Справа № 175/4318/21
Провадження № 2/932/2074/24
03 березня 2025 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Рибалці В.І.
за участі
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву відповідача про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
27.02.2025 року позивач подав до канцелярії суду заяву про відвід судді Куцевола В.В., яку обґрунтував тим, що13.08.2023 року суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження. Разом з цим, 17.01.2023 року відповідачем було подано заяву про виклик свідків, яка протягом усього підготовчого провадження не була розглянута головуючим суддею, що є грубим порушенням процесуальних норм. Це свідчить про надання позивачу переваги, що є порушенням принципу змагальності.
У судовому засіданні відповідач та представник відповідача підтримали заяву про відвід судді.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що заява про відвід подана не одразу після того як відповідач дізналась про вказані в заяві обставини, а також вважав, заявлений відвід необгрунтованим, оскільки всі клопотання, зокрема й клопотання відповідача про виклик свідків було розглянуте у судовому засіданні 17.01.2023 року.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, вивчивши заяву про відвід, суд приходить до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь - які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача ( об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Суд вважає, що наведені позивачем в заяві про відвід обставини не можуть свідчити про упередженість судді Куцевола В.В. при розгляді даної цивільної справи, оскільки згідно запису судового засідання, яке відбулось 17.01.2023 року заяву відповідача про виклик свідків було розглянуто та задоволено частково, а саме, в частині допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 39-40, 44, 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -
У задоволенні заяви відповідача про відвід судді - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 07.03.2025 року.
Суддя В.В. Куцевол