Справа № 177/272/25
Провадження № 2/177/393/25
(заочне)
Іменем України
13 березня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Коваль Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання Черниш А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 09.10.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір №32466, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 15 днів, зі сплатою відсотків у розмірах, передбачених договором. У визначений строк, відповідач кредит не сплатив, внаслідок чого сформувалася заборгованість.
27.02.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №2702-20/01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №32466 від 09.10.2019, що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1
28.12.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору про відступлення права вимоги №28-12/2022, в тому числі за договором №32466 від 09.10.2019, що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 .
Заборгованість відповідача за договором №32466 від 09.10.2019 року становить 15371,53 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10152,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 2219,53 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України, без повідомлення сторін, у зв'язку із чим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Станом на 13.03.2025 відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. Відповідно до конверту, який повернувся на адресу суду (а.с.43), адресат від отримання відмовився.
Таким чином, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі разом з надісланою копією позовної заяви.
Оскільки, станом на 13.03.2025 відповідач відзиву не подав, за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд на місці ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що 09.10.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір №32466, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 15 днів, зі сплатою відсотків у розмірах, передбачених договором. У визначений строк, відповідач кредит не сплатив, внаслідок чого сформувалася заборгованість (а.с. 5-7).
Факт переказу коштів за вказаним договором підтверджено платіжним дорученням АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № CRD_121413, від 10.10.2019 року, в якому вказано про факт перерахування кредитних коштів на рахунок зазначений ОСОБА_1 в договорі (а.с. 8).
27.02.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №2702-20/01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №32466 від 09.10.2019, що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 (а.с. 13-15). Відповідно до витягу з реєстру боржників передана сума заборгованості за вищевказаним договором складала 14622,00 грн. (а.с. 18).
28.12.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору про відступлення права вимоги №28-12/2022, в тому числі за договором №32466 від 09.10.2019, що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 (а.с. 19-22). Відповідно до витягу з реєстру боржників передана сума заборгованості за вищевказаним договором складала 15371,73 грн. (а.с. 25).
Заборгованість відповідача за договором №32466 від 09.10.2019 року становить 15371,53 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10152,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 2219,53 грн.(а.с. 11).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується розрахунками заборгованості, що містять дані про залишок залишкової заборгованості за наданими кредитами (тілом кредиту), суми нарахованих відсотків, разом з тим, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку із чим, має заборгованість перед позивачем, який відповідно до договорів про відступлення права вимоги набув право вимоги за кредитним договором в розмірі 15371,53 грн.
Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що допущені відповідачем порушення умов за вищезазначеним договором є істотними, у зв'язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за вказаним вище договором в розмірі 15371,53 грн.
Крім того відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (а.с. 4).
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 (а.с. 30-31). Також, в матеріалах справи міститься заявка на надання юридичної допомоги №277 від 02.12.2024 відповідно до якої ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» погодили з Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» вартість надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 загальна сума яких 9000,00 грн. (а.с. 33), витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 року (а.с. 33 зворот).
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. за договором про надання правової допомоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як видно з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача подано договір про надання правової допомоги № № 01-07/2024 від 01.07.2024, заявку про надання юридичної допомоги №178 від 01.11.2024, витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 року.
Беручи до уваги, положення ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення у розмірі 9000,00 грн., при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97), при цьому судом враховано складність справи та виконаних представником робіт (наданих послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 651 ч.2, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, суму заборгованість за кредитним договором № 32466 від 09.10.2019 року в розмірі 15371 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 53 копійки, яка складається з:
заборгованості за тілом кредиту - 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок,
заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10152 (десять тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 00 копійок,
заборгованості за пенею та/або штрафами - 2219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 53 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, в рахунок сплати судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Коваль