Справа № 199/10489/24
(2/199/1406/25)
Іменем України
28.02.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О., за участю секретаря судового засідання Кахикало А.С., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначено, що 07 серпня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений шлюб, який був зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 640.
Від цього шлюбу мають двох спільних неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З червня 2022 року Позивач з Відповідачем остаточно припинили подружні стосунки, спільне мешкання, ведення спільного господарства, спільного бюджету не мають.
З цього часу Відповідач забрав свої речі та на даний період мешкає зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 .
До того, як Відповідач пішов із сім'ї в них дуже часто виникали сварки та конфлікти внаслідок несумісності характерів та з побутових питань. Спільне подружнє життя з Відповідачем у них не склалося у зв'язку з тим, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, у них різні цілі в житті, відсутнє взаєморозуміння.
Їх шлюб носить лише формальний характер, подальше його збереження та примирення з Відповідачем неможливе, втрачена повага один до одного та почуття, тому Позивач та відповідач не можуть побудувати щасливу сім'ю, що суперечить інтересам їх дітей, у Позивача відсутнє бажання зберігати спільну сім'ю з Відповідачем. За таких обставин Позивач вважає за необхідне розірвати шлюб між нею та Відповідачем. Після розірвання шлюбу неповнолітні діти від шлюбу з Відповідачем будуть мешкати з Позивачем.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Кошлі А.О. від 14.01.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 28 лютого 2025 року об 11:30 годин.
Позивач в судове засідання не прибула, надала суду заяву, в якій просить справу розглядати без присутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом встановлено, що 07.08.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданим 07.08.2009 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 640.
Від даного шлюбу у сторін народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13), донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).
Матеріали справи свідчать про те, що сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, позивач не має наміру відновлювати сім'ю та бажає розірвати шлюб, оскільки них з відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння, подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Добровільність шлюбу - це одна з основних його засад, шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка обумовлює його добровільний характер.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини та фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що сім'я у сторін остаточно розпалась і зберегти її уже не можливо.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211, 20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07.08.2009 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 640 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя А.О. Кошля