Справа № 161/2520/25
Провадження № 2/161/1810/25
13 березня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гриня О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
І. Описова частина.
1.1. Позиція позивача.
05 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач-1, ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.09.2024 року о 14:13 в м. Луцьк по вул. Кравчука 44, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GLC250 д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року №161/18599/24, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Позивач вказує, що є власником автомобіля Mercedes-Benz GLC250 д.н.з НОМЕР_2 , який був пошкоджений внаслідок ДТП.
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у відповідача-1, з лімітом відповідальності 160 000,00 грн.
Звернувшись до страховика позивач отримала страхове відшкодування у загальному розмірі 69 261,06 грн.
Однак позивач не погодилася з розміром страхового відшкодування та звернулася до судового експерта з проханням встановити розмір матеріального збитку, з та без врахування коефіцієнту фізичного зносу.
Згідно висновку судового експерта, розмір матеріальної шкоди, який завданий автомобілю позивача, з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 98 333,63 грн., а без його врахування - 142 915,97 грн (в обох випадках - без ПДВ).
Посилаючись на те, що їй, як потерпілій, не була у повному обсязі відшкодована матеріальна шкода, позивач просить суд:
1) стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на свою користь 29 071,57 грн. страхового відшкодування;
2) стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 44 582,34 грн. матеріальної шкоди.
1.2. Позиція відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».
Відповідач-1 у письмовому відзиві фактично частково визнав позовні вимоги на суму 19 695,46 грн. Позиція цього відповідач полягає у тому, що він частково не погоджується з висновком судового експерта, який був наданий позивачем, а саме в частині амортизації дверей передніх правих та задніх правих, а також ущільнювача дверей задніх правих. Вважає, що такі роботи є безпідставними та не відповідають наявним ушкодженням.
Одночасно цей відповідач визнає вимоги щодо заміни панелі крила передньої правої та пов'язаних із цим робіт, оскільки на момент огляду ця деталь була забруднена і неможливо було встановити факт потертості пластику.
Також просить суд врахувати, що у поліс була встановлена франшиза у розмірі 2 500,00 грн., яка в будь-якому разі залишається у страховика.
1.3. Позиція відповідача ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 свої правом подати письмовий відзив на позов не скористався.
1.4. Рух справи.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відповідності до положень частини другої статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті розпочався 13 березня 2025 року.
ІІ. Мотивувальна частина.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 22.09.2024 року о 14:13 в м. Луцьк по вул. Кравчука 44, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GLC250 д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року №161/18599/24, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З матеріалів справи слідує, що позивач є власником автомобіля Mercedes-Benz GLC250 д.н.з НОМЕР_2 , який був пошкоджений внаслідок ДТП.
На момент спірної ДТП, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП (відповідача-2) була застрахована у відповідача-1, з лімітом відповідальності 160 000,00 грн. та франшизою 2 500,00 грн.
Звернувшись до страховика позивач отримала страхове відшкодування у загальному розмірі 69 261,06 грн., яке розраховувалося на основі оцінки, виконаної на замовлення страховика, а також за вирахування франшизи 2 500,00 грн.
Однак позивач не погодилася з розміром страхового відшкодування та звернулася до судового експерта з проханням встановити розмір матеріального збитку, з та без врахування коефіцієнту фізичного зносу.
Згідно висновку судового експерта Холодцова Дмитра Валентиновича від 12 листопада 2024 року №22674, який підготовлений для подання до суду, розмір матеріальної шкоди, який завданий автомобілю позивача, з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 98 333,63 грн., а без його врахування - 142 915,97 грн (в обох випадках - без ПДВ).
2.2. Позиція суду.
2.2.1. Щодо позовних вимог, заявлених до страховика.
Пунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 29 цього ж Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В розглядуваному випадку, як встановлено висновком судової експертизи, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з врахування коефіцієнту фізичного зносу та без ПДВ становить 98 333,62 грн., в той час як відповідач-1 сплатив позивачеві страхове відшкодування лише у розмірі 69 261,06 грн.
При цьому суд відхиляє міркування відповідача-1 про неналежність виконаної судової експертизи, оскільки він одночасно вказує про врахування окремих пошкоджень, додатково виявлених судовою експертизою, а деякі пошкодження - не визнає, керуючись власними припущеннями, які не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
Клопотань про проведення додаткової чи повторної експертизи відповідач-1 суду не заявляв.
З врахуванням вищевикладеного, оскільки висновком, який був підготовлений для подання до суду експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, встановлений більша вартість відновлювального ремонту автомобіляпозивача, з врахування коефіцієнта фізичного зносу, різницю між встановленою сумою та вже виплаченими страховиком коштами, слід стягнути з відповідача-1, але за вирахуванням франшизи. В такому випадку до задоволення в цій частині позову підлягає сума у 26 572,57 грн. (98 333,63 - 69 261,06 - 2 500). У задоволенні решти позову до відповідача-1 слід відмовити, адже позивач не врахувала неможливість стягнення франшизи зі страховика.
2.2.2. Щодо позовних вимог, заявлених до винуватця ДТП.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Оскільки розмір страхового відшкодування, яке має сплатити страховик з врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля позивача недостатній для повного відшкодування шкоди, на підставі положень ст.ст.1192, 1194 ЦК України, решту шкоди повинен відшкодувати відповідач-2, як винуватець ДТП.
Розмір такої шкоди становить обчислюється судом таким чином:
142 915,97 грн. розміру шкоди, обчисленої експертом без врахування коефіцієнту фізичного зносу - 69 261,06 грн. страхового відшкодування вже виплаченого страховиком - 26 572,57 грн. страхового відшкодування присудженого судом = 47 082,34 грн.
Але позивач заявляє позовні вимоги до відповідача-2 лише на суму 44 582,34 грн., помилково не врахувавши франшизу страховика. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача-2 на користь позивача 44 582,34 грн. в рахунок відшкодування матеріальної школи.
2.3. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з наявністю у позові заяви, в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України, суд у цьому рішенні не вирішує питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, а розподіляє лише витрати по сплаті судового збору та на проведення судової експертизи.
2.3.1. Судовий збір.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, на підставі положень ст.141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, що становить:
1) для відповідача-1 436,88 грн. (1 211,20 х (26 572,57 / 73 653,91));
2) для відповідача-2 733,02 грн. (1 211,20 х (44 582,34/ 73 653,91)).
2.3.2. Витрати на проведення судової експертизи.
Зважаючи на те, що за проведення судової експертизи позивач понесла витрати у розмірі 6 500,00 грн., їх також слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам з відповідачів. а саме:
1) з відповідач-1 слід стягнути 2 344,55 грн. (6 500 х (26 572,57 / 73 653,91));
2) з відповідача-2 слід стягнути 3 933,80 грн. (6 500 х (44 582,34/ 73 653,91)).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 26 572,57 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні п'ятдесят сім копійок) страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44 582,34 грн. (сорок чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні тридцять чотири копійки) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 436,88 грн. (чотириста тридцять шість гривень вісімдесят вісім копійок), а також витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2 344,55 грн. (дві тисячі триста сорок чотири гривні п'ятдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 733,02 грн. (сімсот тридцять три гривні дві копійки), а також витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3 933,80 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять три гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачами у справі є:
1) Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7Д, корп. Г, код ЄДРПОУ 00034186.
2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено та підписано 13 березня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Олександр ГРИНЬ