Справа № 199/2112/25
(3/199/1401/25)
іменем України
13 березня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
за участі: потерпілого - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Сахончик О.О.
04.02.2025 о 18:00 годині в м. Дніпрі по вул. Каруни, 125, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Lexus GX460», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими SMS-повістками, які він отримав: 20.02.2025 о 15:41:29 годині та 06.03.2025 о 09:09:25 годині, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, згідно з положеннями ч. 1 ст.268 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив фактичні обставини, викладені в схемі місця дорожньо-транспортної пригоди та протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та пояснив, що 04.02.2025 року приблизно о 17:45 годині він, керуючи транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі швидкістю 10-15 км/г рухався в потоку у лівій смузі по вулиці Каруни в м. Дніпрі, у напрямок вул. Янтарної. Перед знаком 5.21.1 ПДР, де вже почалось звуження доріг (5.21.1 Знак указує/ показує на кінець додаткової смуги або смуги розгону) водій транспортного засобу «LEXUS GX 460», державний номерний знак НОМЕР_1 , спробував притиснути його автомобіль або здійснити його об'їзд справа, але щільний потік автомобілей це не дозволив. Після виїзду на трамвайні рейки, водій транспортного засобу «LEXUS GX 460», державний номерний знак НОМЕР_1 , виїхавши на зустрічну смугу, в місце де це заборонено, здійснив маневр обгону його автомобіля зліва та повертаючись до смуги, перетинаючи суцільну смугу, без сигналів повороту, здійснив зіткнення своєю задньою правою частиною з передньою лівою частиною автомобіля, яким він керував. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження у вигляді: пошкодження та деформації переднього лівого крила, пошкодження лако-фарбового покриття переднього лівого крила та переднього бамперу з лівої сторони, подряпин передньої лівої фари, в результаті чого йому було завдано матеріальних збитків. Потерпілий ОСОБА_2 вважає, що саме від дій водія ОСОБА_1 сталася вищевказана дорожньо-транспортна пригода.
Вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 238644 від 04.02.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2025, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій у вказану вище дату сталась дорожньо-транспортна пригода та які завдані транспортним засобам механічні пошкодження.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, іншого майна.
Відповідно до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вбачається, що 04.02.2025 приблизно о 18:00 годині він, керуючи автомобілем марки «Lexus GX460», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Каруни в м. Дніпрі в лівій смузі для руху транспортних засобів. Під час руху він почув удар і зупинився. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його транспортний засіб отримав механічні пошкодження задньої правої частини бампера та катафота. Вважає, що його вини у даній дорожньо-транспортній пригоди немає.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки вони спростовані показами потерпілого ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні, відповідно до яких водій транспортного засобу «LEXUS GX 460», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 після виїзду на трамвайні рейки, виїхавши на зустрічну смугу, в місце де це заборонено, здійснив маневр обгону його автомобіля зліва та повертаючись до смуги, перетинаючи суцільну смугу, без сигналів повороту, здійснив зіткнення своєю задньою правою частиною з передньою лівою частиною автомобіля, яким він керував, а також письмовими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які дослідженні під час судового розгляду справи за участі учасників судового провадження.
Суд розцінює таку поведінку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як позицію ОСОБА_1 задля уникнення ним від адміністративної відповідальності та не притягнення до такої.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 13.03.2025 ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт порушення останнім п. 10.1. Правил дорожнього руху України.
Додаткових об'єктивних даних, які свідчили про порушення норм КУпАП іншими особами, а також відповідних додаткових доказів водієм ОСОБА_1 , не наведено і суду не надано.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що водій ОСОБА_1 діяв всупереч вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху України, оскільки маючи технічну можливість, не вжив заходів щодо уникнення дорожньо-транспортної пригоди, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, про що свідчить характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
Суд вважає правильною кваліфікацію даного правопорушення, визначену інспектором поліції за ст. 124 КУпАП, оскільки за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди було складено адміністративний протокол лише на водія ОСОБА_1 .
Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушникаОСОБА_1 , який свою провину не визнав, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
Окрім того, суд зазначає, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, кожен несе індивідуальну відповідальність за те, щоб рух був безпечним.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко
13.03.2025