Справа № 214/7306/24
2/212/339/25
05 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання- Пелешенко К.В.
у цивільній справі № 214/7306/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання.
В судовому засіданні брали участь:
представник позивача - адвокат Солод Р.Г.,
представник відповідача - адвокат Петрушкевич О.В.
30.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання, бо вона продовжує навчання, у розмірі частини всіх доходів, починаючи з дати подання позову і до досягнення нею 23 років або на період навчання, або до тієї обставини, що наступить раніше.
В обґрунтування позову зазначено, що вона досягла повноліття, але продовжує навчання, та навчається на другому курсі денної форми навчання Криворізького навчально - наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ та здобуває освітній ступінь «бакалавр» за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» на контрактній основі та знаходиться на повному особистому забезпеченні, тобто на забезпечені її матері, яка не взмозі самостійно здійснювати оплату її навчання, тому вона потребує допомоги, яку її батько - ОСОБА_2 в добровільному порядку не надає, хоча може надавати таку допомогу, що змусило її звернутися до суду із зазначеним позовом.
22.10.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20.11.2024 року представник відповідача - адвокат Петрушкевич О.В. звернувся до суду із клопотанням, в якому просив зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача у лавах ЗСУ посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . У зв'язку з цим не має можливості безпосередньо приймати участь в судовому засіданні по зазначеній справі, хоча має таке бажання, та бажає скористатись своїм правом заявляти заяви та клопотання, а також заперечення щодо позовних вимог, має власну окрему думку з приводу заявлених позовних вимог.
22.11.2024 року представник відповідача - адвокат Петрушкевич О.В. звернувся до суду з письмовими поясненнями до клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до яких, наполягав на задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та зазначив, що вважає, що зупинення провадження у справі з наведених підстав, є обов'язком суду, та послався на практику Верховного Суду з аналогічних питань.
22.11.2024 року представник позивача - адвокат Солод Р.Г. звернувся до суду із запереченнями щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та просив суд відмовити в задоволенні зазначеного клопотання посилаючись на те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення прав дочки відповідача, яка продовжує навчання та відповідно потребує допомоги саме зараз, а відповідач має таку можливість, що узгоджується з правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 13.06.2024 у справі № 557/1226/23, відповідно до якої, суд має враховувати чи має відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11.02.2025 року представник відповідача - адвокат Петрушкевич О.В. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов визнає частково та не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в розмірі 1/8 частини від його доходу (заробітку) посилаючись на те, що аліменти у розмірі 1/4 частини є надмірним тягарем для відповідача, оскільки на його утриманні перебувають батьки похилого віку, які мають незадовільний стан здоров'я та проходять вартісне лікування, витрати на яке несе відповідач; та дитина дружини, яка проживає разом з ними. Крім того зазначив, що йому не зрозуміло чому дочка в якості відповідача зазначила саме батька, оскільки на його переконання, мати дочки не належним чином здійснює утримання дочки, та згідно наявної у нього інформації протягом тривалого часу вони проживають окремо.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Солод Р.Г. позов ОСОБА_1 підтримав з наведених в ньому підстав та зазначив, що доводи відповідача про те, що у нього на утриманні знаходяться його батьки похилого віку, просив не приймати до уваги, оскільки відповідачем на підтвердження цієї обставини на надано належних доказів; посилання відповідача на те, що у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина дружини, вважає безпідставним, оскільки відповідач не є тією особою, на яку чинне законодавство покладає такий обов'язок.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в позові зазначила, що просить проводити розгляд справи у її відсутність.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Петрушкевич О.В. позов визнав частково та зазначив, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), посилаючись на обставини, наведені у відзиві.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду докази на підтвердження того, що перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 , подав клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 18.11.2024 року, старший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.23).
Відповідно до копії рапорту від 07.02.2025 року ОСОБА_2 відмовлено в наданні відпустки на 12.02.2025 року з метою участі у судовому засіданні по зазначеній цивільній справі (а.с.50).
При вирішенні зазначеного клопотання суд застосовує практику Верховного Суду з аналогічного питання:
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 і від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 виснував, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21 звернув увагу на те, що для застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України слід врахувати, чи представляє військовослужбовець свої інтереси у судах першої й апеляційної інстанцій особисто (пункт 54 постанови), а також, чи не порушуватиме зупинення провадження у справі найкращі інтереси дитини (пункти 57-61 постанови).
Отже, аналізуючи додані до клопотання докази, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що військова частина, в якій він проходить військову службу переведена на воєнний стан, а він виконує бойові завдання у зоні бойових дій. При цьому інтереси відповідача в судовому засіданні представляє адвокат, а наданий рапорт не позбавляє відповідача можливості приймати участь у судовому засіданні по зазначеній справі в дистанційному режимі. Крім того, суд вважає, що зупинення провадження у зазначеній справі призведе до порушення найкращі інтереси доньки відповідача.
За таких підстав, суд у відповідності до ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутність відповідача за участі його представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є дочкою відповідача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.09.2006 року Тернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.5); яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Згідно довідки від 28.08.2024 року ОСОБА_1 є студенткою 2-го курсу денної форми навчання факультету № 2 Криворізького навчально - наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ (наказ про зарахування від 24.08.2023 № 585 о/с) та здобуває освітній ступінь «бакалавр» за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність»; навчається на контрактній основі та знаходиться на повному особистому забезпечені. Термін навчання за вказаним освітнім ступенем становить 2 роки 10 місяців. Випуск планується у кінці червня 2026 року (а.с.7).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16); з 25.12.2023 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.41); фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з дружиною ОСОБА_4 та її неповнолітнім сином 2009 року народження (а.с.38); на теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.40).
Відповідно до ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення (двадцяти трьох) років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 СК. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На підставі ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд зауважує, що відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року N 3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено факт продовження нею навчання та відповідно, наявності у неї потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, та наявності у відповідача можливості в наданні такої допомоги.
При цьому доводи представника відповідача про те, що наутриманні відповідача знаходяться батьки похилого віку, які мають незадовільний стан здоров'я та проходять вартісне лікування, суд до уваги не приймає, оскільки твердження про те, що саме відповідач несе витрати на утримання та лікування батьків не доведено належними доказами;
доводи представника відповідача про те, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітня дитина його дружини, суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме відповідач зобов'язаний утримувати вказану неповнолітню дитину;
доводи представника відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано чому саме вона визначила в якості відповідача тільки батька, та не зазначила матір, яка , на його переконання, не належним чином здійснює утримання позивачки, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини виходять за межі заявлених позовних вимог.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, рівність обов'язку щодо утримання дитини обома батьками, з урахуванням принципу співмірності, достатніх потреб повнолітньої дитини відповідача, яка продовжує навчання на денній формі, на контрактній основі, враховуючи, що відповідач проходить військову службу, тобто має можливість надавати допомогу позивачці, та не довів належними доказами, що зобов'язаний до утримання, та відповідно утримує інших осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 30.08.2024 року та до закінчення позивачкою навчання у Криворізького навчально - наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх , тобто до 30.06.2026 року.
За таких підстав, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 6 -13, 17 - 18, 76 - 82, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, уродженця с. Недайвода, Криворізького району, Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на її утримання, на час навчання, у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30.08.2024 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, уродженця с. Недайвода, Криворізького району, Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 10.03.2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна