ЄУН 226/1943/24
Провадження №2/932/446/25
іменем України
10.03.2025 місто Дніпро
Димитровський міській суд Донецької області у складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача
Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Трун О.В. звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування вимог зазначивши, що з 03.04.2018 по 04.12.2020 він працював у відповідача і був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні відповідач не здійснив з ним повного розрахунку і 22.05.2024 з нього на користь позивача рішенням Димитровського міського суду Донецької області у справі №226/1010/24 стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 84030,09 грн. Рішення суду фактично виконане в повному обсязі 17.07.2024. Просив стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.04.2024 (наступний день після отримання відповідачем позовної заяви у справі 226/1010/24) по 17.07.2024 (день фактичного виконання рішення суду) в сумі 447213,12 грн (690,83 грн середньоденного заробітку, помножені на 64 робочих днів).
ІІ. Заяви (клопотання) та позиції учасників справи
Відповідачем поданий суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнані. Не заперечуючи факту наявності трудових відносин, звільнення позивача та стягнення на його користь заборгованості з заробітної плати, яке фактично виконане повністю 17.07.2024, відповідач зазначає, що у день звільнення ОСОБА_1 не працював, перебуваючи в черговій відпустці. Середньоденний заробіток його за останні два місяці складає 690,83 грн. Відповідач просить врахувати його інтереси, що полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності, та зменшити розмір стягнення, що буде доцільним і справедливим та пом'якшить негативні наслідки загального спаду в економіці підприємства, та задовольнити позовні вимоги частково.
Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 31.07.2024 відкрите провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу право подати до суду заперечення на відповідь протягом днів, що залишились з моменту отримання відповіді на відзив до початку розгляду справи по суті.
Відзив відповідача на позовну заяву надійшов до суду 01.08.2024. До суду не надходило клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
06.08.2024 представником позивача на підставі відомостей відзиву надано суду розрахунок позовних вимог.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2025 справу прийнято до провадження у зв'язку зі зміною підсудності судових справ Димитровського міського суду Донецької області.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
За відомостями трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Краснолиманське» у період з 03.04.2018 по 04.12.2020, був звільнений за власним бажанням згідно з наказом №338к від 04.12.2020.
Відповідно до рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22.05.2024 у справі №226/1010/24 (провадження №2/226/295/2024) з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у розмірі 84030,09 грн з урахуванням вже утриманих податку та інших обов'язкових платежів.
Позовна заява про стягнення заборгованості з заробітної плати у справі №226/1010/24 надійшла до електронного кабінету відповідача 18.04.2024, що вбачається з квитанції №918237 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - ТОВ «Краснолиманське».
Рішення суду виконане у повному обсязі 17.07.2024, що підтверджене платіжною інструкцією №3845 від 17.07.2024 на суму 84030,09 грн.
Згідно з довідкою відповідача №522 від 02.08.2024 середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 690,83 грн.
В день звільнення 04.12.2020 позивач не працював, перебуваючи в черговій відпустці, що відображене в довідці про відмітки за таб. №25418 ОСОБА_1 .
V. Оцінка суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду, у спосіб, визначений законами.
Відповідно до ст.117 КЗпП України (в редакції на час розгляду справи) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівникові майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.03.2024 (наступний день після отримання відповідачем його позову про стягнення заробітної плати у справі №226/650/24) по 30.05.2024 (день фактичного виконання рішення суду).
Як визначене у рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012 (справа №1-11/2012), одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Оскільки оцінка втрат працівника, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру, суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. Позивач також не повинен доводити розміру майнових втрат, яких він зазнав.
Отже, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, про що зауважила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, де зазначене, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівникові при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Таким чином, обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Нездійснення роботодавцем виплати належних звільненому працівникові сум у день звільнення (стаття 116 КЗпП України) є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що передбачене у ст.117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення, видачі судового наказу про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 29.01.2014 у справі №6-144цс13.
Як встановлено судом, рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22.5.2024 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованості з заробітної плати фактично виконано 17.07.2024. Період затримки розрахунку має обчислюватися з дня, наступного з моменту пред'явлення позивачем вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, тобто, з 19.04.2024, та по день фактичного виконання рішення суду 17.07.2024.
Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку має дорівнювати 44213,12 грн, виходячи з розрахунку: 690,83 грн х 64 робочих дня за вказаний період.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
У даній справі позивачем сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн у зв'язку із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
За приписами ст.141 ЦПК України у зв'язку із повним задоволенням судом вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з відповідача на користь позивача зазначена сума судового збору має бути стягнута в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,141,259,263,265,279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 64, код за ЄДРПОУ 32281519) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 44213 (сорок чотири тисячі двісті тринадцять) грн 12 коп. за період затримки з 19.04.2024 по 17.7.2024 включно.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 10.03.2025.
Суддя: В.С. Салькова