У Х В А Л А Справа № 932/10412/24
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Провадження № 1-кс/932/3879/24
30 жовтня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами скарги військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
30 жовтня 2024 року до слідчого судді надійшла скарга військової частини НОМЕР_1 , у якій її представник прохає поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого; зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за повідомленням військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Так, вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 30 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий суд, зокрема, право бути заслуханим судом є однією з базових гарантій учасника судового спору рішення у справі Претто проти Італії (Pretto and Others v. Italy, 8 December 1983, Series A no. 71) Також рішення у справі Голдер (Golder, 21.02.1975, Series A, №4451/70 ) проти Об'єднаного Королівства, де суд зазначив: « на думку Суду, було б немислимим, щоб стаття 6 пункт перший містила детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій у справах і не захищала би в першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступу до суду. Такі характеристики процесу, як справедливість, публічність, динамізм, позбавляються сенсу, якщо немає самого судового розгляду. Все вищенаведене свідчить про те, що право доступу до правосуддя є одним із невід'ємних складових права, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.
З тексту скарги та наданих до неї доказів вбачається, що заяву про вчинення кримінального правопорушення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську було подано 24.05.2024 року.
Вказана скарга була подана до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 30.10.2024 року, тобто більш ніж через п'ять місяців, від початкового моменту бездіяльності слідчого.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що представником військової частини раніше вживались відповідні заходи щодо реагування на бездіяльність слідчого слідчому судді не надано.
Щодо поставленого представником скаржника питання про поновлення пропущеного строку слідчий суддя зазначає наступне.
Вказана представником адреса розташування військової частини знаходиться на території Харківської області та не перебуває в зоні бойових дій, що вказує на можливість оскарження бездіяльності слідчого, шляхом подання скарги засобами поштового зв'язку. Копій бойових наказів та розпоряджень про залучення до виконання бойових завдань на території Донецької області, на які вказує представник скаржника у підтвердження поважності пропуску строку на оскарження бездіяльності слідчого до скарги не долучено. Посилання представника скаржника на відсутність електроенергії не приймається слідчим суддею до уваги з огляду на досить тривалий пропущений строк.
Вищезазначені обставини вказують на те, що будь-яких об'єктивних відомостей, які б свідчили про існування перешкод у доступі до електронної поштової скриньки чи поштового відділення раніше, ніж 30.10.2024 року - представник скаржника не наводить, що, з урахуванням строку, який сплинув після початку бездіяльності слідчого (більше п'яти місяців), не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Слідчим суддею враховується те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації.
Однак, з тих підстав, що скарга подана після встановленого строку на оскарження бездіяльності слідчого, а особа, яка її подала не підтвердила поважності причин пропуску такого строку, приходжу до висновку про повернення її скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 303, 304, 309 КПК України, -
Скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - повернути.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1