Справа № 199/10903/24
(1-кп/199/445/25)
іменем України
13.03.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024041630001158 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, який проживає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовому званні «солдат», звільненого з раніше займаної посади старшого механіка-водія 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 2-гої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 за наказом № 118 від 26.04.2024 командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із самовільним залишенням військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_6 , прокурора - ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
На підставі ст. 19, 20, 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», громадянин України ОСОБА_2 21.07.2022 призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу до Збройних Сил України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 267 від 01.11.2023 солдата ОСОБА_2 з 01.11.2023 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду старшого механіка-водія 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку, виконання службових обов'язків, доручених йому за посадою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року до 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року до 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року до 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року до 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року до 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року до 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року до 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року до 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 731/2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 № 3429-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року до 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 № 3564-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року до 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року до 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3891-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року до 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 № 4024-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року до 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року.
ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включають в себе військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно з положеннями ст. 3, 28, 29, 41, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Проте ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, всупереч зазначених вимог законодавства, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, в умовах воєнного стану, вчинив корисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
1) 28.09.2024 приблизно о 21:35 годині, знаходячись біля будинку № 124 по Донецькому Шосе у місті Дніпрі, побачив на лавці перед входом до під'їзду № 5 цього ж будинку раніше невідомого йому неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , поруч з яким, з правого боку, знаходився мобільний телефон марки «РОСО-М6 PRO 8/256», чорного кольору, імей: НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належав матері неповнолітнього - потерпілій ОСОБА_9 , побачивши який у ОСОБА_2 , раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, реалізуючи раптовість якого ОСОБА_2 , розуміючи, що треба діяти швидко та непомітно для ОСОБА_8 , підсів до нього на лавку з правої сторони таким чином, що мобільний телефон «РОСО-М6 PRO 8/256», чорного кольору, імей: НОМЕР_2 , який ОСОБА_2 визначив об'єктом свого злочинного посягання, опинився між ним та ОСОБА_8 , після чого, цілком усвідомивши, що ОСОБА_8 не звертає на нього жодної уваги, та будучи захопленим прослуховуванням музики в навушниках, взагалі не реагує на зміни навколишньої обстановки, що ОСОБА_2 відмітив для себе сприятливою умовою для доведення до кінця свого прямого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, скориставшись чим, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, цілком усвідомлюючи, що вони носять незаконний та протиправний характер, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, викрав мобільний телефон марки «РОСО-М6 PRO 8/256», чорного кольору, імей: НОМЕР_2 , що належить потерпілій ОСОБА_9 , після чого, тримаючи викрадене майно безпосередньо при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши таким чином можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 4026 гривень.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
2) ОСОБА_2 30.09.2024 близько 12:00 години, знаходячись поблизу магазина, розташованого в будинку № 14 по вулиці Калиновій у м. Дніпрі, побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який, тримаючи в руках мобільний телефон марки «ОРРО А73 4/128 GB Crystal Silver 6678314», в розмові по телефону скаржився на те, що адміністрація магазину за вищевказаною адресою відмовила йому в обміні та поверненні вказаного мобільного телефону через технічну несправність, в момент чого у ОСОБА_2 раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), реалізуючи раптовість якого він, дочекавшись закінчення розмови, підійшов до ОСОБА_10 та запропонував допомогу в отриманні грошових коштів за технічно несправний мобільний телефон, шляхом здачі до ломбарду ПТ «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко», розташованому у будинку № 21 по вулиці Марії Лисиченко в м. Дніпрі, тим самим ввівши ОСОБА_10 в оману щодо дійсності своїх намірів, повідомивши неправдиві відомості про те, що його сестра працює у вказаному ломбарді, внаслідок чого потерпілий, не будучи обізнаним про дійсні злочинні наміри ОСОБА_2 , довіряючи останньому, не усвідомлюючи факту обману, помилково вважаючи, що така передача свого майна є правомірною, а отже передаючи таким чином права на майно і всі повноваження власника, будучи веденим в оману, погодився на пропозицію ОСОБА_2 та добровільно передав йому власний мобільний телефон марки «ОРРО А73 4/128 GB Crystal Silver 6678314».
Доводячи до кінця свій прямий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиняючи свої протиправні дії повторно, ОСОБА_2 30.09.2024 близько 12:15 години, тримаючи при собі мобільний телефон марки «ОРРО А73 4/128 GB Crystal Silver 6678314», не маючи в подальшому наміру його повертати потерпілому ОСОБА_10 , залишивши потерпілого біля ломбарду ПТ «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» на вул. Марії Лисиченко, буд. 21, м. Дніпро, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримав можливість розпоряджатись вказаним майном на власний розсуд, спричинив тим самим потерпілому майнову шкоду в розмірі 3961 гривні 40 копійок.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинені повторно, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав у повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому та показав, що дійсно він 28.09.2024 вчинив крадіжку мобільного телефону, який належить ОСОБА_9 та 30.09.2024, шляхом шахрайства, заволодів мобільним телефоном, який належить ОСОБА_10 .
Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожен окремо, надали суду письмові заяви, в яких просили розглянути кримінальне провадження без їх участі, в скороченому порядку.
В судовому засіданні всі учасники судового провадження не оспорювали обставини, при яких скоєні кримінальні правопорушення, тому суд, за згодою всіх учасників судового провадження, вважав не доцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисні закінчені кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, проживає без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства по зору (безстроково), має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовому званні «солдат». Звільнений з раніше займаної посади старшого механіка-водія 1-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 2-гої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 за наказом № 118 від 26.04.2024 командира військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із самовільним залишенням військової частини НОМЕР_1 .
За місцем проживання на ОСОБА_2 скарг не надходило.
Суд також враховує відомості про те, що рідний дядько обвинуваченого - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 у бою за Батьківщину, а сестра обвинуваченого ОСОБА_12 перебуває на військовій службі у в.ч. НОМЕР_3 з 21.12.2020.
На цей час у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 здійснюються судові розгляди інших кримінальних проваджень судами Дніпропетровської області і, зокрема, Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, де обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо долі запобіжного заходу даним вироком суду не вирішується, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 тримається під вартою в межах кримінального провадження, розгляд якого здійснює Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Рахувати початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судових товарознавчих експертиз, на загальну суму 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок.
Речовий доказ: оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1