ЄУН 932/10962/23
Провадження №2-а/932/313/23
Іменем України
10.03.2025 суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Салькова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Красєвич Артур Олександрович, до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунька Ростислава Івановича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Красєвича А.О. 12.12.2023 звернулася до суду із цим позовом, в обґрунтування якого вказала, що 06.12.2023 вона дізналася про блокування своїх банківських карт на підставі виконавчого провадження №73526470 від 06.12.2023, відкритого за постановою ДПП УПП в Дніпропетровській області ЕАТ №8060670 від 02.11.2023. За цією постановою 02.11.2023 вона нібито передала керування транспортним засобом КІА, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка не мала права керування транспортним засобом, чим порушила п.2.9 ПДР, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.126 КпАП України, та на неї накладений штраф в розмірі 6800,00 грн.
Позивач стверджує, що їй нічого не відомо про обставини, наведені в постанові, про наявність постанови вона дізналася при ознайомленні її представника з матеріалами виконавчого провадження. В оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу її вини.
Просила суд визнати протиправними дії відповідача-1 та скасувати постанову серії ЕАТ №8060670 від 02.11.2023.
ІІ. Позиції та заяви (клопотання) учасників справи під час розгляду справи
Від відповідача-1 відзиву на адміністративний позов до суду не надходило.
У відзиві на позовну заяву відповідачем-2 позовні вимоги не визнані. Так, 02.11.2023 поліцейським прийнято оскаржувану постанову за ч.2 ст.126 КпАП України про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 3400,00 грн за те, що остання в м. Дніпрі по вул. Набережна Перемоги передала право керування транспортним засобом KIA RIO, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка не мала права керування транспортним засобом, чим ОСОБА_1 порушено п.2.9 «ґ» Правил дорожнього руху. Постанова повністю відповідає вимогам діючого законодавства, поліцейський розглянув справу з дотриманням положень закону. Після виявлення факту порушення ПДР поліцейський встановив особу правопорушника, ступінь його вини, роз'яснив позивачеві її права, ознайомив з матеріалами справи - відеозаписом автомобільного реєстратора, встановленого на службовому автомобілі. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивач на місці розгляду справи не навела. В основу рішення поліцейського були покладені фактичні дані у вигляді зафіксованого відеозаписом правопорушення, де відображені рух автомобіля та подальша відмова ОСОБА_2 пред'явити посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії. Позивач є власницею автомобіля, в момент руху та зупинки перебувала на передньому пасажирському сидінні. Доводи про те, що вона не знала про складання постанови, спростовуються відеозаписами. Отже, нею пропущений строк на оскарження постанови та не було наведене поважних причин його пропуску. Звертає увагу й на те, що чинним законодавством не передбачене визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною. Оскільки позовні вимоги є безпідставними та не підтвердженими жодними доказами, просить відмовити в їхньому задоволенні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13.12.2023 ухвалою судді Овчиннікової О.С. відкрите провадження у даній справі, судове засідання у справі призначене на 11.03.2024 та не відбулося.
31.01.2025 здійснений повторний автоматизований розподіл даної справи.
Ухвалою від 03.02.2025 справу прийнято до провадження суддею Сальковою В.С., розгляд справи вирішено проводити без повідомлення (виклику) сторін.
Справу розглянуто 10.03.2025 за наявними в ній матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що постановою сержанта поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунька Р.Р. серії ЕАТ №8060670 від 02.11.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України з накладенням на неї штрафу в розмірі 3400,00 грн. За змістом постанови 02.11.2023 о 00:58:38 в м. Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 14, ОСОБА_1 передала керування транспортним засобом KIA RIO, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка не мала права керування транспортними засобами, чим порушила п.2.9 «ґ» Правил дорожнього руху. До постанови доданий відеозапис з нагрудної камери 473545.
Постановою від 06.12.2023 у виконавчому провадженні №73516470 накладений арешт на грошові кошти ОСОБА_1 на її банківських рахунках в межах суми стягнення в загальному розмірі 7849,00 грн.
З наданого відповідачем-2 відео вбачається, що в ніч з 01 на 02.11.2023 на вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі був зупинений автомобіль KIA RIO, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , відносно якої поліцейським було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без наявності посвідчення на право керування транспортними засобами та за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. В автомобілі KIA RIO, д/н НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні знаходилася особа жіночої статі, однак протягом всього періоду, зафіксованому відеозаписом, її особа встановлена достеменно не була, підозри поліцейських, що це саме ОСОБА_1 , жодними доказами не підкріплені.
V. Оцінка суду
Стаття 9 КАС України в якості принципів адміністративного судочинства вказує, зокрема, диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 77 КАС України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п.2.9 «ґ» Правил дорожнього руху водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водіння відповідно до вимог розділу 24 цих Правил.
Частиною другою ст.126 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Оскаржувана постанова в якості правопорушення, інкримінованого позивачеві за ч.2 ст.126 КпАП України, вказує на здійснення позивачем передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Отже, для настання відповідальності за вказане правопорушення має бути встановлений та доведений факт здійснення позивачем 02.11.2023 передачі права керування транспортним засобом ОСОБА_2 .
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КпАП України, а з долучених відповідачем-2 до відзиву відеозаписів не вбачається поза розумним сумнівом, що особою, яка перебувала в автомобілі разом з ОСОБА_2 , є саме позивач ОСОБА_1 . Інших належних і допустимих доказів того, що позивачем було вчинене інкриміноване їй правопорушення, відповідачами суду не надано, з огляду на це суд констатує відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КпАП України.
Проаналізувавши обставини справи та її матеріали, суд доходить висновку про недоведеність правомірності прийняття оскаржуваної постанови, оскільки посадовою особою відповідача при прийнятті постанови не виконані вимоги ст.251 КпАП України щодо обов'язку збирання доказів у справі, що дає підстави для скасування постанови. Також наведене спростовує й доводи відповідача-2, наведені у відзиві, щодо обізнаності ОСОБА_1 про складення щодо неї постанови з моменту її складення та, відповідно, порушення строку на оскарження постанови. Оскільки є недоведеним перебування ОСОБА_1 на місці прийняття постанови поліцейським, суд при визначенні часу, з якого позивачеві стало відомо про існування постанови, бере до уваги постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні - 06.12.2023, та констатує, що визначений законом строк на оскарження постанови в цьому випадку позивачем не пропущений, оскільки адміністративний позов поданий до суду 12.12.2023.
Щодо пред'явлення ОСОБА_1 позовних вимог до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунька Ростислава Івановича суд зазначає таке.
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КпАП України передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КпАП України, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 222 КпАП України покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, відповідач-1 є неналежним відповідачем у справі та у задоволенні вимог до нього належить відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням встановлених судом підстав для скасування постанови є доцільним і закриття провадження у справі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору, понесені ОСОБА_3 в сумі 536,80 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11,77,242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунька Ростислава Івановича серії ЕАТ №8060670 від 02.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КпАП України - закрити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунька Ростислава Івановича - відмовити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, сплачений позивачем квитанцією ID: 8710-5687-1345-7904 від 11.12.2023.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду виготовлене 10.03.2025.
Суддя: В.С. Салькова