключення мало бути здійснено через заборгованість по членським внескам та іншим платежам. Вони чекали такого відключення у вихідні дні, але відключення відбулося в понеділок, коли вони були відсутні вдома. Після відключення електропостачання 09.10.2023, ОСОБА_3 відмовлявся підключити їх будинок до електропостачання на підставі ухвали суду від 15.01.2024, підключення здійснив тодішній голова СТ ОСОБА_25 , з ним був електрик.
Також свідок пояснила, що в січні 2023 їх будинок також відключався від електропостачання за їх відсутності. Про заплановане відключення вони були обізнані, оскільки ОСОБА_3 в групу вайбер, в якій вони з чоловіком на той час перебували, надіслав акт про недопуск та попередження, а тому чоловік з метою попередження відключення електропостачання, звернувся до поліції. Оскільки вони вважали що ОСОБА_3 був «ніхто» на той час, а відключення було незаконним, вони вирішили відновити електропостачання до будинку. Рішення правління від 11.01.2023 на підставі якого відбулося відключення, вони не оскаржували. Жодних рішень про відновлення електропостачання вони не мали, але вважаючи рішення про відключення неправомірним, вони з чоловіком знайшли електрика за оголошенням, вона найняла електрика, заплатила гроші, та електрик здійснив підключення на наступний день після відключення (тобто 27.01.2023). Відповідаючи на запитання свідок вказала, що вона не пам'ятає коли нею було сплачено членські внески за 2021, 2022, 2023 роки, можливо щось було недоплачено, зокрема за 2021, оскільки кошти збирав ОСОБА_3 , якому вони не довіряли, крім цього вони розраховували на перерахування їм коштів за воду, в рахунок плати за членські внески.
ОСОБА_12 підтвердила той факт, що не допустила до лічильника ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , коли ті бажали встановити пломбу на лічильник, оскільки вона їх не визнавала, не довіряла їм, її чоловік був відсутнім вдома, а вона не бажала встановлювати пломбу.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що факт від'єднання електропостачання від будинку АДРЕСА_2 » 09.10.2023 ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження, на підставі сукупності показів свідків, кожен з яких підтверджував факт активних дій ОСОБА_3 по від'єднанню електропостачання до будинку позивача, зокрема частина з цих свідків ( ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та ОСОБА_16 ) надали покази про те, що були безпосередніми очевидцями таких дій. Свідки надали суду покази під присягою, а тому судом покладено їх покази в основу рішення суду. Беручи до уваги викладене, суд критично оцінює доводи ОСОБА_3 про те, що він не здійснював такого відключення.
Ні ОК «СТ «Союз-1», ні ОСОБА_3 , в змагальному процесі, не надали суду будь-яких актів щодо відключення електропостачання від будинку позивача 09.10.2023, як того вимагає п. 7.6 ПРРЕЕ. А тому, суд констатує те, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що таке відключення відбувалося з дотриманням вимог ПРРЕЕ.
В судовому засіданні підтверджено, що після відключення будинку ОСОБА_1 від електропостачання 09.10.2023, останній використовував для забезпечення потреб в електриці генератор, а відновлення електропостачання до його будинку відбулося в порядку забезпечення доказів, на підставі ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 (а.с. 4 справи № 177/2284/23 провадження 2-з/177/2/24), яку ОСОБА_1 отримав для передачі голові кооперативу СТ «Союз-1» 18.01.2024 (а.с. 6 справи № 177/2284/23 провадження 2-з/177/2/24).
Позивач зазначав, що відключення електропостачання до його будинку 09 жовтня 2023 завдало йому та його сім'ї моральних страждань, змінивши звичний для них спосіб життя.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому, відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що станом на 09.10.2023 ОСОБА_3 був обраним головою ОК СТ «Союз-1», під час вчинення ним дій по припиненню електропостачання від технічних мереж кооперативу до будинку позивача ОСОБА_1 , він - ОСОБА_3 діяв на виконання своїх повноважень як голови кооперативу, що серед іншого слідує з показів свідка ОСОБА_17 , який підтвердив, що біля ОСОБА_3 в момент здійснення дій з припинення електропостачання були інші члени кооперативу, запрошували і його бути присутнім при припиненні електропостачання ОСОБА_1 . Крім цього, й свідок ОСОБА_21 та ОСОБА_15 не заперечували того факту, що 09.10.2023 ОСОБА_3 діяв як голова кооперативу, але свідки не визнавали його як голову, не довіряли йому та оскаржували відповідне рішення загальних зборів. Доказів того, що ОСОБА_3 припиняючи електропостачання до будинку ОСОБА_1 діяв самоправно, а не як голова кооперативу, суду не надано.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій по відключенню будинку позивача від електропостачання 09.10.2023, про відшкодування моральної шкоди, заявлені до ОСОБА_3 як до неналежного відповідача, адже в даному випадку належним відповідачем могло б ОК «СТ «Союз-1», оскільки за обставин даної справи ОСОБА_3 діяв не від власного імені, а від імені ОК «СТ «Союз-1», як посадова особа СТ «Союз-1» (голова).
Саме позивачу належить право визначати особу, до якої пред'являти позовні вимоги, тобто право визначати відповідача належить позивачу. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача ОСОБА_3 повернути два з'єднувачі кабелів та мідний кабель довжиною 20 м., то вони не підлягають задоволенню через недоведеність. Суду не надано належних та допустимих доказів заволодіння ОСОБА_3 вказаними предметами. Свідки, які були очевидцями дій ОСОБА_3 по припиненню електропостачання до будинку позивача 09.10.2023, не вказували про заволодіння ним вказаними предметами, а свідок ОСОБА_17 відповідаючи на запитання вказав, що жодних кабелів ОСОБА_3 не брав, свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_23 вказали, що після відключення проводи залишилася висіти.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ОК «СТ «Союз-1» підключити електропостачання до будинку ОСОБА_1 , за рахунок відповідача ОСОБА_3 , то такі вимоги також не підлягають задоволенню. Так, навіть у випадку наявності підстав для задоволення вимоги про підключення, таке підключення мало б здійснюватися за рахунок юридичної особи «СТ «Союз-1», як колективного споживача, що відповідає вимогам ПРРЕЕ, а вже останнє могло б звернутися в порядку регресу до ОСОБА_3 .
Однак, в даному випадку позовні вимоги про зобов'язання ОК «СТ «Союз-1» підключити електропостачання до будинку ОСОБА_1 (єдина вимога пред'явлена до СТ «Союз-1») не підлягають задоволенню по суті, адже завданнями цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільні права та обов'язки, що можуть бути захищені судом, виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав є договори та інші правочини, створення літературних творів та інших видів інтелектуальної діяльності, завдання майнової та моральної шкоди.
Разом з тим, як встановлено судом на підставі сукупності досліджених доказів, позивач ОСОБА_1 після відключення йому електропостачання 26.01.2023, здійсненого на підставі рішення правління ОК «СТ «Союз-1» від 11.01.2023, що ніким не оскаржено та є чинним, самовільно, без дотримання процедури визначеної ПРРЕЕ (п. 7.12) здійснив несанкціоноване підключення до технічних мереж колективного споживача ОК «СТ «Союз-1», що є порушенням ПРРЕЕ. Отже, в даному випадку позивач просить суд поновити право на електропостачання від мереж колективного споживача ОК «СТ «Союз-1», що було набуте ним протизаконно, внаслідок самовільного відновлення електропостачання до будинку після відключення в січні 2023 року. Суд має право відновити лише те право, що було набуте в порядку визначеному законодавством або договором, а не право набуте з порушенням визначеного законодавством порядку, в даному випадку ПРРЕЕ. Такі вимоги позивача суд розцінює як зловживання матеріальним правом, а тому відмовляє в їх задоволенні як безпідставних.
Позивач не позбавлений права, усунути причини, що стали підставою для прийняття рішенням правлінням від 11.02.2023, після чого звернутися до колективного споживача, від технічних мереж якого він отримує електропостачання, з заявою про підключення до мереж електропостачання. Або ж, позивач має право обрати інших спосіб захисту своїх прав, що не суперечитиме законодавству.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що кожна з заявлених позивачем позовних вимог не підлягає до задоволення.
Частина позовних вимог пред'явлена позивачем до ОСОБА_3 як до фізичної особи, а не як до голови ОК «СТ «Союз-1», заперечуючи факт здійснення оскаржуваних дій ОСОБА_3 , як посадовою особою ОК «СТ «Союз-1», у зв'язку з чим суд розглядав вказані вимоги по суті, надаючи оцінку доводам сторін.
В рамках даного провадження (справа № 177/2284/23 провадження 2-з/177/2/24), судом постановлено ухвалу від 15.01.2024, якою вжито заходи забезпечення позову, а саме зобов'язано голову ОК «СТ «Союз-1» відновити електропостачання до будинку АДРЕСА_1 , що знаходиться на території ОК «СТ «Союз-1» (а.с. 4 справа № 177/2284/23 провадження 2-з/177/2/24).
Відповідно до ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 15.01.2024, підлягають скасуванню, але в силу ч.10 ст. 158 ЦПК України такі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 158, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1», третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 (справа № 177/2284/23 провадження № 2-з/177/2/24).
В силу ч.10 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 13.03.2025.
Суддя М.В. Березюк